Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
для підготовки студентів медичних, молодших спеціалістів,
Медико-психологічного, ФПЛЗСУ та стоматологічного факультетів
До підсумкового модульного контролю №3
Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну
1. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот в тканинах.
2. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз.
3. Дезамінування вільних L-амінокислот в тканинах.
4. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окислення біогенних амінів.
5. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.
6. Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, генетичні аномалії ферментів циклу сечовини. Гіперамоніємії – патології обміну та детоксикації аміаку
7. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.
8. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатин фосфату.
9. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутутіону.
10. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот - фенілаланіну та тирозину.
11. Спадкові ензимопатії обміну циклічних амінокислот: фенілкетонурія, альбінізм.
12. Сірковмісні амінокислоти. Метіонін, його біологічна роль. Цикл активного метилу (s-аденозилметіонін).
13. Обмін амінокислот із розгалуженим ланцюгом (валін, лейцин, ізолейцин). Лейциноз.
14. Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.
15. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину IX та гему.
16. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.
17. Катаболізм гемоглобіну та гему (схема); утворення і будова жовчних пігментів.
Основи молекулярної біології
1. Біосинтез пуринових нуклеотидів: схема реакцій утворення АМФ та ГМФ з ІМФ; механізми регуляції.
2. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.
3. Біосинтез дезоксирибонукдеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів. Інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.
4. Схема катаболізму пуринових нуклеотидів: спадкові порушення обміну сечової кислоти.
5. Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.
6. Реплікація ДНК: біологічне значення, напівконсервативний механізм реплікації.
7. Послідовність етапів та ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.
8. Транскрипція РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки геному).
9. Процесинг – посттранскрипційна модифікація новосинтезованих м РНК.
10. Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.
11. Транспортні тРНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
12. Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) на рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.
13. Молекулярні механізми контролю трансляції. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.
14. Антибіотики. Механізми їх дії. Їх біомедичне застосування. Антибіотики як протипухлинні препарати.
15. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів.
16. Блокування біосинтезу білка дифтерійним токсином (АДФ-рибозилювання факторів трансляції).
Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені
1. Гормони: загальна характеристика; роль гормонів та інших біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини.
2. Класифікація гормонів та біорегуляторів: відповідність структури та механізмів дії гормонів.
3. Реакція клітин-мішеней на дію гормонів. Мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.
4. Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів: G-білки, вторинні посередники (цАМФ, Са2+/кальмодулін, ІФ3, ДАГ).
5. Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.
6. Цитокіни – спеціальний клас білкових сигнальних молекул (аналогічних нейротрансмітерам і гормонам), що регулюють різні клітинні функції і міжклітинні взаємодії. Цитокінова система: як мікроендокринна система, її зв’язок з імунною, нервовою, ендокринною, кровотворною та ін. системами; як система регуляторів функціональної активності клітин (пошкодження, регенерації, апоптозу).