Змістовий модуль 1. Музична культура стародавнього світу до новітнього часу.
Тема 1. Музика стародавнього світу та античності.
Періодизація історії світової професійної музики європейської традиції.
| № | Континуум епохи | № | назва епохи | № | популярні жанри |
| | до н.ери – V н.е. ‑… | | Стародавня музика | | гімн |
| | 476—1400 | | Середньовіччя | | пастораль |
| | 1400—1600 | | Ренесанс | | мадригал |
| | 1600—1750 | | Бароко | | сюїта |
| | 1750—1820 | | Класицизм | | соната |
| | 1820—1900 (1910) | | Романтизм | | Попурі |
| | 1890–1930 (1975) | | Модерн | | кэк-уок кафе-шантан |
| | (1890) 1910—2000 | | Авангард | | мікротональні композиції |
| | 1901—2000 | | Сучасна музика XX ст | | балет-фламенко |
| | с 1975 года до сьогодення | | Новітня класична музика | | Шаффл |
Характеристики музичної культури стародавнього світу
| № | Назва стародавнього світу | № | інструменти | № | популярні жанри | № | Музичні діячи |
| | Єгипет | | арфа, ліра, флейта, гобой, орган, лютня, різновиди ударних інструментів | | Супровід придворних та храмових ритуалів. Музично-драматичні вистави щодо життя богів в яких виконувалися хвалебні гімни та скорбні пісняспіви - плачі. Популярна тема: смерть і воскресіння Осирісу. Мріданг | | Жрець, фараон Нотація - клінопис |
| | Сирія, Межиріччя | | арфа-невель, асор, барабан, бубон, дарбука, даф, дзвоники, канун, кастаньєти, кімвали, ліра-кіннор, лютня, нагара, псантрін, рожок, свірель-угав, свістулька, сістра, труба-хацоцра, флейта, шофар, шумові. | | ритуальні пири, храмові ритуали пісня Енлілю псалом, піюта, атаба, далона, дабке, заріф ет-тул, саджа, загаріт, пісня-мхорабі. | | Тутмос Клінописна таблиця Ніппуру. Барбод, Накисса и Рамтин Нотація – клинопис, екфонетика |
| | Індія | | баней (шехнаи), бансурі, бубни, вену, віна, гонги, готтувадьям, гхатам, ектарах, канджира, мрідангам, сарангі, сарод, сітара, скрипка, табла, талам (ченда), тампура, тарелки, флейта, цимбали, шанкха, шенай, шринга. | | гімни «Ріг-веди», сутри, рагі, гімни-бхаджани, пісняспіви в честь богів. Бхангра. Музика до вистав фікирів, акрабатів, танцьовниць, ляльок, маріонеток, тіньового театру ляльок. | | «Сама-веда », «Натья-шастра | », школа хіндустані, школа карнатік, співаки баяни, катхакі.
Сучасні: Раві Шанкар (сітара), Шакур Хан (саранга), Д. Айянгар, К. Нарайясвами (віна), Устад Бисмилла Хан (флейта-шехнаи), Амджад Али Хан (сарода).
| | Японія | | Івабуэ, цутібуе, кін, дотаку, судзу, сямисэн, кото, фуэ, тайко | | Пісні ута й оута, музика до дійств синтоїзму, «музика Сілла», «музика Когурьо», «музика Пекче», «музика Тан», «музика Бохай», буддистскі гімни-літанії сьомьо (бонсан, кансан), гімни і танці каґура, пісні саібара, ґаґаку, то-ґаку, кома-ґаку, кудара-ґаку, сирагі-ґаку, ґіґаку, буґаку рін'юґаку. Пісняспіви васан, косікі, театри ноо, токугава ноо, кабуки, нінге дзерурі; жанри денгаку, саругаку, дзідаі-моно, сева-моно, сьосагото, тайко. | | Кан’амі Кійоцугу, Дзеамі Мотокійо (п’єси). |
| | Китай, Корея | | Се, чжень, Цісяньцинь, яньцінь, піпа, ерху, сиху, флейта, хун-чжун, гоудяо, юн, бо, гу, труба, горн, цін, бяньцін, бяньчжун, юньло, хун-чжун, гоудяо, юн, арфе кунхоу | | Система люй-люй. «Шіцзін»: магічні пісні, оди (чжэнъя, сяоя, та інш.) гімни суі. Мистецтво я-юэ , су-юэ, янь-юэ, ху-юэ, кучуй, сан-юэ, цинь-юэ. вацзы чжугун-дяо, наньцю. музика то-гаку, кома-гаку, кудара-гаку, сираги-гаку, ги-гаку | | Заклади Дасыюэ, Конфуцій, палата Юефу; школы Су Чжипо, Цзи Ли, Ли Яньняня, «Цзяофан», «Лиюань»; музиканти:Сима Сянжу, Цай Юн, Сюй Хэцзы, Хэ Маньцзы, Ли Гуйнянь, Дуань Шаньбэнь, Вэй Лянфу, Лян Чэньюй (Лян Болун), і Чжан Етан. |
| | Греція | | ліра, кіфара, авлос (бомбікс, борім, калам, гінгр, ніглар, елім), подвійний авлос, сиріна (флейта Пана), свиріль, бубон, кімвали, систра, інструмент для танців схожий на іспанські кастаньєти, форминга, самбіка (самбука), псалтерій, довгий ріг (прямий або кручений спіралюю), труба, тімпан, кротали, гідравлос. | | сколій Сєйкіла, гімн Мєсомєда, гімн Аполлону, ода, дифірамб | | Ктесибій, Алкей, Архілох, Сапфо, Піндар, Есхіл, Софокл, Єврипід, Філоксен із Кітери, Тимофій Мілетський, Арістофан, Геракліт, Піфагор,. Арістоксен, Платон, Арістотель Нотація – екфонетична |
| | Рим | | запозичені давньогрецькі інструменти, винайшли власні металеві: туба (пряма труба), букцина (рога), літуус, поширено використовували шумові інструменти, арфа (тригонон). | | наспіви саліїв та «арвальских братів», оди, музика до вистав і пантоміми, концерт віртуозів, християнський спів, амвросіанські хорали, атифоний спів, тропи | | Горацій, Вергілій, імператори Доміціан і Нерон. Епіскоп Міланський Амвросій. Нотація – екфонетична |
| | Візантія (306—1453) | | сурми, цимбали, гідравлос | | Різноманіття жанрів і форм від перської, коптської, єврейської, вірменської пісенності та давньогрецької та римської музичної культури. Акритські пісні. акламація, поліхромія, культова християнська музика, візантійський хорал, християнська гімнографія, псалмодія, тропарі, ірмос, тропи, кондак і канон | | св. Роман Сладкоспівець, св. Андрій Критський, Іоан Дамаскін, Іван Кукузель, Кассія Константинопольска. Нотація – невменна |
| | Доколумбові цивілізації: ацтекі, майа, інки, які, аборигени океанії… | | Народов империи Инков: кена, тарка, пинкулью, сику — ч'ули, мальта, санка, туйу; антара, чириуано, уанкар, тинья, идеофоны. Ацтеки: барабаны, погремушки, скребки, колокольчики, флейты чиримия и морские ракушки (Мексика) Коста-Рики: гитара, мандолина, маримба. Венесуєла: марака, арфа, гитара-куатро Австралія: Диджериду: Yiḏaki (yirdaki) | | Духовні практики і ритуали ритуалы корробори, представление времени сновидений. (аборигени Австралії); хоропо, тоно льянеро пасильо, меренге, коплы (Венесуєла) Народов империи Инки:, K’antu, Pacha Siku, Sikuri. Ацтеки: песни, танцы, обрядовые действия «воладор» (букв. «летатель»): Церемонии индейцев яки — «олений танец» и «лас пасколас». (Мексика) Коста-Рика: калипсо Перу: Маринера нортена, Маринера лимена. | | люди Йолнгу, человек из клана Мэнгалили (Арнем-Ленд, Австралія) |
| | Музика стародавніх цивілізацій на теренах сучасної України: культури: трипольска, скіфска, Черняхівська, Дяковська, Вельбарська, Пшеворська, карпатських курганів | | Різновиди сопілки денцівки, зубівки, флояри, трембіта, ріг, сурма, труби, волинка, коза, дуда, бандура, торбан, бубон, бугай, тулумбас, тулумбаси, свистульки, кабза, дримба, ліра, підкова, рубель, качалку тощо,. | | уталитарно-прикладную (военную, трудовую, обрядовуо-магическую) функцію племен праслов'ян, прафіноугрів, фрако-іллірійців, північноіранських. | | трипільци, племена скіфської держави та скіфи, чернихівска (готи, даки, скіфи, сармати, дакогети, слов'яни). Алани Гуни Ойум Археймар |
Питання:
1. Зробить періодизацію історії світової професійної музики та визначте популярні жанри
2. Дайте характеристику видовим системам музики (інструментальна, вокальна, сімейно-обрядова, календарна, танцювальна… музична культура)
3. Охарактеризуте спільні риси музичної культури стародавнього світу.
4. Які специфічні риси музики духовних практик, ритуальної, побутово-розважальної музика стародавнього світу.
Музика:
1. Мантра побеждающая смерть. Санскрит (духовна практика)
2. Кассия Константинопольская Византийский гимн № 1 `Doxazomen sou Christe`
Исполнитель: Катрин Фельдман (меццо-сопрано) Ensemble `Voca Me`: Kathrin Feldmann (alto, mezzo-coprano), Sigrid Hausen (mezzo-soprano), Sarah M. Newman (soprano), Petra Noskaiov? (mezzo-soprano), Gerlinde S?mann (soprano), Michael Popp (music directon & instruments).
