Загальні положення титриметричного аналізу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ

З КУРСУ “АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ

МЕТОДИ АНАЛІЗУ”

„ТИТРИМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ”

„МЕТОД КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ТИТРУВАННЯ”

для студентів II курсу за напрямком

„Хімічна технологія та інженерія”

Дніпропетровськ УДХТУ 2006

Титриметричний (об’ємний) аналіз. Метод кислотно-основного титрування. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з курсу „Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу” для студентів II курсу за напрямком „Хімічна технологія та інженерія” / Укл.: А.М. Верба, О.В. Лабяк. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2006. – 34 с.

Укладачі: А. М. Верба, канд. хім. наук

О. В. Лабяк, канд. техн. наук

Відповідальний за випуск В.І. Ткач, д-р хім. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки до лабораторного практикуму

з курсу „Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу.”

Титриметричний аналіз.

Метод кислотно-основного титрування

для студентів ІІ курсу за напрямком „Хімічна технологія та інженерія”

Укладачі: ВЕРБА Анатолій Миколайович

ЛАБЯК Оксана Володимирівна

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку 19.07.06. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умовн.-друк. арк. 1,75. Облік.-вид. арк 1,84. Тираж 100 прим. Зам. № 84. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.

УДХТУ,49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна,8.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

Підбір та зміст теоретичного матеріалу і практичних робіт, який наведено у методичних вказівках, сприятиме студенту-бакалавру мати уяву про предмет, методи аналітичної хімії, знати і вміти використовувати теоретичні основи методу кислотно-основного титрування, проводити розрахунки величини рН, ступеня та константи дисоціації, гідролізу, мати досвід у:

– проведенні хімічного експерименту;

– роботі з аналітичними терезами;

– приготуванні розчинів кислот та лугів певної концентрації;

– вимірюванні точних об’ємів розчинів за допомогою скляних колб, бюреток, піпеток, циліндрів;

– розрахунках результатів аналізу, а також оцінці їх точності і відтворюваності.

ПРАВИЛА РОБОТИ В ЛАБОРАТОРІЇ: ПІДГОТОВКА

ДО ЗАНЯТЬ

До виконання лабораторних робіт допущені студенти, які вивчили правила, пройшли інструктаж з техніки безпеки і поставили підпис у відповідних контрольних листах.

Студент повинен до початку занять ознайомитися з теоретичним матеріалом відповідної теми роботи, переписати роботу в зошит, дати відповіді на запитання до роботи, знати, які реактиви та хімічний посуд використовуються у роботі.

Після бесіди з викладачем студент приступає до виконання аналізу.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТИТРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ

Класичні методи хімічного аналізу можна поділити на три групи: гравіметричний (ваговий), титриметричний (об’ємний) і газовий аналіз.

Гравіметричний аналіз є одним з найбільш точних класичних методів аналізу, але він має ряд недоліків, основні з яких – значні затрати праці і часу на визначення, а також труднощі при визначенні малих кількостей речовини. Тепер у практиці кількісного аналізу гравіметричний аналіз застосовують порівняно рідко і намагаються замінити його іншими методами.

Основною перевагою титриметричного аналізу є швидкість визначення, а також широкі можливості використання найрізноманітніших хімічних властивостей речовини. Значне скорочення часу для визначення сприяє розвитку і поширенню методів титриметричного аналізу.

Титриметричний аналіз ґрунтується на вимірюванні об’єму реактиву, витраченого на реакцію з речовиною, яку визначають. Реактив найзручніше застосувати у вигляді розчину відомої концентрації. Потім виміряти об’єм розчину, який витрачено на взаємодію з компонентом, що визначають.

Процес приливання одного розчину, що міститься у бюретці, до другого розчину для визначення концентрації одного з них, називається титруванням.

В титриметричному аналізі розчин з точно відомою концентрацією називають титрованим, або робочим розчином; іноді застосовують термін стандартний розчин.

При титруванні до розчину, концентрацію якого визначають, поступово добавляють робочий розчин доти, поки кількість моль- еквівалентів його в усьому об’ємі розчину дорівнювалась би кількості моль- еквівалентів речовини, яку визначають. Цей момент титрування називають точкою еквівалентності.