Стислі теоретичні відомості

Термодинамічні характеристики будь-якого фазового переходу в однокомпонентних системах пов’язані рівнянням Клапейрона-Клаузіуса:

,

де характеризує температурну залежність тиску насиченої пари або залежність температури фазового переходу від зовнішнього тиску; , - молярна теплота та температура фазового переходу; - зміна молярного об’єму речовини внаслідок фазового перетворення.

Для процесу випаровування з урахуванням деяких припущень це рівняння набуває вигляду

,

або за умови

.

Воно виражає залежність тиску насиченої пари рідини від температури або залежність температури кипіння рідини від зовнішнього тиску.

Діаграму стану двокомпонентної системи, в якій в рівновазі перебувають рідина, що кипить, та її насичена пара, зображують у координатах “температура кипіння – склад”. За нижньою кривою визначають склад рідини, яка кипить при заданій температурі, за верхньою – склад рівноважної з нею пари.

Загальний тиск насиченої пари, що перебуває в рівновазі з розчином двох летких компонентів А та В, дорівнює сумі їх парціальних тисків:

.

Для ідеальних розчинів згідно із законом Рауля парціальні тиски компонентів над розчином прямо пропорційні їх молярним часткам у розчині:

,

де - тиск насиченої пари над чистим компонентом і.

Молярну частку компоненту і в парі ( ) над ідеальним розчином розраховують за співвідношенням:

,

а масовий вміст ( , %) – за формулою:

,

де - молярна маса компоненту і.

Якщо рідини не розчиняються одна в одній, то тиск насиченої пари кожної з них не залежить від складу рідкої системи і дорівнює тиску над чистим компонентом. В цьому випадку загальний тиск насиченої пари становить , а масовий вміст компоненту і в парі:

.

Тиск насиченої пари над індивідуальним компонентом і за будь-якої температури можна розрахувати за емпіричним рівняннями Антуана:

або ,

де Т – абсолютна температура, К; t – температура в ⁰С; коефіцієнти А, В та С – константи, що наведені в дод. 3.

Рівновагу між твердою та рідкою фазами двокомпонентної системи зображують у вигляді діаграм плавлення, що характеризують залежність температур початку та кінця кристалізації від складу системи. Діаграми плавлення будують за допомогою кривих охолодження - залежностей температури системи від часу. За виглядом діаграми роблять висновки стосовно взаємної розчинності компонентів у рідкому та твердому станах, встановлюють наявність хімічної взаємодії між ними, склад та властивості хімічних сполук, що утворюються, визначають якісний та кількісний склад евтектик і подалі.

3.2. Завдання 3. Визначення фізико-хімічних властивостей одно-

Та двокомпонентних систем

Задача 1

Для наведеної у додатку 4 рідини визначити температуру кипіння при тиску “р”. Необхідні для розрахунку дані взяти з довідника [6].

Задача 2

За даними додатку 5 побудувати діаграму рівноваги між рідиною та парою у двокомпонентній системі. За діаграмою визначити:

1. температуру кипіння розчину, що містить зазначений у дод. 5 молярний відсоток компонента В;

2. склад рівноважної з цим розчином пари;

3. фракції, на які можна розділити цей розчин при ректифікації, та їх молярне співвідношення;

4. якими відхиленнями від закону Рауля характеризується дана система.

Задача 3

Для ідеального бінарного розчину (дод. 6), що містить молярної частки рідини А, обчислити масовий вміст компонентів у насиченій парі при температурі Т. Тиск насиченої пари індивідуальних рідин визначити за рівнянням Антуана (дод. 3).

Задача 4

Для наведеної у додатку 7 системи, що утворена водою та нерозчинною у воді органічною рідиною,:

1. розрахувати за рівнянням Антуана (дод. 3) тиск насиченої пари органічної рідини при чотирьох – п’яти температурах;

2. побудувати залежності тиску насиченої пари над окремими компонентами (дані по температурній залежності тиску насиченої водяної пари наведені у дод. 8) та загального тиску в системі від температури;

3. визначити за графіком температуру кипіння системи за умови стандартного тиску;

4. розрахувати масовий вміст компонентів в конденсаті після перегонки системи за стандартного тиску.

Задача 5

На підставі даних про температури за шкалою Кельвіна початку (Т_поч.) та кінця (Т_кін.) кристалізації у двокомпонентній системі (дод. 9):

1. побудувати діаграму плавлення системи А – В (склад системи наведений у молярних відсотках за виключенням варіантів 6, 12, 15 та 25, де склад виражений у масових відсотках);

2. описати діаграму: зазначити її тип, позначити на полях діаграми фази, евтектичні точки, визначити формули хімічних сполук, тощо);

3. накреслити криві охолодження для сумішей, що містять а, б, в, г % компоненту В (дод. 10).

ДОДАТКИ

Додаток 1

Рівняння хімічних реакцій

Варіант	Реакція	Варіант	Реакція
	2H2 + CO = CH3OH(г.) 4HС1(г.) + O2 = 2H2O(г.) + 2С12 2СО + О2 = 2СО2 S2 (г.) + 2H2 = 2H2S(г.) C2H5Cl(г.) = C2H4 + HCl(г.) 2NO2 = 2NO + O2 N2O4 = 2NO2 CaCO3 = CaO + CO2 SO2 + 0,5O2 = SO3 CO + 3H2 = CH4 + H2O(г.) SO2 + Cl2 = SO2Cl2 (г.) СОС12 (г.) = СО + С12 СО2 + Н2 = СО + Н2О(г.) СО2 + 4Н2 = СН4 + 2Н2О(г.) СН4 + І2 (г.) = СН3І(г.) + НІ(г.)		2СО + 2Н2 = СН4 + СО2 С2Н6 = С2Н4 + Н2 С6Н6 (г.) + 3Н2 = С6Н12 (г.) СО + 0,5О2 = СО2 РС13 (г.) + С12 = РС15 (г.) N2 + 3H2 = 2NH3 NO + 0,5O2 = NO2 2SO2 + O2 = 2SO3 Н2 + С2Н4 = С2Н6 СО + Н2О(г.) = НСООН(г.) 2СО + 2Н2 = СН3СООН(г.) С2Н4 + Н2О(г.) = С2Н5ОН(г.) СО + С12 = СОС12 (г.) С2Н6 + С12 = С2Н5С1(г.) + НСl(г.) CO + NH3 = HCN(г.) + H2O(г.)

Додаток 2

Дані для розрахунку термодинамічних характеристик процесу нагрівання рідини

Варіант	Рідина	р, атм	Варіант	Рідина	р, атм
	Н2О	0,80		C6H6	0,70
	Н2О	0,60		C6H6	0,50
	Н2О	0,40		C7H8	0,75

Продовження додатку 2

	C7H8	0,55		CH3СОCH3	0,35
	CH3OH	0,85		CH3СОCH3	0,50
	CH3OH	0,45		СCl4	0,60
	CH3OH	0,30		СCl4	0,40
	C2H5OH	0,90		СHCl3	0,95
	C2H5OH	0,80		СHCl3	0,80
	C2H5OH	0,60		С6H5Cl	0,85
	НCООH	0,85		С6H5Cl	0,60
	НCООH	0,75		С5H5N	0,75
	НCООH	0,55		С5H5N	0,50
	CH3СООH	0,65		SO2Cl2	0,45
	CH3СООH	0,45		SO2Cl2	0,35

Додаток 3

Коефіцієнти рівняння Антуана

Формула	Назва сполуки	Інтервал T, оС	А	В	С
CCl4	тетрахлорметан	-15 – 138	6,9339	1242,43
CHCl3	трихлорметан	-15 – 135	6,90328
C2HCl5	пентахлоретан	15 – 165	7,80304	2129,6
C2H2Cl4	1,1,2,2-тетрахлоретан	20 – 146	8,06938	2167,83
C2H3Cl3	1,1,2-трихлоретан	30 – 186	6,84165	1262,6
C4H9Br	2-бромбутан	10 – 146	6,82724	1229,08
C5H12	н-пентан	-30 – 120	6,87372	1075,82	233,36
C5H12	і-пентан	-30 – 100	6,78967	1020,01	233,1
C6H5F	фторбензол	0 – 145	7,04659	1283,5

Продовження додатку 3

C6H5Cl	хлорбензол	0 – 40 40 – 200	7,49823 6,94504	1413,12	232,3
C6H5Br	бромбензол	0 - 60 60 – 190	7,35311 6,91444	1696,4 1474,06	199,4
C6H6	бензол	5 – 160	6,9121	1214,64	221,2
C6H7N	амінобензол	90 – 250	7,24179	1675,3
C6H12	циклогексан	-20 – 142	6,84498	1203,53	222,86
C6H14	н-гексан	-60 – 110	6,87776	1171,53	224,37
C7H5F3	трифтортолуол	0 – 150	7,00708	1331,3	220,58
C7H7Cl	о-хлортолуол	65 – 220	6,94763	1497,2
C7H8	толуол	20 – 200	6,95334	1343,94	219,38
C7H16	н-гептан	-60 – 130	6,90027	1266,87	216,76
C8H10	етилбензол	45 – 190	6,95719	1424,26	213,21
C8H10	о-ксилол	25 – 50 50 – 200	7,35638 6,99891	1671,8 1474,68	213,69
C8H10	м-ксилол	45 – 195	7,00908	1462,27	215,11
C8H10	п-ксилол	25 – 45 45 – 190	7,32611 6,99052	1635,74 1453,43	231,4 215,31
C8H14	октин –1	25 – 170	7,02447	1413,8
C8H16	октен – 1	-50 – 151	6,93262	1353,49	212,76
C8H18	н-октан	15 – 40 40 –155	7,47176 6,92377	1641,52 1355,23	234,5 209,52
C8H18	тетраметилбутан	-20 – 101	7,92864	1709,43	233,63
C9H12	п-етилтолуол	65 – 210	6,99801	1527,11	208,92
C9H12	пропілбензол	65 – 205	6,95142	1491,3	207,14
C10H16	камфен	60 – 160	7,2159	1702,88	233,58
C10H22	н-декан	25 – 75	7,33883	1719,86	213,8
SnCl4	тетрахлорид стануму	3 – 109	7,5968	1824,9	-

Додаток 4

Дані для розрахунку температури кипіння рідини

Варіант	Рідина	Формула	р×10-5, Па
	амінобензол	C6H7N	0,1013
	бензол	C6H6	0,5065
	гексан	C6H14	0,3039
	гептан	C7Н16	4,0520
	трихлорметан	CHСl3	0,1013
	дихлорметан	CH2Cl2	1,5195
	метанол	CH4O	2,0260
	мурашина кислота	HCOOH	0,5065
	тетрахлорметан	CCl4	0,7091
	метилбензол	C7H8	0,4052
	азотна кислота	HNO3	1,4182
	сірковуглець	CS2	3,0390
	етанол	C2H6O	2,0260
	циклогексан	C6H12	6,0780
	н-пропанол	C3H8О	5,0650
	бутанол	C4H10О	0,8104
	етиленгліколь	C2H6О2	0,1013
	оцтова кислота	C2H4О2	0,7091
	диметилкетон	C3H6О	0,3039
	хлорбензол	C6H5Cl	0,2026
	пірідин	C5H5N	0,5065
	вода	H2О	1,3169
	диетиловий етер	C4H10О	3,0390

Продовження додатку 4

	етилбензол	C8H10	2,0260
	нафталін	C10H8	0,2026
	трихлорид фосфору	PCl3	1,9210
	сульфурил хлорид	SO2Cl2	2,5325
	тетрахлорид силіцію	SiCl4	4,0520
	амоніак	NH3	10,1300
	дифеніл	C12Н10	0,6078

Додаток 5

Склад рівноважних рідкої (х) та газоподібної (у) фаз бінарної системи А – В за умови сталого тиску

Варіант	Система	Т, К	Вміст В, % мол.	Т, К	Вміст В, % мол.	В,%
х	у	х	у
	А – Н2О В – НNО3 р = 1,013×105 Па
	А – С2Н4О2 В – НNО3 р = 1,013×105 Па

Продовження додатку 5

	А – Н2О В – НF р = 1,013×105 Па
	А – С5Н4О2 В – Н2О р = 1,013×105 Па				370,9	90,8	90,5 90,6 90,8
	А – н-С4Н10О В – Н2О р = 1,013×105 Па				365,7
	А – і-С4Н10О В – Н2О р = 1,013×105 Па
	А – С5Н12О В – Н2О р = 1,013×105 Па

Продовження додатку 5

	А – С3Н6О В – СS2 р = 1,013×105 Па	312,8
	А – CCl4 В – CH4O р = 1,013×105 Па
	А – С6Н6 В – CH4O р = 9,67×104 Па
	А – С6Н6 В – CH4O р = 1,013×105 Па
	А – С6Н6 В – С2Н6О р = 1,013×105 Па	340,7

Продовження додатку 5

	А – CH4O В – С3Н6О р = 1,013×105 Па				328,6
	А – СН3С1 В – С3Н6О р = 9,76×104 Па	335,4
	А – СН3С1 В – С3Н6О р = 1,013×105 Па	336,8 336,4
	А – С2Н6О В – СС14 р = 0,99×105 Па				336,6
	А – С6Н12О2 В – С4Н10О р = 6,7×103 Па	323,7

Продовження додатку 5

	А – С6Н12О2 В – С4Н10О р = 0,2×105 Па	353,5 349,4			353,3
	А – С6Н12О2 В – С4Н10О р = 1,013×105 Па				390,5
	А – СН4О В – CНCl3 р = 0,9×105 Па
	А – Н2О В – С3Н8О р = 1,013.105 Па				360,8
	А – СН4О В – С2Н2С12 р = 1,013.105 Па	337,6			333,8

Продовження додатку 5

	А – С4Н10О В – С7Н8 р = 1,013×105 Па				373,5
	А – СН4О В – С2Н2С12 р = 1,013×105 Па
	А – С4Н8О2 В – СС14 р = 0,91×105 Па	344,6			346,4
	А –CS2 В – C3H6O р = 1,013×105 Па				312,8
	А – C3H8O В – H2O р = 1,013×105 Па	360,8

Продовження додатку 5

	А – CCl4 В – C2H6O р = 0,99×105 Па	336,6
	А – C4H8O2 В – C2H6O р = 1,013×105 Па
	А – НNО3 В – С2Н4О2 р = 1,013×105 Па

Додаток 6

Дані для визначення складу пари над ідеальним розчином двох рідин

Варіант	Рідина А	Рідина В		T, K
	метилбензол тетрахлоретан н-гептан метилбензол циклогексан	бензол тетрахлорид стануму н-октан бензол тетрахлорметан	0,30 0,60 0,50 0,40 0,50

Продовження додатку 6

	бензол н-октан н-гексан хлорбензол трихлорметан о-ксилол бензол о-ксилол тетрахлорид стануму н-пентан тетрахлорметан бромбензол тетрахлорметан п-ксилол тетрахлорметан н-гептан н-декан метилбензол циклогексан хлорбензол бензол н-гексан н-пентан н-декан 1,1,2,2-тетрахлоретан	метилбензол н-гептан і-пентан бромбензол тетрахлорметан п-ксилол хлорбензол п-ксилол тетрахлорметан н-гексан циклогексан хлорбензол трихлорметан о-ксилол тетрахлорид стануму н-декан н-гептан бензол тетрахлорметан бензол бромбензол і-пентан і-пентан н-октан 1,1,2-трихлоретан	0,30 0,30 0,70 0,50 0.20 0,40 0,80 0,25 0,65 0,55 0,30 0,40 0,25 0,25 0,40 0,55 0,85 0,45 0,25 0,40 0,90 0,60 0,75 0,35 0,70

Додаток 7

Дані для визначення температури кипіння системи, що складається з двох нерозчинних одна в одній рідин

Варіант	Рідина	Формула	Варіант	Рідина	Формула
	бромбензол	C6H5Br		трифтортолуол	C7H5F3
	амінобензол	C6H5NH2		1,1,2-трихлоретан	C2H3Cl3
	бензол	C6H6		1,1,2,2-тетрахлоретан	C2H2Cl4
	циклогексан	C6H12		пентахлоретан	C2HCl5
	октан	C8H18		октен-1	C8H16
	гептан	C7H16		октин-1	C8H14
	2-бромбутан	C4H9Br		о-ксилол	C8H10
	п-етилтолуол	C9H12		фторбензол	C6H5F
	пропілбензол	C9H12		п-ксилол	C8H10
	хлорбензол	C6H5Cl		камфен	C10H16
	тетраметилбутан	C8H18		трихлорметан	CHCl3
	м-ксилол	C8H10		тетрахлорметан	CCl4
	метилбензол	C7H8		н-пентан	C5H12
	етилбензол	C8H10		і-пентан	C5H12
	o-хлортолуол	C7H7Cl		н-гексан	C6H14

Додаток 8

Тиск насиченої водяної пари при різних температурах

t, 0C
p, мм рт. ст.	9,20	12,8	17,5	23,8	31,8	42,2	55,3	92,5	118,1
t, 0C
p, мм рт. ст.	149,4	187,6	233,7	289,1	355,2	433,6	525,9	634,0	760,0

Додаток 9

Температури початку та кінця кристалізації двокомпонентних систем

Варіант	Система	В, %	Тпоч	Ткін	В, %	Тпоч	Ткін	В, %	Тпоч	Ткін
	А – КС1 B – LiCl
	А – AgCl B – NaCl
	А – AgCl B – КCl
	А – Li2CO3 B – K2CO3
	А – RbCl B – SrCl2
	А – KCl B – CaCl2
	А – Au B – Pt

Продовження додатку 9

	А – CdCl2 B – TlCl
	А – Co B – Cr
	А – Mg B – Zn
	А – H2SO4 B – H2O
	А – Cu B – Au
	А – InCl3 B – NaCl

Продовження додатку 9

	А – FeCl3 B – TlCl
	А – Bi B – Sb
	А – LiNO3 B – RbNO3
	А – MgCl2 B – TlCl
	А – MgCl2 B – RbCl
	А – MgSO4 B – K2SO4

Продовження додатку 9

	А – PbCl2 B – TlCl
	А – Cs2SO4 B – Li2SO4
	А – Ni B – Cu
	А – KI B – CdI2
	А – MnSiO3 B – CaSO3
	А – HNO3 B – H2O
	А – MnCl2 B – KCl

Продовження додатку 9

	А – CsCl B – CuCl
	А – SrCl2 B – CsCl
	А – TlCl B – PbCl2
	А – ZnCl2 B – NaCl

Додаток 10

Дані для побудови кривих охолодження

Варіант	а	б	в	г	Варіант	а	б	в	г

Продовження додатку 10

Список рекомендованої літератури

1. Стромберг А.Г., Семченко Д.П. Физическая химия. - М.: Высш.шк., 1988, 2001. – 496 с.

2. Киреев В.А. Курс физической химии. - М.: Химия, 1975. - 776 с.

3. Физическая химия / Под ред. К.С. Краснова. - М.: Высш. шк., 1982.- 688 с.

4. Физическая химия / Под ред. Б.П. Никольского. - Л: Химия, 1987. - 880 с.

5. Голиков Г.А. Руководство по физической химии. - М.: Высш. шк., 1988. – 384 с.

6. Краткий справочник физико-химических величин / Под ред. А.А. Равделя и А.М. Пономаревой. - Л.: Химия, 1983, 1999. – 232 с.

Зміст

Вступ3

1. ХІМІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА 4

1.1. Стислі теоретичні відомості 4

1.2. Завдання 1. Розрахунок термодинамічних характеристик

хімічних та фізичних процесів 8

2. ХІМІЧНА РІВНОВАГА 9

2.1. Стислі теоретичні відомості 9

2.2. Завдання 2. Розрахунок констант рівноваги хімічних реакцій 11

3. ФАЗОВІ РІВНОВАГИ12

3.1. Стислі теоретичні відомості 12

3.2. Завдання 3. Визначення фізико-хімічних властивостей одно-

та двокомпонентних систем 15

ДОДАТКИ17

Додаток 1. Рівняння хімічних реакцій 17

Додаток 2. Дані для розрахунку термодинамічних характеристик

процесу нагрівання рідини 17

Додаток 3. Коефіцієнти рівняння Антуана 18

Додаток 4. Дані для розрахунку температури кипіння рідини 20

Додаток 5. Склад рівноважних рідкої (x) та газоподібної (у) фаз

бінарної системи А – В за умови сталого тиску 21

Додаток 6. Дані для визначення складу пари над ідеальним

розчином двох рідин 27

Додаток 7. Дані для визначення температури кипіння системи, що

складається з двох нерозчинних одна в одній рідин 29

Додаток 8. Тиск насиченої водяної пари при різних температурах 29

Додаток 9. Температури початку та кінця кристалізації двоком-

понентних систем 30

Додаток 10. Дані для побудови кривих охолодження 34

Список рекомендованої літератури 35