Самостійна позааудиторна робота. в зошитах для протоколів:

В зошитах для протоколів:

1) скласти схему метаболізму кетонових тіл.

2) дайте відповідь на наступні запитання:

При ненадходженні чи недостатньому утворенні в організмі людини ліпотропних факторів у неї розвивається жирове переродження печінки. Яку з наведених речовин можна віднести до ліпотропних? а) холестерин; в) рибофлавін; с) триацилгліцерол; г) холін; д) жирні кислоти.

При копрологічному дослідженні встановлено, що кал знебарвлений, у ньому знайдено краплі нейтрального жиру. Найбільш імовірною причиною цього є порушення:

а) надходження жовчі в кишечник; в) кислотності шлункового соку; с) секреції підшлункового соку;

г) секреції кишкового соку; д) процесів всмоктування у кишечнику.

3) Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення кетонових тіл у сечі”.

Контрольні питання

1. Пероксидне окислення ліпідів: механізм, проміжні та кінцеві продукти, фізіологічне значення.

2. Нейрогуморальна регуляція ліпідного обміну:

а) роль ЦНС;

б) вплив гормонів.

3. Метаболізм кетонових тіл, їх роль в підтримці енергетичного гомеостазу.

4. Будова і біологічна роль сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів. Генетичні порушення обміну сфінгофосфоліпідів і гліколіпідів.

5. Порушення обміну ліпідів:

а) кетонемія і кетонурія, причини і механізм виникнення;

б) ожиріння;

в) жирове переродження печінки;

г) жовчно-кам'яна хвороба.

Самостійна аудиторна робота

І. В зошитах для протоколів заповніть таблиці:

„Нервово-гуморальна регуляція метаболізму ліпідів”

Фактор впливу	Процес, на який впливає	Характер впливу (активує - ↑, гальмує ↓)

„Характеристика порушень ліпідного обміну”

Патологія	Причини	Наслідки

ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення кетонових тіл у сечі” і захистити протокол.

Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червонго кольру.

Хід роботи.У пробірку наливають по 0,5 мл сечі: в першу – здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями конценрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Заняття № 24

Тема: Травлення білків у шлунково-кишковому тракті.

Актуальність: Білки за умов норми забезпечують потреби організму в амінокислотах. Розщеплення білків у ШКТ залежить від активності ферментів та гормонів, секреції шлункового соку. Порушення гідролізу білків спричинює дефіцит незамінимих амінокислот і накопичення токсичних продуктів. Знання біохімічних механізмів цих порушень необхідні для профілактики, діагностики та лікування таких патологій.

Навчальні цілі:

Знати:біохімічні механізми розщеплення білків у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу білків.

Вміти: визначати кислотність шлункового соку та інтерпретувати одержані дані.