1.Водний розчин якого ЛЗ має слабо лужну реакцію середовища? A * натрію гідрокарбонат B натрію хлорид C калію хлорид D натрію бромід E калію бромід | Водний розчин NaHCO3 має слаболужну реакцію за фенолфталеїном (рН = 8,0-10,0; забарвлення 0,05 мл індикатору від безбарвного до рожевого) ДФУ 1.0, с. 19 | |
2. Хімік готує еталони каламутності згідно з вимогами ДФУ. Які речовини він повинен використовувати для цього в якості вихідних? A *гексаметилентетрамін та гідразину сульфату B кальцію сульфат і гліцерин C натрію хлорид і кальцію нітрат D калію хлорид і барію сульфат E фурацилін і кальцію хлорид | Згідно розділу 2.2.1 ДФУ«Визначення прозорості і ступеня каламутності рідин» в якості вихідних речовин використовують розчини гідразину сульфату і гексаметилентетраміну ДФУ 1.0, с. 15 | |
3. За допомогою якого індикатора можна підтвердити наявність слаболужної реакції середовища в розчині натрію гідрокарбонату? A * фенолфталеїну B крохмалю C тропеоліну 00 D ферроіна E нафтолбензеіна | Водний розчин NaHCO3 має слаболужну реакцію за фенолфталеїном (рН = 8,0-10,0; забарвлення 0,05 мл індикатору від безбарвного до рожевого) ДФУ 1.0, с. 19 | |
4. Хімік проводить аналіз розчину кальцію хлориду для ін'єкцій.На вимогу монографії досліджуваний розчин повинен бути безбарвним. Для виконання треба порівняти досліджуваний розчин з: A * водою B спиртом C ацетоном D кислотою хлористоводневою E хлороформом | Згідно розділу 2.2.1 ДФУ«Визначення прозорості і ступеня каламутності рідин» випробовувану рідину вважають прозорою, якщо вона витримує порівняння з водою або розчинником,використовуваним при приготуванні випробовуваної рідини, або ії каламутність не перевищує каламутності еталона І. ДФУ 1.0, с. 15 | |
5. В якості основного реактиву при випробуванні на граничний вміст домішки магнію згідно ДФУ використовується розчин: A * гідроксихінолін B резорцину C піридину D формальдегіду E бензальдегіда | Визначення проводять в лужному середовищі з хлороформним розчином 8-гідроксихіноліну; жовте забарвлення не повино перевищувати забарвлення еталону: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
6. Визначення ступеня забарвлення рідин проводять візуально шляхом порівняння з відповідними еталонами.Як готують еталонні розчини. A *Розбавленням основних розчинів кислотою хлороводневою B Змішуванням вихідних розчинів C Змішуванням основних розчинів D Змішуванням вихідних та основних розчинів E Розбавленням вихідних розчинів водою | Відповідно розділу 2.2.2. ДФУ «Визначення ступеня забарвлення рідин» проводять візуально шляхом порівняння з відповідними еталонами. Еталонні розчини готують щляхом розбавлення основних розчинів кислотою хлороводневою ДФУ 1.0, с. 16 |
7. Провізор-аналітик визначає в препараті домішку солей калію з розчином натрію тетрафенілбората. Наявність домішки він встановлює по появі: A * білої опалесценції B жовтого забарвлення C зеленої флуоресценції D коричневого осаду E синього забарвлення | Біла опалесценція досліджуваного розчину не повинна перевищувати опалесценцію еталону. «Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001 |
8. На аналіз надійшла субстанція заліза сульфату гептагідрат. За допомогою якого реактиву ДФУ рекомендує визначати в ньому домішки солей цинку? A * калію фероціаниду B натрію нітропрусиду C амонію тіоціаната D натрію тетрафенілбората E калію ацетату | Випробування проводять у солянокислому середовищі. Утворюється білий осад або муть, нерозчинні у розведених мінеральних кислотах, але розчинні у розчинах лугів. «Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001 |
9. Провізор-аналітик визначає в калію броміді домішку магнію і лужноземельних металів. Для цього він використовував розчин: A * натрію едетат B калію перманганату C кислоти хлористоводневої D срібла нітрату E натрію нітриту | Згідро розділу 2.4.7 ДФУ «Випробування на гранічний вміст домішок. Магній і лужноземельні метали»: До 200 мл води додають 0,1 г гідроксиламіну гідрохлориду, 10 мл аміачного буферного розчину рН 10.0, 1 мл 0,1 М розчину цинку сульфату і близько 15 мг індикаторної суміші протравного чорного. Нагрівають до температури близько 40°С. Одержаний розчин титрують 0,01 М розчином натрію едетату до переходу забарвлення від фіолетового до синього. До одержаного розчину додають зазначену в окремій статті кількість випробовуваної речовини, розчиненої в 100 мл води, або використовують зазначений в окремій статті розчин. Якщо забарвлення розчину стає фіолетовим, знову титрують до переходу забарвлення розчину до синього. ДФУ 1.0, с. 77 |
10. Провізор-аналітик визначає домішку хлоридів у натрію броміді згідно ДФУ методом: A * аргентометріі B нітрітометріі C броматометріі D алкаліметріі E йодометрії | Хлориди. Не більше 0,6 %. 1,000 г субстанuії поміщають у конічну колбу, розчиняють у 20 мл кислоти азотної розведеної , додають 5 мл розчину водню nероксиду концентрованого і нагрівають колбу на водяній бані до повного знебарвлення розчину. Стінкиколби обполіскують невеликою кількістю води і колбу нагрівають на водяній бані протягом 15 хв. Витримують до охолодження і доводять об'єм розчину водою до 50 мл. До одержаного розчину додають 5,0 мл 0,1 М розчину срібла нітрату і 1 мл дибутилфталату, струшують і титрують 0,1 М розчином амонію тіоціанату, використовуючи як індикатор 5 мл розчину заліза (Ш) амонію сульфат. Н а титрування може бути витрачено не більше 1,7 мл 0,1М розчину срібла нітрату. Об'єм витраченого 0,1 М розчину срібла нітрату використовують у розрахунках у розділі " Кількісне визначення". Паралельно проводять контрольний дослід. ДФУ 1.1, с. 411 |
11. В якості основного реактиву при випробуванні на граничний вміст домішки алюмінію хімік-аналітик використовує розчин: A * гідроксихіноліну B резорцину C піридину D формальдегіду E бензальдегіда | Випробування проводять з хлороформним розчином 8-гідроксихіноліну. Інтенсивність флюоресценції не має перевищувати флюоресценцію еталону: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
12. Провізор-аналітик визначає домішку сульфатів в борній кислоті. В якості основного реактиву він додав: A * барію хлорид B натрію сульфід C калію фероціанід D срібла нітрат E амонію оксалат | Досліджуваний розчин доводять розчином амоніаку до нейтральної реакції, додають хлороводневу кислоту розбавлену і розчин барію хлориду: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
13. Для визначення домішки калію у лікарських сполуках провізор-аналітик проводить реакцію з: A *натрію тетрафенілборатом B натрію тетраборатом C натрію нітратом D натрію сульфатом E натрію саліцилатом | Біла опалесценція досліджуваного розчину не повинна перевищувати опалесценцію еталону. «Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001 |
14. Для визначення домішки фторидів у лікарських сполуках, провізор-аналітик проводить перегонку з водяною парою і потім визначає наявність натрію фториду реакцією з: A*реактивом амінометилалізаринової кислоти B реактивом тіоацетамідним C реактивом метоксифенілоцтової кислоти D реактивом роданбромідним E реактивом йодсірчистим | Випробування проводять у спеціальному приладі. Речовину змішують з піском, додають розб. сульфатну кислоту, нагрівають, відгін збирають у колбу з натрію гідроксидом. Паралельно проводять дослід з розчином еталону. В обидва циліндра додають амінометилалізаринову кислоту – синє забарвлення, що зявляється замість червоного, не повино перевищувати забарвлення еталону: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
15. Провізор визначає домішку йонів заліза у препараті відповідно до вимог ДФУ з допомогою цитратної і тіогліколевої кислот. Поява якого забарвлення свідчить про наявність цієї домішки? A *Рожевого B Жовтого C Зеленого D Синього E Чорного | Згідно розділу 2.4.9. ДФУ «Випробування на гранічний вміст домішок. Залізо»: Кількість випробовуваної речовини, зазначену в окремій статті, розчиняють у воді, доводять об'єм розчину водою до 10 мл і перемішують. Додають 2 мл розчину 200 г/л кислоти лимонної і 0,1 мл кислоти тіогліколевої. Перемішують, підлужнюють розчином аміаку, доводять об'єм розчину водою до 20 мл Паралельно за uих самих умов готують еталон, використовуючи 10 мл еталонного розчину заліза(Ш). Через 5 хв рожеве забарвлення випробовуваного розчину має бути не інтенсивнішим за забарвлення еталону ДФУ 1.0, с. 80 |
16. В якості основного реактиву при випробуванні на гранічний вміст домішки фосфатів ДФУ рекомендує використовувати реактив: A *сульфомолібденовий B мідно-тартратний C тіоацетамідний D ацетилацетон E гіпофосфіт | Визначення домішки фосфатів проводять з сульфомолібденовим реактивом у присутності стануму (П) хлориду у порівнянні з еталонним розчином фосфатів – синє забарвлення розчину не повинно бути інтенсивніше, ніж забарвлення еталону. В результаті реакції утворюється фосфорно-молібденова кислота, яка відновлюється іонами стануму до молібденової сині: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
17. У якості специфічної домішки при аналізі ефіру медичного (Aether medicinales) визначають наявність альдегідів. Який з приведених реактивів застосовується для визначення домішки альдегідів? A *Калію тетрайодомеркурат лужний B Фенолфталеїн C Феруму (III) хлорид D Оцтова кислота E Калію сульфа | Специфічну домішку альдегідів в ефірі медичному визначають рективом калію тетрайодомеркуратом лужним (реактивом Несслера). При цьому в нижньому шарі має спостерігатись лише слабка опалесценція: Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
18. Вкажіть, який з наведених реактивів використовують для встановлення домішки кальцію в лікарських речовинах A* Амонію оксалат B Барію хлорид C Калію карбонат D Аргентуму нітрат E Натрію сульфат | Реакцію проводять після нейтралізації досліджуваного розчину оцтовою кислотою або амоніаком і додавання аміачного буферу. Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О. |
| | | |