Завдання 2. Залежність швидкості реакції від температури

Прилади, посуд і реактиви:

1.Штатив з пробірками – 8 шт.

2.Секундомір

3.Термометр – 3 шт.

4.Водяна ванна (склянка з водою) – 3 шт.

5.Електроплитка –3 шт.

6.Розчин натрію тіосульфату (1н)

7.Сульфатна кислота (2н)

Методичні вказівки

Для досліду використовуйте розчини Na2S2O3 і H2SO4 тих же концентрацій, що і в попередньому досліді.

Налийте в 4 пробірки по 5 см3 розчину Na2S2O3, а в інші 4 пробірки по 5 см3 сульфатної кислоти. Відмітьте температуру розчину, а також час зливання розчинів першої пари пробірок і час помутніння. Другу пару пробірок помістити в водяну ванну і нагріти до температури на 10оС вищої за кімнатну, злити їх і відмітити час помутніння. Третю пару пробірок нагріти до температури на 20о С вищої, ніж температура першої пробірки, злити розчини і відмітити час помутніння.

Аналогічний дослід провести з четвертою парою пробірок при температурі на 10о С вищою, ніж температура третьої пари пробірок. Результати записати в таблицю.

№ пробірки V Na2S2O3, см3 V H2SO4, см3 T, 0C Помутніння, сек. V=1/t
tкімн tкімн+100С tкімн+200С tкімн+300С    

Побудувати графік, що ілюструє залежність умовної швидкості реакції від температури, для чого на осі абсцис позначити температуру досліду, а на осі ординат величини, зворотні часу появи помутніння розчину (v=1/t). Зробити висновки з результатів досліду.

Завдання 3. Вплив каталізатора на швидкість реакції

Посуд і реактиви:

1.Штатив з двома пробірками

2.Гідрогену пероксид (H2O2) (3%)

3.Мангану (ІV) оксид

Методичні вказівки

В пробірку налити по 2 см3 гідрогену пероксиду. До однієї з них внести 0,01 г МnО2. Спостерігати, що відбувається в двох пробірках. Дослідити газ, що виділяється, тліючою скіпкою. Написати рівняння реакції і зробити висновки.

Завдання 4. Вплив величини поверхні реагуючих речовин на швидкість реакції в гетерогенній системі

Прилади, посуд і реактиви:

1.Штатив з 2 пробірками

2.Терези

3.Крейда (або мармур)

4.Хлоридна кислота (1н)

Методичні вказівки

Зважити на технічних терезах шматочок крейди масою 0,1 г і крейди у вигляді порошку також масою 0,1 г. У дві пробірки налити по 1 см3 р-ну хлоридної кислоти і внести одночасно наважки крейди. Відмітити, в якій пробірці реакція протікає швидше і пояснити причину.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: Хімічна рівновага

АКТУАЛЬНІСТЬ: Хімічна кінетика вивчає швидкості хімічних реакцій у залежності від умов їх протікання (температура, тиск, каталізатор, природа розчиненої речовини і розчинника, запас енергії в молекулі тощо), а також механізми процесів, з огляду на що має широке використання в технології виготовлення ліків, їх синтезі.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчити основні поняття, терміни і закони хімічної кінетики. Дослідити вплив різних факторів на хімічну рівновагу.

ЗНАТИ: -умови хімічної рівноваги,

-правило Ле-Шательє;

-закономірності впливу каталізаторів на швидкість хімічних

реакцій;

-властивості каталізаторів.

ВМІТИ: -визначати порядок реакції;

-визначати константу рівноваги;

-розв'язувати розрахункові задачі.

Наши рекомендации