VI. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ. Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни

МЕТА І ФОРМИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни.

Згідно до методики рейтингової оцінки поточний рейтинг студента розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань (плюс показники відвідування лекційних та практичних занять) нарощується протягом семестру.

Студенти, поточні знання яких оцінені на “незадовільно” (0-29 балів), вважаються не атестованими і до екзамену з дисципліни не допускаються. Студенти, які за роботу в семестрі та на екзамені набрали 30-59 балів мають право на перескладання.

МЕТА І ФОРМИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання заліку.

До заліку допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

Залік проводиться в письмовій або змішаній формі, по завданнях які складені на основі програми курсу та мають однаковий рівень складності.

Питання для заліку

1. „Москвофіли” та „народовці” в Україні ХІХ ст.

2. Азіатський та античний спосіб виробництва.

3. Архаїчний період давньогрецької культури.

4. Афіни та Спарта – порівняння.

5. “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі.

6. “Варварська” світоглядна модель раннього Середньовіччя.

7. Визначення поняття Відродження.

8. Від античності до середньовіччя (спрямованість культурних процесів).

9. Відродження – культурна унікальність та універсальність.

10. Візантія в межах історії світової культури.

11. Візантія та культура Київської Русі.

12. Візантійський канон сакрального мистецтва.

13. Давньогрецька класична культура (рання, висока і пізня класика).

14. Давньогрецька культура та Стародавній Схід.

15. Давньогрецька міфологія в системі спільно-арійської.

16. Давньогрецький театр.

17. Даосизм та конфуціанство як світоглядні системи традиційного Китаю.

18. “Енеїда” Котляревського як феномен української культури кінця ХVІІІ ст.

19. Етруски та культура Риму.

20. Західноєвропейська культура ХVІІ-ХVІІІ ст. Просвітництво.

21. Західноєвропейська культура ХІХ ст. Загальні риси.

22. Ідеал класичності у культурі доби Просвітництва.

23. Кастова система в рамках традиційної індійської культури.

24. Київ ХІХ – початку ХХ ст.. Культурне обличчя міста.

25. Козаччина як феномен української культури.

26. Критерії співставлення культури Заходу і Сходу.

27. Крито-мікенська цивілізація.

28. Культура давніх слов’ян на теренах України.

29. Культура еллінізму.

30. Культура західноєвропейського середньовіччя (основні риси).

31. Культура Риму доби республіки.

32. Культурна роль Берестейської унії.

33. Культурна роль Києво-Могилянської академії ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

34. Культурна роль українських православних братств.

35. Масова та елітарна культура в Європі ХІХ-ХХ ст.ст.

36. Мистецтво античності – Греція та Рим.

37. Мистецтво Європи ХV–ХVІ ст. – порівняння з середньовіччям.

38. Модернізм як феномен європейської культури.

39. Наслідки Валуєвського та Емського указів для української культури.

40. Острозька академія як культурний форпост українства.

41. Петро Могила: особистість на тлі доби.

42. Поліс як феномен античності.

43. Проблема Заходу і Сходу у світовій культурі.

44. Релігійні війни в Європі ХVІ–ХVІІ ст. – культурна специфіка.

45. Ренесансний гуманізм.

46. Реформація та становлення культури Нового часу.

47. Русифікація України за Петра І і Катерини ІІ.

48. Середньовічне місто як феномен.

49. Середньовічна ментальність.

50. Середньовічна освіта. Університетська антична спадщина.

51. Середньовіччя та Ренесанс – порівняння культурних парадигм.

52. Синтез культур Заходу і Сходу – у давнину та на сьогодні.

53. Соціально-економічні основи розбіжностей у розвитку Заходу і Сходу.

54. Соціально-економічні особливості полісного життя.

55. Соціально-економічні передумови культури Відродження.

56. Стародавній Китай – особливості суспільного устрою.

57. Українське бароко – культурна специфіка.

58. Українська культура в контексті світової (стереотипи сприйняття).

59. Українська культура Литовської доби.

60. Феофан Прокопович – вчений, політик, реформатор.

61. Формування культури Київської Русі (зовнішні впливи).

62. Характеристика культури імперського Риму.

63. Характерні риси давньогрецької культури.

64. Ярослав Мудрий як культурний діяч князівської доби.

ТЕМАТИКА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

Теми рефератів:

2. Феномен поліса та його значення для культури класичної античності.

3. Афіни та Єрусалим. Порівняння культурних традицій світу Сократа й світу Христа.

4. Аполлонічне та діонісійське як категорії давньогрецького світу.

5. Tech is ars:античне розуміння мистецтва.

6. Пайдея. – система виховання стародавнього грека.

7. Мистецтво бути римлянином. Аксіологія mos maiorum стародавнього соціуму.

8. Римляни і грецька культура.

9. Повсякденне життя в Римі доби ранньої імперії.

10. Школа “Аналів”.

11. Час як категорія середньовічної культури.

12. Клірики та університети середньовіччя.

13. Середньовічні “Відродження”.

14. Дослідження народної культури середньовіччя.

15. Схоласти і профани. Діалог в середньовічній культурі.

16. Концепція карнавальної культури середньовіччя й Ренесансу М. Бахтіна.

17. Середньовічний клірик і ренесансний гуманіст (порівняння).

18. Петрарка – перший гуманіст.

19. Діалогічність культурної свідомості Ренесансу.

20. Порівняння традиційної китайської та індійської культури.

21. Дуалізм “конфуціанство – даосизм” у китайському культурному світогляді.

22. Бібліотека Київської русі. Українське бароко.

23. Європейський романтизм і відкриття України.

24. Київ у ХІХ столітті.

VIІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ, умови визначення навчального рейтингу

Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики рейтингової оцінки. Сутність методики полягає у визначенні поточного рейтингу студента, що розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань та результатами самостійної роботи і нарощується протягом семестру.

КРИТЕРІЇ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ (ЗАЛІКУ)

За результатами складання екзамену (заліку) якість підсумкових знань студента оцінюється за рейтинговою системою та трансформується в національну шкалу та шкалу ЕСТS

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
91 – 100	(відмінно)	Зараховано	A (відмінно)
81 – 90	(добре)	B (дуже добре)
71 – 80	C (добре)
66 – 70	(задовільно)	D (задовільно)
60 – 65	E (достатньо)
30 – 59	(незадовільно)	Не зараховано	FX (незадовільно – з можливістю повторного складання)
1 – 29	F (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Доц. І.В. Лосєв