Тема 33. Типи розрахункових задач. 1 страница

Розчини.

Тема 4.Загальні характеристики розчинів.

- склад розчинів

- види розчинів: насичений, ненасичений,концентрований розведений

- кристалогідрати, їх назви +

- розчинність, коефіцієнт розчинності

- Розчинні (більше 100 г), малорозчинні (0,1 – 100 г), нерозчинні (0,01 г) речовини у воді

- Емульсія, суспензія, істинні розчини

- Густина розчинів,визначення, формула.

- масова частка води або солі у формулі кристалогідрату.

Тема 5. Кількісні характеристики розчинів.

- масова частка розчиненої речовини, формула, позначення,одиниці.

- Розв’язування задач за формулою масової частки розч. Речовини.

- Розв’язування задач за формулою розчинності.

- задачі на масову частку розчиненої речовини, якщо відомі або моль або

об′єм розчиненої речовини і об′єм води в мл.

Тема 6. Електролітична дисоціація.

- провідники І і ІІ роду

- електроліти і неелектроліти, приклади

- електролітична дисоціація (ЕД), визначення,оборотність ЕД

- ЕД кислот ,основ,солей

- Зміна забарвлення індикаторів у розчинах кислот і лугів

- Ступінь ЕД, формула, позначення , одиниці

- Розв’язування задач на ступінь ЕД

- Сильні та слабкі електроліти, приклади

- Реакції йонного обміну, визначення, умови їх проходження

- Розв’язування вправ на складання реакцій йонного обміну (молекулярне,повне та скорочене йонне рівняння)

- Написання реакцій в молекулярному вигляді, якщо відомо скорочене

йонне рівняння. +

- Гідроліз солей, визначення, 4 типи гідролізу солей

- Визначення рН середовища за формулами солей

1.3.Періодичний закон і Періодична система хімічних

елементів. Будова речовини.

Тема 7.Періодичний закон і Періодична система Д.І.Менделєєва.

Тема 8.Будова атома.

- класифікація хім..елементів (родини-групи)

- класифікація хім..елементів Менделєєвим

- Періодичний закон (менделєєвське формулювання)

- Будова періодичної системи (періоди, групи і підгрупи, їх позначення)

- Будова атомів і ядра: протони,електрони,нейтрони

- Ізотопи,нукліди:визначення, приклади

- Сучасне формулювання періодичного закону

- Радіоактивність, ядерні реакції:визначення приклади

- Протонне число,нуклонне число

- Фіз.зміст номеру групи

- Фіз..зміст номера періоду

- Фіз..зміст порядкового номеру

- Планетарна модель будови атомів

- Види електронів:s,p,d,f-електрони,Їх кількість і форми руху

- Електронні формули (структури) елементів та йонів

- Нормальний та збуджений стани атомів елементів

- Графічні формули елементів або розміщення електронів по квантових комірках (для атомів і йонів). Визначення число енергетичних комірок

атомів або йонів,які мають спарені або неспарені електрони.

- Зміна металічних і неметалічних властивостей елементів у періодах та групах.

- Формули вищих оксидів елементів.

- Особливості будови атомів Cr I Cu.

Тема 9.Хімічний зв’язок і будова речовини.

- електронегативність елементів (Ме і НеМе)

- ковалентний полярний та неполярний зв’язки, визначення, механізм утворення

- схеми перекривання електронних хмар атомів у молекулах речовин(s-s, s-p, p-p)на прикладі: H₂, HCl, Cl₂. +

- йонний зв’язок, визначення, механізм утворення

- визначення за формулами речовин типу хімічного зв’язку

- визначення кількості електронних пар між атомами в речовинах з ковалентним полярним та неполярним зв’язками

- водневий зв’язок

- донорно-акцепторний зв’язок

- металевий зв’язок

- кристалічні гратки, їх типи

- залежність фіз.властивостей речовин від типу кристалічних граток

- ступінь окиснення елементів,позначення

- визначення С.О. елементів за формулами речовин (правила)

Тема 10.Окисно-відновні реакції (ОВР).

- ОВР: визначення

- Окисник та відновник: визначення

- Основні представники окисників та відновників

- Окиснення та відновлення: визначення

- Розв’язування вправ на розгляд реакцій як окисно-відновних з використанням схем електронного балансу

- Види ОВР.

- Напівсхеми реакцій, в яких елемент виступає: окисником, відновником,

відновником і окисником одночасно.

Розділ 2. Неорганічна хімія.

2.1.Основні класи неорганічних сполук.

Тема 11.Оксиди.

- Оксиди,визначення, назви

- Класифікація оксидів: солетворні і несолетворні (індиферентні), визначення

- Класифікація солетворних оксидів: основні,кислотні і амфотерні,визначення

- Хімічні властивості основних,кислотних та амфотерних оксидів

- Подвійні і змішані оксиди

- Визначення за формулами речовин різних класів оксидів

- Визначення формул речовин за відомою масовою часткою хім..елементів

- Добування оксидів

- Забарвлення оксидів те малів.

Тема 12.Основи

- основи, визначення, назви

- класифікація основ: нерозчинні основи і луги, одно кислотні і багатокислотні

- луги як електроліти

- хімічні властивості лугів та нерозчинних основ

- визначення за формулами речовин – формул основ

- добування основ

- забарвлення нерозчинних основ

Тема 13.Кислоти.

- кислоти ,визначення, назви

- класифікація кислот: одноосновні і багато основні, безоксигенові і оксигеновмісні

- кислоти як електроліти

- хімічні властивості кислот

- добування кислот

- амфотерні гідроксиди, визначення, назви, приклади

- хімічні властивості амфотерних гідроксидів

- добування амфотерних гідроксидів

Тема 14. Солі.

- солі, визначення, назви

- класифікація солей: середні (нормальні), кислі, основні.

- Солі як електроліти

- Хімічні властивості середніх солей, їх добування

- Кислі солі,їх добування,назви

- Основні солі,їх добування,назви

- Визначення за формулами речовин формули різних класів солей

- Забарвлення нерозчинних солей

2.2.Металічні елементи.

Тема 15. Загальна характеристика металів.

- особливості будови атомів металів

- розміщення металів в періодичній системі

- металічний зв’язок і металічна кристалічна гратка

- найважливіші родини металів

- загальні фіз..властивості Ме

- загальні хім..властивості Ме

- добування Ме та їх методи

- сплави: чавун і сталь,їх склад

- споруди або пристрої, в яких одержують чавун і сталь

- процеси, що відбуваються під час добування чавуну і сталі (процеси окиснення і відновлення)

- електрохімічний ряд напруг Ме

- процес корозії, її види і запобігання процесу корозії (оцинковування,

нікелювання, хромування, лудіння (Sn)

- електроліз розчинів та розплавів електролітів

- способи використання електролізу: гальваностегія і гальванопластика.

Тема 16.Лужні метали і Кальцій та їх сполуки.

- місце лужних і лужно-земельних металів у періодичній системі,

представники їх

- електронні структури лужних та лужно-земельних Ме та їх йонів

- число електронів на зовнішньому енергетичному рівні для елементів цих груп

- фізичні властивості лужних і лужно-земельних Ме

- хімічні властивості лужних та лужно-земельних Ме

- добування цих Ме (електроліз розплавів солей)

- якісні реакції на Na⁺, K⁺, Ca²⁺

- природні сполуки калію, натрію, кальцію, їх назви

- ступені окиснення характерні для лужних та лужно-земельних Ме

- твердість води, її види

- солі, що визначають твердість води

- методи усунення твердості води

Тема 17.Алюміній і Ферум та їх сполуки.

- місце знаходження Алюмінію в періодичній системі

- кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні в АІ

- фіз..властивості алюмінію(особливості )

- електронна формула АІ,а також АІ³⁺

- ступені окиснення характерні для АІ

- хім..властивості АІ як перехідного елементу

- явище алюмотермії

- оксид та гідроксид АІ, амфотерні властивості

- добування АІ, сплави алюмінію: дюраль, силумін +

- природні сполуки алюмінію

- місце знаходження Феруму в періодичній системі

- кількість електронів на зовн.енергетичному рівні в Ферумі

- електронна формула атома Fe, йонів Fe²⁺ і Fe³⁺

- С.О. характерні для Феруму

- Фіз..властивості заліза (особливість – намагнічування)

- хім.властивості заліза

- оксиди та гідроксиди Феруму,хім..властивості

- забарвлення гідроксидів Феруму

- якісні реакції на Fe(II) I Fe(III) – жовта та червона кров′яні солі

- природні сполуки Феруму,їх назви.

2.3.Неметалічні елементи.

Тема 18. Гідроген і галогени та їх сполуки.

- особливості будови атомів неметалів

- місце знаходження атома Гідрогену в періодичній системі

- характерні С.О. для атома Н в формулах

- фіз..властивості водню

- хім. властивості водню

- добування водню у промисловості і лабораторії

- Гідроген – елемент Всесвіту

- Галогени у періодичній таблиці

- Характерні С.О. елементів галогенів

- Електронні формули галогенів та їх йонів

- Фіз..властивості галогенів (агрегатний стан, забарвлення)

- Хім.властивості хлору, добування хлору у промисловості і у лабораторії, застосування(як дезінфектанта) +

- Хлоридна кислота: фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування

- Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі (їх забарвлення)

- Оксигеновмісні сполуки Хлору: оксиди, кислоти та солі, їх назви та формули

- Природні сполуки галогенів, їх назви

Тема 19. Оксиген і Сульфур та їх сполуки.

- місце знаходження Оксигену у періодичній системі

- характерні С.О. Оксигену у формулах

- алотропні видозміни О: кисень і озон

- застосування озону як дезінфектанта +

- фіз..властивості кисню та озону

- хім..властивості кисню

- добування кисню у промисловості і в лабораторії(всі можливі реакції)

- місце знаходження атома Сульфуру в періодичній системі

- С.О. характерні для Сульфуру

- Алотропні видозміни Сульфуру: кристалічна сірка ( S₈ ,циклічна форма), пластична сірка ( S_n , лінійна форма)

- сірка: фіз.. та хім.. властивості, добування і застосування сірки

- сірководень, сульфідна кислота: фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування(мінеральна вода із специфічним запахом)

- якісна реакція на сульфідну кислоту та її солі

- оксиди Сульфуру: формули, назви, фіз.. та хім..властивості, добування та застосування

- сульфітна кислота та її солі, формули та назви

- сульфатна кислота: формула, фіз.. та хім.. властивості (розведена і концентрована)

- якісна реакція на сульфатну кислоту та її солі

- добування у промисловості (із піриту – 3 стадії з рівняннями)

- застосування сульфатної кислоти

Тема 20. Нітроген і Фосфор та їх сполуки.

- Розміщення Нітрогену в періодичній системі

- С.О. Нітрогену у формулах, валентність Нітрогену у сполуках

- Азот: будова молекули, фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування (добування у лабораторії при розкладі амоній нітриту) +

- Амоніак: будова молекули, фіз.. та хім.. властивості, добування у промисловості та лабораторії, застосування(хім..властивості: окиснення амоніаку купрум (ІІ) оксидом). +

- Солі амонію: назви, фіз.. та хім.. властивості, добування солей амонію

- Якісна реакція на йон-амонію

- Оксиди Нітрогену: формули, класифікація оксидів Нітрогену, фіз.. та хім.. властивості

- «бурий газ»

- Нітратна кислота: фіз.. та хім.. властивості (розведена та концентрована)

- Добування нітратної кислоти у промисловості (з амоніаку – 3 стадії з рівняннями), застосування

- Нітрати (селітри) їх властивості (реакції розкладу), добування та застосування

- Основні азотні добрива

- Фосфор – розміщення у періодичній системі

- Алотропні видозміни Р: білий фосфор Р₄ і червоний фосфор

- Фосфор: фіз..та хім.. властивості

- Добування фосфору у промисловості (реакція з фосфориту)

- Фосфін: формула, добування

- Оксиди фосфору: фіз.. та хім.. властивості

- Кислоти фосфору: формули і назви

- Фосфатна кислота: фіз.. та хім.. властивості

- Якісна реакція на фосфатну кислоту та її солі

- Кислі та середні солі фосфатної кислоти: формули, назви

- Природні сполуки фосфору

- Основні фосфорні добрива

Тема 21. Карбон і Силіцій та їх сполуки.

- Карбон і Силіцій: місце знаходження у періодичній системі

С.О. Карбону та Силіціюу сполуках

- Алотропні видозміни Карбону (застосування і фіз..властивості)

- Оксиди Карбону: СО і СО₂

- СО – назви, фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування

- СО₂ – назви, фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування

- Карбонатна кислота: хім.. властивості, добування та застосування

- Карбонати і гідроген карбонати: формули, назви, хім.. властивості, застосування

- Якісна реакція на карбонат-йон і гідроген карбонат-йон

- Кремній: алотропні видозміни, хім.. властивості, добування

- Оксид Силіцію: фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування

- Силікатна кислота: фіз.. та хім.. властивості, добування та застосування

- Найважливіші силікати

- Скло, його види ( віконне, тугоплавке, кришталеве): формули, добування (основні речовини)

- Природні сполуки Карбону і Силіцію, їх назви і формули

Розділ 3.Органічна хімія.

3.1. Вуглеводні.

Тема 22. Насичені вуглеводні.

- елементи-органогени

- теорія хім..будови органічних сполук: основні положення, вчений

- види формул: емпірична,структурна,електронна)

- ізомери, ізомерія: визначення приклади

- види ізомерії: структурна (розгалуження у вуглеводневому ланцюзі,розміщення кратних зв’язків,розміщення функціональних груп) і геометрична ізомерії

- алкани: визначення, загальна формула

- назви, формули 10 алканів

- гомологи,гомологічна різниця: визначення, приклади

- назви і формули радикалів алканів

- номенклатура алканів (систематична,міжнародна,номенклатура IUPAC і тривіальна, історична), локанти, родоначальна структура, замісники.

- Первинні, вторинні , третинні і четвертинні атоми Карбону

- sp³- гібридизація, σ-зв’язок (види хім.зв’язку),його довжина і кут

- фіз..властивості алканів (агрегатний стан)

- хім..властивості алканів: реакції заміщення (галогенування, нітрування),ізомеризації,розкладу,окиснення-горіння

- умови проведення хім..реакцій для алканів

- добування алканів та застосування ( добування метану реакцією натрій ацетату з натрій гідроксидом при сплавлянні) +

- реакція Вюрца

- циклоалкани: загальна формула,їх представники

- фіз..та хім..властивості циклоалканів (особливості)

- добування та застосування цикоалканів

Тема 23. Ненасичені вуглеводні.

- алкени: визначення, загальна формула

- номенклатури алкенів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- радикали алкенів: назви та формули

- ізомерії характерні для алкенів (структурна і геометрична)

- визначення числа структурних ізомерів для алкенів за формулою

- будова алкенів, sp²-гібридизація, σ і π-зв’язки,їх довжина і кут

- фіз..властивості (агрегатний стан)

- хім..властивості: реакції приєднання (гідрування,галогенування, гідро галогенування,гідратації і полімеризації), реакції окиснення-горіння

- якісні реакції на алкени

- умови проведення реакцій для алкенів

- правило Марковникова, прикладли

- добування та застосування алкенів

- алкіни: визначення, загальна формула

- будова алкінів, sp-гбридизація, σ і 2π-зв’язки,довжина і кут

- номенклатури алкінів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- визначення числа структурних ізомерів алкінів за формулами

- фіз..властивості алкінів

- хім..властивості алкінів: реакції приєднання (гідрування,хлорування,гідро галогенування,гідратації,полімеризації) і реакції окиснення-горіння

- реакція Кучерова

- особливості реакцій приєднання для алкінів

- реакція заміщення для алкінів (реакція з арґентум нітратом)

- якісні реакції на алкіни як ненасичені вуглеводні

- добування ацетилену у промисловості і в лабораторії

- застосування алкінів (ацетилену)

Тема 24. Ароматичні вуглеводні.

-арени: визначення, загальна формула

- формули бензену: Кекуле і сучасна, спряження, sp²-гібридизація, довжина зв’язку

- номенклатури аренів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- визначення за формулою, речовини, що відносяться до аренів

- визначення числа структурних ізомерів аренів

- радикали аренів: назви , формули

- фіз..властивості (агрегатний стан)

- хім..властивості бензену: реакції заміщення ( галогенування, нітрування), реакції приєднання (галогенування, гідрування), реакції окиснення-горіння

- умови проведення хім..реакцій для бензену

- гомологи бензену (толуен): фіз.. та хім.. властивості

- особливості хім..реакцій толуену у порівнянні з бензеном (реакції

галогенування і нітрування)

- добування аренів (бензену і толуену) і їх застосування

- стирен

Тема 25. Природні джерела вуглеводнів.

- види природніх джерел вуглеводнів

- природний газ: його вклад, застосування

- попутний нафтовий газ: його склад, застосування

- нафта : її склад

- методи переробки нафти

- ректифікаційна перегонка нафти і її продукти

- вакуумна перегонка мазуту

- крекінг: термічний та каталітичний

- склад бензинів термічного і каталітичного крекінгів

- риформінг або ароматизація

- детонаційна стійкість бензинів (А-72 – А-98)

- коксування кам’яного вугілля і його продукти, використання їх

- склад кам’яновугільної смоли

3.2.Оксигеновмісні органічні сполуки.

Тема 26. Спирти і феноли.

- спирти: визначення, загальна формула

- функціональна група, функціональна група спиртів

- класифікація спиртів

- насичені одноатомні спирти, загальна формула

- первинні, вторинні, третинні одноатомні спирти

- номенклатури одноатомних спиртів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- фіз.. властивості спиртів, водневий зв’язок

- хім..властивості спиртів: реакції з натрієм, з НСІ, реакції дегідратації (міжмолекулярна і внутрішньо молекулярна),окиснення-горіння

- умови проведення реакцій для спиртів

- етери: формули, назви

- добування одноатомних спиртів та їх застосування

- багатоатомні спирти: гліцерин і етиленгліколь

- фіз.. та хім.. властивості багатоатомних спиртів

- реакція з нітратною кислотою

- якісна реакція на багатоатомні спирти

- добування багатоатомних спиртів та їх застосування

- феноли, визначення

- фенол: будова молекули , формула

- відмінність фенолів від ароматичного спирту

- функціональна група фенолу

- фіз.. властивості фенолу

- хім..властивості фенолу (їх особливості у порівнянні із спиртами і бензеном – реакції галогенування і нітрування)

- якісна реакція на фенол

- добування та застосування фенолу

Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти й естери

- альдегіди: визначення, загальна формула

- функціональна карбонільна група альдегідів

- номенклатури альдегідів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- визначення числа структурних ізомерів за формулами

- фіз.. властивості (особливі)

- хім.. властивості альдегідів: реакції приєднання (гідрування, гідро галогенування), окиснення-горіння

- якісні реакції на альдегіди: реакції «срібного» і «мідного» дзеркала

- добування альдегідів та їх застосування

- карбонові кислоти, визначення, загальна формула

- функціональна карбоксильна група карбонових кислот

- класифікація карбонових кислот

- номенклатури карбонових кислот

- фіз.. властивості кислот, водневий зв’язок

- хім.. властивості кислот

- реакції етерифікації

- особливості мурашиної кислоти у будові і властивостях

- добування та застосування карбонових кислот

- представники різних класів карб.кислот (вищі насичені, ненасичені, двоосновні, ароматичні, оксикислоти), формули, назви

- мило: формули, назви, одержання

- склад твердого та рідкого мила

- естери, склад, загальна формула

- естерна група

- номенклатури естерів

- фіз.. та хім.. властивості естерів

- реакція гідролізу, омилення естерів

- добування та застосування естерів

- жири, склад, загальна формула

- класифікація жирів,склад рідких та твердих жирів

- фіз.. та хім.. властивості жирів

- реакція омилення та гідрування жирів

- добування та застосування жирів

Тема 28. Вуглеводи

- вуглеводи, їх загальна формула

- класифікація вуглеводів

- основні моносахариди: глюкоза, фруктоза, рибоза, дезоксирибоза

- глюкоза, її формули, функціональні групи

- фіз. та хім. властивості глюкози

- 3 якісні реакції на глюкозу

- Реакція з спиртами

- Реакції бродіння глюкози

- добування та застосування глюкози

- основні представники дисахаридів: мальтоза, сахароза, лактоза

- сахароза, її формула , склад

- фіз. та хім. властивості сахарози

- реакція гідролізу та її продукти

- добування та застосування сахарози

- реакція фотосинтезу

- полісахариди: крохмаль і целюлоза

- крохмаль: формула, склад, будова, фіз.. та хім.. властивості

- якісна реакція на крохмаль

- реакція ступінчастого гідролізу крохмалю та її продукти

- добування та застосування крохмалю

- целюлоза: формула, склад, будова, фіз.. та хім..властивості

- реакція нітрування та етерифікації та їх продукти

- відмінність між крохмалем та целюлозою

- добування та застосування целюлози

3.3.Нітрогеновмісні органічні сполуки.

Тема 29. Аміни.

- аміни , визначення, загальна формула

- функціональна аміно групи

- класифікація амінів

- номенклатури амінів, локанти, родоначальна структура, замісники.

- визначення числа структурних ізомерів за формулами

- аміни – органічні основи

- фіз. властивості амінів

- насичені аміни: хім. властивості

- ароматичні аміни (анілін): хім.. властивості (особливості реакцій галогенування і нітрування у порівнянні з бензеном)

- відмінність між насиченими і ароматичними амінами у будові та властивостях

- сила основності амінів

- реакція Зініна

- добування та застосування амінів

Тема. 30. Амінокислоти і білки.

- амінокислоти: будова, склад, загальна формула

- 2 функціональні групи амінокислот

- класифікація амінокислот

- номенклатури амінокислот

- назви ά-амінокислот

- амінокислоти як амфотерні органічні сполуки

- фіз.. властивості

- хім.. властивості амінокислот ( по аміно і карбоксильній групах)

- відмінність амфотерних неорганічних сполук і амінокислот як амфотерних орг.. сполук за властивостями

- реакція поліконденсації, пептиди

- добування та застосування амінокислот

- Білки: будова, склад, загальна формула

- Пептидний зв’язок і пептидна група

- структури білків

- хім.. властивості білків: денатурація, ренатурація, гідроліз білків та його продукти

- кольорові реакції на білки

- добування та застосування білків

Тема 31. Нуклеїнові кислоти.

- нуклеїнові кислоти: будова і склад

- будова і склад нуклеозидів та нуклеотидів

- види нуклеїнових кислот

- РНК, її склад

- ДНК, її склад

- принцип компліментарності, приклади

- структури РНК і ДНК

- функції РНК і ДНК в організмі

Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них.

- ВМС: назви, склад, загальна формула

- Основні поняття ВМС: мономер, полімер, структурна ланка, ступінь полімеризації

- види реакцій синтезу ВМС: полімеризації, співполімеризації, поліконденсації

- групи ВМС: пластмаси, каучуки, синтетичні волокна

- пластмаси, їх типи, основні представники пластмас: поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол

- каучуки: основні преставники каучуків: бутадієновий і ізопреновий каучуки; цис- і транс-форми каучуків

- дієнові вуглеводні, їх назви, основні представники: дивініл, ізопрен

- синтетичні волокна: види, основні представники: капрон.

Тема 33. Типи розрахункових задач.

- знаходження масових відношень хім.елементів за формулоюречовини

- обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки)

- знаходження масової частки хім.елементу за формулоюречовини

- знаходження маси, об’єму, кількості речовини за хім.. рівняннями

- розрахунки за термохімічними рівняннями

- розрахунки за правилом Вант-Гоффа

- розрахунки на зміщення хім.. рівноваги

- задачі на домішки

- задачі на вихід продукту реакції

- задачі на надлишок та недостачу

- задачі на виведення формули речовини за відомими масовими частками хім.. елементів та відносною густиною +

- задача на виведення формули речовини за відомими продуктами згоряння і відносною густиною +

- задачі на виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів +

- розрахунки за формулами молярної маси, молярного об’єму, числаАвогадро, відносної густини газів

- знаходження масової частки розчиненої речовини у розчині

- задачі на молярну концентрацію(молярність)

- задачі на суміш речовин

- задачіна металічну пластинку

Систематизований теоретичний курс хімії

(підготовка до ЗНО)

І.Загальна хімія

Тема 1. Основні поняття хімії.

Хімія – це наука про речовини, їх властивості і перетворення, що відбуваються

між ними.

Речовини – це все те , із чого складаються предмети (тіла) , що нас оточують в

навколишньому середовищі.(Певний вид матерії).