Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть

Перша домедична допомога і невідкладна терапія.Необхідно винести потерпілого на свіже повітря, зняти брудний одяг і білизну, змити Х.к. зі шкіри великою кількістю води; 2 % розчином соди обробити пошкоджені ділянки шкіри. При потраплянні в очі слід промити їх струменем води, 2 % розчином питної соди. Потрібна негайна госпіталізація.

При потраплянні Х.к. всередину вводять п/ш папаверин 2 % - 2,0; платифілін 0,2 % - 1,0; атропін 0,1 % - 1,0; димедрол 1 % - 1,0; потім промивають шлунок через зонд холодною водою (6-8 л), розчином соди 4 % - 500,0. При зниженні артеріального тиску вводять в/в поліглюкін 500,0. При вдиханні парів Х.к. роблять інгаляції з новокаїном 0,5 %; ефедрином 5 % - 1,0; димедролом
1 % - 1,0. Протипоказано викликати блювоту штучним шляхом.

Засоби індивідуального захисту.Застосовують фільтруючий протигаз типу В, ізолюючий протигаз, захисний костюм типу Кк, захисні окуляри, гумові чоботи, рукавички.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку.Сильна кислота, спричиняє корозію більшості металів.

Нейтралізація (дегазація):Х.к.нейтралізують гідроксидом натрію, карбонатом натрію, вапном, іншими лужними сумішами.

ХЛОРПІКРИН

(трихлорнітрометан, нітрохлорофрм)

Молекулярна формула:ССl3 2. М= 164,37.

Агрегатний стан за н. у.:рідина.

Зберігання і транспортування.Відповідна тара при транспортуванні і зберіганні Х. із попереджаючими надписами. транспортується залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості.Чистий Х. – безбарвна масляниста рідина, з різким запахом. Т. плавл. мінус 64 0С. Т. кип. 112 0С; конц. насичених парів 164 мг/л (20 0С). Коеф. розч. парів у воді 10,0 (25 0С). Добре розчиняється в спирті. Легко сорбується зерном, деревиною, цеглою, бетоном, одягом і дуже повільно десорбується. Стійкий до багатьох хімічних реагентів. У воді і водних розчинах лугів практично не гідролізує.

Вибухо-і пожежонебезпечність: негорюча речовина.

Основна небезпека.Легко сорбується одягом; пари сильно подразнюють слизові оболонки очей, шкіру, легені, слабше - верхні дихальні шляхи. Смерть настає від набряку легенів.

Поріг сприйняття запаху:0,6 мг/м3.

Дія на шкіру: сильно подразнює шкіру.

ГДК р.з.:в колишньому СРСР не встановлена. У США 0,7 мг/м3.

За характером токсичності:групи “подразнюючі”, “серцеві”, “печінкові”.

Л.К. 50: небезпечна концентрація 50 мг/м3.

Токсична дія.Пари Х. сильно подразнюють слизові оболонки очей, легені, слабкіше - верхні дихальні шляхи. Х. притаманна загальна токсична дія (на капіляри). Через 45 хв. після початку роботи в забрудненій зоні (концентрація 839-2321 мг/л, робочі в протигазах) вміст Х. в сухому одязі становив 2782 мг/кг, у вологому - 5425 мг/кг. У потерпілих спостерігались: сльозотеча, подразнення верхніх дихальних шляхів, кашель, іноді з кров’яним харкотинням; нудота, блювота, біль у шлунку, пронос, головний біль; слабкість у м’язах, частий, слабкий та нерівний пульс.Чутливість до Х. поступово підвищується і при вдиханні парів навіть у невеликих концентраціях призодить, як правило вночі, до стиснення у грудях, відчуття задухи.Смерть настає від набряку легенів.

Ознаки отруєння.Пари сильно подразнюють слизові оболонки очей, легені, слабше - верхні дихальні шляхи. Спостерігаються сльозотеча, подразнення верхніх дихальних шляхів, кашель, іноді з кров’яним харкотинням; нудота, блювота, біль у шлунку, пронос, головний біль; слабкість у м’язах.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму.Х.потрапляє в організм крізь дихальні шляхи.

Наслідки дії у майбутньому.Дегенеративні зміни в м’язах серця, нирках, печінці; дрібні крововиливи у головний мозок, інфекція легенів; можлива смертьвід набряку легенів.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія.Необхідно винести потерпілого на чисте повітря, змінити одяг і білизну, дати спокій і тепло, промивати слизові оболонки очей, носа, порожнини рота водою, закапати в очі по 1 краплі 0,5 % розчину дикаїну з адреналіном (0,1 %), у ніс - 2 % розчин ефедрину. Для заспокоєння кашлю слід прийняти 0,015 мг кодсину або 0,1-0,2 мг лібексину. Рекомендується зрошування слизових оболонок носа і горла сумішшю, що складається із 30 мг гідрокортизону, 2 мл 1 % розчину димедролу і 1 мг 5 % розчину ефедріну. У м’язи вводять 1-2 мл 2,5 % розчину піпольфену або 1 мл
1 % розчину димедролу. При тяжкому отруєнні необхідна госпіталізація, транспортувати хворого слід неодмінно в лежачому стані.

Засоби індивідуального захисту. Застосовуютьфільтруючий промисловий протигаз марки А, при високих концентраціях Х. - ізолюючі шлангові протигази або кисневі прилади (для спеціально підготовлених людей), захисні герметичні окуляри, захисний спецодяг із непроникної тканини, що своєчасно провітрюється і дегазується.

Нейтралізація (дегазація). Використовують водно-спиртові розчини сульфіду натрію або полісульфідів натрію з витратою 0,75 т на 1т Х., а також 1-20 % розчин гіпохлориту натрію - ВХВ хімічних реактивів.

МАРКУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

Згідно з ГОСТ 19433-88 “Грузы опасные. Классификация и маркировка” кожна одиниця вантажу (балони, контейнери, балони-бочки) і транспортний засіб (залізничні вагони, вагони-цистерни), що містить небезпечний вантаж, повинна мати маркування, яке характеризує небезпеку вантажу, що транспортується. Контейнер або транспортний засіб, завантажений небезпечними вантажами різних найменувань, повинен мати маркування, яке характеризує вид небезпеки кожного вантажу. Якщо вантажі перевозяться в окремих відсіках цистерн, маркують кожний відсік. Ці вимоги не розповсюджуються на відправки небезпечних вантажів у збірних вагонах.

Маркування повинне містити:

- на упаковці і (або) транспортному пакеті - знак небезпеки, транспортне найменування вантажу, серійний номер ООН, класифікаційний шифр;

- на крупногабаритній тарі або контейнері, залізничному транспортному засобі знак небезпеки, серійний номер ООН, а також номер аварійної картки при транспортуванні в межах країни;

- на автотранспортному засобі - інформаційну таблицю, яка містить знак небезпеки, серійний номер ООН, код екстрених заходів.

Знаки небезпеки поділяються на:

- основні, які характеризують основний вид небезпеки і відповідає класу (підкласу), до якого належить вантаж;

- додаткові, які характеризують вид додаткової небезпеки.

Знаки небезпеки повинні мати форму квадрата, який повернуто на 450, зі стороною не менше 100 мм (для балонів, контейнерів) і не менше 250 мм для залізничних цистерн.

Всередині квадрату, на відстані 6-15 мм від краю, наноситься рамка чорного кольору.

Знак небезпеки умовно розділяється горизонтальною діагоналлю на два трикутники. У верхньому трикутнику зображено символ небезпеки. Вздовж умовної горизонтальної діагоналі наноситься напис, який характеризує вид небезпеки вантажу. В нижньому куті зображено номер класу, підкласу вантажу, висота цифр - не менше 50 мм.

Наприклад, для хлору згідно ГОСТ19.433-88 знак небезпеки (рис. 6а) має такий вигляд: колір фону - білий;

символ небезпеки - чорний череп і дві схрещені кістки;

напис – "отруйний газ";

номер класу, підкласу - 2.2;

- написи і символи наносяться чорним кольором.

Табличка маркування небезпечного вантажу уявляє собою поділений навпіл трикутник оранжевого кольору розмірами: 120 х 145 мм для контейнерів і балонів, 250 х 300 мм для залізничних цистерн, із чорною рамкою завширшки 5- 10 мм. Висота цифр на табличці повинна бути не менше 25 мм. Засоби і матеріали для нанесення маркування, яке характеризує небезпеку, - згідно з ГОСТ 14192-77.

ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЖЧИК ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

2. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности. -М.: Химия, 1989. -496 с.

3. Пилипенко А.Т. и др. Краткий справочник по химии. -К.: Наукова думка, 1987. -496 с.

4. ГОСТ 22.0.002-86. Система стандартов Гражданской обороны СССР. Термины и определения.

5. Правила безопасности и порядок ликвидации аварийных ситуаций с опасными грузами при перевозке их по железным дорогам. -М.: Транспорт, 1984. -390 с.

6. Бережковский М.И. Хранение и транспортировка химических продуктов. -М.: Химия, 1979. -320 с.

7. Кнунянц И.Л. и др. Химическая энциклопедия в пяти томах. -М.: Советская энциклопедия, 1990.

8. Джон Г. Пери. Справочник инженера-химика, том 2. Под ред. Жаворонкова Н.М. -Л.: Химия, 1969. -505с.

9. Баратов А.Н., Корольченко А.Я., Кравчук Г.Н. и др. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения. Справ. изд. в 2-х книгах. - М.: Химия, 1990.

10. Пряников В.И., Родионова А.И. Техника безопасности и промышленная санитария. -М.: Химия, 1979. -320с.

11. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. -Л.: Химия, 1985. -528 с.

12. Буковский М.И. и др. Безопасные уровни содержания вредных веществ в окружающей среде. -Северодонецк: ГосНИИТБХП, 1994. -570 с.

13. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Справочник под редакцией проф. Измерова Н.Ф. -М.: Промедэк, 1991. -331 с.

14. Руководство по контролю вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Справ. изд. в 6 томах. / Составители: М.И. Буковский, А.Б. Бордяковский и др. - Северодонецк: ГосНИИТБХП, 1996.

15. Лазарев Н.В. (ред). Вредные вещества в промышленности. Справочник в трех томах. -Л.: Химия, 1976.

16. Левина Е.Н., Гадаскина И.Д. Вредные вещества в промышленности. -Л.: Химия, 1985, -464с.

17. Филов В.А. Вредные химические вещества. -Л.: Химия, 1990. -732с.

18. Филов В.А. Вредные химические вещества. -Л.: Химия, 1989. -592с.

19. Гадаскина И.Д., Филов В.А. Превращение и определение промышленных органических ядов в организме. -Л.: Медицина, 1971. -303 с.

20. Коток В.О. Помощь при отравлениях. Справочник. Изд. 2-е. -Ташкент: 1968. -360 с.

21. Беляков А.А., Гронберг Е.Ш. (ред.) Определение вредных веществ в воздухе производственных помещений. -Горький: Волго-Вятское изд-во, 1970. -250с.

22. Гадаскина И.Д. и др. Определение промышленных неорганических ядов в организме. -Л.: Медицина, 1975. -288 с.

23. Измеров Н.Ф. и др. Параметры токсикометрии промышленных ядов при однократном воздействии. -М.: Химия, 1977. -240 с.

24. Неотложная помощь при острых отравлениях. Справочник по токсикологии / Под ред. Голикова С.Н. -М.: Медицина, 1978. -312 с.

25. Владимиров В.А. Сильнодействующие ядовитые вещества. М.: Воениздат, 1989. -176с.

26. Машковский М.Д. Лекарственные средства. Справ. изд. в 2-х томах. - Харьков: Торсинг, 1998.

27. ГОСТ 19433-88. Грузы опасные. Классификация и маркировка.

28. Державний нормативний акт України щодо охорони праці. ДНАОП
0.00-1.24-93. Правила безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні і використанні хлору (ПБХ-93). -К.: 1993. -70с.

29. Стенин Б.Д. Применение международной системы единиц физических величин в химии. -М.: Высш. шк., 1990. -96с.

30. Корнілов М.Ю. та ін. Термінологічний посібник в хімії. -К.: ІЗМН, 1996. 256с.

31. Тюпа В.М. та ін. Короткий російсько-український пожежно-технічний словник. -К.: Основа, 1996. -122с.

32. Єрмоленко С.Я. та ін. Новий російсько-український словник-довідник. -К.: Довіра, 1996. -798с.

33. Вассер С.П. та ін. Російсько-український словник наукової термінології. -К.: Наукова думка, 1996. -660с.

34. Гайдук О.В. Довідник експрес-інформації у символах. -К.: Чорнобильінформ, 1998. -640с.

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ У СИМВОЛАХ ЩОДО ОСНОВНИХ СИЛЬНОДІЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН (СДОР),

ЯКІ ОБЕРТАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ

ЗМІСТ

  Стор
  ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  1 АМІАК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  2 АНГІДРИД ОЦТОВИЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  3 АНГІДРИД СІРЧИСТИЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  4 АНІЛІН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  5 АЦЕТОНЦІАНГІДРИН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  6 БЕНЗИЛ ХЛОРИСТИЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  7 БЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  8 БРОМ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  9 БРОМБЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  10 БРОМИСТИЙ ГЕПТИЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  11 ГІДРАТ ГІДРАЗИНУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  12 ДИМЕТИЛАМІН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  13 ДИХЛОРЕТАН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  14 МЕТАНОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  15 МЕТИЛАКРИЛАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  16 МЕТИЛБРОМІД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  17 МЕТИЛХЛОРИД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  18 НІТРАТНА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  19 НІТРИЛ АКРИЛОВОЇ КИСЛОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  20 ОКСИД ЕТИЛЕНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  21 ОКСИД ПРОПІЛЕНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  22 ОЛЕУМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  23 ОЦТОВА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  24 ПЕРОКСИД ВОДНЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  25 ПЕРХЛОРЕТИЛЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  26 СІРКОВОДЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  27 СІРКОВУГЛЕЦЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  28 СОЛЯНА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  29 ТОЛУОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  30 ТРИХЛОРЕТИЛЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  31 ТРИХЛОРСИЛАН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  32 ФОСГЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  33 ФТОРОВОДЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  34 ФУРФУРОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  35 ХЛОР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  36 ХЛОРБЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  37 ХЛОРОФОРМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  38 ХЛОРСУЛЬФОНОВА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
  39 ХЛОРПІКРИН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  
       

ПЕРЕДМОВА

Збільшення імпорту та експорту товарів, серед яких значна кількість небезпечних хімічних речовин і СДОР, вимагає адекватної і повної інформації при запобіганні та ліквідації аварій і пожеж, що виникають при їх виготовленні, транспортуванні, зберіганні, використанні тощо.

Оскільки в Україні такі нормативні документи поки відсутні, цей матеріал поєднує аналогічні довідники часів СРСР (Аварийные карточки сильнодействующих ядовитых веществ) з європейськими (Pocket Guide to Chemikalafarnq, Німеччина) та американськими (Pocket Guide to Chemical Hazard, США) з орієнтацією на товари західного імпорту, обсяг яких суттєво зріс.

На картках у легкозрозумілій графічній формі зображено всі необхідні для прийняття першочергових рішень дані, як про саму речовину, так і про загальну та пожежну безпеку, небезпеку для здоров’я та при контакті з оточуючим середовищем. Також наведено міжнародні позначення на транспорті - квадрат небезпеки та індекс небезпеки товару, характеристики отруйності, дані щодо розповсюдження отруйної хмари, засоби індивідуального захисту та стійкість матеріалів тари.

Перелічена інформація буде сприяти прийняттю адекватних рішень при виникненні аварій і пожеж з наявністю СДОР.

Цей матеріал буде корисним для пожежної охорони, рятувальних служб, цивільної оборони, міліції, транспортників тощо.

У матеріалі експрес-інформації про небезпечні речовини з використанням міжнародних символічних позначень подаються такі дані:

- назва:назву речовини подано стандартизовану або загальноприйняту, близьку до стандартизованої з урахуванням міжнародних стандартів;

- хімічна формула:показує хімічний склад і при можливості будову речовини;

-агрегатний стан(газоподібний, рідкий, твердий, перехідний). Агрегатний стан наведено за звичайних умов (Т.= 20 0С). Якщо температура топлення близька до 20 0С, наводиться символ перехідного стану;

- густина за повітрям(легша за повітря, однакова з повітрям, важча за повітря). Ці дані дають інформацію про густину газу чи пари відносно повітря;

- густина за водою(легша води, однакова з водою, важча води). Ці дані дають інформацію про густину речовини відносно води;

- розчинність у воді(водорозчинна), речовини, що змішуються з водою; (обмежено розчинна), речовини, які тільки частково, або тільки через проміжок часу розчиняються у воді; (нерозчинна), речовини, які не розчиняються у воді;

- загальна небезпека(горюча), речовини, горючі за нормальних умов; (вибухонебезпечна), речовини, здатні вибухати, такі як різноманітні вибухівки, піротехнічні засоби, а також всі горючі гази або горюча пари рідин з температурою спалаху нижче 21 0С; (радіоактивна), речовини, які є джерелом іонізуючого випромінювання;

- небезпека при контакті з водою(обережно з водою), речовини, які можуть за певних обставин давати небезпечні наслідки при контакті з водою (виділення тепла, розбризкування кислот, лугів тощо); (увага: ніякої води), речовини, які при контакті з водою небезпечно реагують (вивільняються сильні отрути, займисті речовини тощо);

- небезпека для здоров’я(отруйна), речовини, які при контакті, вдиханні чи потраплянні в організм можуть викликати гостре чи хронічне отруєння або смерть; (їдка), речовини, які можуть пошкодити або роз’їдати живі тканини; (подразнююча), речовини, які при контакті зі шкірою або слизовими оболонками можуть викликати запалення;

- шкідлива для здоров’я речовини, які можуть викликати ушкодження здоров’я;

- проникна,речовини, які можуть проникати в організм безпосередньо крізь шкіру;

-застережна табличка небезпечного вантажу (табличка небезпеки, рис. 1): обов’язкова табличка, що вивішується на транспортному засобі при перевезенні СДОР автомобільним та залізничним транспортом. Забарвлена в оранжевий колір, вона несе позначення про небезпеку товару - число небезпеки (верхнє поле) та ООН-номер (нижнє поле).

Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть - student2.ru

Рис.1. - Застережна табличка небезпечного вантажу (табличка небезпеки)

Позначення на забарвленій в оранжевий колір попереджувальній табличці розділені на дві частини. У верхній частині розміщене число небезпеки, а в нижній частині знаходиться номер, що відповідає номеру ООН. Число небезпеки служить інформацією для проведення необхідних заходів рятувальними службами під час аварії. Воно інформує, яку небезпеку слід чекати від небезпечного товару. Число небезпеки складається із двох або трьох цифр. Загалом вони вказують на наступне:

2 - виділення газу під дією зовнішніх факторів: при зовнішньому впливі або при хімічній реакції;

3 - займистість рідин (парів) та газів;

4 - займистість твердих речовин;

5 - окиснювальна (підтримуюча пожежу) дія;

6 - отруйність;

8 - роз’їдаюча дія;

9 - небезпека спонтанної бурхливої реакції;

Подвоєння цифри вказує на підвищення відповідної безпеки. Якщо небезпека речовини може бути повністю виражена однією цифрою, то після цифри ставиться нуль.

Певні комбінації цифр мають особливе значення: 22, 333, 423, 44 і 539 (див. нижче).

Якщо перед цифровим кодом стоїть літера Х, то це означає, що речовина небезпечно реагує з водою.

20 - інертний газ;

22 - глибокоохолоджений (зріджений) газ;

223 - глибокоохолоджений (зріджений) горючий газ;

225 - глибокоохолоджений (зріджений) окиснюючий (підтримуючий пожежу) газ;

23 - горючий газ;

236 - горючий газ, отруйний;

239 - горючий газ, який спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

25 - окиснюючий (підтримуючий пожежу) газ;

26 - отруйний газ;

265 - отруйний газ, окиснюючий (підтримуючий пожежу);

266 - дуже отруйний газ;

268 - отруйний газ, роз’їдаючий;

30 - займиста рідина;

33 - легкозаймиста рідина;

Х333 - самозаймиста рідина, яка небезпечно реагує з водою;

336 - легкозаймиста рідина, отруйна;

338 - легкозаймиста рідина, роз’їдаюча;

Х338 - легкозаймиста рідина, роз’їдаюча, яка небезпечно реагує з водою;

339 - легкозаймиста рідина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

39 - займиста рідина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

40 - займиста тверда речовина;

Х423 - займиста тверда речовина, яка небезпечно реагує з водою з виділенням горючих газів;

44 - займиста тверда речовина, яка за підвищених температур знаходиться в розтопленому стані;

446 - займиста тверда речовина, отруйна, яка за підвищених температур знаходиться в розтопленому стані;

46 - займиста тверда речовина, отруйна;

50 - окиснююча (підтримуюча пожежу) речовина;

539 - займистий пероксид;

558 - сильноокиснююча (підтримуюча пожежу) речовина, роз’їдаюча;

559 - сильноокиснююча (підтримуюча пожежу) речовина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

589 - окиснююча (підтримуюча пожежу) речовина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

60 - отруйна або шкідлива для здоров’я речовина;

63 - отруйна або шкідлива для здоров’я речовина, займиста;

638 - отруйна або шкідлива для здоров’я речовина, займиста, роз’їдаюча;

66 - дуже отруйна речовина;

663 - дуже отруйна речовина, займиста;

68 - отруйна або шкідлива для здоров’я речовина, роз’їдаюча;

69 - отруйна або шкідлива для здоров’я речовина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

80 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина;

Х80 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, яка небезпечно реагує з водою;

83 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, займиста;

839 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, займиста, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

85 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, окиснююча (підтримуюча пожежу);

856 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, окиснююча (підтримуюча пожежу) і отруйна;

86 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, отруйна;

88 - сильно роз’їдаюча речовина;

Х88 - сильно роз’їдаюча речовина, яка небезпечно реагує з водою;

883 - сильно роз’їдаюча речовина, займиста;

885 - сильно роз’їдаюча речовина, окиснююча (підтримуюча пожежу);

886 - сильно роз’їдаюча речовина, отруйна;

Х886 - сильно роз’їдаюча речовина, отруйна, яка небезпечно реагує з водою;

89 - роз’їдаюча або слабороз’їдаюча речовина, яка спонтанно може призвести до бурхливої реакції;

- квадрат небезпеки :це система для моментальної оцінки ситуації після аварії з небезпечними товарами. В чотирьох полях вказуються три головні види небезпеки і особливі примітки. Інтенсивність (ступінь) небезпеки позначається цифрами від 0 до 4. Цифра 4 відповідає найвищій небезпеці, цифра 0 - найнижчій небезпеці.

Квадрат небезпеки призначений для швидкої оцінки небезпеки, що виникла в результаті аварії з небезпечними речовинами. В чотирьох полях квадрату вказуються три головні види небезпеки і додаткова інформація:

небезпека для здоров’я: ліве поле (голубе);

пожежна небезпека: верхнє поле (червоне);

небезпека хімічної реакції: праве поле (жовте);

особливі примітки: нижнє поле (біле).

НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть - student2.ru

ліве поле (голубе).

НЕБЕЗПЕКА ПОЖЕЖІ

Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть - student2.ru

верхнє поле (червоне).

НЕБЕЗПЕКА ПЕРЕБІГУ РЕАКЦІЇ

Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть - student2.ru

Особливі вказівки

нижнє поле (біле).  
Наслідки дії у майбутньому.Наслідки від опіків - болючі вирази; можлива втрата зору, від набряку легенів можлива смерть - student2.ru

П - газ:засоби індивідуального захисту подаються за найменшим захищаючим. Якщо вказано респіратор і його марку, то можна використовувати респіратор, а також протигаз цієї ж марки і в усіх випадках найкращим засобом захисту є ізолюючий протигаз. Якщо наведено протигаз - використання респіратора неможливе, якщо ізолюючий протигаз - тільки його можна використовувати. Однак слід пам’ятати, що використання респіраторів обмежене як часом (30-60 хв.), так і концентрацією отруйних газів (не більше 15 ГДК, кисню не менше 18 %). Для фільтруючих протигазів також існує обмеження часом (для кожної отруйної речовини індивідуальне) та концентрацією (отруйного газу чи пари не більше 0,5 %, кисню не менше 18 %). Відсутність інформації у картці означає, що у літературі нема певних даних про індивідуальні засоби захисту, тому рекомендовано ізолюючий протигаз (І);

- HAZ: код небезпечних хімікатів (Hazchen - code) - міжнародний код, введений для відповідних служб як керівництво до дій на місці аварії. Код дає термінову інформацію про:

- тип засобу гасіння пожежі;

- можливість зниження небезпеки шляхом розведення речовини водою, обваловуванням, нейтралізацією;

- дії щодо захисту ліквідаторів аварії;

- евакуацію населення.


Засіб для гасіння пожежі - струмінь води
Засіб для гасіння пожежі - водний туман
Засіб для гасіння пожежі - піна
Лише сухі засоби гасіння пожежі
Р Б Повний захист Розведення
R   Повний захист Розведення
S Б Повний захист дихання Розведення
T   Повний захист дихання Розведення
W Б Повний захист Ізоляція
X   Повний захист Ізоляція
Y Б Повний захист дихання Ізоляція
Z   Повний захист дихання Ізоляція
E П е р е в і р и т и е в а к у а ц і ю

Приклад:

Сірковуглець.

HAZ - код: 3WE 1. (3) засіб для гасіння пожежі - піна;

2. (W) повний захист;

3. (W) ізоляція;

4. (Е) перевірити евакуацію;

- IMDG: (IMDG - Code) міжнародний код для перевезення та супроводження небезпечних товарів морським шляхом. Наведений номер посилає до відповідної пам’ятки про речовину;

- КН:клас небезпеки визначає отруйність речовини за ГОСТ 12.1.007-76 (СРСР) і має чотири значення:

1-й - речовини надзвичайно небезпечні;

2-й - речовини високонебезпечні;

3-й - речовини помірнонебезпечні;

4-й - речовини малонебезпечні;

- ГДК: наведено гранично допустиму концентрацію у повітрі робочої зони за ГОСТ 12.1.005-76 (СРСР) у мг/м3, при відсутності даних брали значення з європейських стандартів за базою даних IRPTC;

- ЛД:середня летальна доза (ЛД50), що викликає смерть у 50 % піддослідних тварин (перорально), мг/кг маси тіла. Для газуватих речовин замість ЛД50 наведено ЛК50 (середня летальна концентрація), мг/л повітря;

- КХ:коефіцієнт за хлором. Дозволяє наближено оцінити глибину розповсюдження СДОР за формулою:

Гсдор = Гхл/КХ, де

Гсдор - глибина розповсюдження певної маси (m) СДОР, км;

Гхл. - глибина розповсюдження тієї ж маси хлору, км (з таблиці 2);

КХ - коефіцієнт за хлором;

m - маса СДОР у тонах;

Якщо КХ невідомий, його можна наближено оцінити за класом небезпеки (КН):

для 1 - го класу небезпеки - КХ менше 10;

2 - го класу небезпеки - КХ менше 15;

3 - го класу небезпеки - КХ менше 100;

4 - го класу небезпеки - КХ більше 100;

Таблиця 1. - Глибини зон ймовірного зараження хлором, км.

швидкість вітру, м/с маса хлору, тони
 
4,75 12,53 19,20 29,56 52,67 81,91
2,84 7,20 10,85 16,44 28,73 44,09
1,68 3,75 5,53 8,19 13,88 20,82 54,67 83,60
1,19 2,66 3,76 5,31 8,50 12,54 31,61 47,53 71,90
0,97 2,17 3,07 4,34 6,86 9,70 23,50 34,98 52,37

- стійкість тари(нижній рядок):наведено матеріали, які стійкі до даної речовини при контакті до 120 годин при температурі 20 0С. Відсутність матеріалу у списку не означає, що виключена можливість його використання. Це лише означає, що для цих речовин в зв’язку з недостатніми літературними даними неможливо зробити висновок про стійкість матеріалу.

Під назвою “поліетилен” мається на увазі поліетилен високого тиску. Під назвою “гума” треба розуміти природний каучук. Слід пам’ятати, що наведені дані про стійкість матеріалу можна розглядати лише як необов’язкову додаткову інформацію;

- водний туман :якщо пристрій утворення водного туману відсутній, то можна використовувати розбризкувач води;

- лише сухі засоби гасіння пожежі:не можна допускати контакту води з речовиною (небезпека бурхливої реакції);

- Б (бурхливо):речовина може реагувати бурхливо або з вибухом;

- повний захист:захисний костюм, що повністю покриває тіло, а також незалежний від навколишнього повітря пристрій для захисту дихання;

- повний захист дихання:незалежний від навколишнього повітря пристрій для захисту дихання, захисні рукавиці, пожежний костюм;

- розведення:після узгодження з відповідними санітарними службами речовина може бути змита в каналізацію великою кількістю води;

- iзоляція:необхідно всіма засобами уникати потрапляння речовини в каналізацію або у відкриті водойми;

- перевірити евакуацію:речовина може суттєво зашкодити довкіллю і людям, тому перевірити проведення евакуації з небезпечного району.

Наши рекомендации