Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Категорії
Моральної свідомості. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики. Справедливість, обов’язок, відповідальність. Сенс життя і щастя. Совість, гідність і честь. Моральний вибір особистості. Цінності та ціннісні орієнтації. Моральний вибір і свобода особистості. Моральний конфлікт та шляхи його розв’язання.
Тема 13: Культура спілкування і етикет.
Культура поведінки. Зовнішня культура людини. Внутрішня культура особистості. Етикет. Класично класовий характер етикету. Етно – національні особлмвості етикету. Моральні вимоги у культурі взаємовідносин: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, почуття власної гідності. Стиль поведінки. Загальні правила етикету.
Етикет у навчальному закладі та на службі. Повага до традицій вузу, пошана до викладачів, товаришів по навчанню. Точність, дисциплінованість, акуратність. Культура мови студентів.
Відносини між керівником і підлеглими. Стосунки з колегами. Зовнішній вигляд. Культура ділового мовлення. Дисциплінованість. Культура телефонної розмови. Культура поведінки при проведенні нарад, зборів. Дотримання субординації. Мистецтво робити зауваження.
Тема 14: Естетика як наука та її категорії.
(лекція – 2 години)
Зміст та походження терміну та поняття “естетика”. Предмет естетики як науки. Формування естетики як філософської дисципліни. Естетична свідомость. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичне та основні форми його прояву. Структура естетичного знання та функції естетики. Основні категорії естетики. Прекрасне та потворне. Піднесене та низьке. Трагічне та комічне.
Тема 15: Мистецтво як естетичний феномен.
Генеза і соціальна сутність мистецтва. Художній розвиток суспільства як природно – історичний процес. Періоди становлення людської культури. Мистецтво як невід’ємна cкладова життя людини і суспільства.
Основні соціальні функції мистецтва. Суспільно – перетворююча та компенсаторна функція (мистецтво як діяльність та “втіха”); пізнавально – евристична функція (мистецтво як знання та просвіта); художньо – концептуальна функція (мистецтво як аналіз стану світу); функція передбачення (мистецтво як віщування); інформативна та комунікативна функція (мистецтво як повідомлення та спілкування); сугестивна функція (вплив на несвідоме); естетична функція (вплив мистецтва на формування естетичної свідомості); гедоністична функція (мистецтво як насолода).
Мистецтво як засіб пізнання світу. Творча природа мистецтва. Особливості відображення дійсності в мистецтві. Художній твір: зміст та форма.
Тема 16: Історія естетичної думки.
(лекція – 2 години)
Предмет історії естетики. Історія естетики й історія культури. Експліцітний та імпліцітний способи історичного буття естетики. Історіографія естетики. Зв’язок історії естетичних вчень з історією філософії та теорією мистецтва. Комплексний підхід у історії естетики. Естетичні ідеї античності. Піфагорійська числова естетика, її традиції у Геракліта та Емпедокла. Естетика істини: софісти і Сократ. Естетичне вчення Платона: розробка основних естетичних категорій; калокагатія як принцип художньої свідомості; вчення про несамоцінність художнього твору й автора. Аристотель про міметичну природу мистецтва; теорія катарсиса; поняття ентелехії і механізми художньої творчості. Римсько-елліністична естетика. Платон і його теорія еманації. Розробка Ціцероном теорії художнього стилю. Реставрація естетики числа, ритму та гармонії у піфагорійців (Ямвліх, Порфирій). Естетика стида та сорому у елліністичному театрі. Психологізм та еротизм у художній свідомості елінізму. Естетика Середньовіччя та доби Відродження. Естетика у творах отців Церкви (Климент Олександрійський, Василій Великий, Григорій Нисський, Августін): світ як творіння і витвір; символізм Універсуму; естетика особистого уподібнення абсолюту. Вчення Августіна про апріорну природу естетичного досвіду. Візантійська естетика VIII-IX ст. (Іоанн Дамаскін, Феодор Студит, патріарх Никифор та ін.): категорії світло, слово, символ; проблема образа; теорія ікони;"естетика аскетизму"; "літургійна естетика". Художні канони візантійського мистецтва. Естетика і риторика. Естетичні ідеї середньовічного Заходу: "христологічна естетика" Бонавентури; Фома Аквінський про природу прекрасного. Художні стилі та основні музичні жанри Середньовіччя. Відродження як новий тип самосвідомості митця та мистецтва: Данте, Петрарка, Бокаччо, Альберті, Микола Кузанський, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело. Згасання Відродження і естетика маньєризму. Художня теорія і практика XVII – XIXст. Класицизм (Ж.Шаплен, П.Корнель, Ф. д’Обіньяк, Н.Буало, І.І.Вінкельман, Г.Е.Лессінг). Наголос на естетичній сутності мистецтва, вироблення нормативної системи художніх правил, ідея ієрархічності художніх жанрів. Просвітницька естетика: відмова від нормативності та розвиток раціонально-гуманітарних тенденцій.. Естетичні ідеї французького Просвітництва (Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро). Англійська естетика 18 ст. (Шефстбері, Рейнольдс). Основні риси естетики барокко: ірраціоналізм, експресивність, драматизм, ускладненість художньої форми.Теорія аффектації. Романтизм у естетиці к.XVIII – поч.XIX ст. (брати Шлегелі, Шеллінг, Новаліс, Шлейермахер, Ж.П.Ріхтер, Э.Т.А.Гофман). Розвиток естетики як окремої самостійної науки (XVIII –XIX ст.). А.Баумгартен про естетику як філософську науку.Е.Бьорк: розробка суб’єктивно-психологічних аспектів естетики. Класична німецька естетика: (І.Кант, Гегель, Шіллер). Кант: мистецтво та естетичне як примирення духовної свободи та природної необхідності. Теорія мистецтва та естетичного виховання Шіллера. Своєрідність мистецтва та художнього символа у філософії Шеллінга. Гегель про природу естетичного та історичну долю мистецтва. Позитивізм у естетиці (Г.Фехнер, Т.Ліппс, І.Тен. Б.Кроче). Посткласична естетика (XІX-XXст.). Джерела некласичної естетики та її основні ознаки. Дискредитація класичних уявлень про мистецтво та новий статус художньої творчості. Естетичні теорії Шопенгауера, Кьєркегора та Ніцше. Взаємозбагачення мов естетичної думки та художньої творчості. Феноменологічна естетика (Р.Інгарден, М.Мерло-Понті, М.Дюфрен, Н.Гартман). Фрейдизм і постфрейдизм у естетиці.Структуралістські та постструктуралістські побудови у естетиці(К.Леві-Стросс, М.Фуко, Ж.Рікард, Р.Барт и др.)
Тема 17: Художня реальність в Україні і шляхи естетичного виховання економічних кадрів.
(лекція – 2 години)
Формування нової соціокультурної реальності та її риси. Лібералізація культурно – мистецького життя, деідеологізація мистецтва. Проникнення зарубіжних модерністських і постмодерністських напрямків у духовне і культурно – мистецьке життя суспільства. Розхитування традиційних критеріїв оцінки художніх цінностей. Розвиток національної культури і мистецтва шляхом зняття обмежень на її поширення. Підприємницька і комерційна діяльність в сфері культури і мистуцтва.
Культура і мистецтво України в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Сучасні концепції розвитку української культури і мистецтва. Українська архітектура ХХ ст. Музична культура. Українське образотворче мистецтво. Література. Театр. Інші види мистецтва.
Плани лекцій
Тема 1: Культурологія як наукова дисципліна.
1. Історичне формування культурологічного знання.
Виникнення понять “культура” та “культурологія”. Культурологія як комплекс наукових дисциплін, як міждисциплінарне утворення і як окрема наукова дисципліна. Об’єкт та предмет культурології.
2. Структура культурологічного знання.
Культурологія і культурознавство. Соціальна та гуманітарна культурологія. Фундаментальна і прикладна культурологія. Основні поняття культурології.
3. Методологія культурологічного пізнання.
Поняття про метод та методологію. Методи культурологічного дослідження. Застосування категорій та понять культурології для аналізу сучасних процесів розвитку культури.
4. Місце культурології в системі гуманітарних та природничих наук.
Взаємозв’язок та взаємовпливи культурології та філософії, культурології та антропології, культурології та етнографії, культурології та демографії, культурології та соціальної психології, культурології та семіотики (інформатики) тощо. Функції культурології. Дослідницька, інваріантно-прогностична, програмно-орієнтовна функції культурології.
Ключові поняття :
Культура, культурологія, соціальна культурологія, гуманітарна культурологія, філософія культури, історія культури, соціологія культури, культурна антропологія, принципи культурологічного знання, гуманізм, антропоцентризм, світ людини, діяльність, соціальна емансіпація, відчуження, свобода, творчість, еволюційний метод, структурний метод, функціональний метод, системний метод.
ЛІТЕРАТУРА:
а) Основна література:
1. Гуревич П.С. Культурология. Учебник для вузов. – М.: Проект, 2003 – 336 с.
2. Ерасов Б.С. Социальная культурология: Учебник для студентов высших учебных заведений. – Изд. 3-е, доп. и перераб. – М.: Аспект – Пресс, 2000. – 591 с.
3. Кармин А.С. Культурология: Учебн. для вузов. – Спб.: Изд-во “Лань”, 2001. – 832с.
4. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів, 2003. – 235с.
5. Культурология: ХХ век. Энциклопедия. Т.1 – СПб: Университетскя книга; ООО “Алетейя”, 1998. – 447с.
6. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
7. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник – К.: КНЕУ, 2003 – 367с.
б) Додаткова література:
1. Горелов А.А. Культурология: Учебн. пособие. – М.: Юрайт, 2001. – 400 с.
2. Гуревич П.С. Культурология. Учебник для вузов. – М.: Проект, 2003 – 336 с.
3. Гуревич П.С. Философия культуры. М., 1994.
4. Кармин А.С. Культурология: Учебн. для вузов. – Спб.: Изд-во “Лань”, 2001. – 832с.
5. Культурология: Учебн. для студентов техн. вузов / Колл. авт.; Под ред. Н.Г. Багдасарен. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 2001. – 511 с.
6. Культурология: Учебник для студентов высших учебных заведений./ Колл. авт.; Под ред. Г.В. Драча. – 3-е изд., испр. и доп. – Ростов Н/Д.: “Феникс”, 2002. – 608 с.
7. Культурология: Хрестоматия для высшей школы. – М.: Академ. проект., 2000 – 640с.
8. Культурология: Хрестоматия/ Сост. П.С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000 – 640 с.
9. Левяш И.Я. Культурология: Учебн. пособие для студентов вузов. – 4-е изд., стереотип. – Мн.: Тетра Системс, 2001. – 496с.
10. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник/М.М. Закович, І.А. Зезюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича . – 2-ге вид., випр. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001 – 550с.
Тема 2: Сутність культури та її генеза.
1. Поняття культурогенеза.
Первісна культура. Табу. Тотемізм. Анімізм. Фетишизм. Теорії щодо генезис культури: орудійно – трудова, натуралістична, теорія магічного походження, ігрова концепція, символічна, космічна, пассіонарності.
2. Поняття культури, його дискусійний характер.
Культура як спосіб життєдіяльності, як світ цінностей, як соціальна інформація, що зберігається, транслюється, накопичується. Культура як творчість і особлива сфера діяльності і засіб соціальної регуляції.
3. Структура культури.
Духовна і матеріальна культура. Міфологія, релігія, ідеологія, художня культура і наука як структурні компоненти духовної діяльності. 4. Функції культури.
Ключові поняття :
Альтруїзм, анімізм, антропосоціогенез; артефакт, генезис, гомініди, діяльність, екзогамія, знаряддя, інстинкт, культура, містична партиципація, міф, мова, мораль, неоантропи, палеонтологія, пралогічне мислення, проміскуїтет, свідомість, совість, соціальна ієрархія, суспільство, суспільний статус, табу, тотем.
ЛІТЕРАТУРА:
а) Основна література:
1. Гуревич П.С. Культурология. Учебник для вузов. – М.: Проект, 2003 – 336 с.
2. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів, 2003. – 235с.
3. Культурология: ХХ век. Энциклопедия. Т.1 – СПб: Университетскя книга; ООО “Алетейя”, 1998. – 447с.
4. Подольска Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
5. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник/М.М. Закович, І.А. Зезюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича . – 2-ге вид., випр. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001 – 550с.
6. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник – К.: КНЕУ, 2003 – 367с.
б) Додаткова література:
1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. — М.: Высш. школа, 1990.
2. Бородай Ю.М. От фантазии к реальности (происхождение нравственности). - М., 1994.
3. Бутовская М.Л., Файнберг Л.А. У истоков человеческого общества: поведенческие аспекты эволюции человечества. — М.: Наука, 1993.
4. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. — Л., 1985
5. Лоренц К. Агрессия. Так называемое зло. — М., 1994.
6. Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения. — М., 1988.
7. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. — М., 1974.
8. Сегеда Сергій. Антропологія. — К.: Либідь, 2001 – 186с.
9. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993 – 285с.
10. Хрестоматия по антропологии / Под. ред. В.Ю. Бахолдиной, М.Я. Дерягиной. М., 1997. – 308 с.