Дихлоретилен 1,1,2,2-тетрахлоретан 5 страница
2. Ізомерія та номенклатура
Ізомерія оксосполук визначається будовою карбонового ланцюга, положенням кратного зв’язку у ненасичених оксосполуках та положенням карбонільної групи у кетонах.
Номенклатура оксосполук включає тривіальні назви, а також назви згідно з систематичною номенклатурою, яка передбачає, що в основі назви лежить назва вуглеводню з таким самим числом атомів Карбону, включаючи атом Карбону карбонільної групи, а також суфікс –аль для альдегідів, для кетонів – он із зазначенням номера атома Карбону, безпосередньо сполученого з атомом Оксигену.
3. Фізичні властивості альдегідів та кетонів
За виключенням метаналю (формальдегіду), який є газоподібною речовиною, альдегіди складу С2 – С15 – безбарвні речовини, починаючи з альдегіду С16 у молекулі – тверді речовини. Альдегіди з С3 – С6 мають неприємний запах, вищі альдегіди – приємний.
Нижчі кетони ( до С15) – рідини з приємним запахом, розчинні у воді. У воді карбонільна група утворює водневі зв’язки з молекулами води.
Оксосполуки мають нижчі температури кипіння, ніж алканоли, що свідчить про слабкість міжмолекулярної асоціації у альдегіді та кетоні внаслідок відсутності водневого зв’язку.
Вищі альдегіди і кетони добре розчиняються в органічних розчинниках.
Ароматичні альдегіди та кетони – нерозчинні у воді рідини або тверді речовини. Альдегіди мають запах гіркого мигдалю, а кетони – приємний квітковий запах.
Хімічні властивості альдегідів та кетонів
Оксосполукам властива висока реакційна здатність, зумовлена полярністю та легкою поляризованістю карбонільної групи внаслідок помітної різниці електронегативностей Карбону й Оксигену.
Альдегіди більш реакційноздатні, ніж кетони, оскільки у кетонах компенсація позитивного заряду на карбонільному атомі Карбону вагомніша за рахунок позитивних індукційних ефектів двох радикалів. Тому й полярність карбонільної групи у кетонів менша. Вплив індукційного ефекту виявляється у тому, що реакційна здатність формальдегіду вища, ніж у його гомологів.
1. Реакції приєднання
Хімічні властивості пов'язані з полярністю оксогрупи, яка обумовлює реакції нуклеофільного приєднання (АN).
1.1. Приєднання водню.
Альдегіди та кетони здатні приєднувати водень, утворюючи первинні і вторинні спирти. В цій реакції використовується платиновий каталізатор.
О
Н3С С + Н2 Н3С СН2 ОН
Н Етиловий спирт
Оцтовий альдегід
Н3С С СН3 + Н2 Н3С СН СН3
О ОН
Ацетон Ізопропіловий спирт
1.2. Приєднання синільної кислоти.
При обробці етаналю Натрій ціанідом, а потім надлишком мінеральної кислоти протікає реакція:
СН3 CH3 OH
С = О + HCN C
Н H CN
2-Гідроксипропаннітрил
1.3. Приєднання Натрій гідрогенсульфіту.
Альдегіди та метилкетони при обробці насиченим водним розчином Натрій гідрогенсульфіту при кімнатній температурі вступають у реакцію нуклеофільного приєднання, утворюючи кристалічні іонні сполуки. Нуклеофільним агентом у даному випадку є гідрогенсульфіт–іон HSO‾3
СН3 OH
C = O + Na+ HSO3‾ CH3 C SO3‾ Na+
H H
Гідрогенсульфітні сполуки — кристалічні безбарвні речовини. Реакцію використовують для виділення та кількісного визначення оксосполук.
2. Реакції альдегідів зі спиртами
Взаємодією альдегідів і спиртів спочатку одержують неповні етери, так звані напівацеталі (реакція протікає у відсутності каталізатору):
СН3 OH
C = O + C2H5OH CH3 C OC2H5
H H
1-Етокси-1-етанол
(напівацеталь)
Напівацеталі мають велике значення для вивчення властивостей вуглеводів і визначають ряд їх хімічних перетворень.
Нагрівання альдегідів із надлишком спирту в присутності хлороводню призводить до утворення ацеталей. Їх можна розглядати як етери, що утворюються діолом, у якого обидві гідроксильні групи знаходяться у одного карбонового атома. Хлороводень в цій реакції виступає як каталізатор:
СН3 сухий НСІ OC2H5
C = O + C2H5OH CH3 C OC2H5
H розв. НСІ H
1,1-Диетоксиетан
Ацеталі — приємно пахучі безбарвні рідини, добре розчинні в багатьох органічних розчинниках і погано у воді. Вони відіграють велику роль у процесах біосинтезу складних органічних сполук, приймають участь у формуванні запаху деяких харчових продуктів. Склад ацеталей вина значно впливає на його букет ароматів.
3. Реакції заміщення.
Альдегіді та кетони вступають у реакції заміщення Оксигену оксогрупи з нітрогеновмісними сполуками: гідроксиламіном з утворенням оксимів, гідразином з утворенням гідразонів, та фенілгідразином, з утворенням фенілгідразонів.
Оксими, гідразони або фенілгідразони гідролізуються водними розчинами кислот з утворенням вихідних сполук.
4. Реакції заміщення в радикалі
За рахунок поляризації оксогрупи відбувається поляризація зв'язку –С–Н для альфа-карбонового атома в радикалі, біля якого можливі реакції заміщення:
СН3¾ С¾СН3 + Br2 СН3¾С¾СН2Br + НBr
О О
5. Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
Для ароматичних альдегідів взаємодія з галогенами відбувається за різними схемами в залежності від умов реакції.
Для ароматичних альдегідів і кетонів реакції заміщення в кільці відбуваються в мета-положенні через те, що групи є орієнтантами другого роду.
Н – С = О R – С = О
6. Реакції окислення альдегидів
Альдегіди легко окисляються до карбонових кислот із тим же числом атомів Карбону. Окисниками виступають: кисень повітря, підкислений розчин дихромат (VI)- або перманганат-іонів:
О
Н3С С Н3С СООН
Н Оцтова кислота
Для окислення альдегідів може використовуватися також реактив Толленса. Це водно-амоніачний розчин Аргентум нітрату. Цей розчин містить комплексні катіони діаммінаргентуму (І) Ag(NH3)+2. Альдегіди відновлюють цей іон до металічного аргентуму, який осаджується на внушрішніх стінках пробірки, утворюючи на них срібне дзеркало.
Ця реакція є якісною на альдегіди.
Аліфатичні альдегіди відновлюють також іони Купруму (II) в реактиві Фелінга (лужний розчин Купрум (II) сультату і Калій-Натрій тартрату) та реагують із свіжовиготовленим осадом Купрум (II) гідроксидом. В умовах нагрівання випадає осад Купрум (І) оксиду червоного кольору. Ці реакції є якісними на альдегіди.
Ароматичні альдегіди, наприклад бензальдегід, не вступають в таку реакцію.
Кетони не вступають в реакцію ні з реактивом Толленса, ні з реактивом Фелінга.
7. Реакції окислення кетонів
Кетони окисляються більш сильними окисниками: концентрованою нітратною кислотою, Калій перманганатом у кислому середовищі тощо. Коли окисляються кетони, відбувається розрив карбонового ланцюга поряд із карбонільною групою з утворенням суміші кислот:
СН3− СН2 −СН2 −СН3 СН3СООН + С2Н5СООН
Етанова Пропанова
кислота кислота
8. Реакції полімеризації.
Альдегіди легко утворюють цілий ряд продуктів поліприєднання. Наприклад, при випаровуванні водного розчину метаналю (формаліну) можна добути полімер, що має будову:
… – О – СН2 – О – СН2– О – СН2 –…
Поліметаналь має тривіальну назву «параформальдегід».
Перегонкою підкисленого розчину метаналю одержують триоксан (метаформальдегід) – тверду речовину з циклічною структурою.
При додаванні до етаналю декількох крапель концентрованої сульфатної кислоти відбувається бурхлива реакція, що приводить до утворення рідкого тримеру. Він називається “паральдегід”.
При температурі 00С утворюється тверда біла речовина – тетрамер.
9.1. Альдольна та кротонова конденсація.
Етаналь реагує з холодним розбавленим розчином лугу, утворюючи димер 3-гідроксибутаналь. Дегідратація цього продукту приводить до утворення 2-бутеналя.
ОН–
2СН3 – СНО СН3–СН–СН2 – С = О
ОН Н
3-Гідроксибутаналь
СН3–СН–СН2 – С = О СН3–СН=СН–С = О
ОН Н Н
2-Бутеналь
9.2. Реакція Тищенко.
Аліфатичні альдегіди під дією Алюміній етилату в неводному середовищі утворюють естери:
(С2Н5О)3АІ
СН3– С = О + СН3– С = О СН3– С = О
Н Н О – СН2 – СН3
Етаналь Етилетаноат
9.3. Реакція Канніццаро.
Молекула альдегіда в присутності концентрованих розчинів лугів може окислятися за рахунок іншої молекули альдегіду, яка при цьому відновлюється до спирту:
С6Н5– С = О + С6Н5– С = О + КОН С6Н5– С = О + С6Н5– СН2ОН
Н Н ОК
Бензеновий альдегід Сіль бензенової Бензиловий
5. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
1. Окислення спиртів.
Під дією окисників з первинних спиртів добувають альдегіди:
[O]
R–CH2OH R–CHO + Н2О
Щоб запобігти подальшого окислення до карбонової кислоти, альдегід відгоняють з реакційної суміші.
При окисленні вторинних спиртів одержують кетони:
[O]
R–CHOH R–C=O + Н2О
׀ ׀
R R
2. Дегідрування спиртів.
Дегідрування спиртів відбувається під час пропускання пари спирту над дегідруючим каталізатором (розжарена мідь, залізо, нікель). У цьому випадку первинні спирти перетворюються на альдегіди, вторинні – на спирти:
Cu
R–CH2OH R–CHO + Н2
3000С
Cu
R–CHOH R–C=O + Н2
׀ 3000С ׀
R R
3. Специфічне окислення гомологів бензену до альдегідів.
Метильна група в метилбензені окисляється такими порівняно м’якими окисниками, як Манган (ІV) оксид:
MnO2
С6Н5СН3 С6Н5СНО
Бензеновий альдегід