| Активність | | Аскорбінометрія – 221 |
| – йона – 19 | | – індикатори методу – 221 |
| – коефіцієнт – 19 | | – редокс-потенціал системи |
| – компонентів рівноважної | | АК/ДГАК – 222 |
| системи – 14,15 | | – титрант методу – 221, 222 |
| Амперометричне тирування – 290 | | Атомно-абсорбційний спектраль- |
| – визначення – 290 | | ний аналіз – 268 |
| – електроди, що застосовуються в | | – джерела випромінювання – 269 |
| методі – 290 | | – методи аналізу – 270 |
| – область застосування – 291 | | – область застосування – 270, 271 |
| Аналіз | | – суть методу – 268-271 |
| – дистанційні методи – 11 | | |
| – колориметричний – 10 | | Броматометрія – 213 |
| – мікрокристалоскопічний – 10 | | – приготування робочого розчину |
| – неорганічний – 9 | | – 213 |
| – органічний – 9 | | – індикатори методу – 213 |
| – полярографічний – 10 | | – титрант методу – 213 |
| – фазовий – 11 | | Буферні системи |
| – фізико-хімічний – 12 | | – визначення – 31 |
| – хроматографічний – 10 | | – буферна ємність – 34 |
| Аналітична хімія | | – механізм буферної дії – 31-33 |
| – завдання аналітичної хімії – 9 | | – склад – 31 |
| Аргентометрія | | – приготування буферної системи |
| – визначення – 176 | | – 34 |
| – метод Мора – 176-177 | | – розрахунки рН – 33 |
| – метод Фаянса-Ходакова-177 | | |
| – метод Фольгарда – 177-179 | | Водневий показник (рН) |
| – індикатор – 178 | | – визначення – 17 |
| | | |
| Гідроліз солей – 23 | | – молярна маса еквівалента |
| – за аніоном – 24 | | речовини – 37 |
| – за катіоном – 24 | | – розрахунки в кислотно-основних |
| – значення в якісному аналізі – 29-31 | | реакціях – 37 |
| – розрахунок рН розчину | | – розрахунки в окисно-відновних |
| гідролітично кислої солі – 27 | | реакціях – 38 |
| – розрахунок рН розчину | | – розрахунки в реакціях |
| гідролітично лужної солі – 26 | | комплексоутворення – 38 |
| – розрахунок ступеня та констант гідролізу солі – 26-29 | | – розрахунки в реакціях осадження - 37 |
| Гравіметричний аналіз | | – фактор еквівалентності – 36-38 |
| – вимоги до осадів – 127 | | Електролітична дисоціація – 40 |
| – класифікація методів – 120 | | – активність йонів – 45 |
| – критерії повноти осадження –121 | | – визначення електроліту – 40 |
| – техніка осадження – 121 | | – гіпотеза йонізації Арреніуса – 41 |
| – причини забруднення осадів | | Каблукова – 41 |
| – співосадження – 128 | | – йонізація сильних електролітів і |
| – адсорбція домішок – 128 | | дисоціація слабких електролітів- 42 |
| – оклюзія – 129 | | – константа дисоціації слабких |
| – промивання осадів – 130, | | електролітів – 46 |
| – розрахунки – 131-134 | | – сильні електроліти – 43-47 |
| – умови осадження аморфних | | – слабкі електроліти – 43-47 |
| осадів – 131 | | – ступінь дисоціації слабких |
| – умови осадження кристалічних | | електролітів – 47 |
| осадів – 131 | | – теорія сильних електролітів |
| | | Дебая-Гюккеля – 42 |
| Еквівалент речовини | | Електрофоретичні методи аналізу – 293 |
| – визначення – 36 | | – буфери для електрофорезу – 295 |
| – кількість речовини еквівалента –37 | | – виявлення речовин на електрофореграмах – 296 |
| – вплив електроосмосу – 295 | | – застосування до процесу |
| – диск-електрофорез – 300 | | дисоціації води – 16 |
| – електричні заряди молекул високо– | | – застосування до реакції |
| молекулярних сполук – 293,296 | | гідролізу солей – 24 |
| – електрофорез (визначення) –51,293 | | – застосування до рівноважних |
| – електрофоретична рухливість | | систем «розчин-осад» – 18 |
| – 293- 295 | | – Кольрауша незалежного руху |
| – ізотахофорез (сутність методу) | | йонів – 279 |
| – 301-303 | | – Рауля–Вант-Гоффа – 40 |
| – іонофорез (визначення) –296 | | – Релея розсіювання світла – 272 |
| – кількісне визначення речовин на | | – розведення Оствальда – 47 |
| електрофореграмі – 296 | | – світлопоглинання Бугера- |
| – носії в електрофорезі–297,298-300 | | Ламберта-Бера – 251- 255,269 |
| – прилади для електрофорезу – 299 | | – Стокса-Ломмеля – 258 |
| – препаративний електрофорез –297 | | – Фарадея для електролізу |
| – проточний електрофорез–300–301 | | – 291 |
| – різновидності електрофорезу | | |
| – 297, 299, 300 | | Індикатори |
| Емісійний спектральний аналіз – 264 | | – аргентометрії – 175 |
| – визначення – 264 | | – аскорбінометрії – 222 |
| – емісійні спектри – 264-266 | | – броматометрії – 213 |
| – область застосування – 264 | | – визначення – 151 |
| – полум’яна фотометрія – 267 | | – йодхлориметрії – 218 |
| – принципи полум’яно – фотомет– | | – кислотно-основні – 151, 154-160 |
| ричних визначень – 267-268 | | – вибір при титруванні |
| – резонансні лінії – 265 | | – 158-160, 180-189 |
| | | – властивості – 154-160 |
| Закон | | – криві титрування – 160-172 |
| – діючих мас – 14 | | – показник титрування–156,157 |
| – помилки титрування та | | – особливості приготування та |
| розрахунок – 169-172 | | стандартизації робочих розчинів |
| – представники (табл.)–161 | | – 221 |
| – стрибок титрування – 163 | | – редокс потенціал системи |
| – класифікація – 151, 152 | | Е0[I3]-/3I- – 218 |
| –комплексонометричного титрування | | – робочі розчини – 218, 219 |
| – металохромні – 187 | | Йодхлориметрія – 217 |
| – азобарвники – 189-192 | | – індикатори методу – 218 |
| – мурексид – 193 | | – область застосування – 218 |
| – оксихінони – 192 | | – приготування титранту – 217 |
| – трифенілметанові – 188-189 | | – титрант методу – 217 |
| – окисно-відновні – 208 | | Йонна сила розчину – 19 |
| – роданідні комплекси – 187 | | Йонний добуток води – 16 |
| – флуоресцентні – 194-196 | | |
| – окисно-відновного титрування–196 | | Кислотно-основне титрування |
| – нітритометрії – 215 | | – визначення – 153 |
| – хроматометрії – 214 | | – стандартизація титрантів –153-154 |
| – церіметрії 217 | | – титранти методу – 153 |
| Інтерферометрія – 262 | | Комплексонометричне титрування |
| – визначення – 262 | | – визначення – 181 |
| – інтерферометр Релея (схема) | | – криві титрування – 184 |
| – 263 | | – індикатори методу – 186 |
| – показник заломлення – 262 | | – металохромні – 187 |
| | | – азобарвники 189-191 |
| Йодометрія – 218 | | – оксихінони – 192-193 |
| – методи титрування – 2199 | | – мурексид – 193 |
| – області застосування методу | | – трифенілметанові – 188-189 |
| – 219-220 | | – окисно-відновні – 196-198 |
| | | – роданідні комплекси – 187 |
| – флуоресцентні – 194-196 | | – константа стійкості і нестійкості |
| – ліганди | | – 64 |
| – амінополікарбонові кислоти–182 | | – ліганди (визначення) – 61 |
| – комплексон III (трилон Б) | | – хелатні – 65 |
| (структура) – 184 | | – маскування йонів – 60 |
| – органічні поліаміни – 182 | | – схильність хімічних елементів |
| – підвищення вибірковості–201–203 | | до комплексоутворення – 69-73 |
| – способи титрування – 199-201 | | – теорія поля лігандів – 62 |
| – пряме – 199-200 | | – типи комплексів: |
| – зворотне – 200 | | – роданідні – 70 |
| – титрування замісника – 200 | | – амоніачні – 63 |
| – стійкість комплексів – 185-186 | | – ціанідні – 64 |
| Комплексні сполуки | | – типи конфігурацій - 66 |
| – визначення - 60 | | Колоїдні системи |
| – електронна теорія Льюїса – 62 | | – агрегативна стійкість – 49 |
| – загальна характеристика – 59 | | – адсорбційна теорія коагуляції |
| – ізомерія: | | – 56-57 |
| – іонізаційна – 65 | | – будова міцели AgI – 22, 53 |
| – геометрична – 66, 67 | | – виникнення заряду |
| – оптична – 68 | | колоїдної частинки – 52 - 54 |
| – йонні і ковалентні – 61, 62 | | – дзета-потенціал – 54 |
| – координаційна теорія Верненра | | – електрокінетичні явища – 53-54 |
| – 60-61 | | – загальна характеристика – 47-51 |
| – квантово-механічна теорія – 62 | | – кінетична і термодинамічна |
| – константи нестійкості деяких | | стійкість – 50 |
| комплексів (таблиця) – 72 | | – коагуляція – 55 |
| – константи нестійкості | | – колоїдоутворення в аналізі – 58 |
| роданідних і ціанідних | | – колоїдний стан речовини – 48-49 |
| комплексів (таблиця) – 70 | | – методи отримання – 54-55 |
| – поверхнева енергія в колоїдних | | – рівноваги – 14, 15, 16 |
| системах – 49 | | – швидкості реакції – 114 |
| – подвійний електричний шар–51,52 | | Концентрація розчину |
| – розміри колоїдних частинок – 49 | | – визначення – 35 |
| – седиментаційна стійкість – 49,50 | | – моль (визначення) – 36 |
| – утворення міцели золя AgI – 22 | | – молярна (визначення) – 36 |
| Кондуктометрія – 277 | | – молярна концентрація речовини |
| – аномальні рухливості йонів Н+ і | | еквівалента (розрахунки) – 37-39 |
| ОН– у водних розчинах – 279 | | – титр робочого розчину за |
| – визначення – 277 | | речовиною, що визначається –35 |
| – еквівалентна електропровідність | | – титр розчину – 35 |
| – 278 | | Кулонометричний аналіз – 291 |
| – ефект Дебая-Фалькенгагена – 279 | | – індикатори методу – 292-293 |
| – ефекти деформаційної та | | – закон Фарадея для електролізу-291 |
| орієнтаційної поляризації – 280 | | – кулонометричне титрування – 292 |
| – закон Кольрауша незалежного | | – пряма кулонометрія – 292 |
| руху йонів – 279 | | – сутність методу – 291 |
| – кондуктометричне титрування | | – умови проведення електролізу-292 |
| – 280-281 | | |
| – одиниця електропровідності–277 | | Люмінесцентний аналіз – 256 |
| – питома електропровідність – 278 | | – люмінесценція (визначення) – 256 |
| – пряма кондуктометрія – 280 | | – системи класифікації |
| теорія Дебая-Онзагера | | люмінесценції – 257 |
| зменшення еквівалентної | | – флуорометрія – 257 |
| електропровідності – 279 | | – флуоресценція (визначення) – 257 |
| Константа | | – енергетичний і квантовий |
| – гідролізу солей – 24-28 | | виходи люмінесценції – 258 |
| – дисоціації слабкої кислоти – 25 | | – закон Стокса-Ломмеля – 258 |
| – дисоціації слабкої основи – 26 | | – область застосування –258-259 |
| – розрахунки інтенсивності | | – титранти методу – 215 |
| флуоресценції – 258-259 | | |
| – стоксовий зсув – 258 | | Одиниця кількості речовини |
| | | еквівалента – 36 |
| Меркуриметрія | | Окисно-відновне титрування- 206 |
| – визначення – 203 | | – індикатори – 208 |
| – індикатори – 204 | | – класифікація методів – 206 |
| – область застосування – 205 | | – криві титрування – 207 |
| – робочі розчини – 203 | | – спряжені реакції – 207 |
| Меркурометрія | | Оптичні методи аналізу – 250 |
| – визначення – 179 | | – класифікація – 250, 251 |
| – індикатори методу – 179 | | – молярний коефіцієнт екстинції –251 |
| – титранти методу – 179 | | – область застосування закону |
| Методи аналізу | | Бугера-Ламберта-Бера – 252 |
| – вираження чутливості | | – оптична густина (визначення)–251 |
| аналітичних реакцій – 85, 86 | | – показник поглинання світла – 251 |
| – кількісного – 118 | | – спектр поглинання – 252 |
| – якісного – 78-80 | | Осаджувальне тирування |
| | | – визначення – 173 |
| Нефелометричний та | | – вимоги до реакцій – 173 |
| турбідіметричний аналіз – 271 | | – індикатори – 174-175 |
| – закон Релея розсіювання світла | | – криві титрування – 174 |
| – 272, 273 | | |
| – застосування методів – 273 | | Перманганатометрія – 209 |
| – нефелометри – 273 | | – визначення – 209 |
| – суть методів – 271 | | – негативні сторони методу – 212 |
| Нітритометрія – 214 | | – окисно-відновні потенціали |
| – індикатори – 215 | | систем – 209-210 |
| – сутність методу – 214 | | – позитивні сторони методу – 212 |
| – приготування та стандартизація | | активності йонів (схема) – 282 |
| робочих розчинів – 211 | | – електрохімічний ланцюг (схема) |
| Поляриметричний аналіз – 260 | | – 285 |
| – визначення – 260 | | – йон-селективні електроди –285 |
| – оптична активність речовин–261 | | – криві потенціометричного |
| – правообертаюча – 261 | | титрування – 286 |
| – лівообертаюча – 261 | | – потенціометричне титрування –286 |
| – кут обертання – 261-262 | | – пряма потенціометрія – 285, 286 |
| – питоме обертання – 262 | | |
| – площина поляризації поляризо- | | Реактив |
| ваного променя – 261 | | – Чугаєва – 65-66 |
| – поляризований промінь світла | | Реакції |
| – 260 | | – зворотні і незворотні – 23,24 |
| Полярографія – 387 | | – нейтралізації – 23 |
| – область застосування – 290 | | Рефрактометричний аналіз – 259 |
| – полярографічна установка | | – визначення – 259 |
| (схема) – 288 | | – область застосування – 260 |
| – полярограма – 289 | | – показник заломлення – 260 |
| – потенціал напівхвилі – 289 | | Розчинність |
| – полярографічний фон – 290 | | – вплив однойменних йонів на |
| – сутність методу – 287-280 | | розчинність малорозчинних |
| Потенціометричні методи аналізу | | електролітів – 19 |
| – визначення – 282 | | – малорозчинного осаду за |
| – електроди | | рахунок пептизації – 21 |
| – індикаторні – 283, 284 | | – умови переведення малорозчин- |
| – каломельний (схема) – 284 | | них сульфатів у карбонати – 20-21 |
| – порівняння – 283 | | |
| – скляні – 284 | | Системи якісного аналізу |
| – електродна система визначення | | – аніонів – 83 |
| – катіонів | | Фотоколориметія – 253 |
| – кислотно-лужна – 82- 83 | | – вибір світлофільтрів – 253-254 |
| – сульфідна – 80-81 | | – визначення – 253 |
| – систематичний і дробний методи | | – типи фотоелектроколориметрів |
| – 83, 84 | | (схеми) – 254 |
| Склад розчинів | | |
| – масова частка – 39 | | Хроматографія – 307 |
| – мольна частка – 39 | | – адсорбційна – 309 |
| – мольне відношення – 40 | | – адсорбенти – 309-311 |
| – обємна частка – 39 | | – будова колонки для хромато- |
| | | графії – 310 |
| Сольовий ефект | | – елюат 311 |
| – визначення – 19 | | – вибір розчинника – 310 |
| – вплив на розчинність | | – завантаження колонки – 310 |
| малорозчинного електроліту – 20 | | – сутність методу – 307-309 |
| Спектрофотометрія – 254 | | – види – 308-309 |
| – переваги над фотоколори- | | – в тонкому шарі – 311 |
| метрією – 255 | | – величина Rf – 312 |
| – сутність методу – 254-256 | | – двомірна – 312 |
| – характеристика спектро- | | – область застосування – 312 |
| фотометрів – 255, 256 | | – пластинки – 311, 312 |
| | | – сорбенти – 311 |
| Титриметричний аналіз | | – газова – 319 |
| – кінцева точка титрування – 150,154 | | – адсорбент – 327, 328 |
| – класифікація методів – 147 | | – визначення – 319 |
| – основні поняття – 146 | | – газ-носій – 321-322 |
| – прийоми титрування – 148 | | – газовий хроматограф (схема) |
| – точка еквівалентності – 150 | | – 320 |
| | | – детектори – 333-336 |
| – потокові – 334 | | – колонки – 348, 349 |
| – термоіонні – 334, 335 | | – область застосування – 349 |
| – полум’яно-іонізаційні – 334 | | – сорбенти (таблиця) – 347-348 |
| – електронзахоплюючі – 335 | | – сефадекси (характеристика) |
| – універсальний – 334 | | – 346 |
| – нерухома фаза – 322, 325-327 | | – поліакриламідні – 348 |
| – область застосування | | – сутність методу – 346 |
| – 319, 336 | | – техніка виконання – 348-349 |
| – параметри колонок | | – розподільна – 312, 314 |
| – 329-331 | | – екстракція – 313-314 |
| – твердий носій – 325- 327 | | – вплив факторів на величину |
| – історія впровадження методу – 307 | | Rf – 316-317 |
| – йоннообмінна – 336 | | – види – 317 |
| – іоніти | | – проточна – 318 |
| – аніоніти – 337, 339, 344 | | – одномірна – 318 |
| – катіоніти – 337, 339, 340, 341, 343 | | – двомірна – 318 |
| – матриці – 336, 340 | | – на папері – 315-318 |
| – методи отримання – 337, 341 | | – сутність методу – 313 |
| – обмінна ємність – 339, 340 | | Хроматометрія – 214 |
| – ситовий розмір – 340 | | – індикатори методу – 214 |
| – способи застосування – 338-340 | | – титрант методу – 214 |
| – структура – 336, 344 | | |
| – область застосування – 344-346 | | Церіметрія – 215 |
| – сутність методу – 336 | | – визначення – 215 |
| – типи йоннообмінної | | – індикатори методу – 216-217 |
| хроматографії – 338-339 | | – переваги методу – 216 |
| – швидкість йонного обміну | | – стандартизація робочих розчинів |
| – 343 | | – 216 |
| – молекулярно-ситова – 346 | | – стандартні розчини – 215-216 |
