Індукційний ефект в молекулі хлор метану. Індукційний ефект – взаємний вплив атомів у молекулі, в результаті якого змінюються властивості речовини

Н

Н С Н

Сl

Індукційний ефект – взаємний вплив атомів у молекулі, в результаті якого змінюються властивості речовини. Оскільки хлор є більш електронегативним ніж атом карбону то електронна густина зміщується до атома хлору , тому зростає поляризація зв’язків С – Н, тому атоми гідрогену в молекулі хлорметану стають більш рухливими, та легше відриваються, заміщуючись на атоми хлору, ніж у молекулі метану.

Тема 4 Вуглеводні

Заняття 2.Ненасичені вуглеводні: Алкени, дієни , алкіни.

Мета:сформувати поняття про нові класи органічних сполук – ненасичені вуглеводні: алкени, алкіни, дієни; ознайомитись з природою кратних зв’язків та пов’язані з цим хімічними властивостями, продовжувати формувати вміння складати структурні формули за назвами речовин, називати речовини по міжнародній номенклатурі; розглянути нові види гібридизації атомних орбіта лей, будову ненасичених вуглеводнів та пов’язані з цим фізичні та хімічні властивості даних сполук; удосконалювати вміння складати рівняння хімічних реакцій за участі органічних речовин.

Навчальні питання:

1. Алкени,алкіни, дієни. Гомологічний ряд , загальна формула.

2. Будова молекули , фізичні і хімічні властивості. Правило Марковнікова, полімеризація.

3. Ізомерія та номенклатурні назви.

4.Добування та застосування

Полімери та полімеризація. Будова полімерного ланцюга.

5. Застосування та добування полімерів, пластмас.

Навчальна література:

1. Л-3 с.44-60, 63-64, 66-70

2. Л-4 с.61-68

ІІІ. Алкени.

Визначення	Функціо- нальні групи	Загальна формула	Номенк- латурна назва	Види ізомерії	Будова	Застосування	Добування	Фізичні і Хімічні властивості
Ненасичені вуглеводні – вулгеводні в молекулах яких атоми карбону зв’язані між собою кратними (подвійними чи потрійними зв’язками) Алкени– це ненасичені вуглеводні з одним подвійним зв’язком. Полімери – речовини молекули яких (макромолекули ) складаються з великої кількості груп атомів ( структурних ланок) зв’язаних між собою хімічними зв’язками.	С = С	CnH2n	Нумерація починається з того краю де ближче знаходиться подвійний зв'язок ,після кореня пишеться номер карбону з якого починається подвійний зв'язок ,в кінці пишеться закінчення ен	1.ізомерія карбонового ланцюга 2.ізомерія положення подвійного зв’язку 3. просторова ізомерія 4.міжкласова ізомерія з циклоалканами.	Два атоми Карбону, що приймають участь в утворенні подвійного зв’язку знаходяться в стані sр2– гібридизації. Тобто із чотирьох існуючих орбіта лей кожного атома вирівнюють ся лише три ( одна s, та дві р орбіта лі), і одна р – орбіталь лишається не гібридизована (має форму гантелі). Три гібридизовані орбіта лі кожного атома карбону розташовуються у вигляді двох рівносторонніх трикутників на площині. Однією вершиною ці трикутники перекриваються утворюючи δ-зв'язок інші орбіта лі утворюють δ- зв’язки з атомами гідрогенів Не гібридизовані р-орбіталі обох атомів карбонів розташовуються перпендикулярно площині δ-звязків , перекриваються над і під площиною ,утворюючи π – зв'язок. Отже подвійний зв'язок алкенів містить один δ-зв'язок і один π-зв'язок. δ-зв'язок міцніший ніж π-зв'язок.	1.етилен використовують для органічного синтезу поліетилену, етанолу, хлор етану, вінілхлориду, стиролу. 2.етилен прискорює дозрівання фруктів.	1. відщеплення галогенів від галогенопохідних алканів СН3-CHBr-CH2Br +Zn→CH3-CH=CH2+ ZnBr2 2.Відщеплення галогеноводнів CH3-CHCl-CH3+ NaOH →CH2=CH-CH3+ NaCl +H2O 3.відщеплення води (дегідратація) CH3-CHOH-CH2-CH3 → CH2=CH-CH2-CH3 +H2O 4.відщеплення водню від алканів (дегідрогенування) CH3-CH2-CH2-CH3 → CH3-CH=CH-CH3 +H2 5. крекінг алканів C8H18 →C4H10+C4H8 6. часткова гідрогенізація алкінів. CHΞCH+H2→CH2=CH2	C2Н4– С5Н10 -гази, С6Н12 – С14Н28 –рідини, С15Н30 і вище –тверді речовини. Вони практично не розчинні у воді і частково розчинні у спиртах. 1.Реакція приєднання – характерна для всіх ненасичених вуглеводнів А) приєднання водню C2H4+H2→C2H6 Б) приєднання галогенів C2H4+Cl2 →C2H4Cl2 В) приєднання води C2H4+H2O →C2H5OH Г) приєднання галоген оводнів правило Марковнікова: Гідроген приєднується до більш гідрогенізованого атома карбону CH3-CH=CH2 +HCl →CH3-CHCl-CH3 2.окиснення: А) повне окиснення (горіння) C2H4+3O2→2 CO2 +2H2O Б) часткове окиснення – знебарвлення розчину марганцівки – якісна реакція на ненасичені вуглеводні. 3C2H4+2KMnO4+4H2O → 2MnO2+3CH2OH-CH2OH +2KOH 3. полімеризація – послідовне сполучення однакових молекул у більші за розміром (полімери) CH2=CH2+ CH2=CH2 +CH2=CH2→ -CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2- → (-CH2-CH2-)n ,n – ступінь полімеризації
Гомологічний ряд
С2Н4 – етен (етилен) С3Н6 – пропен С4Н8 – бутен С5Н10 – пентен С6Н12 – гексен С7Н14 – гептен С8Н16 – октен С9Н18 – нонен С10Н20 - декен

Будова молекули етилену

Приклади назв алкенів по міжнародній номенклатурі

СН₃

С⁶Н₃ – С⁵ – С⁴Н₂ – С³Н = С²Н– С¹Н₃ С¹Н₂ = С²Н – С³Н₂ – С⁴Н₂ – С⁵Н – СН₃

СН₃ С⁶Н₂ – С⁷Н₃

5,5 –диметилгекс-2-ен 5-метилгепт-1-ен.

ІV.Алкіни