Умови виконання вимірювань

Норми та характеристики похибки вимірювань

Норми похибки вимірювань масової концентрації ортофосфатів у поверхневих та стічних водах регламентовано ГОСТ 27384 і наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Норми похибки вимірювань

Природні води	Стічні води
Діапазон вимірювань масової розчинених ортофосфатів, мг/дм3	Норми відносної похибки, ±d, %	Діапазон вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів, мг/дм3	Норми відносної похибки, ±d, %
від 0,0025 до 0,5 включно понад 0,5		від 0,005 до 0,5 включно понад 0,5 до 50 включно понад 50

МВВ забезпечує виконання вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів у поверхневих і очищених стічних водах із границями сумарної відносної похибки, (±d), %, значення яких при довірчій ймовірності Р = 0,95 для результату, середнього з двох паралельних вимірювань, n = 2, наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 – Границі сумарної відносної похибки вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів у поверхневих і очищених стічних водах при довірчій ймовірності Р = 0,95 для результату, середнього з двох паралельних вимірювань, n = 2

Поверхневі води	Очищені стічні води
Діапазон вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів, мг/дм3	Границі сумарної відносної похибки, ± δ, %	Діапазон вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів, мг/дм3	Границі сумарної відносної похибки, ± δ, %
від 0,05 до 0,5 включно		від 0,05 до 0,5 включно
понад 0,5 до 100 включно		понад 0,5 до 100 включно

Засоби вимірювальної техніки, ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ, реактиви та матеріали

3.1 Засоби вимірювальної техніки

3.1.1 Фотоелектроколориметр КФК-2, укомплектований кюветами з оптичною довжиною шляху 50 мм і червоним світлофільтром

3.1.2 Ваги лабораторні загального призначення 3 класу з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104

3.1.3 Колби мірні 2-50-2, 2-1000-2 за ГОСТ 1770

3.1.4 Піпетки мірні з однією позначкою 2-2-0,5, 2-2-1, 2-2-2, 2-2-5, 2-2-10 за ГОСТ 29169

3.1.5 Піпетка мірна градуйована 1-2-2-2 за ГОСТ 29227

3.1.6 Циліндри мірні 1-50, 1-100, 1-250, 1-500 за ГОСТ 1770

3.1.7 Державний стандартний зразок складу розчину фосфат-іонів ДСЗУ 022.90-98 з атестованим значенням масової концентрації фосфат-іонів 0,5 мг/см³ (відносна сумарна похибка атестованного значення ДСЗУ при довірчій ймовірності 0,95 – 1,0 %).

3.2 Реактиви

3.2.1 Амоній молібденовокислий за ГОСТ 3765

3.2.2 Кислота аскорбінова, фармпрепарат

3.2.3 Калій сурьм’яновиннокислий за ТУ 6-09-803

3.2.4 Вода дистильована за ГОСТ 6709

3.2.5 Кислота сульфамінова за ТУ 6-09-2437

3.2.6 Трилон Б за ГОСТ 10652

3.2.7 Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490

3.2.8 Хлороформ за ТУ 6-09-4263

3.2.9 Кислота сірчана за ГОСТ 4204, х. ч.

3.2.10 Натрію гідроокис за ГОСТ 4328

3.3 Хімічний посуд та матеріали

. 3.3.1 Фільтри знезолені “біла стрічка”, “синя стрічка” за ТУ 6-09-1678

3.3.2 Стакани термостійкі за ГОСТ 25336

Кваліфікація реактивів має бути не гірша за “ч.д.а.”, якщо не вказано інше.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки з метрологічними характеристиками та допоміжні пристрої, реактиви і матеріали з показниками якості не нижчими за установлені цією МВВ.

Усі засоби вимірювальної техніки мають бути повірені або атестовані в установленому порядку.

Метод вимірюванНЯ

Метод вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів базується на реакції взаємодії ортофосфат-іонів з амонієм молібденовокислим у кислому середовищі у присутності калію сурм’яновиннокислого з утворенням фосфорномолібденової гетерополікислоти, яка при додаванні відновника перетворюється в інтенсивно забарвлену синю сполуку - “молібденову синь”. Забарвлення за кімнатної температури розвивається протягом 10 - 15 хвилин і є стабільним протягом 24 годин при використанні в якості відновника кислоти аскорбінової.

Фотометричним методом вимірюють оптичну густину забарвленого розчину. Оптимальним для вимірювання оптичної густини є використання 710 нм та 880 нм або найближчих до них світлофільтрів.

За градуювальною характеристикою визначають масову концентрацію розчинених ортофосфатів в аліквоті проби. Розрахунковим методом встановлюють масову концентрацію розчинених ортофосфатів у вихідній пробі.

5 Вимоги безпеки

5.1 При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.3.10-1.06.77 “Общие правила безопасной работы в химических лабораториях” (затверджено 27.07.77 Мінхімпромом СРСР), НАОП 1.1.10 - 1.01.85 “Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок” (затверджено 10.09.85 Міненерго СРСР і ЦК галузевої профспілки), інструкцій з охорони праці та інструкцій щодо заходів пожежної безпеки для фахівців вимірювальної лабораторії, які використовують цю МВВ, а також вимог експлуатаційної документації на засоби вимірювань та допоміжні пристрої.

5.2 Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК, встановлені ГОСТ 12.1.005.

5.3 Лабораторне приміщення повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря 5.

5.4 При виконанні вимірювань необхідно дотримуватись вимог безпеки інструкції з охорони праці для фахівців вимірювальної лабораторії, яка затверджена в установленому порядку і містить у собі розділи пожежної безпеки, електробезпеки та безпеки при роботі з хімічними та токсичними речовинами, легкозаймистими речовинами та концентрованими кислотами.

6 Вимоги до кваліфікації операторів

До виконання вимірювань і обробки їх результатів допускаються фахівці, які мають кваліфікацію не нижче техніка, пройшли інструктаж з охорони праці, мають стаж роботи за фахом не менше 1 року та допущені до роботи в установленому в організації порядку.

Умови виконання вимірювань

При виконанні вимірювань дотримуються таких умов:

- температура оточуючого повітря (20±5) ^оС;

- атмосферний тиск від 630 до 800 мм рт.ст.;

- відносна вологість повітря (при температурі 25 ^оС) не більше 80 %;

- напруга в електричній мережі (220±20) В при частоті струму (50±1) Гц.

8 Підготовка до виконання вимірювань

При підготовці до виконання вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів у воді виконують:

- підготовку до роботи фотоелектроколориметра;

- приготування розчинів;

- приготування градуювальних розчинів;

- побудову градуювальної характеристики;

- відбір та консервування проб;

- пробопідготовку.

8.1 Підготовка фотоелектроколориметра до вимірювань

Підготовку фотоелектроколориметра до вимірювань проводять згідно вимог експлуатаційної документації на прилад.

8.2 Приготування розчинів

8.2.1 Приготування розчину кислоти сірчаної з молярною концентрацією 2,5 моль/дм³

У мірний циліндр за п.3.1.6 місткістю 500 см³ вносять 400 см³ води бідистильованої, потім порціями, перемішуючи після додавання кожної порції, додають 70 см³ кислоти сірчаної концентрованої (d=1,83 г/см³) і доводять об’єм до позначки водою бідистильованою.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом шести місяців.

8.2.2 Приготування розчину амонію молібденовокислого з масовою часткою 2,8 %

Наважку амонію молібденовокислого чотирьохводного масою (15,0±0,1) г переносять у термостійкий хімічний стакан, мірним циліндром за п.3.1.6 додають 500 см³ води бідистильованої, підігрітої до 50 ^оС, розчиняють при перемішуванні. Якщо розчин мутний, то його фільтрують через фільтр “біла стрічка”.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії до появи муті.

8.2.3 Приготування розчину кислоти аскорбінової з масовою часткою 2,16 %

Наважку кислоти аскорбінової масою (2,16±0,01) г переносять у хімічний стакан, мірним циліндром за п.3.1.6 додають 100 см³ води бідистильованої, розчиняють при перемішуванні.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії на протязі одного дня.

8.2.4 Приготування розчину калію сурм’яновиннокислого з масовою часткою 0,07 %

Наважку калію сурм’яновиннокислого напівводного масою (0,35±0,01) г переносять у хімічний стакан, мірним циліндром за п.3.1.6 додають 500 см³ води бідистильованої, розчиняють при перемішуванні.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом шести місяців.

8.2.5 Приготування розчину кислоти сульфамінової з масовою часткою 10 %

Наважку кислоти сульфамінової масою (10,0±0,1) г переносять у хімічний стакан, мірним циліндром за п.3.1.6 додають 90 см³ води бідистильованої, розчиняють при перемішуванні.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом трьох місяців.

8.2.6 Приготування “змішаного реактиву”

У мірний циліндр за п.3.1.6 місткістю 250 см³ вносять 125 см³ розчину кислоти сірчаної за п.8.2.1, мірними циліндрами за п.3.1.6 додають 50 см³ розчину амонію молібденовокислого за п.8.2.2, 50 см³ розчину кислоти аскорбінової за п.8.2.3, 25 см³ розчину калію сурм’яновиннокислого за п.8.2.4 і вміщують наважку кислоти сульфамінової масою (2,5±0,1) г. Суміш перемішують до розчинення кислоти сульфамінової.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом 24 годин.

8.2.7 Розчин кислоти сірчаної та аскорбінової для врахування кольоровості

У мірний циліндр за п.3.1.6 місткістю 250 см³ вносять 125 см³ розчину кислоти сірчаної за п.8.2.1, мірними циліндрами за п.3.1.6 додають 50 см³ води бідистильованої та 75 см³ розчину кислоти аскорбінової за п.8.2.3. Розчин перемішують.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом 8 годин.

8.2.8 приготування розчину натрію гідроокису з масовою часткою 4 %

Наважку натрію гідроокису масою (40±1) г переносять у термостійкий хімічний стакан, мірним циліндром за п.3.1.6 додають 500 см³ щойно прокип’яченої води бідистильованої, розчиняють при перемішуванні. Після охолодження розчин переносять у мірний циліндр за п.3.1.6 місткістю 1000 см³, доводять об'єм розчину до позначки водою бідистильованою, ретельно перемішують.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії під захистом від впливу діоксиду вуглецю повітря протягом одного місяця.

8.2.9 Приготування вихідного розчину з масовою концентрацією розчинених ортофосфатів 2,5 мг/дм³

Піпеткою за п.3.1.4 відбирають 5 см³ ДСЗУ 022.90-98 за п.3.1.7, переносять у мірну колбу за п.3.1.3 місткістю 1000 см³ і доводять об’єм розчину до позначки водою бідистильованою.

Розчин придатний до застосування при зберіганні у закоркованій склянці в умовах лабораторії протягом 8 годин.

8.3. Приготування розчинів для побудови градуювальної характеристики

У мірні колби за п.3.1.3 місткістю 50 см³ послідовно за допомогою піпеток відміряють необхідний об’єм стандартного розчину з масовою концентрацією розчинених ортофосфатів 2,5 мг/дм³ за п.8.2.9, мірним циліндром за п.3.1.6 додають води бідистильованої по 30 - 40 см³, перемішують, піпеткою за п.3.1.4 додають по 5 см³ “змішаного реактиву” і доводять об’єми розчинів до позначки водою бідистильованою, ретельно перемішують.

Одночасно готують холосту пробу: у мірну колбу за п.3.1.3 місткістю 50 см³ мірним циліндром за п.3.1.6 відміряють води бідистильованої 30 - 40 см³, піпеткою за п.3.1.4 додають 5 см³ “змішаного реактиву” і доводять об’єм розчину до позначки водою бідистильованою, ретельно перемішують.

Відомості про необхідні піпетки, об’єми стандартного розчину за п.8.2.9 для приготування розчинів для побудови градуювальної характеристики, відповідні масові концентрації розчинених ортофосфатів у цих розчинах наведено у таблиці 3.

Таблиця 3 - Відомості про розчини для побудови градуювальної характеристики

№ розчину для побудови градуювальної характеристики	Номінальна місткість піпетки за п.3.1.4, см3	Об’єм вихідного розчину за п. 8.2.9, см3	Масова концентрація розчинених ортофосфатів у розчині для побудови градуювальної характеристики, мг/дм3
		1,00	0,05
		1,50	0,075
		2,00	0,10
		5,00	0,25
		10,00	0,50

Для кожного значення масової концентрації готують серію з п’яти градуювальних розчинів.

8.4 Побудова градуювальної характеристики

8.4.1 За допомогою фотоелектроколориметра, підготовленого за п.8.1, з використанням червоного світлофільтра та кювет з довжиною оптичного шляху 50 мм вимірюють оптичну густину градуювальних розчинів, приготовлених згідно п.8.3.2 (розчин порівняння – вода бідистильована). Для кожного значення масової концентрації виконують по п’ять паралельних вимірювань оптичної густини відповідно до кількості градуювальних розчинів у серії.

Оптичну густину холостої проби віднімають від оптичної густини градуювального розчину.

За методом найменших квадратів розраховують параметри лінійної градуювальної характеристики: оптична густина, D_{(710, 880)}, Б – масова концентрація розчинених ортофосфатів, ρ, мг/дм³, для діапазону градуювання від 0,05 до 0,50 мг/дм³ включно та відповідні похибки градуювання.

8.4.2 Контроль градуювальної характеристики виконують відповідно до процедури п.11.3.

Результат контролю градуювальної характеристики визнають задовільним, якщо виконуються вимоги процедури п.11.3.

8.5 Відбір та консервування проб

Відбір проб поверхневих вод виконують згідно з ГОСТ 17.1.5.05, стічних вод – згідно з КНД 211.1.0.009. Проби відбирають у поліетиленові ємності.

Якщо вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів не виконують негайно, проби фільтрують через фільтр “синя стрічка”, додають хлороформ, виходячи з розрахунку 2 - 3 см³ на 1 дм³ води. Підготовлені у такий спосіб проби зберігають при температурі від 3 до 5 °С не більше 3 діб.

Об’єм проби води для вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів повинен бути не менше 200 см³.

8.6 Пробопідготовка

8.6.1 Пробу фільтрують через паперовий фільтр “синя стрічка”.

Сильно кислі проби нейтралізують розчином натрію гідроокису , сильно лужні – розчином кислоти сірчаної.

При наявності сульфід-іонів у концентраціях вище 3 мг/дм³ їх перешкоджаючий вплив усувають додаванням твердого калію марганцевокислого у такій кількості, щоб після струшування проби протягом 2 хвилин розчин залишався слаборожевим. Після цього основні реактиви додають не у вигляді “змішаного реактиву”, а окремо, спочатку – розчин кислоти аскорбінової, потім кислоту сульфамінову, розчин калію сурм’яновиннокислого, розчин амонію молібденовокислого, розчин кислоти сірчаної.

Перешкоджаючий вплив хромат-іонів у концентраціях вище 2 мг/дм³ усувають окремим додаванням основних реактивів у порядку, вказаному вище.

Перешкоджаючий вплив іонів заліза (III) у концентраціях вище 1 мг/дм³ усувають додаванням 5 мг трилону Б на 1 мг заліза (III).

8.6.2 Для проведення аналізу відбирають дві аліквоти підготовленої у вище зазначений спосіб проби. Об’єм аліквотної порції складає від 40 до 1 см³. Вміст розчинених ортофосфатів у аліквоті не повинен перевищувати 0,025 мг, у противному разі проводять попереднє розведення проби у 2 - 3 рази.

Піпеткою за п.3.1.4 аліквоту проби (попередньо розведеної проби) вміщують у мірну колбу за п.3.1.3 місткістю 50 см³, розбавляють водою бідистильованою приблизно до 40 см³, піпетками за п.3.1.4 додають 5 см³ “змішаного реактиву” або окремо 1 см³ розчину кислоти аскорбінової, 0,5 см³ розчину кислоти сульфамінової, 0,5 см³ розчину калію сурм’яновиннокислого, 1 см³ розчину амонію молібденовокислого, 2,5 см³ розчину кислоти сірчаної. Об’єм розчину доводять до позначки водою бідистильованою, ретельно перемішують і залишають на 10 - 15 хвилин для розвинення забарвлення (при температурі оточуючого повітря нижче 15 ^оС забарвлення може не розвиватися або розвиватися довше, ніж 15 хвилин).

8.6.3 Одночасно готують холосту пробу. Для цього у мірну колбу за п.3.1.3 місткістю 50 см³ вміщують приблизно 40 см³ води бідистильованої, додають ті ж самі реактиви і у тих же кількостях, які були використані для пробопідготовки за п. 8.6.1.

8.6.4 Якщо проба має чітку забарвленість або дещо каламутна навіть після фільтрування, додатково готують пробу для врахування забарвленості. Для цього піпеткою за п.3.1.4 відбирають таку аліквоту проби (попередньо розведеної проби), яку використовували при виконанні операцій за п.8.6.2, вміщують її у мірну колбу за п.3.1.3 місткістю 50 см³, розбавляють водою бідистильованою приблизно до 40 см³, піпетками за п.3.1.4 додають 1 см³ розчину кислоти аскорбінової, 0,5 см³ розчину кислоти сульфамінової, 2,5 см³ розчину кислоти сірчаної. Об’єм розчину доводять до позначки водою бідистильованою, ретельно перемішують.

Виконання вимірювань проводять через 10 - 15 хвилин після завершення процедури пробопідготовки.

9 Виконання вимірювань

9.1 Вимірюють оптичну густину отриманих за п.8.6.2 розчинів за допомогою фотоелектроколориметра КФК-2 з червоним світлофільтром (λ = 670 нм) або фотоелектроколориметра КФК-3 та спектрофотометрів при довжинах хвиль 710 нм та 880 нм (розчин порівняння – вода бідистильована). Використовують кювети з оптичною довжиною шляху 50 мм.

Одночасно вимірюють оптичну густину холостої проби за п.8.6.3 (розчин порівняння – вода бідистильована). Оптичну густину холостої проби віднімають від оптичної густини розчину за п.8.6.2.

За необхідності вимірюють оптичну густину проби для врахування забарвленості (розчин порівняння – вода бідистильована). В цьому разі від оптичної густини розчину за п.8.6.2 віднімають значення оптичної густини холостої проби за п.8.6.3 та оптичної густини проби для врахування забарвленості за п.8.6.4.

9.2 Результати вимірювань оптичної густини записують до третьої значущої цифри.

10 Обробка та оформлення результатів вимірювань

10.1 Результат одиничного вимірювання масової концентрації загального фосфору у вихідній пробі, ρ_і, мг/дм³, знаходять за формулою:

, (1)

де: - масова концентрація розчинених ортофосфатів у розчині за п.8.6.2, знайдена за допомогою попередньо розрахованих параметрів градуювальної характеристики, мг/дм³;

k - ступінь попереднього розбавлення вихідної проби (k = 1, якщо попереднє розбавлення вихідної проби не проводили);

50 - об’єм мірної колби, що використовується для приготування розчину для фотометрування, см³;

V - об’єм аліквоти проби (попередньо розбавленої проби), взятий для аналізу, см³;

i - номер одиничного вимірювання, i = 1, 2.

Результат обчислень заокруглюють і записують до другої значущої цифри.

Результат вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів розраховують за формулою (2) як середнє арифметичне результатів двох паралельних одиничних вимірювань, ρ₁, ρ₂:

, (2)

відносна розбіжність між якими при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує значення нормативу оперативного контролю збіжності, d_зб, %:

. (3)

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів від 0,05 до 0,5 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю збіжності при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 25 %.

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів понад 0,5 до 100 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю збіжності при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 10 %.

Результат обчислень за формулою (2) заокруглюють і записують до другої значущої цифри.

10.2 За результат вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів у поверхневих і очищених стічних водах приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних одиничних вимірювань, ρ₁, ρ₂, масової концентрації розчинених ортофосфатів у підготованій пробі.

Результат вимірювання представляють у вигляді:

, мг/дм³; Р = 0,95; n = 2,

де: ±D - границі абсолютної похибки результату вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів для довірчої ймовірності Р = 0,95, мг/дм³;

n - кількість паралельних вимірювань, за якими було отримано результат;

або

результат вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів у поверхневих і очищених стічних водах (ρ), мг/дм³, границі сумарної відносної похибки (±d), %; Р = 0,95; n = 2.

10.3 Границі абсолютної похибки результату вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів у поверхневих і очищених стічних водах обчислюють за формулою:

. (4)

Результат обчислень заокруглюють і записують до другої значущої цифри.

Результат вимірювання повинен закінчуватись тим же десятковим розрядом, що і абсолютна похибка вимірювання.

10.4 Результати вимірювань заносять до протоколу.

11 Контроль похибки

11.1 Контроль відтворюваності вимірювань проводять за розбіжністю результатів двох повторних одиничних вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів у робочій пробі, ρ₁ і ρ₂, виконаних різними виконавцями.

Рішення про задовільність відтворюваності приймають, якщо виконується вимога:

, (5)

де D - норматив оперативного контролю відтворюваності, %.

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів від 0,05 до 0,5 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю відтворюваності при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 30 %.

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів понад 0,5 до 100 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю відтворюваності при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 15 %.

При незадовільних результатах контролю збіжності чи відтворюваності вимірювань вимірювання припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до цього.

11.2 Контроль похибки вимірювань проводять за результатами вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів у трьох контрольних зразках, отриманих з однієї проби води, а саме:

ρ - у пробі води, що аналізується, мг/дм³;

- у пробі води, розведеній у r разів (r повинно становити не менше, ніж 1,5), мг/дм³;

- у пробі води, розведеній у r разів із введеною добавкою стандартного розчину, виготовленого з ДСЗУ 022.90-86, ρ_q, мг/дм³, що має складати 50 - 150 % від масової концентрації розчинених ортофосфатів у пробі води, розведеній у r разів, мг/дм³.

Об’єм добавки розраховують за формулою:

, (6)

де: - об’єм добавки, см³;

ρ_q - концентрація добавки, мг/дм³;

- об’єм мірної колби, що використовується для приготування контрольного зразка з добавкою, см³;

ρ_cт - концентрація cтандартного розчину розчинених ортофосфатів, з якого відбирається добавка об’ємом , мг/дм³.

Рішення про задовільну похибку результатів вимірювань приймають за умови:

, (7)

де К – норматив оперативного контролю похибки, %.

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів від 0,05 до 0,5 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю похибки, К, при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 40 %;

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів понад 0,5 до 100 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю похибки, К, при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 20 %.

Якщо масова концентрація розчинених ортофосфатів у пробі, що аналізується, не дозволяє виконати розведення або внесення добавки для отримання контрольного зразка, що відповідає встановленому діапазону вимірювань, контроль похибки вимірювань проводять за результатами вимірювання масової концентрації розчинених ортофосфатів у двох відповідних контрольних зразках .

Якщо контроль похибки вимірювань проводять лише за добавками, рішення про задовільну похибку результатів вимірювань приймають за умови:

(8)

де K^’– норматив оперативного контролю похибки, %.

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів від 0,05 до 0,5 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю похибки, К′, при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 35 %;

Для поверхневих і очищених стічних вод у діапазоні масових концентрацій розчинених ортофосфатів понад 0,5 до 100 мг/дм³ включно значення нормативу оперативного контролю похибки, К′, при довірчій ймовірності Р = 0,95 становить 20 %.

Якщо контроль похибки вимірювань проводять лише за розведеннями, рішення про задовільну похибку результатів вимірювань приймають за умови:

. (9)

При незадовільних результатах контролю похибки вимірювань вимірювання припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до цього.

11.3 Контроль стабільності градуювальної характеристики проводять шляхом фотометрування щойно приготовлених градуювальних розчинів з масовою концентрацією розчинених ортофосфатів 0,08 мг/дм³ та 0,3 мг/дм³ згідно з вимогами п.8.4. Відносне відхилення отриманих масових концентрацій розчинених ортофосфатів від приписаних значень не повинно перевищувати 7 %.

Якщо умова стабільності градуювальної характеристики не виконується тільки для одного градуювального розчину, виконують повторне вимірювання цього розчину з метою виключення результату вимірювання, що містить надмірну похибку. В противному разі градуювальну характеристику будують заново.

Контроль стабільності градуювальної характеристики проводять не рідше одного разу в квартал, а також при заміні реактивів.

Нормативні посилання

У даному документі використані посилання на такі стандарти та нормативні документи (далі – НД):

Позначення НД	Найменування НД	Пункт МВВ
ГОСТ 12.1.005-88	ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования	5.2
ГОСТ 17.1.5.05-85	Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков	8.5
ГОСТ 1770-74	Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки	3.1.3, 3.1.6
ГОСТ 3765-78	Аммоний молибденовокислый. Технические условия	3.2.1
ГОСТ 4204-77	Кислота серная. Технические условия	3.2.9
ГОСТ 4328-77	Натрия гидроокись. Технические условия	3.2.10
ГОСТ 6709-72	Вода дистиллированная. Технические условия	3.2.4
ГОСТ 10652-73	Соль динатриевая этилендиамин-N,N,N¢,N¢-тетрауксусной кислоты 2-водная (трилон Б)	3.2.6
ГОСТ 20490-75	Калий марганцовокислый . Технические условия	3.2.7
ГОСТ 24104-88Е	Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия	3.1.2
ГОСТ 25336-82	Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры	3.3.2
ГОСТ 27384-87	Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств
Позначення НД	Найменування НД	Пункт МВВ
ГОСТ 29169-91	Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки с одной меткой	3.1.4
ГОСТ 29227-91	Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования	3.1.5
КНД 211.1.0.009-94	Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення	8.5
ТУ 6-09-803-76	Калий сурьмяновиннокислий (калий-антимонил виннокислый). Технические условия	3.2.3
ТУ 6-09-1678-86	Фильтры обеззоленные. Технические условия	3.3.1
ТУ 6-09-2437-79	Кислота сульфаминовая. Технические условия	3.2.5
ТУ 6-09-4263-76	Хлороформ. Технические условия	3.2.8