Генетична класифікація зруденіння
Карбонатитові родовища
Карбонатитові родовища – родовища,які просторово і генетично дуже щільно пов’язані з крупними скупченнями ендогенних карбонатів(Ca , Mg ),які називаються карбонатитами в складі багатофазних інтрузивів центрального типу ультра основного і лужного ряду в межах платформ та до Є щитів (платформи і щити найбільш крихкі ділянки де утворюються глибинні розломи)
Карбонатити – (поняття ввів норвезький геолог Брьогер в 1921 р) в процесі вивчення апатит-магнетитових родовищ Норвегії
Фьон-апатит-магнетитові руди
Терра-Росса: Nb , Ta , Zr , Sr , Ce , Y , La , Ti –магнетит , флогопіт,апатит,вермикуліт
Родовища ,які не мають промислового значення:
Таймир, Кольський п-ів ,Саян, Тува, Алдан, Приазовя, Полтава, Скандинавія:Швеція,Норвегія
Пд , Пд-Сх Африка, Пн Америка: США , Канада, Пд.Бразилія, Німеччина
Карбонати зустрічаються як правило не самі по собі а в складі багатофазних інтрузивних комплексів центрального типу , які розвиваються від ультраосновного типу-лужного.
Всі комплекси(ультра основного центрального типу) характеризуються центрально-осьовою симетрією з утворенням концентрично зональних штоків,вулканогенних гирловин.
Штоки супроводжуються дайковими тілами(системи кільцевих дайок)
В природі поширені комбіновані тіла- дайки і штоки.
Геотектонічна позиція – зустрічаються в крихких ділянках: платформи,до Є щити, зони консолідованої складчастості,і не існують в геосинкліналях(консолідована складчастість –припинила свій розвиток і стала крихкою)
Ультраосновні і лужні комплекси завжди зональні і формуються в певну етапність формування:
1)Доцентрова зональність
2)Відцентрова зональність
Ультраосновні породи:
1 –й етап : ультра основні породи
2 – й етап : ультра основні лужного ряду
3-й етап : власне лужні сієніти
4-й етап: Карбонатити
Послідовність доцентрова,але може бути і відцентрова,де в центрі будуть ультра основні
Родовище Фьон приурочене до подібної структури на перетині регіональних розломів.Вміщаючі породи: гнейси гранітогнейси.Відбувається дифузія SiO2 – коли проникнення йде в магматичний масив.І в вміщуючі породи Na , K.
Розміри карбонатитових тіл:
цн. Штоки:сотні м – 7-8 км
Дайки: перші сотні м -1-2 км при потужності десятки м.
Мінеральний склад:
На 80-99% карбонатні мінерали(Ca , Mg , Fe , Ce , La)
Кальцит
Доломіт
Анкерит
Сидерит
Флогопіт
Апатит
Магнетит
Ta-Ti-Nb-атові :лопарит
Пірохлор
Бадделіт
Перовськіт
F-карбонати і фосфати рідкісних металів:
Бастнезит
Монцоніт
Текстури:Масивні,Смугасті,Флюїдально-смугасті,Вузловаті,Плойчасто-гафровані
Структури:від крупнозернистих-до дрібнозернистих.Характеризуються стадійністю формування.
Поширені гігантозернисті структури,Кальцитові,Доломітові,Доломіт-анкеритові.
Фізико-хімічні умови і процес утворення карбонатитів
За природою карбонатити ультраосновні і лужні комплекси є продуктом підкорового базальтоїдного магматизму , саме тому вони розташовані на перетині розломів
Джерело-верхня мантія 150-200 км. Це багатоетапні вулканогенно-інтрузивні утворення. Формуються на протязі тривалого геологічного часу. Локалізуються на декілька десятків км-до сотень метрів від поверхні.
Кристалізуються карбонати Т 600-500 – 300-200
Р 1500 атм – 150-30 атм
Виділяють 2 класи
1)відкриті- виходи магми наповнюють жерлові фації
2)закриті – пов’язані з інтрузивами.
Головна особливість процесів: радикальна диференціація від початку мантійної базальтоїдної магми - до складу лужної магми. Причому здійснюється не поступово а з тривалими зупинками магматичних вогнищ(проміжні вогнища)
Гіпотези щодо виникнення карбонатитів:
1)Власне магматична – для інтрузивних фацій.Гіпотеза Еккермана: карбонати ти інтрузивних фацій – є результатом роз кристалізації залишкових фаз магматичного розплаву,що був надзвичайно насичений СО2 .
а)Постійний зв'язок карбонатитів з ультра основними лужними породами
б)Поширення в карбонатитах чітких гострокутних уламків бічних порід
в)Флюїдальність – хар.для дайок.
Уайл і Татл довели що при Т 740 Р 1000атм система СО2-СаО-Н2О набуває особливого розплаву і може кристалізуватися з розплаву.
2)Гідротермальна авто-метасоматична .(Геолог Сеттер).
Карбонатити(здебільш жерлової фації) є результатом авто-метасоматичного заміщення споріднених(дуніти,сієніти) вивержених порід за участю водно вуглекислотних розчинів що поступали з проміжних вогнищ тої самої системи що на глибині була особливо пересиченою рідкими компонентами.
В ПАР спостерігаються породи метасоматичних карбонатитів.
Докази того,шо карбонатити виникли шляхом гідротермального розчину:
1)Нечіткі розмиті границі окремих карбонатитоносних штоків
2)В карбонатитах метасоматичного походження зустрічаються силікатні рештки заміщені карбонатами
3)Чіткі ознаки фаціального характеру метасоматичної зональності(плавні переходи між карбонати тами і карбонатито-апатитами)
Ці гіпотези не є конкуруючі,а як доповнюючи.Важливим є еволюція фізико-хімічних процесів зі зміною глибини формування.
Генетична класифікація зруденіння
За типом зруденіння виділяють:
1)Інтрузивно магматичний клас,який представлений 2 класами:
А)Апатит-магнетитові карбонати:
Європа,Африка,Канада,
Росія – Кавдерське родовище
Україна – на Полтавщині
Швеція – Альдо,Фьон (Fe)
Бразилія – Араша,Сіротті (апатит)
Б)Рідкісно-метальні рідкісно-земельні лопаритового типу
Nb , Zr , Ce , La
Пірохлор,Бастнезит,Паразит,Баддиліт
Бразилія- Барейро,Араша
Пар
Україна Приазовя: Мамонське,Приазовське
2)Вулканогенно-гідротермально метасоматичний клас
Флогопітова фація жерлової фації
Флогопіт розвивається по дунітах
Вермикуліт
Металургійний флюс
Красноярський край (цн. Сибір) Гулівське
Кольський п-ів Кавдор
3)Комбіновані генетично
Pt розсипища повязані з карбонатитоносними комплексами.
Часто розвиваються в дунітах-коли руйнується дунітові крайова частина
Кандьорський масив Алдан (Забайкалля)
Флюорит– накладається на карьбонатити(просторово повязані)
Тува(росія) Велика танга
Індія Амба
Cu Борніт,Халькопірит – руди в карбонатитах
ПАР - Палабара