Таким чином, лікарські форми, виготовлені в аптеці аналізуються за допомогою якісного і кількісного експрес-методів хімічного контролю.

Якісний експрес-аналіз

Для прискореного визначення тотожності (ідентифікації) проводиться якісний експрес-аналіз.

Для виконання якiсного експрес-аналiзу використовують кольоровi або осаджувальнi хiмiчнi реакцiї на вiдповiднi катiони та анiони неорганiчних чи функцiональнi групи органiчних речовин.

Реакцii виконують краплинним методом, за якого витрачається 1—3 краплi рiдкого лiкарського засобу або 0,001—0,01 г порошку.

Кольоровi реакції виконують на фiльтрувальному або реактивному паперi, крапельних пластинках, а осаджувальнi — на годинникових чи предметних скельцях.

У разi використання концентрованих кислот i лугiв, а також за потреби випарювання розчину, якiснi реакцiї виконують у фарфоровiй чашцi.

Деякі реакції виконують в пробірках.

Пiд час аналiзу складних лiкарських форм, якщо не вдається виконати якiснi реакції без вiдокремлення iнгредiєнтiв, використовують способи роздiлення, якi застосовують в аналiтичнiй хiмiї.

Якiсний аналiз лiкарських речовин у мазях, сулозиторiях i пастах виконують пiсля їх екстрагування з основи. Вибiр екетрагенту грунтується на фiзико-хiмiчних властивостях лiкарської речовини та основи.

На предметному скельці або годинниковому склі реакції проводяться так: декілька крапель (1-3) досліджуваної речовини, відібрані очною піпеткою, крапають на годинникове скло і додають декілька (1-4) крапель реактиву. Причому на годинникову або предметному скельці проводяться реакції з утворенням білого осаду (обов`язково підкласти темний папір під скельце) .

На фільтрувальному папері - фільтрувальний папір кладуть на скельце , в капіляр набирають розчин визначуваної речовини і , прикладаючи його до фільтрувального паперу, випускають із нього рідину. Із другого, більшого капіляру в центр на утворену пляму речовини випускають відповідний реактив, в результаті на фільтрувальному папері з`являється забарвлення. Часто для якісних реакцій використовують реактивні папірці, просякнуті відповідними реактивами.

Кількісний експерс-аналіз

Кількісний експрес-аналіз може бути виконаний титриметричними або фізико-хімічними (рефрактометрія) методами аналізу.

Титриметричний експрес-аналіз відрізняється від макрометодів меншою витратою лікарських форм.

За титриметричного методу наважку твердої лiкарської форми беруть на ручних аптечних терезах у кiлькостi 0,05—0,1 г.

Наважку рiдкої лiкарської форми беруть за об’ємом мiкропiпеткою мiсткiстю 1—2 мл.

Наважку порошку чи об’єм рiдкої лiкарської форми беруть з розрахунку, щоб на визначення витрачалось не бiльш як 2 мл титранту. Тверду лiкарську форму попередньо розчиняють у 2— З мл води. Наважку мазi беруть на пергаментному клаптику i розчиняють у 3—5 мл етанолу або ефiру, а потiм титрують.

Для пiдвищення точностi в кiлькiсному експрес-аналiзi використовують не тiльки 0,1 М, а також 0,01 М; 0,02 М; 0,05 М титранти. Титрування проводять з мiкробюреток (1—10 мл) або мiкропiпеток (1—5 мл).

Титриметричяяй метод вибирають залежно вiд хiмiчних властивостей лiкарського засобу. Пiд час кiлькiсного визначення складних лiкарських форм поєднують кiлька методiв.

Якщо концентрація розчину – до 4% відсотків, то кількісний аналіз проводять титриметричним методом (титрують), якщо ж концентрація досліджуваного розчину більша, ніж 4% - то кількісний аналіз можна провести рефрактометричним методом.

При аналізі концентрованих розчинів або розчинів, концентрація яких перевищує 4% титриметричним методом аналізу, їх попередньо розбавляють (аналізують методом піпетування) , тому що на аналіз таких розчинів без розбавлення витрачається титранту більше, ніж 2 мл.

Обробка результатів аналізу проводиться по декільком розрахунковим формулам .

При проведенні кількісного аналізу титриметричним методом кількість субстанції в лікарській формі розраховується в грамах ( маса субстанції в прописаному об`ємі лікарської форми).

Для рідких лікарських форм :

Метод окремих наважок :

де Т – титр титрованого розчину за речовиною, що визначається, г/мл ;

V – об`єм титранту, витрачений на титрування, мл ;

К –поправочний коефіцієнт (коефіцієнт поправки) ;

V_л.ф. – об`єм лікарської форми за прописом, мл;

а – об`єм лікарської форми, взятий для визначення (наважка), мл.

х – кількість субстанції в грамах в прописаному об`ємі лікарської форми

Метод піпетування :

де T, К,V,V_л.ф. та а мають такі ж значення;

V_м.к. – об`єм мірної колби, в якій проводили розведення, мл ;

V_піп. – об`єм аліквотної частини розведення (піпетки), взятої для титрування, мл.

Згідно з наказом №812 кількісний вміст діючої речовини в концентратах і розчинах для ін`єкцій розраховується не в грамах, а у відсотках , причому відхилення допустимі при виготовленні ЛФ для ін`єкційних лікарських форм - ±3% від зазначеного відсотка (формули див. кількісне визначення субстанцій).

Титр титрованого розчину, за речовиною, що визначається – це маса досліджуваної речовини (в г), яка реагує з 1 мл титрованого розчину. Титр розраховують за формулою:

де С — молярна концентрацiя титранту, моль/л;

s — стехiометричне вiдношення, визначається за рiвнянням i показує яка кiлькiсть визначуваної речовини реагує з одним молем титранту;

М.м. — молярна маса визначуваної речовини, г/моль.

Рефрактометрія

З інструментальних методів для кількісного експрес-аналізу лікарських форм використовують рефрактометрію. Метод застосовують для визначення лiкарських речовин у концентрованих розчинах, рiдких лiкарських формах тощо. Точних результатiв досягають, якщо концентрацiя лiкарської речовини становить понад 4 %.

Рефрактометрiя грунтується на явищi рефракцii, тобто заломленнi променя свiтла при переходi з одного середовища в iнше (повiтря — рiдина). Вiдношення швидкостi руху свiтла у вакуумi до швидкостi руху свiтла в рiдинi називають показником заломлення (iндексом рефракцiї) i позначаюгь лiтерою n.:

Рефрактометричний метод аналізу базується на вимірюванні кута заломлення світлового променя при переході його з одного середовища в інше.

За законом рефракції показник заломлення - величина постійна для кожної речовини.

Показник заломлення залежить від:

природи розчиненої речовини;

довжини хвилi свiтла;

температури (↑↓) ( показник заломлення досліджуваного розчину і води визначається обов`язково при однаковій температурі);

концентрацi розчину (↑↑).

Визначення показника заломлення здiйснюють за допомогою приладу рефрактометра. Рефрактометричнi визначення проводять за температури 20 °С. Якщо температура вiдрiзняється вiд 20 °С, то на кожний градус рiзницi показник заломлення змiнюють на 0,0002 (додають за вищої температури та вiднiмають за зниженої). Точнiсть показникiв рефрактометра перевiряють за допомогою води очищеної (показник заломлення = 1,3330) або еталонних рiдин.

Обробка результатів рефрактометричного аналізу

Для розрахунку масової частки визначуваної речовини методом рефрактометрiї користуються формулою:

Де х- концентрація розчину ;

n- показник заломлення досліджуваного розчину ;

n_о - показник заломлення розчинника в таких самих умовах ;

F- фактор, що дорівнює величині приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%.

Фактор установлюється експериментально і наводиться в спеціальних рефрактометричних таблицях. Користуючись методом рефрактометрії , також можна визначати кількісний вміст одного з інгредієнтів у багатокомпонентних лікарських формах, якщо відомі концентрації інших речовин ( оскільки показник заломлення є величиною адитивною).

Метод застосовують для кількісного визначення розчинів з концентрацією не менше 4%. Він характеризується простотою і швидкістю виконання.

При проведенні кількісного аналізу лікарської форми або розчину-концентрату рефрактометричним методом визначається показник заломлення розчинника (n₀) та показник заломлення досліджуваного розчину (n) при однаковій температурі. Фактор приросту показника заломлення визначається за рефрактометричною таблицею.

Кількість субстанції в лікарській формі розраховується в грамах за формулою:

В розчинах-концентратах кількість субстанції розраховується не в грамах, а у відсотках, оскільки відхилення дані від зазначеного відсотка концентрату.

Масову частку (відсоток) субстанції в розчині-концентраті розраховують за формулою:

Оцінка якості виготовлених ліків

При позитивному результаті внутрішньоаптечного контролю лікарська форма може бути відпущена хворому.

Для оцінки якості виготовлених екстемпоральних лікарських форм використовують терміни „задовільно” або „не задовільно”.

ЛЗ може „не задовольняти” встановленим вимогам за :

- органолептичним контролем - фізичні властивості – присутність механічних домішок, погане змішування та розтирання інгредієнтів порошків);

- фізичним контролем – відхилення в загальній масі або об`ємі, кількості та маси окремих доз, більше, ніж за допустимими нормами відхилень (згідно з Наказу МОЗ 17.10.2012 № 812 „ Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках”);

- хімічним контролем :

- за якісним аналізом (помилкова заміна одного інгредієнта іншим, відсутність прописаного чи наявність непрописаного інгредієнта, заміна прописаного ЛЗ його аналогом без внесення змін в рецепт);

- за кількісним аналізом – відхилення від маси окремих інгредієнтів більше, ніж за нормами відхилень згідно з наказом.

Оцiнку якостi дають на пiдставi обчислень відносного (фактичного) та допустимого вiдхилень.

Спочатку розраховують абсолютне відхилення (А.В.):

А.В. к-кість речовини за прописом_. – (мінус) к-ть р-ни за результатами аналізу

Далі розраховують відносне відхилення (В.В.):

В.В. к-кість речовини за прописом — 100%

А.В. — х %

де х - відносне відхилення у відсотках.

Розраховане відносне відхилення порівнюються з допустимими нормами відхилень, наведеними в Наказі МОЗ 17.10.2012 № 812 „ Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках”

Всі неправильно виготовлені ЛФ реєструються в журналі і переводять у карантин або утилізують.

Література:

1. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. - К.: ВСВ «Медицина», 2010. 352 с.

2. Фармацевтична хімія. За заг. ред. Проф. Безуглого П.О.- Вінниця, НОВА КНИГА,2006.- 552с.

3. Безуглий П.О., Грудько В.О., Леонова С.Г. та ін. Фармацевтичний аналіз. - X.: НФАУ,

2001. -240 с.

4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия - М.: Высш. пік., 1985. - 768 с.

5. Мелентьева Г.А., Антонова Л.А. Фармацевтическая химия. - М. : Медицина, 1985. - 480 с.

6. Прокопенко Т. С., Проценко Р. О. Фармацевтична хімія: Навч. посібник.- X.: Вид-во НФАУ,

2002. 142 с.

7. Державна Фармакопея України.-Іе вид.-РІРЕГ, 2001. - 556 с.

Питання для самопідготовки:

1 .Методи дослідження лікарських засобів.

2. Специфічні особливості фармацевтичного аналізу.

3. Валідація аналітичних методик і випробувань.

4. Показники якості субстанцій.

5. Що характеризують розділи монографій на субстанції «опис» та «розчинність»?

6. Що таке випробування на ідентифікацію?

7. Що таке кількісний аналіз та його групи методів.

8. Особливості аналізу готових лікарських засобів: лікарського препарату і лікарської форми.

9. Особливості хімічного контролю лікарських засобів, виготовлених в аптеці.

10. Якісний експрес-аналіз.

11. Кількісний експерс-аналіз.

12. Сутність рефрактометрії.

13. Оцінка якості виготовлених ліків.