Дослід 2. добування оцтового альдегіду

ОКИСЛЕННЯМ ЕТАНОЛУ

У пробірку до 3–4 мл хромової суміші добавляють 1 мл етанолу і кип'ятильники для рівномірного кип'ятіння. Пробір­ку закривають пробкою з газовідвідною трубкою й обережно нагрі­вають. Кінець газовідвідної трубки занурюють у пробірку з водою, в яку відганяється оцтовий альдегід. Його визначають за характер­ним запахом і забарвленням із фуксинсульфітною кислотою.

3 CH₃-CH₂OH + K₂Cr₂O₇ + 4H₂SO₄ → 3CH₃-CHO + K₂SO₄ + Cr₂(SO₄)₃ + 7Н₂О.

Дослід 3. ДОБУВАННЯ АЦЕТОНУ

Ацетон добувають сухою перегонкою ацетату кальцію за такою схемою:

У суху пробірку насипають 4–5 г безводного ацетату каль­цію. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою, закріплюють на штативі. У другу пробірку (приймач) полива­ють 4–5 мл холодної дистильованої води і занурюють у неї труб­ку. Приймач охолоджують водою з льодом.

Спочатку нагрівають всю пробірку, а потім тільки суміш до червоного кольору. Ацетат кальцію розкладається й утворює леткі продукти, які розчиняються у воді. Сіль частково обвуг­люється й темніє. Через кілька хвилин, коли об'єм рідини в прий­мачі збільшиться вдвоє, нагрівання припиняють. Відгін має різ­кий запах і жовте забарвлення. Якщо розчин мутний, його фільт­рують.

Для визначення ацетону в рідині використовують його здатність утворювати йодоформ. До 2 мл одержаного дистиля­ту добавляють в однаковій кількості розчину йоду в йодиді калію, а потім краплями добавляють гідроксид калію до зникнення бурого забарвлення. За наявності ацетону утворюється жовтий осад йодоформу з характерним запахом. Йодоформна проба дуже чутлива і дає змогу виявити вміст у розчині 0,04 % -ного ацетону.

Дослід 4. РЕАКЦІЯ СРІБНОГО ДЗЕРКАЛА

У чисту пробірку, вимиту за нагрівання 10 %-ним лугом і обполоснути дистильованою водою, наливають 3–4 мл 1 %-ного розчину нітрату аргентуму і добавляють краплями 5 %-ний роз­чин амоніаку в такій кількості, щоб осад утворився і знову роз­чинився. Багато амоніаку добавляти не потрібно. До одержано­го амоніачного розчину оксиду аргентуму [Ag(NH₃)₂]OH добав­ляють 1 мл альдегіду (розчин мурашиного, оцтового або ізовалер'янового) і обережно нагрівають суміш на водяній бані при температурі 60–70 °С. Через кілька хвилин на стінках пробірки поступово з'являється шар аргентуму у вигляді дзеркала або чорний (сірий) осад металічного Аргентуму, оскільки альдегі­ди легко окиснюються до кислоти і є сильними відновниками:

R-CHO + 2[Ag(NH₃)₂]OH → R-COOH + 2Ag¯ + 4NH₃ + H₂O.

Дослід 5. РЕАКЦІЯ ВІДНОВЛЕННЯ АЛЬДЕГІДАМИ

ГІДРОКСИДУ КУПРУМУ (II)

У пробірку наливають 0,5 мл формаліну або оцтового альдегіду 3–4 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію і добавляють краплями 2 %-ний розчину сульфату купруму до утворення каламуті. Верхню частину вмісту пробірки нагрівають. З'явля­ється осад оксиду купруму (II) жовтого кольору, що переходить у червоний.

Мурашиний альдегід на відміну, від інших альдегідів, від­новлює оксид купруму до "мідного дзеркала".