Область застосування та вирішувані задачі. Метод БЕЗ виконується, зазвичай, лише у нафтогазових свердловинах з метою детального вивчення продуктивних ділянок розрізу свердловини (рис

Метод БЕЗ виконується, зазвичай, лише у нафтогазових свердловинах з метою детального вивчення продуктивних ділянок розрізу свердловини (рис. 25). Основною метою проведення БЕЗ є отримання істинних значень питомого електричного опору пластів . В результаті обробки та інтерпретації даних БЕЗ отримують також параметри зони проникнення пластів-колекторів – , . Знання цих параметрів дозволяє у подальшому визначити такі важливі петрофізичні характеристики порід, як коефіцієнти пористості, проникності, нафтогазонасиченості та ін.

Рис. 25. Результати стандартної електрометрії та бокового електричного зондування в інтервалі 3500-3570 м свердловини № 161 Бєльського нафтогазоконденсатного родовища.

Питання для самоперевірки

1. Від чого залежить виміряний у свердловині позірний опір?
2. Що розуміється під «двошаровим» і «тришаровим» середовищем?
3. У чому полягає фізична сутність БЕЗ?
4. Види БЕЗ. Технологія проведення БЕЗ.
5. Область застосування та вирішувані задачі.

Рекомендована література

1. Дьяконов Д. И., Леонтьев Е. И., Кузнецов Г. С. Общий курс геофизических исследований скважин. – М.: «Недра», 1984.
2. Дахнов В. Н. Электрические и магнитные методы исследования скважин. – М.: Недра, 1981.
3. Итенберг С. С., Дахкильгов Т. Д. Геофизические исследования в скважинах. – М.: Недра, 1982.

МІКРОМЕТОДИ

Окрім досліджень звичайними зондами ПО, в практиці ГДС широкого впровадження набули виміри спеціальними мікроустановками, за допомогою котрих виконують детальні розчленування розрізів свердловин, оцінюють опір гірських порід (мікрозондування), а також визначають питомий опір бурового розчину (резистивіметрія).

Мікрозондування (МЗ)

Цей метод заснований на вимірі ПО порід зондами малих розмірів, що притискаються до стінки свердловини. В мікрозондах електроди встановлюються на малій відстані один від одного (~ 2.5 см) на башмаку з електроізоляційного матеріалу. Щоб виключити вплив бурового розчину на результати вимірів, башмак притискають до стінки свердловини ресорним або керованим важільним пристроєм (рис. 26). В останньому випадку зондовий пристрій опускається в свердловину в закритому стані, а в інтервалах вимірів важелі за командою з поверхні відкриваються, і мікроустановка притискається до стінки свердловини.

Рис. 26. Зовнішній вигляд електромеханічного блоку апаратури мікрозондування комплексу МЕГА-Е з керованим важільним притискним пристроєм. У збільшеному варіанті показана фронтальна проекція резинового башмака з трьома латунними електродами.

Три електроди ( ), що вмонтовані в резиновий башмак, утворюють два зонди: мікроградієнт-зонд (МГЗ) – з розміром м, та мікропотенціал-зонд (МПЗ) – з розміром зонда м.

Радіус дослідження у МГЗ дорівнює його довжині – 0.0375 м (3.75 см), а у МПЗ він є приблизно у 2÷2.5 рази більший за його довжину і складає 10-12 см. Різниця в глибинах досліджень призводить до того, що ПО, записаний цими зондами проти пластів-колекторів з глинистою кіркою та зоною проникнення, будуть відрізнятися. Як правило, проти таких пластів спостерігається розбіжність кривих ПО ( ). Пояснюється це тим, що проміжний шар низького опору (плівка бурового розчину та глиниста кірка), що знаходиться між башмаком та стінкою свердловини, у більшому ступені впливає на показання МГЗ, радіус дослідження котрого практично співпадає з товщиною цього шару (~ 2÷3 см). В той же час показання МПЗ визначаються, в основному, опором зони проникнення (її промитої частини – ), який є більшим за опір проміжного шару. На цьому базується виділення в розрізах свердловин пластів-колекторів, зокрема, нафтогазонасичених колекторів. У випадку щільних порід (ангідрити, щільні вапняки та ін.) або порід, на стінках котрих не формується глиниста кірка (глини), криві МПЗ та МГЗ співпадають (рис. 27).

Рис. 27. Фрагмент запису каротажної діаграми методом мікрозондування в свердловині № 165 Бєльського нафтогазоконденсатного родовища.

Мікрозондування базується на тих самих фізичних основах, що і методи позірного опору звичайними зондами. Тому величини , записані мікроустановками, розраховуються за формулою:

,

де K – коефіцієнт мікрозонда (МГЗ або МПЗ), який визначається експериментально. Це пов’язано із тим, що розміри електродів (діаметр електрода ~ 1 см) є співставними з відстанями між самими електродами, що значно ускладнює розрахунок коефіцієнтів мікрозондів за відомими формулами (41-43). На практиці коефіцієнт визначається шляхом проведення вимірів мікроустановкою в середовищі із наперед відомим питомим опором . Зазвичай, таким середовищем виступає водний розчин NaCl, яким наповнюється спеціально облаштована ванна. Тоді коефіцієнт мікрозонда обраховується за формулою:

.

Наприклад, для апаратури типу 5МЗ-20 коефіцієнти градієнт-мікрозонда і потенціал-мікрозонда приблизно дорівнюють, відповідно, 0.34 і 0.5 м.