Генетична класифікація зруденіння

Карбонатитові родовища

Карбонатитові родовища – родовища,які просторово і генетично дуже щільно пов’язані з крупними скупченнями ендогенних карбонатів(Ca , Mg ),які називаються карбонатитами в складі багатофазних інтрузивів центрального типу ультра основного і лужного ряду в межах платформ та до Є щитів (платформи і щити найбільш крихкі ділянки де утворюються глибинні розломи)

Карбонатити – (поняття ввів норвезький геолог Брьогер в 1921 р) в процесі вивчення апатит-магнетитових родовищ Норвегії

Фьон-апатит-магнетитові руди

Терра-Росса: Nb , Ta , Zr , Sr , Ce , Y , La , Ti –магнетит , флогопіт,апатит,вермикуліт

Родовища ,які не мають промислового значення:

Таймир, Кольський п-ів ,Саян, Тува, Алдан, Приазовя, Полтава, Скандинавія:Швеція,Норвегія

Пд , Пд-Сх Африка, Пн Америка: США , Канада, Пд.Бразилія, Німеччина

Карбонати зустрічаються як правило не самі по собі а в складі багатофазних інтрузивних комплексів центрального типу , які розвиваються від ультраосновного типу-лужного.

Всі комплекси(ультра основного центрального типу) характеризуються центрально-осьовою симетрією з утворенням концентрично зональних штоків,вулканогенних гирловин.

Штоки супроводжуються дайковими тілами(системи кільцевих дайок)

В природі поширені комбіновані тіла- дайки і штоки.

Геотектонічна позиція – зустрічаються в крихких ділянках: платформи,до Є щити, зони консолідованої складчастості,і не існують в геосинкліналях(консолідована складчастість –припинила свій розвиток і стала крихкою)

Ультраосновні і лужні комплекси завжди зональні і формуються в певну етапність формування:

1)Доцентрова зональність

2)Відцентрова зональність

Ультраосновні породи:

1 –й етап : ультра основні породи

2 – й етап : ультра основні лужного ряду

3-й етап : власне лужні сієніти

4-й етап: Карбонатити

Послідовність доцентрова,але може бути і відцентрова,де в центрі будуть ультра основні

Родовище Фьон приурочене до подібної структури на перетині регіональних розломів.Вміщаючі породи: гнейси гранітогнейси.Відбувається дифузія SiO2 – коли проникнення йде в магматичний масив.І в вміщуючі породи Na , K.

Розміри карбонатитових тіл:

цн. Штоки:сотні м – 7-8 км

Дайки: перші сотні м -1-2 км при потужності десятки м.

Мінеральний склад:

На 80-99% карбонатні мінерали(Ca , Mg , Fe , Ce , La)

Кальцит

Доломіт

Анкерит

Сидерит

Флогопіт

Апатит

Магнетит

Ta-Ti-Nb-атові :лопарит

Пірохлор

Бадделіт

Перовськіт

F-карбонати і фосфати рідкісних металів:

Бастнезит

Монцоніт

Текстури:Масивні,Смугасті,Флюїдально-смугасті,Вузловаті,Плойчасто-гафровані

Структури:від крупнозернистих-до дрібнозернистих.Характеризуються стадійністю формування.

Поширені гігантозернисті структури,Кальцитові,Доломітові,Доломіт-анкеритові.

Фізико-хімічні умови і процес утворення карбонатитів

За природою карбонатити ультраосновні і лужні комплекси є продуктом підкорового базальтоїдного магматизму , саме тому вони розташовані на перетині розломів

Джерело-верхня мантія 150-200 км. Це багатоетапні вулканогенно-інтрузивні утворення. Формуються на протязі тривалого геологічного часу. Локалізуються на декілька десятків км-до сотень метрів від поверхні.

Кристалізуються карбонати Т 600-500 – 300-200

Р 1500 атм – 150-30 атм

Виділяють 2 класи

1)відкриті- виходи магми наповнюють жерлові фації

2)закриті – пов’язані з інтрузивами.

Головна особливість процесів: радикальна диференціація від початку мантійної базальтоїдної магми - до складу лужної магми. Причому здійснюється не поступово а з тривалими зупинками магматичних вогнищ(проміжні вогнища)

Гіпотези щодо виникнення карбонатитів:

1)Власне магматична – для інтрузивних фацій.Гіпотеза Еккермана: карбонати ти інтрузивних фацій – є результатом роз кристалізації залишкових фаз магматичного розплаву,що був надзвичайно насичений СО2 .

а)Постійний зв'язок карбонатитів з ультра основними лужними породами

б)Поширення в карбонатитах чітких гострокутних уламків бічних порід

в)Флюїдальність – хар.для дайок.

Уайл і Татл довели що при Т 740 Р 1000атм система СО2-СаО-Н2О набуває особливого розплаву і може кристалізуватися з розплаву.

2)Гідротермальна авто-метасоматична .(Геолог Сеттер).

Карбонатити(здебільш жерлової фації) є результатом авто-метасоматичного заміщення споріднених(дуніти,сієніти) вивержених порід за участю водно вуглекислотних розчинів що поступали з проміжних вогнищ тої самої системи що на глибині була особливо пересиченою рідкими компонентами.

В ПАР спостерігаються породи метасоматичних карбонатитів.

Докази того,шо карбонатити виникли шляхом гідротермального розчину:

1)Нечіткі розмиті границі окремих карбонатитоносних штоків

2)В карбонатитах метасоматичного походження зустрічаються силікатні рештки заміщені карбонатами

3)Чіткі ознаки фаціального характеру метасоматичної зональності(плавні переходи між карбонати тами і карбонатито-апатитами)

Ці гіпотези не є конкуруючі,а як доповнюючи.Важливим є еволюція фізико-хімічних процесів зі зміною глибини формування.

Генетична класифікація зруденіння

За типом зруденіння виділяють:

1)Інтрузивно магматичний клас,який представлений 2 класами:

А)Апатит-магнетитові карбонати:

Європа,Африка,Канада,

Росія – Кавдерське родовище

Україна – на Полтавщині

Швеція – Альдо,Фьон (Fe)

Бразилія – Араша,Сіротті (апатит)

Б)Рідкісно-метальні рідкісно-земельні лопаритового типу

Nb , Zr , Ce , La

Пірохлор,Бастнезит,Паразит,Баддиліт

Бразилія- Барейро,Араша

Пар

Україна Приазовя: Мамонське,Приазовське

2)Вулканогенно-гідротермально метасоматичний клас

Флогопітова фація жерлової фації

Флогопіт розвивається по дунітах

Вермикуліт

Металургійний флюс

Красноярський край (цн. Сибір) Гулівське

Кольський п-ів Кавдор

3)Комбіновані генетично

Pt розсипища повязані з карбонатитоносними комплексами.

Часто розвиваються в дунітах-коли руйнується дунітові крайова частина

Кандьорський масив Алдан (Забайкалля)

Флюорит– накладається на карьбонатити(просторово повязані)

Тува(росія) Велика танга

Індія Амба

Cu Борніт,Халькопірит – руди в карбонатитах

ПАР - Палабара

Наши рекомендации