ТЕМА: Травлення вуглеводів у шлунково- кишковому тракті

Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в організмі людини. Знання процесів розщеплення вуглеводів у ШКТ і внутрішньоклітинного метаболізму необхідні для розуміння регуляції обміну вуглеводів і підтримання енергетичного гомеостазу.

Навчальні цілі:

Знати:будову тазакономірності розщеплення вуглеводів у ШКТ, порушення травлення та всмоктування вуглеводів.

Вміти: визначати активність α-амілази слини і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. написати структурні формули: а) моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози);

б) дисахаридів( мальтози, лактози, сахарози); в) зобразити фрагменти молекул крохмалю і клітковини.

2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи „Визначення активності амілази слини”.

Контрольні питання

1. Будова моно-, ди- і полісахаридів, їх біологічна роль.
2. Розщеплення вуглеводів у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу.

3. Порушення процесів травлення та всмоктування вуглеводів. Спадкові хвороби.

Самостійна аудиторна робота

І. Виконати вправи:

А) Охарактеризувати розщеплення вуглеводів у ШКТ за схемою.

Вуглеводи	Фермент, який каталізує розщеплення	Місце дії фермента	Продукти гідролізу

2. Виконати лабораторну роботу“Визначення активності амілази слини”і захистити протокол.

Принцип методу. Метод базується на визначенні найменшої кількості амілази (при максимальному розведенні слини), яка повністю розщеплює увесь добавлений крохмаль. Амілазна активність слини виражається кількістю 0,1% р-ну крохмалю в мл, який розщеплюється 1 мл нерозведеної слини при температурі 38^оС протягом 30 хв. В нормі амілазна активність слини дорівнює 160-320. Амілазна активність позначається А 38/30. Цей метод широко використовується для визначення амілазної активності крові і сечі.

Хід роботи. В 10 пробірок наливають по 1 мл води і в 1-у з них добавляють 1 мл розведеної в 10 раз слини. Вміст цієї пробірки перемішують, кілька разів втягуючи і випускаючи рідину з піпетки. Набирають в піпетку 1 мл суміші і переносять її в 2-у пробірку. Вміст цієї пробірки перемішують і 1 мл суміші переносять в 3-тю пробірку і т.д. до 10 пробірки. З 10-ї пробірки відбирають 1 мл суміші і виливають. У всі пробірки доливають по 1 мл води і по 2 мл 0,2% р-ну крохмалю, перемішують, струшують, пробірки поміщають в термостат при температурі 38^оС на 30 хв. Після інкубації пробірки охолоджують водопровідною водою, добавляють по 1 краплі 0,1% р-ну йоду і перемішують. При реакції з йодом рідина в пробірках забарвлюється в жовтуватий, рожевий, фіолетовий колір. Відмічають останню пробірку з жовтуватим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і роблять розрахунок. Отримані дані заносять в таблицю:

Таблиця

Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини

При різному її розведенні

Забарвле-ння розчину з йодом

Розведення слини

1:20

1:40

1:80

1:160

1:320

1:640

1:1280

1:2560

1:5120

1:10240

Пробірки

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

6-а

7-а

8-а

9-а

10-а

Розрахунок. Відмітивши пробірку, де гідроліз крохмалю пройшов повністю при найменшій кількості фермента, по кількості нерозведеної слини в даній пробірці розраховують амілазну активність слини по наступній пропорції: А мл слини розщепило 2 мл 0,1% р-ну крохмалю; 1 мл слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю,

де А - кількість нерозведеної слини.

Наприклад, жовтувате забарвлення з’являється в 4-й пробірці, де слина була розведена в 160 разів; 1/160 мл слини розщепила 2 мл 0,1% р-ну крохмалю;

1 мл нерозведеної слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю:

2 х 1 х 160

х = -------------- = 320 мл 0,1% р-ну крохмалю.

Отже, амілазна активність слини А 38/30 дорівнює 320.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

ЗАНЯТТЯ № 13