Сукупність природних фізичних процесів за участю речовини називають колообігом речовини.
На уроках природознавства у 5 класі ви ознайомилися з колообігом води. Він охоплює величезні маси цієї речовини. Потрапляючи на земну поверхню із дощем, снігом, градом, вода поглинається ґрунтом, стікає в озера, річки, моря, океани, випаровується в атмосферу. Ці процеси багаторазово повторюються.
У природний колообіг води дедалі активніше втручається людина. Вона здійснює меліорацію ґрунтів, змінює русла річок, створює штучні моря і канали. Такі дії, як правило, негативно впливають на природу, порушують екологічну рівновагу/
Природного колообігу зазнає й карбон(ІУ) оксид. Переважна частина вуглекислого газу, що міститься в атмосфері, розчиняється у воді річок, морів, океанів. Водночас відбувається протилежний процес — виділення цієї сполуки із води.
Колообіги елементів.
Частина змін, що відбуваються з речовинами на планеті, зумовлена хімічними реакціями.
Сукупність процесів у природі, під час яких атоми або йони елемента внаслідок хімічних реакцій переходять від одних речовин до інших, називають колообігом елемента.
Розглянемо колообіги неметалічних елементів, які мають найбільше значення для живих організмів.
Колообіг Оксигенуви вивчали в 7 класі. Його основні ланки пов'язані з реакціями за участю атмосферного кисню (горіння, окиснення) і реакціями, під час яких він утворюється. Невелика частина колообігу Оксигену припадає на взаємоперетворення простих речовин — кисню й озону.
Цікаво знати
Щодня доросла людина отримує із їжею приблизно 300 г Карбону. Масова частка цього елемента в організмі становить 21 %.
КолообігКарбону. Карбон — найважливіший біоелемент на Землі. Багато органічних сполук міститься в рослинах, організмах тварин і людини. Вуглекислий газ є в атмосфері, а в розчиненому стані — у гідросфері разом із аніонами карбонатної кислоти. Серед мінералів трапляються карбонати багатьох металічних елементів. Крім них літосфера містить вугілля, вуглеводні, прості речовини Карбону — графіт і алмаз.
У природному колообігу Карбону беруть участь неорганічні й органічні сполуки, а завдяки діяльності людини — ще й вугілля, природний газ, нафта, продукти переробки цих речовин. Основними ланками колообігу Карбону є процеси окиснення і горіння органічних сполук з утворенням вуглекислого газу та перетворення цього оксиду в рослинах на органічні сполуки завдяки фотосинтезу. Крім того, атоми Карбону, наявні в молекулах білків, жирів, вуглеводів, переходять по харчових ланцюгах від рослин до тварин і людини.
Баланс у природному колообігу Карбону у XX ст. порушився. Унаслідок інтенсивного використання людством палива і пального частка вуглекислого газу в атмосфері повільно зростає, хоча й незначною мірою, і збільшується ймовірність глобального потепління.
КолообігНітрогену.
Нітроген — біоеле-мент, атоми якого входять до складу молекул амінокислот, білків, нуклеїнових кислот. Взаємоперетворення сполук Нітрогену в природі дуже важливі для існування живих організмів.
Уколообігу Нітрогену беруть участь азот, деякі оксиди Нітрогену, солі амонію, нітратна й нітритна кислоти, нітрогеновмісні органічні речовини.
Незначна частина атмосферного азоту за певних умов реагує з киснем, утворюючи оксид N0, який швидко окислюється до оксиду N02. Ця сполука реагує з водою, наявною в повітрі. Продуктами реакції є кислоти — нітратна НNО3 і нітритна НNO2)2, які разом із дощем і снігом потрапляють на земну поверхню.
Молекули і йони нітрогеновмісних сполук, що містяться в ґрунті, переходять у природні розчини, звідки їх вбирають рослини. Укожній рослині відбуваються численні хімічні реакції за участю або з утворенням амінокислот, білків, інших речовин. Із рослин по харчових ланцюгах Нітроген потрапляє в організми тварин і людини.
При розкладі й гнитті органічних сполук, що містились у живих організмах, утворюється азот, який потрапляє в атмосферу, а також амоніак. Ця сполука переважно залишаєтьсяу ґрунтовому розчині й перетворюється на амонійні солі.
Інтенсивне використання людиною палива і пального призводить до збільшення внеску реакції азоту з киснем у колообіг Нітрогену, зростання вмісту оксидів Нітрогену в повітрі, а отже, і вмісту нітратної й нітритної кислот в атмосферних опадах.