Активність | | Аскорбінометрія – 221 |
– йона – 19 | | – індикатори методу – 221 |
– коефіцієнт – 19 | | – редокс-потенціал системи |
– компонентів рівноважної | | АК/ДГАК – 222 |
системи – 14,15 | | – титрант методу – 221, 222 |
Амперометричне тирування – 290 | | Атомно-абсорбційний спектраль- |
– визначення – 290 | | ний аналіз – 268 |
– електроди, що застосовуються в | | – джерела випромінювання – 269 |
методі – 290 | | – методи аналізу – 270 |
– область застосування – 291 | | – область застосування – 270, 271 |
Аналіз | | – суть методу – 268-271 |
– дистанційні методи – 11 | | |
– колориметричний – 10 | | Броматометрія – 213 |
– мікрокристалоскопічний – 10 | | – приготування робочого розчину |
– неорганічний – 9 | | – 213 |
– органічний – 9 | | – індикатори методу – 213 |
– полярографічний – 10 | | – титрант методу – 213 |
– фазовий – 11 | | Буферні системи |
– фізико-хімічний – 12 | | – визначення – 31 |
– хроматографічний – 10 | | – буферна ємність – 34 |
Аналітична хімія | | – механізм буферної дії – 31-33 |
– завдання аналітичної хімії – 9 | | – склад – 31 |
Аргентометрія | | – приготування буферної системи |
– визначення – 176 | | – 34 |
– метод Мора – 176-177 | | – розрахунки рН – 33 |
– метод Фаянса-Ходакова-177 | | |
– метод Фольгарда – 177-179 | | Водневий показник (рН) |
– індикатор – 178 | | – визначення – 17 |
| | |
Гідроліз солей – 23 | | – молярна маса еквівалента |
– за аніоном – 24 | | речовини – 37 |
– за катіоном – 24 | | – розрахунки в кислотно-основних |
– значення в якісному аналізі – 29-31 | | реакціях – 37 |
– розрахунок рН розчину | | – розрахунки в окисно-відновних |
гідролітично кислої солі – 27 | | реакціях – 38 |
– розрахунок рН розчину | | – розрахунки в реакціях |
гідролітично лужної солі – 26 | | комплексоутворення – 38 |
– розрахунок ступеня та констант гідролізу солі – 26-29 | | – розрахунки в реакціях осадження - 37 |
Гравіметричний аналіз | | – фактор еквівалентності – 36-38 |
– вимоги до осадів – 127 | | Електролітична дисоціація – 40 |
– класифікація методів – 120 | | – активність йонів – 45 |
– критерії повноти осадження –121 | | – визначення електроліту – 40 |
– техніка осадження – 121 | | – гіпотеза йонізації Арреніуса – 41 |
– причини забруднення осадів | | Каблукова – 41 |
– співосадження – 128 | | – йонізація сильних електролітів і |
– адсорбція домішок – 128 | | дисоціація слабких електролітів- 42 |
– оклюзія – 129 | | – константа дисоціації слабких |
– промивання осадів – 130, | | електролітів – 46 |
– розрахунки – 131-134 | | – сильні електроліти – 43-47 |
– умови осадження аморфних | | – слабкі електроліти – 43-47 |
осадів – 131 | | – ступінь дисоціації слабких |
– умови осадження кристалічних | | електролітів – 47 |
осадів – 131 | | – теорія сильних електролітів |
| | Дебая-Гюккеля – 42 |
Еквівалент речовини | | Електрофоретичні методи аналізу – 293 |
– визначення – 36 | | – буфери для електрофорезу – 295 |
– кількість речовини еквівалента –37 | | – виявлення речовин на електрофореграмах – 296 |
– вплив електроосмосу – 295 | | – застосування до процесу |
– диск-електрофорез – 300 | | дисоціації води – 16 |
– електричні заряди молекул високо– | | – застосування до реакції |
молекулярних сполук – 293,296 | | гідролізу солей – 24 |
– електрофорез (визначення) –51,293 | | – застосування до рівноважних |
– електрофоретична рухливість | | систем «розчин-осад» – 18 |
– 293- 295 | | – Кольрауша незалежного руху |
– ізотахофорез (сутність методу) | | йонів – 279 |
– 301-303 | | – Рауля–Вант-Гоффа – 40 |
– іонофорез (визначення) –296 | | – Релея розсіювання світла – 272 |
– кількісне визначення речовин на | | – розведення Оствальда – 47 |
електрофореграмі – 296 | | – світлопоглинання Бугера- |
– носії в електрофорезі–297,298-300 | | Ламберта-Бера – 251- 255,269 |
– прилади для електрофорезу – 299 | | – Стокса-Ломмеля – 258 |
– препаративний електрофорез –297 | | – Фарадея для електролізу |
– проточний електрофорез–300–301 | | – 291 |
– різновидності електрофорезу | | |
– 297, 299, 300 | | Індикатори |
Емісійний спектральний аналіз – 264 | | – аргентометрії – 175 |
– визначення – 264 | | – аскорбінометрії – 222 |
– емісійні спектри – 264-266 | | – броматометрії – 213 |
– область застосування – 264 | | – визначення – 151 |
– полум’яна фотометрія – 267 | | – йодхлориметрії – 218 |
– принципи полум’яно – фотомет– | | – кислотно-основні – 151, 154-160 |
ричних визначень – 267-268 | | – вибір при титруванні |
– резонансні лінії – 265 | | – 158-160, 180-189 |
| | – властивості – 154-160 |
Закон | | – криві титрування – 160-172 |
– діючих мас – 14 | | – показник титрування–156,157 |
– помилки титрування та | | – особливості приготування та |
розрахунок – 169-172 | | стандартизації робочих розчинів |
– представники (табл.)–161 | | – 221 |
– стрибок титрування – 163 | | – редокс потенціал системи |
– класифікація – 151, 152 | | Е0[I3]-/3I- – 218 |
–комплексонометричного титрування | | – робочі розчини – 218, 219 |
– металохромні – 187 | | Йодхлориметрія – 217 |
– азобарвники – 189-192 | | – індикатори методу – 218 |
– мурексид – 193 | | – область застосування – 218 |
– оксихінони – 192 | | – приготування титранту – 217 |
– трифенілметанові – 188-189 | | – титрант методу – 217 |
– окисно-відновні – 208 | | Йонна сила розчину – 19 |
– роданідні комплекси – 187 | | Йонний добуток води – 16 |
– флуоресцентні – 194-196 | | |
– окисно-відновного титрування–196 | | Кислотно-основне титрування |
– нітритометрії – 215 | | – визначення – 153 |
– хроматометрії – 214 | | – стандартизація титрантів –153-154 |
– церіметрії 217 | | – титранти методу – 153 |
Інтерферометрія – 262 | | Комплексонометричне титрування |
– визначення – 262 | | – визначення – 181 |
– інтерферометр Релея (схема) | | – криві титрування – 184 |
– 263 | | – індикатори методу – 186 |
– показник заломлення – 262 | | – металохромні – 187 |
| | – азобарвники 189-191 |
Йодометрія – 218 | | – оксихінони – 192-193 |
– методи титрування – 2199 | | – мурексид – 193 |
– області застосування методу | | – трифенілметанові – 188-189 |
– 219-220 | | – окисно-відновні – 196-198 |
| | – роданідні комплекси – 187 |
– флуоресцентні – 194-196 | | – константа стійкості і нестійкості |
– ліганди | | – 64 |
– амінополікарбонові кислоти–182 | | – ліганди (визначення) – 61 |
– комплексон III (трилон Б) | | – хелатні – 65 |
(структура) – 184 | | – маскування йонів – 60 |
– органічні поліаміни – 182 | | – схильність хімічних елементів |
– підвищення вибірковості–201–203 | | до комплексоутворення – 69-73 |
– способи титрування – 199-201 | | – теорія поля лігандів – 62 |
– пряме – 199-200 | | – типи комплексів: |
– зворотне – 200 | | – роданідні – 70 |
– титрування замісника – 200 | | – амоніачні – 63 |
– стійкість комплексів – 185-186 | | – ціанідні – 64 |
Комплексні сполуки | | – типи конфігурацій - 66 |
– визначення - 60 | | Колоїдні системи |
– електронна теорія Льюїса – 62 | | – агрегативна стійкість – 49 |
– загальна характеристика – 59 | | – адсорбційна теорія коагуляції |
– ізомерія: | | – 56-57 |
– іонізаційна – 65 | | – будова міцели AgI – 22, 53 |
– геометрична – 66, 67 | | – виникнення заряду |
– оптична – 68 | | колоїдної частинки – 52 - 54 |
– йонні і ковалентні – 61, 62 | | – дзета-потенціал – 54 |
– координаційна теорія Верненра | | – електрокінетичні явища – 53-54 |
– 60-61 | | – загальна характеристика – 47-51 |
– квантово-механічна теорія – 62 | | – кінетична і термодинамічна |
– константи нестійкості деяких | | стійкість – 50 |
комплексів (таблиця) – 72 | | – коагуляція – 55 |
– константи нестійкості | | – колоїдоутворення в аналізі – 58 |
роданідних і ціанідних | | – колоїдний стан речовини – 48-49 |
комплексів (таблиця) – 70 | | – методи отримання – 54-55 |
– поверхнева енергія в колоїдних | | – рівноваги – 14, 15, 16 |
системах – 49 | | – швидкості реакції – 114 |
– подвійний електричний шар–51,52 | | Концентрація розчину |
– розміри колоїдних частинок – 49 | | – визначення – 35 |
– седиментаційна стійкість – 49,50 | | – моль (визначення) – 36 |
– утворення міцели золя AgI – 22 | | – молярна (визначення) – 36 |
Кондуктометрія – 277 | | – молярна концентрація речовини |
– аномальні рухливості йонів Н+ і | | еквівалента (розрахунки) – 37-39 |
ОН– у водних розчинах – 279 | | – титр робочого розчину за |
– визначення – 277 | | речовиною, що визначається –35 |
– еквівалентна електропровідність | | – титр розчину – 35 |
– 278 | | Кулонометричний аналіз – 291 |
– ефект Дебая-Фалькенгагена – 279 | | – індикатори методу – 292-293 |
– ефекти деформаційної та | | – закон Фарадея для електролізу-291 |
орієнтаційної поляризації – 280 | | – кулонометричне титрування – 292 |
– закон Кольрауша незалежного | | – пряма кулонометрія – 292 |
руху йонів – 279 | | – сутність методу – 291 |
– кондуктометричне титрування | | – умови проведення електролізу-292 |
– 280-281 | | |
– одиниця електропровідності–277 | | Люмінесцентний аналіз – 256 |
– питома електропровідність – 278 | | – люмінесценція (визначення) – 256 |
– пряма кондуктометрія – 280 | | – системи класифікації |
теорія Дебая-Онзагера | | люмінесценції – 257 |
зменшення еквівалентної | | – флуорометрія – 257 |
електропровідності – 279 | | – флуоресценція (визначення) – 257 |
Константа | | – енергетичний і квантовий |
– гідролізу солей – 24-28 | | виходи люмінесценції – 258 |
– дисоціації слабкої кислоти – 25 | | – закон Стокса-Ломмеля – 258 |
– дисоціації слабкої основи – 26 | | – область застосування –258-259 |
– розрахунки інтенсивності | | – титранти методу – 215 |
флуоресценції – 258-259 | | |
– стоксовий зсув – 258 | | Одиниця кількості речовини |
| | еквівалента – 36 |
Меркуриметрія | | Окисно-відновне титрування- 206 |
– визначення – 203 | | – індикатори – 208 |
– індикатори – 204 | | – класифікація методів – 206 |
– область застосування – 205 | | – криві титрування – 207 |
– робочі розчини – 203 | | – спряжені реакції – 207 |
Меркурометрія | | Оптичні методи аналізу – 250 |
– визначення – 179 | | – класифікація – 250, 251 |
– індикатори методу – 179 | | – молярний коефіцієнт екстинції –251 |
– титранти методу – 179 | | – область застосування закону |
Методи аналізу | | Бугера-Ламберта-Бера – 252 |
– вираження чутливості | | – оптична густина (визначення)–251 |
аналітичних реакцій – 85, 86 | | – показник поглинання світла – 251 |
– кількісного – 118 | | – спектр поглинання – 252 |
– якісного – 78-80 | | Осаджувальне тирування |
| | – визначення – 173 |
Нефелометричний та | | – вимоги до реакцій – 173 |
турбідіметричний аналіз – 271 | | – індикатори – 174-175 |
– закон Релея розсіювання світла | | – криві титрування – 174 |
– 272, 273 | | |
– застосування методів – 273 | | Перманганатометрія – 209 |
– нефелометри – 273 | | – визначення – 209 |
– суть методів – 271 | | – негативні сторони методу – 212 |
Нітритометрія – 214 | | – окисно-відновні потенціали |
– індикатори – 215 | | систем – 209-210 |
– сутність методу – 214 | | – позитивні сторони методу – 212 |
– приготування та стандартизація | | активності йонів (схема) – 282 |
робочих розчинів – 211 | | – електрохімічний ланцюг (схема) |
Поляриметричний аналіз – 260 | | – 285 |
– визначення – 260 | | – йон-селективні електроди –285 |
– оптична активність речовин–261 | | – криві потенціометричного |
– правообертаюча – 261 | | титрування – 286 |
– лівообертаюча – 261 | | – потенціометричне титрування –286 |
– кут обертання – 261-262 | | – пряма потенціометрія – 285, 286 |
– питоме обертання – 262 | | |
– площина поляризації поляризо- | | Реактив |
ваного променя – 261 | | – Чугаєва – 65-66 |
– поляризований промінь світла | | Реакції |
– 260 | | – зворотні і незворотні – 23,24 |
Полярографія – 387 | | – нейтралізації – 23 |
– область застосування – 290 | | Рефрактометричний аналіз – 259 |
– полярографічна установка | | – визначення – 259 |
(схема) – 288 | | – область застосування – 260 |
– полярограма – 289 | | – показник заломлення – 260 |
– потенціал напівхвилі – 289 | | Розчинність |
– полярографічний фон – 290 | | – вплив однойменних йонів на |
– сутність методу – 287-280 | | розчинність малорозчинних |
Потенціометричні методи аналізу | | електролітів – 19 |
– визначення – 282 | | – малорозчинного осаду за |
– електроди | | рахунок пептизації – 21 |
– індикаторні – 283, 284 | | – умови переведення малорозчин- |
– каломельний (схема) – 284 | | них сульфатів у карбонати – 20-21 |
– порівняння – 283 | | |
– скляні – 284 | | Системи якісного аналізу |
– електродна система визначення | | – аніонів – 83 |
– катіонів | | Фотоколориметія – 253 |
– кислотно-лужна – 82- 83 | | – вибір світлофільтрів – 253-254 |
– сульфідна – 80-81 | | – визначення – 253 |
– систематичний і дробний методи | | – типи фотоелектроколориметрів |
– 83, 84 | | (схеми) – 254 |
Склад розчинів | | |
– масова частка – 39 | | Хроматографія – 307 |
– мольна частка – 39 | | – адсорбційна – 309 |
– мольне відношення – 40 | | – адсорбенти – 309-311 |
– обємна частка – 39 | | – будова колонки для хромато- |
| | графії – 310 |
Сольовий ефект | | – елюат 311 |
– визначення – 19 | | – вибір розчинника – 310 |
– вплив на розчинність | | – завантаження колонки – 310 |
малорозчинного електроліту – 20 | | – сутність методу – 307-309 |
Спектрофотометрія – 254 | | – види – 308-309 |
– переваги над фотоколори- | | – в тонкому шарі – 311 |
метрією – 255 | | – величина Rf – 312 |
– сутність методу – 254-256 | | – двомірна – 312 |
– характеристика спектро- | | – область застосування – 312 |
фотометрів – 255, 256 | | – пластинки – 311, 312 |
| | – сорбенти – 311 |
Титриметричний аналіз | | – газова – 319 |
– кінцева точка титрування – 150,154 | | – адсорбент – 327, 328 |
– класифікація методів – 147 | | – визначення – 319 |
– основні поняття – 146 | | – газ-носій – 321-322 |
– прийоми титрування – 148 | | – газовий хроматограф (схема) |
– точка еквівалентності – 150 | | – 320 |
| | – детектори – 333-336 |
– потокові – 334 | | – колонки – 348, 349 |
– термоіонні – 334, 335 | | – область застосування – 349 |
– полум’яно-іонізаційні – 334 | | – сорбенти (таблиця) – 347-348 |
– електронзахоплюючі – 335 | | – сефадекси (характеристика) |
– універсальний – 334 | | – 346 |
– нерухома фаза – 322, 325-327 | | – поліакриламідні – 348 |
– область застосування | | – сутність методу – 346 |
– 319, 336 | | – техніка виконання – 348-349 |
– параметри колонок | | – розподільна – 312, 314 |
– 329-331 | | – екстракція – 313-314 |
– твердий носій – 325- 327 | | – вплив факторів на величину |
– історія впровадження методу – 307 | | Rf – 316-317 |
– йоннообмінна – 336 | | – види – 317 |
– іоніти | | – проточна – 318 |
– аніоніти – 337, 339, 344 | | – одномірна – 318 |
– катіоніти – 337, 339, 340, 341, 343 | | – двомірна – 318 |
– матриці – 336, 340 | | – на папері – 315-318 |
– методи отримання – 337, 341 | | – сутність методу – 313 |
– обмінна ємність – 339, 340 | | Хроматометрія – 214 |
– ситовий розмір – 340 | | – індикатори методу – 214 |
– способи застосування – 338-340 | | – титрант методу – 214 |
– структура – 336, 344 | | |
– область застосування – 344-346 | | Церіметрія – 215 |
– сутність методу – 336 | | – визначення – 215 |
– типи йоннообмінної | | – індикатори методу – 216-217 |
хроматографії – 338-339 | | – переваги методу – 216 |
– швидкість йонного обміну | | – стандартизація робочих розчинів |
– 343 | | – 216 |
– молекулярно-ситова – 346 | | – стандартні розчини – 215-216 |