Феномен культури як предмет теоретичного вивчення (7 год.)

Форма № Н - 3.04

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра «Філософські науки»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан інженерно-педагогічного

факультету

_____________ І. Ф. Марченко

«____»__________2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

_______________________Культурологія ___________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 6.050401 – «Металургія», 6.050403 –_______ «Інженерне матеріалознавство»____________________________

металургійний факультет__________________________________

2013 – 2014 навчальний рік

Робоча програма дисципліни «Культурологія» для студентів за напрямом підготовки 6.050401 – «Металургія», 6.050403 –_ «Інженерне матеріалознавство»„__30__” _серпня_ 2013 року.

Розробник:Мальцева О. В., доц., к.філос.н., доц.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри «Філософські науки»

Протокол від “__30__”_серпня__2013 року № __1_

Завідувач кафедри «Філософські науки»___________________

_____________ (_А. П. Афонов_) “___30_”_серпня__ 2013 року

Схвалено методичною комісією інженерно-педагогічного факультету

Протокол від “__06__”__вересня__2013 року № __2_

“__06__”__2013 року Голова __________ (Івашко А. Р.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Погоджено

Завідувач кафедри МС

_____________ (_П.С. Харлашин__) “__06__”_вересня__ 2013 року

Ó ДВНЗ «ПДТУ», 2013 рік

Ó Мальцева О. В., 2013 рік

1 Опис навчальної дисципліни

Форма навчання	Кредитів ЕСTS	Годин	Аудиторних годин	Самостійна робота	Розподіл за семестрами
Всього	Лекції	Семінарські	Лабораторні	Екзаменів	Заліків	Курсових робіт	Курсових проектів
Денна						-		-		-	-
Заочна						-		-		-	-

Мета вивчення дисципліни: подати наукові уявлення про теорію та морфологію культури, її феномени, багатство історичних типів культур, особливості художнього розуміння світу, специфіку духовного життя українського та інших народів, показати значення мистецтва у суспільстві.

Завдання вивчення дисципліни:

Ø системне засвоєння теоретичного матеріалу;

Ø знайомство з історичними особливостями розвитку сприйняття природних, соціальних явищ та художніх цінностей;

Ø вміння оперувати понятійним апаратом та культурологічною термінологією;

Ø формування навичок використання одержаних знань при вивченні інших дисциплін гуманітарної та соціально-політичної спрямованості, а також в науковій та повсякденній діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

· основні положення і поняття дисципліни та вільно ними оперувати;

· сутність та специфіку культур різних епох і народів й українського зокрема;

· виміри особистісного рівня культури і засоби його підвищення

· орієнтуватися у потоці художньої продукції і віддавати перевагу найвидатнішим у художньому розумінні взірцям;

· культурну спадщину українського народу та шляхи її використання, пропагування і розповсюдження

вміти:

· зробити порівняльний аналіз різних культурних традицій;

· орієнтуватися у сучасних художньо-мистецьких процесах, пов’язуючи їх з загальносуспільними тенденціями ;

· обґрунтувати власну відповідь, звертаючись до першоджерел і сучасної культурологічної та навчальної літератури;

· володіти навичками використання отриманих знань у навчальній та науковій, повсякденній діяльності.

Для успішного вивчення дисципліни потрібно добре знати наступні курси: історія України, всесвітня історія, релігієзнавство, філософія, соціологія тощо.

3 Програма навчальної дисципліни

1. Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна (6 год.)

Актуальність культурологічних проблем в сучасних умовах. Культурологія як комплексна та найбільш загальна наука про культуру в цілому. Культурологія в системі гуманітарного знання та її інтегративний характер. Історія та головні чинники формування культурології як самостійної галузі знання. Л.Уайт та його внесок у становлення культурології як науки. Предмет, об’єкт і суб’єкт культурології. Категорії культурології.

Методологія культурології та принципи культурологічного дослідження. Особливості методів культурології та їх інтегративний характер. Полідисциплінарний склад і структура культурологічного знання. Головні складові компоненти культурології. Особливе місце філософії культури в культурологічному комплексі.

Головні проблемно-тематичні розділи культурології: теорія культури та історія культури. Теоретична та прикладна культурологія. Функції культурології: пізнавальна, світоглядна, методологічна, виховна, аксіологічна, інваріантно-прогностична. “Культурологія” як навчальна дисципліна. Предмет, мета, завдання та структура навчального курсу “Культурологія”. Основні культурологічні концепції походження та суті культури. Формування класичної парадигми культури. Становлення проблемного поля культурології.

2. Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки (9 год.)

Зв’язок головних напрямів культурології з провідними філософськими течіями сучасності.

Еволюціоністські концепції культури (Л.Морган, Е.Тайлор, Г.Спенсер, Дж.Фрезер). Неоеволюціонізм. Психо-аналітичні концепції культури (З.Фройд, К.Юнг). Неофройдизм (Е.Фромм). Циклічна (культурних коловоротів) концепція культури (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі). Екзистенціалістські інтерпретації культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю). Семіотичний (символічний) напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман). Функціоналістські концепції культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Строс, А.Крьобер). Структуралістський напрям в культурології (Ж.Лакан, Р.Барт, М.Фуко, Ж.Дерріда). Ігрові концепції культури (Й.Гойзинга, Х.Ортега-і-Гассет, Г.Гессе). Соціологічний (М.Вебер, П.Сорокін, Г.Маркузе, Т.Адорно), аксіологічний (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт), антропологічний (Л.Уайт, М.Мід), діалогічний (В.Біблер, М.Бахтін) напрями в культурології. Теологічні концепції культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, А.Шептицький).

Українська культурологічна думка. Основні рівні аналізу української культурологічної думки: локально-побутовий і науковий. Основні риси й особливості української культурологічної думки.

Феномен культури як предмет теоретичного вивчення (7 год.)

Етимологія терміну “культураАнтропологічний, соціологічний, філософський і аксіологічний підходи до розуміння культури. Сутність культури. Культура як складний, єдиний і цілісний соціально-історичний феномен. Зовнішня і внутрішня детермінованість культури. Поняття смислу (смислів) культури. Структура культури. Матеріальна та духовна культури як структурні елементи феномену культури, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття культурного “артефакту”. Предметні (об’єктивно-предметі) та особистісні (суб’єктивно-особистісні, персональні) компоненти структури культури. Культура як система цінностей. Поняття культурного простору. Структура культурного простору і поліфонія його складових.

Ідея множинності культур. Функції культури. Культура і природа: діалектика їх взаємодії. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції. Конфлікт між природою і культурою та способи його вирішення. Екологічні проблеми сучасності. Культура як основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

Культура і суспільство: їх взаємодія та взаємовплив. Суспільство як засіб забезпечення самореалізації та досвіду культури. Соціально-економічні засади культуриФормування й основні значення поняття “цивілізація”. Вихідні ознаки цивілізації. Типи цивілізації. Специфіка й основні риси техногенної цивілізації. Основні тенденції розуміння співвідношення культури й цивілізації.

4. Морфологія і семіотика культури (8 год.)

Поліморфізм культурного буття. Форми, типи, види та галузі культури. Матеріальна форма культури та її особливості. Господарська культура як структурний компонент (форма) матеріальної культури. Виробничо-технологічна та економічна форми культури як галузі господарської культури. Духовна культура та її структурні компоненти – наука, філософія, міфологія, релігія, мораль, право, політика, мистецтво. Фізична культура: її компоненти та соціальний аспект.

Проблема суб’єкту культури в культурології. Суб’єкти культурної творчості: все людство, народи, народності, нації, держави, соціальні і соціодемографічні групи населення, особливі соціокультурні групи людей, сім’я, окрема особистість, Народ і інтелігенція.

Поняття субкультури. Види носіїв та соціальні функції субкультур. Молодіжні субкультури. Контркультура та її прояви в суспільстві. Людина як творець, носій і “продукт” – суб’єкт і об’єкт культури. Соціалізація та інкультурація як процеси прилучення людини до культури і способи виявлення її творчого потенціалу. Інтелігентність як сутнісна характеристика культури особистості. Культурна багатоманітність людства. Етнічна (народна) культура та її особливості. Національна культура та її ознаки. Роль національної культурної еліти у становленні націй та їх культур.

Проблема феномену світової культури. Світова культура як макросистема. Єдність і багатоманітність світової культури. Поняття “загальнолюдська культура”, “культура людства”. Співвідношення світової й загальнолюдської культури. Основні процеси й тенденції в сучасній загальнолюдській культурі. Культура як семіотична система. Символічний характер культури. Поняття “знаку” в культурі. Типологізація знаків і знакових систем культури. Поняття, особливості і природа символу. Поняття і смисл культурного тексту. Поняття “код культури”, “культурні універсалії”. Семантика. Герменевтика. Принципи сучасної інтерпретації культурних текстів. Поліфонізм мов культури.

5. Динаміка культури. Типологія культури (6 год.)

Поняття “динаміка культури”. Характерні риси динаміки культури: усталеність взаємодії її компонентів, періодичність, стадіальність. Традиції і інновації як відображення статики і динаміки в культурі. Стабільність і нестабільність. Традиційні і сучасні (інноваційні) культури. Культурна спадщина, культурне успадкування, культурна спадкоємність.

Рух від традиційної культури до культури інноваційної як загальна тенденція історії людства. Поняття цілісності культури: єдність і органічність, гармонія і рівновага. Основні типи (види, форми, напрями) і наслідки культурної взаємодії.

Основні моделі соціокультурної динаміки: еволюційна або лінійна (фазова, етапна) Поняття “соціокультурні зміни”. Причини соціокультурних змін.

Характер соціокультурних змін. Обсяг, спрямованість, тривалість, швидкість, відносність як характерні риси культурної зміни. Розвиток і еволюція, прогрес і регрес, ритм і темп культури. Особливості культурної еволюції. Глобалізація культури.

Філософське осмислення проблеми типології культури. Типологія культури як метод наукового пізнання. Специфіка та основні завдання типології культури. Проблема критерію та основ класифікації культури. Основні принципи типології культур. Найпоширеніші види типологізації культури. Широкомасштабна регіональна типологія культури: Схід-Захід, Північ-Південь. Цивілізаційна типологія культури.

6. Генезис культури. Культура давніх цивілізацій (6 год.)

Історія культури як наука про найзагальніші закономірності культурної еволюції людства. Проблема антропогенезу в історії культури. Сучасні наукові концепції про походження та основні типи первісної людини. Поняття соціогенезу. Культурогенез, його складний та тривалий характер. Закономірності та співвідношення антропо-, соціо- та культурогенезу. Поняття “соціокультурні світи” та врахування їх багатоманітності в культурній історії людства. Поняття “історичний тип культури”.

Первісна культура як культура первісної епохи історії людства, культура первісного суспільства. Актуальність і складність первісної культури. Особливості (характерні риси) первісної культуриПоняття “давні цивілізації”. Проблема первинності виникнення найдавніших цивілізацій світу, їхнього взаємозв’язку та впливу на формування і розвиток світової культури. Основні регіони виникнення давніх цивілізацій (ранньорабовласницьких формацій.

Особливості (спільні риси) культури стародавніх цивілізацій. Багатоманітність розвитку. Зміни культурних домінант (культурної тріади) ранньорабовласницьких цивілізацій. Виникнення міст. Тенденція до злиття міст у централізовану деспотію.

Піднесення художньої творчості. Виникнення художньої літератури та її епічно-міфологічного жанру. Розвиток монументальної архітектури, образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, декоративного і ужиткового мистецтва). Монументальний, символічний, синкретичний і синтетичний характер мистецтва давніх цивілізацій.

Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу. Закритість (замкненість), консервативність та традиційність східних цивілізацій. Азійський спосіб виробництва і його вплив на культуру Давнього Сходу. Давньосхідні цивілізації як аграрні (землеробські) цивілізації.. Сакральний характер культури давньосхідних цивілізацій, теократична форма їх державності. Культура Стародавньої Месопотамії (V-ІV тис. до н.е. – VІ ст. до н.е.). Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Давнього Єгипту (VІ-ІІ тис. до н.е.). Своєрідність давньоіндійської куль тури (ІV − ІІ тис. до н.е.). Феномен культури Стародавнього Китаю (ІІ тис. до н.е.).

7. Античність як тип культури (6 год.)

Поняття “антична культура”. Взаємозв’язок античної культури з культурами Стародавнього Сходу. Специфічні риси античної культури. Естетичне начало в усіх сферах життя суспільства. Культура Стародавньої Греції. Феномен “грецького культурного чуда” та його чинники. Основні етапи розвитку давньогрецької культури: Кріто-Мікенська (Егейська) культура (ІІІ−ІІ тис. до н.е.). Зв’язок з культурою Стародавнього Сходу. Самобутність крітської культури. Мореплавство, торгівля, ремесла. Палацова культура. Теократична форма правління. Особливості релігійних вірувань. Винайдення лінійного письма. Мистецтво. Героїчний (гомерівський) період давньогрецької культури (Х-ІХ ст. до н.е.). Дорійці. Криза та нове піднесення культури. Формування міфологічного світогляду. Релігійні вірування. Культура архаїчного періоду (VІІІ−VІ ст. до н.е. ). Епічна поезія. Лірична поезія.

Класичний період давньогрецької культури (V−ІV ст. до н.е.). “Золоте століття” Перикла та афінська демократія. Елліністичний період античної культури (ІV−І ст. до н.е.). Криза античного суспільства. Взаємозв'язок і взаємовплив давньогрецької і східних культур. Особливості філософського знання в добу еллінізму. Література. Архітектура. Пергамський вівтар. Скульптура. Живопис.

Культура Давнього Риму (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.). Вплив давньогрецької культури на культуру Давнього Риму. Самобутність давньоримської культури. Культура раннього Риму (царський період: VІІІ – VІ ст. до н.е.). Заснування Риму. Вплив Етруської цивілізації на давньоримську культуру. Культура Риму часів аристократичної республіки (кінець VІ – початок І ст. до н.е.). Воєнізована організація і спосіб життя. Політичні вчення. Римське право. Римська міфологія і її зв’язок з міфологією Давньої Греції. Особливості релігійних вірувань. Риторика. Наука і філософія. Скульптура. Римська культура епохи імперії (кінець І ст. до н.е. – V ст. н.е.).

7. Культура Середньовіччя (6 год.)

Загальні риси та основні тенденції культурного розвитку Європи в ІV-ХІІ столітті. Роль і місце релігії в розвитку науки, мистецтва, моралі. Проблеми прогресу й регресу в культурних процесах Середньовіччя. Свобода і несвобода в суспільній свідомості Середньовіччя.

Народна культура. Слов’янські об’єднання лісової зони та особливості побутової культури, світогляду. Поширення християнської культури та її вплив на світогляд східних слов’ян.

Україна-Русь в контексті християнського світу. Найвагоміші культурні здобутки епохи Середньовіччя.

8. Європейське Відродження та українська культура (6 год.)

Поняття та основні принципи гуманізму. Відображення нового світогляду у творчості видатних гуманістів епохи Відродження. Вплив епохи Відродження на формування нового психологічного типу європейця. Реформація та поширення протестантської етики.

Українська культура в ХІV- першій половині ХVІІ століття - невід’ємна складова частина загальноісторичного процесу. Поширення гуманістичних ідей західноєвропейського Відродження в Україні. Ствердження ренесансно-реформаційного характеру та традицій укрїнської культури в процесі формування національної самосвідомості українського народу (ХV-ХVІІ століття). Український внесок у скарбницю світової культури. Значення культурної спадщини ХІV-першої половини ХVІІ століття для подальшого розвитку української культури.

9. Доба Бароко та її особливості в Україні (6 год.)

Розвиток суспільно-політичної думки і культури країн Західної Європи в другій половині XVII століття. Критика католицизму і релігійного скептицизму. Боротьба абсолютистської й антиабсолютистської доктрин у Франції. Грандіозне будівництво в стилі бароко у Версалі, Парижі. Українська культура другої половини XVII століття.

Вплив поділу України на розвиток культури. Нерівномірність протікання культурних процесів у різних регіонах України. Києво-Могилянський колегіум, його зв’язки з Західною Європою, слов’янськими країнами. Утвердження загального барочного науково-літературного стилю в Україні. Розвиток українського бароко в другій половині XVII-XVIII столітті. Барочна архітектура Придніпровської та Західної України. Розвиток барочного граверства, його вплив у Центральній та Східній Європі. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.

10. Епоха Просвітництва в Європі й на Україні. Європейський романтизм та українське національне відродження (кінець XVIII -перша половина ХІХ століття)(2 год.)

Ідеї Просвітництва в Європі XVIII століття. Культурологічно-психологічна характеристика епохи Просвітництва. “Рококо” і “класицизм” як альтернатива художнього мислення ХVІІІ століття. Класицизм в літературі та мистецтві України: архітектура, живопис, музика. Романтизм як відображення нових світоглядних уявлень європейців. Етнічна концепція нації німецьких романтиків. Нові жанри художньої літератури: психологічна повість (Ф.Шатобріан, Ж.Сталь), лірична поема (Байрон, Шеллі), “готичний роман” (Радкліфф).

Романтизм в українській літературі. Український живопис. Романтична концепція “Філософії серця” П.Юркевича. Значення творчості Тараса Шевченка для української історії та культури.

11. Українська культура в загальноєвропейському культурному процесі другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір(4 год.)

Основні тенденції розвитку культури другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Криза гуманістичного напрямку в культурі. Формування культу насильства і сили. Поява нових художніх напрямків та течій як вияв пошуку нетрадиційних шляхів самореалізації митця. Тенденції та харакетрні риси культурного розвитку в різних регіонах України в другій половині ХІХ - початку ХХ століття: освіта, наука, література, театр.

Основні напрямки розвитку зарубіжної культури в 1990-х роках ХХ ст.- поч. ХІХ ст. Масова культура та її специфіка в різних типах сучасних суспільств. Елітарна культура. Наука, освіта, література, мистецтво, релігія в сучасному світі. Роль національної культури в утвердженні і розвитку незалежності держави. “Свобода творчості” митця в сучасній українській культурі (живопис, література, скульптура тощо).

4 Структура та технологічна карта навчальної дисципліни

на 3 семестр 2013-2014 навч. року групи М-11, МТ-11

Види занять

Всього

Аудиторні

Лекції

Практичні

Лабораторні

Семінарські

Поточн.контр

+

+

+

Контр. роботи

+

Модул.контр.

М

Захист самост.

Захист лаборат.

Консультації

+

+

Атестації

Всього

Самостійні

Курсов. проект

Подгот. до занять

Розрах.-граф.

Консультації

Екскурсії

Всього

Навчальне навантаження студентів

Підсумковий контроль –залік

ПІБ викладачів

Потік

Група

Лекції

Практичні (семінарські)

Лабора-торні роботи

Курсове проекту- вання

МФ

М-11, МТ-11

Мальцева О.В.

Мальцева О.В.

-

-

Модуль

Тиждень

Вид занять

ТЕМА ТА ЇЇ ЗМІСТ

Кількість годин

Контроль

Матеріал на заняття

Літера­тура стор.

Модуль № 1

Л

Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

Схеми, рисунки, мульт. мед.

[1], стор. 17-22 [2], стор. 30-97   [5], стор. 6-11

Л     СЗ

Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

ПК

[1], стор. 17-22 [2], стор. 30-97   [5], стор. 6-11

Л

Феномен культури як предмет теоретичного вивчення

[1], стор. 21-22 [7], стор. 14-20 [5], стор. 5-12

Л     СЗ

Морфологія і семіотика культури     Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки

ПК

[1], стор. 17-42 [3], стор. 11-30 [4], стор. 6-20

Л

Динаміка культури. Типологія культури

[1], стор. 48-296 [3], стор. 30-234 [5], стор. 24-89

Л   СЗ

Генезис культури. Культура давніх цивілізацій   Динаміка культури. Типологія культури

ПК

[2], стор. 266-386 [5], стор. 182-185

Л

Культура Середньовіччя

[2], стор. 286-326 [5], стор. 185-186 [

Л     СЗ

Європейське Відродження та українська культураГенезис культури. Культура давніх цивілізацій

КР   М

[2], стор. 326-346 [5], стор. 186-188

Л     СЗ

Доба Бароко та її особливості в Україні Європейське Відродження та українська культура

А

Схеми, рисунки, мульт. мед.

[2], стор. 411-426 [5], стор. 182-208

5 Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин для денної форми навчання
	Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна
	Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки
	Динаміка культури. Типологія культури
	Генезис культури. Культура давніх цивілізацій
	Європейське Відродження та українська культура

6 Теми практичних робіт

Не передбачено навчальним планом.

7 Теми лабораторних робіт

Не передбачено навчальним планом.

8 Самостійна робота

Самостійна робота виконується відповідно до плану самостійної роботи над курсом для того, щоб дати студенту можливість отримати додатковий об'єм знань шляхом вивчення спеціальної літератури. Для самостійної роботи рекомендується поглиблене вивчення всіх питань курсу, особливо наступних тем:

- Доба Бароко та її особливості в Україні (тема 9);

- Епоха Просвітництва в Європі й на Україні. Європейський романтизм та українське національне відродження (кінець XVIII -перша половина ХІХ століття) (тема 10);

- Українська культура в загальноєвропейському культурному процесі другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір (тема 11)

9 Індивідуальні завдання

Години не передбачені навчальним планом. Однак викладач може запропонувати студентам виконати такі завдання у формі написання й захисту реферату, есе, написання та проголошення доповіді, написання тез до збірки наукових праць, конспектування навчальної літератури, першоджерел, тощо.

Методи навчання

У процесі навчання використовуються такі методи:

1) вербальні (пояснення викладача на лекції та на консультації, бесіда, аналіз викладачем відповідей студентів на семінарському занятті, тощо);

2) наочні (ілюстрації, схеми, роздавальний матеріал);

3) постановки проблемних питань та стимулювання дискусій;

4) виконання письмових індивідуальних завдань, написання рефератів і доповідей, тощо;

5) абстрагування та узагальнення; аналізу та синтезу; індукції, дедукції та аналогії; єдності історичного та логічного аналізу, діалектичний метод.

Методи контролю

Виділяють поточний, модульний (рубіжний) і підсумковий контролі.

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті. Однак, якщо в тому є необхідність, він може здійснюватися й під час лекційних занять як засіб перевірки засвоєння попереднього та нового матеріалу.

Модульний контроль знань є показником якості засвоєння студентами матеріалу змістових модулів. Він може проводитись усно або письмово, у вигляді контрольної роботи, тестування, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль у формі екзамену може бути виставлений студентам денної форми навчання автоматично на основі балів модульних контролів, якщо студент згоден із цим. Якщо результат студента не влаштовує, в нього є можливість покращити його шляхом складання екзамену під час екзаменаційної сесії.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Культурологія як галузь наукового знання (предмет, компоненти, структура, функції).

2. Методологія культурології та її гуманізуюча специфіка.

3. Уявлення про культуру в античному світі: “пайдея”, “техне”, “культ”.

4. Особливості розуміння культури в добу Середньовіччя.

5. Погляди на культуру в німецькій класичній філософії (І..Кант, Г.В.Ф.Гегель).

6. Еволюціоністська концепція культури (Г.Спенсер, ЛМорган, Е.Тайлор, Дж.Фрезер).

7. Психоаналітичний напрям культурологічної думки (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

8. Екзистенціалістська концепція культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, А.Камю).

9. Семіотичний напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман).

10. Соціологічна концепція культури (М.Вебер, Г.Маркузе, П.Сорокін, Т.Адорно).

11. Циклічна концепція культури (Ц.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

12. Функціоналістська парадигма культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Стросс, А.Крьобер).

13. Ігрова концепція культури (Й.Хейзинга, Х.Ортега і-Гассет, Г.Гессе).

14. Структуралістський напрям культурологічної думки (К.Леві-Стросс, М.Фуко, ЖЛакан, Ж.Дерріда).

15. Аксіологічна парадигма культури (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт).

16. Антропологічна парадигма культури (Л.Уайт, М.Мід).

17. Теологічна парадигма культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, П.Флоренський, А.Шептицький).

18. Поняття і суть культури. Антропологічний, соціологічний, філософський, аксіологічний підходи до визначення культури.

19. Поняття “культурних смислів” та їх різновиди (когнітивні, ціннісні, регулятивні).

20. Культура як система цінностей.

21. Норми як регулятивні компоненти культури (обряд, ритуал, етикет, канон, еталон, стандарт).

22. Аполлонійське і діонісійське у європейській культурі.

23. Структура культури.

24. Функції культури.

25. Культура і цивілізація.

26. Матеріальна і духовна форми культури.

27. Структурні компоненти духовної культури (наука, мораль, політика, право, міфологія, релігія).

28. Елітарна і масова форми культури. Тенденції еволюції масової культури.

29. Поняття суб’єкту культурної творчості та його різновиди (суспільство, народ, нація, держава, соціальні і соціодемографічні групи, сім’я, окрема особистість).

30. Національна ідея та її культурна цінність.

31. Національна мова і культура.

32. Проблема світової культури.

33. Співвідношення понять “світова” та “загальнолюдська” культура.

34. Ідея множинності культур. Поняття “егалітаризму” (рівності) культур.

35. Семіотика культури. Мова культури. Знак. Символ. Текст культури. Функції мови культури.

36. Динаміка культури. Основні моделі соціокультурної динаміки.

37. Поняття: еволюція, прогрес, регрес, ритм і темп культури.

38. Глобалізація культури.

39. Соціокультурні перетворення: реформа, трансформація, революція.

40. Види культурної взаємодії: діалог, синтез культур, симбіоз, консолідація, культурна інтеграція, акультурація, культурна дифузія.

41. Типологія культури та її основні завдання.

42. Основні риси та здобутки первісної культури.

43. Феномен античної культури та її роль у розвитку європейської цивілізації.

44. Культура західноєвропейського Середньовіччя.

45. Духовна культура доби Просвітництва (ХVІІІ ст.).

46. Особливості культурної еволюції XIX століття.

47. Основні напрями художньої культури Нового часу: бароко, класицизм, романтизм, реалізм.

48. Імпресіонізм та постімпресіонізм як художні течії ХІХ ст.

49. Символізм як нове світовідчуття.

50. Модерністська парадигма культурних пошуків першої половини XX ст.: від експресіонізму до концептуального мистецтва.

51. Модерн та постмодерн у другій половині XX ст.

52. Феномен української культури (основні особливості й тенденції розвитку)

53. Витоки української культури.

54. Проблема етногенезу українців. Міграційна та автохтонна теорії.

55. Культура Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.).

56. Культура періоду становлення української народності (ХІV−ХVІ ст.).

57. Українська культура ренесансної доби.

58. Культура періоду козацької держави. Українське бароко (1648-1784 pp.).

59. Українізація всіх форм культури як характерна риса культурологічного процесу в Україні на зламі ХХ−ХХІ ст.

60. Основні тенденції в українській культурі початку XXI ст.

12 Розподіл балів, які отримують студенти

Вид заняття або контрольного заходу	Балів за одне заняття або контроль-ний захід	За семестр	До 1-й атестації
кількість занять або контроль-них заходів	сума балів (макси-мально можли-ва)	кількість занять або контроль-них заходів	сума балів (макси-мально можли-ва)
Відвідування лекційних занять	0,5
Відповіді на семінарських заняттях
Модул. контр.
Захист рефера-ту (виголошен-ня доповіді на семінарі, напи-сання тез)
Усього	70,5

За участь у науковій роботі, вивчення спеціальної літератури і поглиблене вивчення курсу студенту можуть призначатися додаткові бали.

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 - 100	відмінно	зараховано
82 - 89	добре
74 - 81
64 - 73	задовільно
60 - 63
35 - 59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
1 - 34	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Методичне забезпечення

1. Конспект лекцій з культурології.

2. Плани семінарських занять з культурології.

3. Контрольні завдання (тести) для проведення поточного та модульного контролю з культурології.

14 Рекомендована література

Базова

1. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / Під ред. М.М.Заковича. – Київ: Знання, 2009. – 567 с.– (Вища освіта ХХІ ст.)

2. Культурологія: теорія та історія культура: Навчальний посібник / Під ред. М.С.Тюрмін – Київ: Центр навчальної літератури, 2010. – 378с.

3. Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навчальний посібник / О.Ю. Висоцький. – Дніпропетровськ, НМетАУ, 2009. – 130 с.

4. Європейська та українська культура в нарисах / За ред. Цехмістро І.З. – К., 2003.

5. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти / Греченко Володимир Анатолійович, Чорний Ігор Віталійович, Кушнерук Вікторія Анатоліївна, Режко Віктор Анатолійович. – К.: Літера, 2002. – 463 с.

6. Історія української та зарубіжної культури / − За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. − К.: Видавництво "Знання", 2002 – 351c.

7. Історія української культури у п’яти томах. Т.1. Історія культури давнього населення України / Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. – К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.

8. Історія української культури у п’яти томах. Т.2. Українська культура ХІІІ –першої половини ХУІІІ століть / Александрович В.С., Балушок В.Г., Боянівська М.Б. – К.: Наукова думка, 2007. – 846 с.

9. Історія української культури у п’яти томах. Т.3. Українська культура другої половини ХУІІ – ХУІІІ століть / Александрович В.С., Борисенко В.Й., ВивротТ.М. – К.:Наукова думка, 2003. – 1246с.

10. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2003.– 321 с.

Допоміжна

10. Чмихов М.О. Давня культура: Навчальний посібник. – Київ: Либідь, 1994. – 345 с.

11. Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навч. посіб. / О. П. Рудницька, Л. А. Кондрацька, В. О. Смікал и др.; Академія педагогічних наук України; За ред. О.П.Рудницької. – К.: ЕксОб, 2000. – 207 с.

12. Черепанова С. Проблема людини в українському мистецтві : навчальний посібник /Інститут педогогіки і психологиії професійної освіти АПН України, Львівський науково-практичний центр. – Львів : Світ, 2001.

13. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура. – К: Світоч, 2002.

14. Українська культура: історія та сучасність: Навч. посібник/За ред. Черепанової С.О.. – Львів: Світ, 1994. – 158 с.

15. Полевой В. ХХ век: изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира / В. Полевой. М.: Просвещение, 1989. – 398 с.

15 Інформаційні ресурси

1. http://www.gumer.іnfo/bіblіotek_/ –Словарь культури ХХв. (терминологический справочник по культурологи).
2. http://www.filosof.com.ua/ –Підручники, посібники, навчальні матеріали з історії української та зарубіжної культури:
3. http://www.inst-ukr.lviv.ua/ –Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Книги, періодика з історії розвитку української культури
4. http://www.gilan.uar.net/nasu/hiuass.html – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського: документи та відеоматеріали з історії української культури.
5. http://www.izbornyk.org.ua – Історія української культури VІІІ − ХVІІІ ст. Першоджерела та інтерпретації.