Речовини, які під час розчинення чи розплавлення не розпадаються на іони і тому їх розчини (або розплави) не проводять електричний струм, називаються неелектролітами

Процес розпаду електролітів на іони під дією полярних молекул розчинника (або під час розплавлення) називається електролітичною дисоціацією.

Наприклад, рівняння дисоціації (без урахування гідратації іонів) нітрату натрію має вигляд: NaNO₃ Na⁺ + NO₃ ^- ;

хлориду калію - CaCl₂ Ca²⁺ + 2Cl^- ;

сульфату алюмінію - Al₂(SO₄)₃ 2Al³⁺+ 3SO₄ ^2- ;

гідроксиду калію - KOH K⁺ + OH^-

нітратної кислоти - HNO₃ H⁺ + NO₃ ^- ;

За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають найбільш повну характеристику властивостям різних неорганічних сполук.

К и с л о т и – це електроліти, які під час дисоціації утворюють катіони гідрогену (інших катіонів не утворюють).

Наприклад: HNO₃ H⁺ + NO₃ ^- ;

CH₃COOH H⁺ + CH₃COO ^- .

Багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчато:

H₂SO₄ H⁺ + НSO₄ ^- І ступінь

HSO₄ ^- H⁺ + SO₄ ^{2 -} ІІ ступінь

H₃PO₄ H⁺ + H₂PO₄ ^- І ступінь

H₂PO₄ ^- H⁺ + HPO₄ ^{2 -} ІІ ступінь

HPO₄ ^2- H⁺ + PO₄ ^3- ІІІ ступінь

Дисоціація багатоосновних кислот відбувається, головним чином, за першим ступенем, в меншій мірі – за другим, і лише незначною мірою – за третім. Тому, наприклад, у водному розчині ортофосфорної кислоти поряд з молекулами H₃PO₄ присутні іони H₂PO₄ ^- , HPO₄ ^{2 -} , PO₄ ^3- (у кількостях, що послідовно зменшуються).

Загальні властивості кислот (кислий смак, дія на індикатори, взаємодія з основами та основними оксидами тощо) обумовлені катіонами гідрогену. Концентрація іонів гідрогену є кількісною мірою кислотності середовища.

О с н о в и – це електроліти, які під час дисоціації утворюють аніони гідроксид-іона ОН ^- (інших аніонів не утворюють).

Наприклад, NaOH Na⁺ + OH ^- ,

KOH K ⁺ + OH ^- .

Багатокислотні малорозчинні гідроксиди дисоціюють ступінчасто:

Mg(OH)₂ MgOH⁺ + OH ^- І ступінь

MgOH⁺ Mg⁺ + OH ^- ІІ ступінь

Mg(OH)₂ Mg²⁺ + 2OH ^- повна дисоціація.

Загальні властивості гідроксидів (взаємодія з кислотами та кислотними оксидами тощо) обумовлені гідроксид-іонами. Розчинні у воді гідроксиди називаються лугами.Вони характеризуються такими загальними властивостями: їх розчини милкі, змінюють колір індикаторів, роз’їдають тваринні та рослинні тканини. Концентрація гідроксид-іонів є кількісною мірою лужності середовища.

Крім кислот і гідроксидів існують інші електроліти, здатні дисоціювати з утворенням катіонів гідрогену і гідроксид-іонів. Ці електроліти називаються амфотерними електролітами абоамфолітами.

До них належать амфотерні гідроксиди: Zn(OH)₂, Pb(OH)₂, Sn(OH)₂, Al(OH)₃, Сr(OH)₃, інші. Це слабкі електроліти, які залежно від умов виявляють властивості як слабких кислот, так і слабких основ. Тобто під час їх дисоціації утворюються як іони гідрогену, так і гідроксид-іони.

У загальному вигляді дисоціацію молекули амфотерного електроліту можна подати такою схемою:

ROH

(осад)

↑↓

H⁺ + RO^- ROH R⁺ + OH ^-