Та студентів 4-5 курсів заочної форми навчання фармацевтичного факультету та факультету підготовки іноземних громадян
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
ДВНЗ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Перший проректор ІФНМУ
проф._________________ Ерстенюк Г.М.
«_____»______________________2016 р.
МАТЕРІАЛИ
ДО ПІДСУМКОВОГО ІСПИТУ
З ДИСЦИПЛІНИ «ФАРМАКОГНОЗІЯ»
Для студентів 3 курсу денної форми навчання
та студентів 4-5 курсів заочної форми навчання фармацевтичного факультету та факультету підготовки іноземних громадян
Перелік екзаменаційних питань обговорено на засіданні кафедри фармації 23.11.2016 р., протокол № 5
Завідувач кафедри фармації д.фарм.н, проф. Грицик А.Р.
Схвалено цикловою методичною комісією фармацевтичного факультету ІФНМУ _________________ р., протокол № ___.
Голова циклової методичної комісії проф. Мойсеєнко М.І.
ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ФАРМАКОГНОЗІЯ»
1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності провізора.
2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини в залежності від різних морфологічних груп і хімічного складу.
3. Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (ЛР). Методи виявлення нових ЛР, роль наукових і навчальних закладів.
4. Сировинна база лікарських рослин в Україні, їх раціональне використання.
5. Товарознавчий аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?
6. Визначення поняття “полісахариди”. Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості, локалізація. Виділення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.
7. Вуглеводи. Глюкозамін. Мед.
8. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілози та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю. Застосування його.
9. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.
10. Слиз. Хімічний склад. Фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз. Біологічна дія.
11. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.
12. Пектини. Будова. Виділення із лікарської рослинної сировини. Препарати, їх застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.
13. Визначення поняття “ліпіди”. Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.
14. Визначення типів жирних олій.
15. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.
16. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела отримання. Будова. Застосування.
17. Визначення понять “протеїни і білки”. Сировина тваринного походження: яди змій, медична п’явка. Продукти бджолівництва.
18. Визначення поняття «лектини». ЛР та ЛРС, які містять лектини.
19. Визначення поняття “ферменти”. Ферментні препарати рослинного і тваринного походження.
20. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять органічні кислоти.
21. Визначення поняття “вітаміни”. Розповсюдження їх у рослинному світі.
22. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах.
23. Класифікація вітамінів. Визначення вмісту аскорбінової кислоти.
24. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.
25. Визначення поняття “глікозиди”. Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.
26. Визначення понять “ізопреноїди і терпеноїди”. Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження біологічно активних речовин ізопреноїдної структури в рослинному світі.
27. Визначення поняття “іридоїди”. Хімічна будова. Класифікація.
28. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять іридоїди та інші гіркоти.
29. Визначення поняття “ефірні олії”. Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.
30. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій.
31. Методи визначення вмісту ефірної олії у лікарській рослинній сировині. Методи отримання ефірних олій.
32. Зберігання лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії.
33. Методи аналізу ефірних олій: ТШХ, визначення фізичних та хімічних показників якості. Їх аналітичне значення.
34. ЛР та ЛРС, які містять монотерпеноїди; сесквітерпеноїди, сесквітерпенові лактони та сполуки ароматичного ряду. Препарати їх застосування.
35. Поняття про дитерпеноїди, смоли і бальзами. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять дитерпеноїди, смоли і бальзами.
36. Визначення поняття “стероїди”. Класифікація стероїдів. Фізичні, хімічні та біологічні властивості стероїдів. Якісні реакції. Природні джерела гормональних препаратів.
37. Визначення поняття “сапоніни”. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація залежно від будови сапогеніну. Якісні реакції.
38. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Препарати. Шляхи використання.
39. Визначення поняття “кардіостероїди і кардіоглікозиди”. Хімічна будова. Класифікація.
40. Фізичні та хімічні властивості. Біологічна стандартизація лікарської рослинної сировини.
41. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв’язок фармакологічних властивостей з хімічною будовою.
42. ЛР та ЛРС, які містять кардіоглікозиди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з лікарською рослинною сировиною, яка містить кардіоглікозиди.
43. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
44. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та їх похідні. Виділення з лікарської рослинної сировини. Якісні реакції на арбутин. Препарати та їх застосування.
45. Визначення поняття “кумарини” і “хромони”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, визначення вмісту. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Препарати. Застосування кумаринів, хромонів. ЛР та ЛРС, які містять кумарини та хромони. Правила техніки безпеки під час роботи з лікарської рослинною сировиною, яка містить фурокумарини.
46. Визначення поняття “лігнани”. Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Препарати, їх застосування.
47. Визначення поняття “ксантони”. Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Препарати, їх застосування.
48. Визначення поняття “флавоноїди”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.
49. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, аурони, балкони, ізофлавони. Препарати, їх застосування.
50. Хінони. ЛР та ЛРС, які містять бензохінони, нафтохінони.
51. Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв’язок хімічної будови з біологічною дією.
52. Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Препарати та їх застосування.
53. Визначення поняття “дубильні речовини”(таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження в рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.
54. ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Виділення дубильних речовин з лікарської рослинної сировини. Препарати, їх застосування.
55. Визначення поняття “алкалоїди”. Сучасні типи класифікацій алкалоїдів за шляхом біосинтезу. Хімічна будова алкалоїдів. Фізико–хімічні властивості алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи визначення вмісту.
56. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правила техніки безпеки під час роботи з сировиною, яка містить алкалоїди.
57. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди; псевдоалкалоїди; справжні алкалоїди - тропанові, піролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові. Препарати, їх застосування.
58. Природні джерела антибіотиків.
59. ЛР та ЛРС, які містять різні групи БАР.
60. Культура тканин лікарських рослин як джерело БАР.
ПЕРЕЛІК МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ФАРМАКОГНОЗІЯ»
1. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Перелік гербарних зразків:
Алтея лікарська
Подорожник великий
Подорожник блошиний
Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)
Льон звичайний
Персик звичайний
Рицина звичайна
Соняшник однорічний
Соя щетиниста
Шипшина корична
Нагідки лікарські
Обліпиха крушиновидна
Смородина чорна
Горобина звичайна
Кропива дводомна
Кукурудза звичайна
Грицики звичайні
Журавлина болотна
Гірчиця сарептська
Лаванда колоскова
Евкаліпт прутовидний
Меліса лікарська
Шавлія лікарська
Валеріана лікарська
Аніс звичайний
Чебрець звичайний
Бобівник трилистий
Тирлич жовтий
Золототисячник гарний
Кульбаба лікарська
Аїр тростиновий
Кмин звичайний
Арніка гірська
Калина звичайна
Ялиця сибірська
Жовтушник сивіючий
Чемерник червонуватий
М’ята перцева
Коріандр посівний
Фенхель звичайний
Ялівець звичайний
Деревій звичайний
Полин гіркий
Багно звичайне
Чебрець повзучий
Материнка звичайна
Береза повисла
Тополя чорна
Хміль звичайний
Липа серце листа
Туя західна
Солодка гола
Астрагал шерстистоквітковий
Хвощ польовий
Аралія маньчжурська
Ортосифон тичинковий
Заманиха висока
Діоскорея ніппонська
Якірці сланкі
Синюха блакитна
Мильянка лікарська
Гіркокаштан звичайний
Наперстянка пурпурова
Наперстянка шерстиста
Наперстянка великоквіткова
Строфант комбе
Горицвіт весняний
Конвалія травнева
Мучниця звичайна
Брусниця
Фіалка польова
Ехінацея пурпурова
Буркун лікарський
Каштан кінський
Пастернак посівний
Амі велика
Розторопша плямиста
Лимонник китайський
Софора японська
Волошка синя
Аронія чорноплода
Собача кропива п’ятилопатева
Гірчак перцевий
Гірчак почечуйний
Спориш звичайний
Сухоцвіт багновий
Цмин пісковий
Глід криваво-червоний
Череда трироздільна
Солодка гола
Вовчуг польовий
Астрагал шерстистоквітковий
Крушина вільховидна
Жостер проносний
Ревінь тангутський
Щавель кінський
Марена красильна
Скумпія звичайна
Гірчак зміїний
Вільха клейка
Родовик лікарський
Дуб звичайний
Перстач прямостоячий
Чорниця звичайна
Черемха звичайна
Золототисячник малий
Звіробій звичайний
Беладона звичайна
Блекота чорна
Дурман звичайний
Мак опійний
Мачок жовтий
Чистотіл звичайний
Барбарис звичайний
Барвінок малий
Чемериця Лобелієва
Перець стручковий однорічний
Жовтозілля плосколисте
Плаун баранець
Софора товстоплода
Дельфіній сітчастоплодний
Аконіт джунгарський
Пасльон дольчастий
Тис ягідний
Огірочник лікарський
Живокіст лікарський
Квасоля звичайна
Гарбуз звичайний
Полин звичайний
Любисток лікарський
2. За мнемокартами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Перелік мнемокарт:
Корінь алтеї
Листок подорожника
Листок підбілу
Насіння льону
Плід шипшини
Листок кропиви
Трава грициків
Кора калини
Трава хвоща
Трава споришу
Корені кульбаби
Листки м’яти перцевої
Листки шавлії
Кореневище з коренями валеріани
Листки деревію
Плоди фенхелю
Листки материнки
Плоди анісу
Листки евкаліпту
Листки полину гіркого
Кореневище аїру
Плоди ялівцю
Листки чебрецю
Супліддя хмелю
Листки бобівника трилистого
Корені оману
Корінь солодки
Трава хвощу польового
Листки конвалії
Трава жовтушника
Листки наперстянки пурпурової, шерстистої, великоквіткової
Трава горицвіту весняного
Листя мучниці
Трава фіалки
Кореневища і корені родіоли
Трава гірчаку перцевого
Трава гірчаку почечуйного
Трава гірчаку пташиного
Трава собачої кропиви
Трава череди
Корінь вовчуга
Листя сени
Трава звіробою
Кора крушини
Корені ревеню
Кореневища і корені марени
Кора дуба
Листя беладони
Трава блекоти
Листя дурману
Трава чистотілу
Трава барвінку
Кореневища з коренями чемериці
Корінь барбарису
Листя термопсису
Стебло ефедри
Кореневища латаття
Корінь родовика
Кореневище змійовика
3. Назвати хімічну структуру діючих речовин, клас речовин, методи виділення, ідентифікація, кількісне визначення. Перелік діючих речовин:
Інулін
Арахідонова кислота
Холестирин
Ергостерин
Аскорбінова кислота (вітамін С)
Пангамова кислота (вітамін В15)
Ретинол (вітамін А)
Ергокальциферол (вітамін D2)
Філохінон (вітамін К1)
Токоферол (вітамін Е)
Нікотинова кислота
Тіамін (вітамін В1)
Рибофлавін (вітамін В2)
Синігрін
Амігдалін
Остол
Гарпагід
Ліналоол
Цитраль
Ментол
Карвакрол
Анетол
Ванілін
Борнілізовалеріанат
1,8 – цинеол
Карвон
Камфора
Борнеол
Хамазулен
Алантолактон
Тимол
Гліциретинова кислота
Протоесцигенін
Діосгенін
Дазіантогенін
Гекогенін
Дигітоксин
Пурпуреаглікозиди А і В
Ланатозиди А і В
К-строфантин-β
Адонітоксин
Конвалозид
Еризимозид
Гітоксин
Ванілін
Хінна кислота
Арбутин
Кумарин
Флаван
Флавон
Аурон
Халкон
Катехін
Кверцетин
Саліпурпозид
Оногенін
Подофілотоксин
Еритроцентаурин
Емодин
Алізарин
Гіперицин
Франгулін А, Б
Реїн
Сенозид А, В
Пірогалол
Пірокатехін
Дофамін
Адреналін
Серотонін
Ефедрин
Скополамін
Кокаїн
Платифілін
Нікотин
Піперин
Папаверин
Берберин
Хелідонін
Ехінопсин
Кофеїн
Теофілін
Лобелін
4. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини. Перелік препаратів:
Мукалтін
Плантаглюцид
Лівіан
Лінетол
Оліметин
Цистенал
Есенціале
Холосас
Каротолін
Ліпохромін
Калефлон
Арфазетин
Олазоль
Гіпозоль
Глюкорибін
Рифлан
Алохол
Фітон – СД
Поліфітол – 1
Валокормід
Корвалдін
Еспол
Ледин
Флора
Дигітоксин
Кордигіт
Дигоксин
Целанід
Корглікон
Екдистен
Стрепсілс оригінал
Алантон
Пектусин
Уролесан
Лівіан
Вікалін
Гербогастрин
Інгаліпт
Каметон
Сальвін
Гевкамен
Ефкамон
Хлорофіліпт
Піносол
Пробесан
Рекутан
Анітос
Ротокан
Оліметин
Гліцирам
Сапарал
Трибуспонін
Фітолізин
ПоліспонінКраплі Зеленіна
Строфантин К
Адонізид
Кардіовален
Адоніс-бром
Валокормід
Кардіофіт
Есцин
Ескувазин
Аміфурин
Бероксан
Пастинацин
Енерготонік доппельгерц
Вікалін
Марелін
Анетин
Уролесан
Аромелін
Флавін
Танацехол
Кардіовален
Фітулвент
Аскорутин
Геровітал
Фітоліт
Поліфітол
Гербогастрин
Танакан
Мемоплант
Арфазетин
Фітолізин
Флакарбін
Флаванобол
Силібор
Гепабене
Подофілін
Евкабал
Рамніл
Вікаїр
Сенадексин
Цистенал
Галаскорбін
Камілаль
Вундехіл
Капсин
Еспол
Ефедрину гідрохлорид
Бронхолітин
Колхамін
Беласпон
Белоїд
Астматин
Аерон
Скополаміну гідробромід
Платифіліну гідротартрат
Кодтермопс
Цититон
Пахікарпіну гідройодид
Омнопон
Кодтерпін
Папазол
Глаувент
Берберину бісульфат
Новопасит
Резерпін
Раунатин
Девінкан
Розевін
Лютенурин
Алапінін
Мелліктин
Парлодел
ПЕРЕЧЕНЬ ЭКЗАМЕНАЦИОННЫХ ВОПРОСОВ ПО ДИСЦИПЛИНЕ «ФАРМАКОГНОЗИЯ»
1. Задачи фармакогнозии на современном этапе. Роль фармакогнозии в практической деятельности провизора.
2. Организация заготовки лекарственного растительного сырья (ЛРС) правила хранения сырья в зависимости от различных морфологических групп и химического состава.
3. Основные направления научных исследований в области изучения лекарственных растений (ЛР). Методы выявления новых ЛР, роль научных и учебных заведений.
4. Сырьевая база лекарственных растений в Украине, их рациональное использование.
5. Товароведческий анализ ЛРС: прием ЛРС, отбор проб для анализа, установления тождества, чистоты и доброкачественности сырья. Что такое партия сырья?
6. Определение понятия "полисахариды". Их классификация, физические и химические свойства, локализация. Выделения из лекарственного растительного сырья и качественные реакции.
7. Углеводы. Глюкозамин. Мед.
8. Крохмаль. Строение крахмального зерна. Структура амилозы и амилопектина. Сырьевые источники получения крахмала. Применение его.
9. Инулин. Строение. Сырье, содержащее инулин. Качественное определение, использование.
10. Слизь. Химический состав. Физические свойства. Локализация и происхождения в растениях. ЛР и ЛРС, содержащие слизь. Биологическое действие.
11. Камеди. Происхождения в растениях. Строение. Классификация. Сырьевые источники получения. Применение.
12. Пектины. Строение. Выделения из лекарственного растительного сырья. Препараты, их применение. ЛР и ЛРС, содержащие пектины.
13. Определение понятия "липиды". Их классификация. Физические и химические свойства липидов. Хранение.
14. Определение типов жирных масел.
15. Определение физических и химических показателей жирных масел. Их аналитическое значение.
16. Липоиды: пчелиный воск, спермацет, ланолин, фосфолипиды. Сырьевые источники получения. Строение. Применение.
17. Определение понятий "протеины и белки". Сырье животного происхождения: яды змей, медицинская пиявка. Продукты бджоливництва.
18. Определение понятия «лектины». ЛР и ЛРС, содержащие лектины.
19. Определение понятия "ферменты". Ферментные препараты растительного и животного происхождения.
20. Лекарственные растения и лекарственное растительное сырье, содержащие органические кислоты.
21. Определение понятия "витамины". Распространение их в растительном мире.
22. Влияние фаз вегетации и условий роста на накопление витаминов в растениях.
23. Классификация витаминов. Определение содержания аскорбиновой кислоты.
24. Пути использования сырья, содержащего витамины.
25. Определение понятия "гликозиды". Типы классификаций. Гликозинолатов (тиогликозиды) и цианогенный гликозиды.
26. Определение понятий "изопреноиды и терпеноиды". Классификация. Биосинтез. Правило Ружички. Распространение биологически активных веществ изопреноидного структуры в растительном мире.
27. Определение понятия "иридоиды". Химическое строение. Классификация.
28. Качественные реакции на иридоиды, хроматографический анализ. Лекарственные растения и лекарственное растительное сырье, содержащие иридоиды и другие горечи.
29. Определение понятия "эфирные масла". Распространение, локализация. Влияние онтогенетических и внешних факторов на накопление в растениях. Изменчивость химического состава. Роль масел в жизнедеятельности растений.
30. Химический состав эфирных масел. Классификация моно- и Сесквитерпены за продуктами гидрирования. Типы соединений. Физические и химические свойства эфирных масел.
31. Методы определения содержания эфирного масла в лекарственном растительном сырье. Методы получения эфирных масел.
32. Хранение лекарственного растительного сырья, содержащего эфирные масла.
33. Методы анализа эфирных масел: ТСХ, определение физических и химических показателей качества. Их аналитическое значение.
34. ЛР и ЛРС, содержащие монотерпеноиды; сесквитерпеноиды, сесквитерпеновые лактоны и соединения ароматического ряда. Препараты их применения.
35. Понятие о дитерпеноид, смолы и бальзамы. Лекарственные растения и лекарственное растительное сырье, содержащие дитерпеноид, смолы и бальзамы.
36. Определение понятия "стероиды". Классификация стероидов. Физические, химические и биологические свойства стероидов. Качественные реакции. Природные источники гормональных препаратов.
37. Определение понятия "сапонины". Физические, химические и биологические свойства сапонинов. Классификация в зависимости от строения сапогенином. Качественные реакции.
38. ЛР и ЛРС, содержащие тритерпеновые и стероидные сапонины. Препараты. Пути использования.
39. Определение понятия "кардиостероиды и кардиогликозиды". Химическое строение. Классификация.
40. Физические и химические свойства. Биологическая стандартизация лекарственного растительного сырья.
41. Качественные реакции, хроматографический анализ. Связь фармакологических свойств с химическим строением.
42. ЛР и ЛРС, содержащие кардиогликозиды. Пути использования. Техника безопасности при работе с врачебной растительным сырьем, которая содержит кардиогликозиды.
43. Фенольные соединения. Их классификация. Распространение в растительном мире и биосинтез.
44. ЛР и ЛРС, содержащие простые фенолы и их производные. Выделение из лекарственного растительного сырья. Качественные реакции на арбутин. Препараты и их применение.
45. Определение понятия "кумарины" и "хромоны". Химическое строение. Классификация. Физические и химические свойства. Качественные реакции, определение содержания. Распространение в растениях. Биосинтез. Препараты. Применение кумаринов, хромонем. ЛР и ЛРС, содержащие кумарины и хромоны. Правила техники безопасности при работе с лекарственной растительным сырьем, которая содержит фурокумарины.
46. Определение понятия "лигнаны". Классификация. ЛР и ЛРС, содержащие лигнаны. Препараты, их применение.
47. Определение понятия "ксантоны". Классификация. ЛР и ЛРС, содержащие ксантоны. Препараты, их применение.
48. Определение понятия "флавоноиды". Химическое строение. Классификация. Физические и химические свойства. Качественные реакции, хроматографический анализ, количественное определение флавоноидов. Распространение в растениях. Биосинтез. Медико-биологическое значение флавоноидов.
49. Лекарственные растения и лекарственное растительное сырье, содержащие катехины, антоцианы, флаваноны, флавонолы, флавоны, ауроны, балконы, изофлавоны. Препараты, их применение.
50. Хиноны. ЛР и ЛРС, содержащие бензохиноны, нафтохиноны.
51. антраценпроизводные. Классификация. Группы антрахиноны. Физические и химические свойства. Качественные реакции, хроматографический анализ, количественное определение антрахиноны. Связь химического строения с биологическим действием.
52. Распространение антраценпроизводные в природе. Биосинтез. ЛР и ЛРС, содержащие антраценпроизводные. Препараты и их применение.
53. Определение понятия "дубильные вещества" (таниды). Химическое строение. Типы классификаций. Физические и химические свойства. Качественные реакции, количественное определение дубильных веществ. Распространение в растениях. Биологическая роль в жизнедеятельности растений.
54. ЛР и ЛРС, содержащие дубильные вещества. Выделение дубильных веществ из лекарственного растительного сырья. Препараты, их применение.
55. Определение понятия "алкалоиды". Современные типы классификаций алкалоидов по пути биосинтеза. Химическое строение алкалоидов. Физико-химические свойства алкалоидов. Качественные реакции, хроматографический анализ, методы определения содержания.
56. Распространение алкалоидов в растительном мире, локализация их в растениях. влияние различных факторов на накопление алкалоидов в растениях. Правила техники безопасности при работе с сырьем, содержит алкалоиды.
57. ЛР и ЛРС, которые содержат: протоалкалоиды; псевдоалкалоиды; настоящие алкалоиды - тропана, пиролизидинови, пиридиновые и пиперидин, хинолизидинови, изохинолина, индольные, пуриновые. Препараты, их применение.
58. Природные источники антибиотиков.
59. ЛР и ЛРС, содержащие различные группы БАВ.
60. Культура тканей лекарственных растений как источник БАВ.
Перечень материалов для сдачи итогового экзамена по дисциплине «фармакогнозия»
1. За гербарным образцом определите лекарственное растение. Перечень гербарных образцов:
Алтей лекарственный
Подорожник большой
Подорожник блошиный
Мать-и-мачеха
Лен обыкновенный
Персик обыкновенный
Клещевина обыкновенная
Подсолнечник однолетний
Соя щетинистая
Шиповник коричный
Ноготки лекарственные
Облепиха крушиновидная
Смородина черная
Рябина обыкновенная
Крапива двудомная
Кукуруза обыкновенная
Пастушья сумка
Клюква болотная
Горчица сарептская
Лаванда колосковая
Эвкалипт прутовидный
Мелисса лекарственная
Шалфей лекарственный
Валериана лекарственная
Анис обыкновенный
Тимьян обыкновенный
Вахта трехлистная
Горечавка желтая
Золототысячник красивый
Одуванчик лекарственный
Аир обыкновенный
Тмин обыкновенный
Арника горная
Калина обыкновенная
Пихта сибирская
Желтушник седеющий
Морозник красноватый
Мята перечная
Кориандр посевной
Фенхель обыкновенный
Можжевельник обыкновенный
Тысячелистник обыкновенный
Полынь горькая
Багульник болотный
Тимьян повзучий
Душица обыкновенная
Береза повислая
Тополь черный
Хмель обыкновенный
Липа сердцелистная
Туя западная
Солодка голая
Астрагал шерстистоцветковый
Хвощ полевой
Аралия маньчжурская
Ортосифон тычиночный
Заманиха высокая
Диоскорея ниппонськая
Якорьки стелющиеся
Синюха голубая
Мильянка лекарственная
Конский каштан обыкновенный
Наперстянка пурпурная
Наперстянка шерстистая
Наперстянка крупноцветковая
Строфант Комбе
Горицвет весенний
Ландыш майський
Толокнянка обыкновенная
Брусника
Фиалка полевая
Эхинацея пурпурная
Донник лекарственный
Пастернак посевной
Ами большая
Расторопша пятнистая
Лимонник китайський
Софора японская
Василек синий
Арония черноплодная
Пустырник сердечный
Горец перечный
Горец почечуйный
Горец птичий
Сушеницы топяная
Тмин песчаный
Боярышник кроваво-красный
Череда трехраздельная
Солодка голая
Стальник полевой
Астрагал шерстистоцветковый
Крушина ольховидная
Жостер слабительный
Ревень тангутський
Щавель конский
Марена красильная
Скумпия обыкновенная
Горец змеиный
Ольха клейкая
Родовик лекарственный
Дуб обыкновенный
Лапчатка прямостоячая
Черника обыкновенная
Черешня
Золототысячник малый
Зверобой продырявленный
Красавка обыкновенная
Белена черная
Дурман обыкновенный
Мак опийный
Мачок желтый
Чистотел обычный
Барбарис обыкновенный
Барвинок малый
Чемерица Лобеля
Перец стручковый однолетний
Плаун баранец
Софора товстоплодая
Дельфиниум ситчастоплодний
Аконит джунгарский
Паслен дольчатый
Тис ягодный
Окопник лекарственный
Фасоль обыкновенная
Тыква обыкновенная
Полынь обыкновенная
Любисток лекарственный
2. По мнемокартам микроскопических признаков ЛРС определить вид лекарственного растения. Перечень мнемокарт:
Корень алтея
Лист подорожника
Лист мать-и-мачехи
Семя льна
Плод шиповника
Лист крапивы
Трава пастушьей сумки
Кора калины
Трава хвоща
Трава спорыша
Корни одуванчика
Лист мяты перечной
Лист шалфея
Корневище с корнями валерианы
Лист тысячелистника
Плоды фенхеля
Лист душицы
Плоды аниса
Лист эвкалипта
Лист полыни горькой
Корневище аира
Плоды можжевельника
Лист чабреца
Соплодия хмеля
Лист вахты трехлистной
Корни девясила
Корень солодки
Трава хвоща полевого
Лист ландыша
Трава желтушника
Лист наперстянки пурпурной, шерстистой, крупноцветной
Трава горицвета весеннего
Лист толокнянки
Трава фиалки
Корневища и корни родиолы
Трава горца перечного
Трава горца почечуйного
Трава горца птичьего
Трава пустырника
Трава череды
Корень стальника
Лист сенны
Трава звіробоя
Кора крушины
Корни ревеня
Корневища и корни марены
Кора дуба
Лист красавки
Трава белены
Лист дурмана
Трава чистотела
Корневища с корнями чемерицы
Корень барбариса
Лист термопсиса
Стебель эфедры
Корневища кувшинки
Корень кровохлебки
Корневище змеевика
3. Назвать химическую структуру действующих веществ, класс веществ, методы выделения, идентификации, количественное определение. Перечень действующих веществ:
Инулин
Арахидоновая кислота
Холестирин
Эргостерин
Аскорбиновая кислота (витамин С)
Пангамова кислота (витамин В15)
Ретинол (витамин А)
Эргокальциферол (витамин D2)
Филохинон (витамин К1)
Токоферол (витамин Е)
Никотиновая кислота
Тиамин (витамин В1)
Рибофлавин (витамин В2)
Синигрин
Амигдалин
Остол
Гарпагид
Линалоол
Цитраль
Ментол
Карвакрол
Анетол
Ванилин
Борнилизовалерианат
1,8 – цинеол
Карвон
Камфора
Борнеол
Хамазулен
Алантолактон
Тимол
Глициретинова кислота
Протоесцигенин
Диосгенин
Дазиантогенин
Гекогенин
Дигитоксин
Пурпуреагликозиды А и В
Ланатозид А и В
К-строфантин-β
Адонитоксин
Конвалозид
Еризимозид
Гитоксин
Ванилин
Хинная кислота
Арбутин
Кумарин
Флаван
Флавон
Аурон
Халконы
Катехин
Кверцетин
Салипурпозид
Оногенин
Подофилотоксина
Еритроцентаурин
Емодин
Ализарин
Гиперицин
Франгулин А, Б
Реин
Сеннозидов А, В
Пирогаллол
Пирокатехин
Дофамин
Адреналин
Серотонин
Эфедрин
Скополамин
Кокаин
Платифиллин
Никотин
Пиперин
Папаверин
Берберин
Хелидонин
Эхинопсин
Кофеин
Теофиллин
Лобелин
4. Указать фармакологическое действие и состав лекарственных препаратов на основе растительного сырья. Перечень препаратов:
Мукалтин
Плантаглюцид
Ливиан
Линетол
Олиметин
Цистенал
Эссенциале
Холосас
Каротолин
Липохромин
Калефлон
Арфазетин
Олазоль
Гипозоль
Глюкорибин
Рифлан
Аллохол
Фитон – СД
Полифитол – 1
Валокормид
Корвалдин
Эспол
Ледин
Флора
Дигитоксин
Кордигит
Дигоксин
Целанид
Коргликон
Экдистен
Стрепсилс оригинал
Алантон
Пектусин
Уролесан
Ливиан
Викалин
Гербогастрин
Ингалипт
Каметон
Сальвин
Гевкамен
Эфкамон
Хлорофиллипт
Пиносол
Пробесан
Рекутан
Анитос
Ротокан
Олиметин
Глицирам
Сапарал
Трибуспонин
Фитолизин
Полиспонин
Крапли Зеленина
Строфантин К
Адонизид
Кардиовален
Адонис-бром
Валокормид
Кардиофит
Эсцин
Ескувазин
Амифурин
Бероксан
Пастинацин
Энерготоник Доппельгерц
Викалин
Марелин
Анетин
Уролесан
Аромелин
Танацехол
Кардиовален
Фитулвент
Аскорутин
Геровитал
Фитолит
Полифитол
Гербогастрин
Танакан
Мемоплант
Арфазетин
Фитолизин
Флакарбин
Флаванобол
Силибор
Гепабене
Подофиллин
Эвкабал
Рамнил
Викаир
Сенадексин
Цистенал
Галаскорбин
Камилаль
Вундэхилом
Капсин
Эспол
Эфедрина гидрохлорид
Бронхолитин
Колхамин
Беласпон
Беллоид
Астматин
Аэрон
Скополамина гидробромид
Платифиллина гидротартрат
Кодтермопс
Цититон
Пахикарпин гидройодид
Омнопон
Папазол
Глаувент
Берберину бисульфат
Новопассит
Резерпин
Раунатин
Девинкан
Розевин
Лютенурин
Аллапинин
Мелликтин