Зміст та послідовність виконання завдань

Систему обробітку ґрунту в сівозміні розробляють у рік її освоєння з урахуванням вимог культур, ґрунтово-кліматичних умов зони, типу і ступеня забур’яненості полів, продуктивності техніки, досягнень науки і передового досвіду та ін. При цьому намагаються зменшити кількість обробітків і проходів по полю сільськогосподарських машин та знарядь, передбачати застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька операцій за один прохід.

Система зяблевого обробітку ґрунту складається з двох взаємопов’язаних ланок - лущення стерні і наступної оранки. Завдяки лущенню поверхня ґрунту розпушується, знищуються вегетуючі бур’яни, шкідники і пожнивні рештки з осередками збудників хвороб, провокується проростання насіння бур’янів.

Основним заходом зяблевого обробітку ґрунту є культурна оранка плугами ПЛН-3-3,5, ПЛН-4-35, ПН-3-35,ПТК-9-35. Глибину її треба встановлювати залежно від товщини гумусового шару, типу грунту та його окультуреності, враховуючи також біологічні особливості культур в сівозміні так, щоб забезпечити їм оптимальні умови розвитку, досягти економії пального і скоротити їм строки проведення робіт.

На території України запроваджено диференційовану систему обробітку грунту на різну глибину. Вона поєднує в сівозміні глибокий (25-30-32 см) під просапні культури; звичайний (18-20-22 см)- під інші культури (овес, ячмінь, озимі зернові, по пласту багаторічних трав 23-25 см) і мілкий ( до 16 см)- під ярі та озимі зернові по чистих попередниках, а також під післяукісні та післяжнивні культури.

В Лісостепу на чорноземах і темно-сірих опідзолених грунтах під цукрові і кормові буряки орють на глибину 30-32 см, під картоплю і кукурудзу - на 25-27 см, під зернові колосові і зернобобові - на 20-22 см.

У зоні Полісся за сучасного внесення органічних та мінеральних добрив оптимальна глибина оранки під зернові колосові й зернобобові 18-20 см, під просапні культури 22-25 см.

В інших грунтово-кліматичних зонах заорюють рослинні рештки однорічних та багаторічних трав на глибину 28-30 см, одночасно ущільнюючи розпушений грунт кільчасто-шпоровими котками.

Диференційний обробіток у сівозміні на різну глибину запобігає утворенню шкідливого для багатьох культур ущільненого прошарку ґрунту - плужної підошви, яка утворюється за незмінної глибини оранки.

При збиранні кукурудзи у пізні строки поле зразу дискують боронами БДТ-7, а слідом орють плугами з передплужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками, що дає змогу зберегти вологу в грунті і добре загорнути післяжнивні рештки.

Лише при створенні глибокого однорідного і окультуренного шару, чого досягають проведенням якісної різноглибинної оранки, в полях сівозміни можна застосовувати мінімальний мілкий обробіток грунту під ярі й озимі зернові, а також під проміжні культури.

Ранньовесняний ( передпосівний ) обробіток грунту полягає в розпушуванні, вирівнюванні верхнього шару грунту для того, щоб зменшити втрати вологи, прискорити прогрівання посівного шару і створити сприятливі умови для проростання насіння польових культур,

Якість боронування і шлейфування ( закриття вологи ) значною мірою залежить від вологості грунту. Не можна боронувати дуже вологий грунт, оскільки він не розпушується, мажеться, ущільнюється , а пізніше, з настанням сухої погоди, твердіє і пересихає. Не можна боронувати і сухий грунт, тому що він також не розпушується, а надмірно розпилюється.

Малоструктурні грунти доцільно розпушувати культиваторами на глибину 8-12 см з одночасним боронуванням. Під пізні ярі крім передпосівної проводять ще 1-2 додаткові культивації залежно від появи сходів бур’янів. Для цього використовують культиватори суцільного розпушування (КПС-4), які розпушують грунт на однакову глибину і повністю відрізають бур’яни. Разом з культиватором КПС-4 , залежно від механічного складу і вологості грунту, використовують борони, шлейфи та кільчасто-шпорові котки, що дає змогу провести одночасно культивацію, боронування й вирівнювання поверхні поля.

Хід роботи

Завдання 1. Розробити системи обробітку ґрунту в сівозміні, ознайомившись з основними заходами обробітку ґрунту в сівозміні, та обґрунтувати ці заходи під різні культури в різних ланках сівозміни, різних ґрунтово-кліматичних зон країни.

Прийоми обробітку ґрунту в розроблюваній системі зазначаються у послідовності їх виконання під кожну культуру в ланці сівозміни.

Записи ведуться за формою таблиці 11.

Таблиця 11.