Введений вперше
РОЗРОБЛЕНИЙ
Технічним комітетом із стандартизації
“Будівельні матеріали”
Д.т.н. Рунова Р Ф., к.т.н. Майстренко А.А.)
ВНЕСЕН ИЙ
Відділом стандартизації і сертифікації Держбуду України
3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Наказом Держбуду України від 25.11.98 р. № 273
ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ
ДСТУ Б В.2.7-91-99
ЗМІСТ
С
1 Галузь використання ....................................................................................... 1
2 Нормативні посилання ....................................................................................... 2
3 Класифікація ............................................................................................................ 3
4 Додаток 1. Загальна схема класифікації ......................................... ............... 15
5 Додаток 2. Раціональні галузі використання мінеральних в’яжучих .............. 20
ДСТУ Б В.2.7-91-99
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
В’яжучі мінеральні
Класифікація+
Строительные материалы Вяжущие минеральные
Классификация
Building materials Astringents of mineral
Сlassification
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Чинний від1999-03-01
1 Галузь використання
1.1 Цей стандарт розповсюджується на в'яжучі мінеральні і встановлює їх класифікацію за основними ознаками. Загальна схема класифікації наведена в додатку 1.
1.2 До в'яжучих мінеральних відносяться порошкові речовини природного або штучного походження, які здатні переходити за відповідних умов у каменеподібний стан і формувати конгломерат (композит) у поєднанні з заповнювачем (наповнювачем). Склад і умови тверднення в'яжучих регламентуються відповідними нормативними документами на конкретні в'яжучі.
1.3 В стандартах і технічних умовах на в'яжучі конкретних видів допускається доновнювальна класифікація, яка пов'язана із спеціальними галузями їх використання.
1.4 В'яжучі мінеральні використовуються в усіх видах будівництва. Їх раціональні галузі використання наведені в додатку 2.
1.5 Вимог даного стандарту повинні додержуватись при розробленні нових і перегляді діючих стандартів та інших нормативних документів на вказані матеріали.
Видання офіційне
ДСТУ Б В.2.7-91-99
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.2
2 Нормативні посилання
В цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ГОСТ 125-79 | Вяжущие гипсовые. Технические условия |
ГОСТ 969-91 | Цементы глиноземистые и высокоглиноземистые. Технические условия |
ГОСТ 9179-77 | Известь строительная. Технические условия |
ГОСТ 11052-74 | Цемент гипсоглиноземистый расширяющийся. Технические условия |
ГОСТ 22266-76 | Цементы сульфатостойкие. Технические условия |
ДСТУ 1.2-93 | Державна система стандартизації У країни. Порядок розроблення державних стандартів |
ДСТУ 1.5-93 | Державна система стандартизації У країни. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів |
ДСТУ Б А. 1.1-44-94 | Сировина мінеральна для виробництва в'яжучих речовин. Терміни та визначення |
ДСТУ Б В.2.7-24-95 | В'яжучі шлаколужні. Технічні умови |
ДСТУ Б В.2.7-46-96 | Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови |
ТУ 14-147-44-92 | Гидросиликаты кальция. Технические условия |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.3
3 Класифікація
3.1 В'яжучі мінеральні класифікують за такими ознаками:
- визначальними фізико-механічними зластивостями;
- умовами і механізмом твердення;
- хімічною природою визначальних сполук;
- вмістом інгредієнтів.
3.2 Залежно від визначальних фізико-механічних властивостей в'яжучі мінеральні
класифікують на групи за:
- міцністю при стиску (таблиця 1);
- швидкістю тужавлення (таблиця 2);
- швидкістю тверднення (таблиця 3);
- спеціальними властивостями:
- сульфатостійкістю (ГОСТ 22266);
- об'ємною деформацією при твердненні (таблиця 4);
- тепловиділенням (таблиця 5);
- декоративністю (таблиця 6).
3.3 Залежно від умов і механізму тверднення в'яжучі мінеральні класифікують за
класами, наведеними в таблицях 7 і 8.
3.4 Залежно від хімічної природи визначальних сполук в'яжучі
мінеральні класифікують за видами, наведеними в таблиці 9.
3.5 Залежно від вмісту інгредієнтів в'яжучі мінеральні класифікують за типами,
наведеними в таблиці 10.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.4
Таблиця 1 – Групи в’ячжучих за міцністю при стиску
Індекс групи | Характеристика групи за міцністю при стиску | Граничні значення міцності, МПа | Характерні представники групи |
М 1 | Маломіцні | До 10 | Вапно повітряне, вапно гідравлічне, гіпс будівельний, глини |
М2 | Пониженої міцності | Понад 10 до 30 включно | Романцемент, гіпс високоміцний, композиційні цементи |
Мз | Середньої міцності | Понад 30 до 50 включно | Портландцемент з до-бавками, пуцолановий цемент, шлакопортланд-цемент, грунтоцементи |
М4 | Високоміцні | Понад 50 до 100 включно | Портландцемент високоміцний, шлаколужне в'яжуче, глиноземистий цемент |
М5 | Надміцні | Понад 100 | Шлаколужне в'яжуче, контактно-конденсаційні в'яжучі |
Примітка. Всі індекси в тексті ДСТУ прийняті за ключевим словом поняття українською мовою;
конкретні представники можуть належати до декількох груп, що визначається умовами
нормативних документів або довідників.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.5
Таблиця 2 - Групи в'яжучих за швидкістю тужавлення
Индекс групи | Характеристика групи за швидкістю тужавлення | Нормований термін початку тужавлення | Характерні представники групи |
ТЖ1 | Повільно-тужавіючі | Не раніше 2 год | Вапно повітряне гашене, вапно гідравлічне, романцемент, глини |
ТЖ2 | Нормально-тужавіючі | Не раніше 45 хв і не пізніше 2 год | Портландцемент, портландцемент з добавками, пуцолановий цемент, шлакопортландцемент |
ТЖЗ | Швидко- тужавіючі | Не раніше 15хв і не пізніше 45 хв | Ангідритовий цемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі, розчинне скло |
ТЖ4 | Надшвидко-тужавіючі | Не пізніше 15хв | Гіпс будівельний, розширювальні цементи, напрягаючий цемент |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.6
Таблиця 3 - Групи в'яжучих за швидкістю тверднення
Індекс групи | Характеристика групи за швидкістю тверднення | Термін нормованої міцності, доба | Характерні представники групи |
ТВ 1 | Повільно- і нормальнотверднучі | Гідравлічне вапно, портланд-цемент, портландцемент з добавками | |
ТВ2 | Швидкотверднучі | Гіпс будівельний, каустичний магнезит, швидкотверднучий портландцемент, швидкотвер-днучий лужний цемент, глино-земистий цемент | |
ТВЗ | Надшвидкотверднучі | До1 | Надшвидкотверднучі портлан-дцементи, надшвидкотверднучі шлаколужні в'яжучі |
Примітка. У швидкотверднучих в'яжучих 2-х добова міцність повинна бути не менше 55 % 28-ми добової міцності
Таблиця 4 - Групи в'яжучих за об'ємною деформацію
Індекс групи | Характеристика групи за об'ємною деформацією при твердненні | Нормоване значення розширення в 3-х добовому віці при випробуваннях за ГОСТ 11052,% | Характерні представники групи |
Д1 | Безусадні | Не більше 0,1 | Портландцемент, шлакопортландцемент |
Д2 | Розширювальні | Більше 0,1 | Гіпс будівельний,розширю-вальнийпортландцемент, гіпсоглиноземистий цемент |
Д3 | Напружуючі | Не нормується | Напружуючі цементи на основі портландцементу, глиноземистого цементу |
Примітка. Для напружуючих в'яжучих нормується енергія самонапруження.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.7
Таблиця 5- Групи в’яжучих за тепловиділенням
Індекс групи | Характеристика групи за тепловиділенням | Нормоване значення тепловиділення, Дж/г (кал/г), при випробуванні термосним методом у віці, діб | |
Т1 | Низькоекзотермічні | Не більше 230 (55) | Не більше 270 (65) |
Т2 | Помірноекзотермічні | Не нормується | Не більше 315 (75) |
Таблиця 6 – Групи в’яжучих за декоративністю
Ііндекс групи | Характеристика групи за декоративністю | Нормований показник |
Е | Білі | Білизна не менше 68 % абсолютної шкали |
К | Кольорові | Колір нормується за еталоном |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.8
Таблиця 7 – Класи в’яжучих за умовами тверднення
Індекс класу | Характеристика класів за умовами тверднення | Характеристика умов тверднення | Характерні представники класу |
А | Автоклавні | Регламентовані умови автоклавної обробки | Вапняно-кремнеземисті в’яжучі |
Г | Гідравлічні | Регламентовані повітряно-сухі і наступні водні умови тверднення | Портландцемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі |
П | Повітряні | Регламентовані повітряно-сухі умови тверднення і набору міцності | Гіпсо-ангідритові, вапно, розчинне скло, каустичний магнезит |
Примітка. Регламентування умов тверднення відображене в нормативних документах
на відповідні види в'яжучих.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.9
Таблиця 8- Класи в'яжучих за механізмом тверднення
Індекс класу | Характеристика класів за механізмом тверднення | Характеристика механізму тверднення | Характерні представники класу |
I | Гідратаційні | Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безводного або частково зневодненого до гідратного | Вапно, портландцемент,гіпсоангідритові в’яжучі, шлако- лужні в’яжучі |
II | Контактно-конденсаційні | Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безвод-ого або частково зневодненого до гідратного | Гідросилікати! в'яжучі, металосилікатні в'яжучі |
III | Коагуляційні | Утворення маломіцного каме-неподібного тіла при додава-нні до порошку води за раху-нок формування висококон-центрованого колоїду в умо-вах видалення вільної води | Глини |
IV | Поліконден- саційні | Утворення міцного каменепо-дібного тіла при додаванні до порошку розчинів за раху-нок конденсування молекул і утворення гелю чи за рахунок охолодження високотемпера-ратурного розплаву | Кислотостійкий цемент, фосфатні в’яжучі сірчаний цемент |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.10
Таблиця 9 - Види в'яжучих за хімічною природою визначальних сполук
Характерис- | Характеристика Характеристика х хіміко- | Регламентовані показники для видів в'яжучих на основі сполук | ||||||
тика виду | хіміко-технологічних | |||||||
за хімічною | особливостей виду виду | |||||||
природою | магнію | Кальцію | натрію | калію | АL20з | Ма2SiF6 | F205 | |
визначальних | ||||||||
сполук | ||||||||
Лужнозе | Одно-і | Ґіпсоангідритові | ||||||
мельні | багатокомпонентні | за ГОСТ 125; | ||||||
дисперсні системи, | Вапняні | |||||||
які вміщують | за ГОСТ 9179; | |||||||
оксиди, гідроксиди, | Портландце- | |||||||
солі або | Ментні за ДСТУ | |||||||
комплексні сполуки | Б В.2.7-46; | |||||||
лужноземельних | Глиноземисті і | |||||||
елементів 2-Ї групи | Високоглинозе- | |||||||
основної підгрупи | Мисті цементи | |||||||
ПСЕ | за ГОСТ 969; | |||||||
Д.1. Менделєєва | Гіпсоглиноземистий ОЗе- | |||||||
Цемент | ||||||||
за ГОСТ 11052; | ||||||||
Гідросилікати | ||||||||
Кальцію за | ||||||||
ТУ 14-147-44 |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.11
Продовження таблиці 9
Характеристика | Характеристика | Регламентовані показники для видів в’яжучих на основі сполук | |||||||
виду за хімічною природою визна-чальних сполук | хіміко-технологі- чних особливос-тей виду | магнію | кальцію | Натрію | калію | AL2O3 | Na2SiF6 | F2O5 | |
Магнезіальні | Одно і багатокомпонентні дисперсні системи, які вміщують оксид магнію, його суміші з оксидом або карбонатом кальцію, і солі магнію у вигляді розчинів | ||||||||
Лужні | Одно і багатокомпонентні дисперсні системи, які вміщують оксиди, гідроксиди, солі або комплексні сполуки лужних елементів 1-ї групи основної підгрупи ПСЕ Д.І,Менднлєєва | Силікати натрію і калію, які вмі-щують R2O не менше 22,5%; алюмосилікати натрію або калію ,які одержують на основі приро-дних лужних гі-рських порід, що вміщують мінер- али виду R2O – Al2O3 (2-6)SiO2, де (R-Na i K) при загальному вмісті R2O не менше 6%; суміші, які одер-жують на основі лужних сполук виду ROH i R2O (1-3,2)-SiO2, де (R-Na i K), які додають до алю-мосилікату при-родного або шт-учного походже-ння, при загаль-ному вмісті R2O не менше 6%; синтезовані амо-рфні або субмік-рокристалічні гідратні утворен-ня загального виду R2O –Аl2O3 -(2-6)SiO2, де (R-Na i K) при загальному вмісті R2O не менше 6%; | |||||||
Лужно- лужно-земельні | Суміші, які вміщують не менше 3-компо-нентівтів, з яких один є предста-вником в’яжу-чих лужноземе-льних, а другий - предс-тавником сполук лужних елеле-ментів Na i K | Лужний портландцемент, який містить R2O не менше 3%; лужний шлакопортла-ндцемент, який містить R2O не менше 3%; лужний пуцола-новий цемент, який містить R2O не менше 3%, шлаколу-жне в’яжуче, яке містить R2O не менше 2,5% за ДСТУ Б В.7.-24; лужний глино-земистий цемент, який містить R2O не менше 3% | |||||||
Алюмо- силікатні | Глини | Не ме- нше 25% | |||||||
Кислотно- основні | Суміші кислот з основами | Кислотостійкий цемент, не менше 4% і не більше 8% | Фосфа-тний цемент, не менше 4,5% і не бі- льше 12,7% | ||||||
Елементні | Розплавлені метали, сірчаний цемент | ||||||||
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.14
Таблиця 10. Типи в’яжучих за вмістом інградієнтів
Характеристика типу в'яжучих за вмістом інгредієнтів | Характеристика хіміко-технологічних особливостей типу | Характерні представники типу |
Однокомпонентні | Представлений тільки речовиною, яка повністю визначає тип | Гіпсо-ангідритові, вапняні, глиноземистий цемент |
Двокомпонентні | Представлений сумішшю двох компонентів, в якій відсутність одного з них виключає наявність типу | Портландцемент, нефеліновий цемент, пуцолановий цемент, шлаколужне в'яжуче |
Багатокомпонентні | Представлений сумішшю не менше трьох компонентів | Композиційний портландцемент, гіпсоцементнопуцоланове в'яжуче, швидкотверднучі портландцемент і шлакопортландцемент, в'яжуче низької водопотреби |
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.15
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.16
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.17
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.18
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.19
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.20