Контроль виконання лабораторної роботи. 1. У чому полягає принцип методу визначення фосфоліпідів у сироватці крові?
1. У чому полягає принцип методу визначення фосфоліпідів у сироватці крові?
A. В осадженні фосфоліпідів трихлорацетатною кислотою і визначенні вмісту фосфору
B. В утворенні комплексної сполуки за присутності ацетатного ангідриду і суміші ацетатної і сульфатної кислот
C. В утворенні синього забарвлення з 2,6-дихлорфеноліндофенолом і відновленні аскорбіновою кислотою
D. В утворенні з 2-тіобарбітуровою кислотою забарвленого триметинового комплексу
E. В утворенні забарвлених продуктів з оксиметилфурфуролом
2. Вказати вміст загальних фосфоліпідів за умов норми:
А. 0,25 – 1,25 г/л
В. 1,52 – 3,62 г/л
С. 3,75 – 5,40 г/л
Д. 10,15 – 12,30 г/л
Е. 9,80 – 15,72 г/л
3. Яким чином можна оцінити активність ліпази?
А. За здатністю ензиму гідролізувати пептидні зв’язки
В. За кількістю утвореної піровиноградної кислоти
С. За утворенням в результаті гідролізу жирних кислот, кількість яких визначають титруванням в присутності фенолфталеїну
Д. За здатністю інгібувати відновлення нітротетразолію синього в присутності НАДН2
Е. За здатністю знебарвлювати метиленову синьку при її відновленні альдегідом
4. Людина тривалий час обмежує вживання продуктів, що містять фосфоліпіди. До яких метаболічних порушень це може призвести?
5. При аналізі сироватки крові людини знайдено 5 ммоль/л загального холестерину, 3,2 ммоль/л фосфоліпідів, 1,5 ммоль/л тригліцеридів. Чи відповідають ці показники нормі? Як називається такий стан і коли він буває?
6. Концентрація фосфоліпідів у крові становить 0,7 г/л. Як називається такий стан і про які метаболічні порушення свідчить?
Приклади тестів „Крок-1”
1. Потерпілий від укусу гадюки ледь не помер внаслідок інтенсивного гемолізу. Аналіз крові показав незвично високий вміст лізолецитину. Токсичний ефект був обумовлений наявністю у зміїній отруті:
А. Фосфоліпази А1
В. Фосфоліпази А2
С. Фосфоліпази С
Д. Фосфоліпази Д
Е. Нейрамінідази
2. У хворих на цукровий діабет спостерігається підвищення вмісту вільних жирних кислот (НЕЖК). Причиною цього може бути:
А. Накопичення в цитозолі пальмітоїл-КоА
В. Активація утилізації кетонових тіл
С. Активація синтезу аполіпопротеїнів А1, А2, А4
Д. Зниження активності фосфатидилхолінхолестеринацилтрансферази плазми крові
Е. Підвищення активності тригліцеридліпази
3. При лабораторному обстеженні крові хворого, взятої натще, виявлено, що сироватка має білуватий колір, вміст загальних ліпідів – 20 г/л, холестерину – 9 мМ/л. Після центрифугування сироватки на поверхні утворюється біла плівка, що дозволяє припустити збільшення в крові хіломікронів. Зниження активності якого ферменту може спричинити таке явище?
А. Ліпази підшлункової залози
В. Панкреатичних фосфоліпаз
С. Лецитинхолестеринацилтрансферази
Д. Ліпази жирової тканини
Е. Ліпопротеїнліпази крові
4. Внаслідок тривалого вживання жирної їжі у хворого розвинулася аліментарна гіперліпемія, яка головним чином може бути наслідком підвищення вмісту:
А. Фосфоліпідів
В. Холестерину
С. Гліколіпідів
Д. Хіломікронів
Е. Тригліцеридів
5. Після прийому жирної їжі у хворого з’являються нудота та печія, має місце стеаторея. Причиною такого стану може бути:
А. Недостатність амілази
В. Підвищення виділення ліпази
С. Порушення синтезу фосфоліпази
Д. Порушення синтезу трипсину
Е. Недостатність жовчних кислот
Індивідуальна самостійна робота студентів
1. Метаболізм сфінголіпідів в нормі та при патології; клінічне значення, порушення обміну сфінголіпідів.
Література
Основна:
1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 743 с.
2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. проф. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
4. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.
6. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
Додаткова:
1. Асинова М.И., Белая И.И. Липидный обмен и социальная адаптация человека при старении // Клин. геронтология. – 2001. – № 7. – С. 18 – 22.
2. Красильников О.А. Роль ионов Са в реализации быстрых эффектов L-тироксина на обмен фосфоинозитидов в клетках печени крыс / Биохимия. – 2003. – Т. 68, № 7. – С. 946 – 953.