Гіповітаміноз. рахіт. гіпокальціємічний синдром. гіпервітаміноз д

Гіповітамінози- це стани, що пов’язані з недостатністю вітамінів в організмі.

Авітамінози – це відсутність вітамінів в організмі дитини.

Рахіт– захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежать недостатність вітамінів групи Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин, внаслідок чого мають місце розлади формування скелета, функцій внутрішніх органів та систем.

Етіологія

Причиною рахіту є гіповітаміноз Д (недостатність кальциферолу).

Цьому сприяє:

1. Дефіцит сонячного опромінення

2. Неповноцінне харчування.

3. Недостатня рухова активність

4. Протисудомна терапія, що призначається дуже довго, сприяє підвищеної метаболізації вітаміна Д.

5. недоношеність

Класифікація:

Періоди: початковий, розпалу, реконвалесценції, залишкових явищ

Клінічні форми хвороби:легка,середньоважка, тяжка

Перебіг хвороби: гострий, підгострий,рецидивуючий

Клінічні варіанти: кальційпенічний, фосфоропенічний, без значних відхилень вмісту кальцію і фосфору в крові

Перший ступінь важкості- зміни з боку вегетативної нервової системи - слабковиражені:
підвищена пітливість, погіршення сну, подразливість, неспокій, зниження апетиту, можливі диспептичні явища;
- зміни з боку кісткової системи - слабковиражені:податливість та болісність при пальпації кісток черепа, ділянки розм'якшення кісток черепа - краніотабес, деформація кісток черепа - плоска, асиметрична потилиця, лобні та тім'яні горби.
Для встановлення діагнозу рахіту легкого ступеня важкості обов'язкова наявність змін з боку кісткової системи

Середній ступінь важкості - зміни з боку вегетативної системи та з боку кісткової системи - помірно виражені:
потовщення на ребрах, у місцях з'єднання кісткової та хрящевої частин ребер - "чотки", пом'якшення ребер, "Гарісонова борозда", деформація грудини, розширення нижньої апертури, викривлення хребта - кіфоз, сколіоз, "О", "Х"-образні деформації нижніх кінцівок, зниження рухової активності,
- наявність помірнихзмін - з боку м'язової, кровоносної, серцево-судинної, травної систем:
- помірне збільшення печінки, селезінки, гіпотонія м'язів зв'язкового апарату, розхитність суглобів, збільшення розмірів живота, наявність анемії.
Для рахіту другого ступеня характерним є ураження кісток у двох або й у трьох відділах скелету

Тяжкий рахіт - значні порушення з боку нервової, кісткової та інших систем: загальна рухова загальмованість, затримка розвитку статичних функцій, виражені кісткові деформації, зниження м'язового тонусу, розхитність суглобів, збільшення печінки, селезінки, функціональні порушення з боку серцево-судинної, дихальної, травної, кровоносної систем.

Кальційпенічний варіант рахіту характеризується наявністю деформацій кісток, зумовлених остеомаляцією, вираженою підвищеною нервово-м'язовою збудливістю, підвищеною пітливістю, тахікардією, порушенням сну, функцій травного каналу; тобто перебіг рахіту відбувається гостріше, зі значним зниженням вмісту іонізованого кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові.

Фосфоропенічний варіант рахіту відбувається з більш вираженням зниженням вмісту неорганічного фосфору в сироватці та еритроцитах крові. Він супроводжується стійкою млявістю хворих дітей, їх загальмованістю, м'язовою гіпотонією, деформаціями скелета, зумовленими остеоїдною гіперплазією.

Характеристика гострого періоду:

- швидке прогресування хвороби

- переважання розм'якшання кісток

- виражені зміни вегетативної нервової системи

Характеристика підгострого перебігу

- переважання остеоідної гіперплазії

- помірні ознаки ураження інших органів і систем.