Ідділ науково-методичної роботи.

Експозиція музею розміщена в 30 залах на площі 2800 м². Вона має розділи: природи краю, археології, етнографії, історії краю XIV — початку XX століття, історії краю від 1917 року і сучасність та велика зала вшанування пам'яті пророка України Т.Г. Шевченка, низка окремих зал, присвячених видатним землякам, вихідцям з Черкащини або відомим особам, чия діяльність пов'язана з «Шевченковим краєм» (поет Василь Симоненко, ботанік і селекціонер Володимир Симиренко, політик В'ячеслав Чорновіл.

Експозиція музею представляє широкий діапазон тематичних розділів, де гармонійно розподілені в історичній періодизації близько 12 тисяч експонатів. Фондова ж колекція музею станом на початок 2003 року становила понад 106 тисяч одиниць збереження основного та науково-допоміжного фондів.

Раритетами музею є колекція стародруків, ікон, етнографічна та археологічна колекції, зоологічна колекція О.В. Носаченка. Музей володіє унікальною колекцією Шевченківських видань, яка налічує понад 330 музейних предметів, — це прижиттєві та посмертні видання творів Т.Г. Шевченка, переклади на мови народів світу, видані в різний час, в різних державах.

Музей Кобзаря Т.Г.Шевченка в Черкасах

Серед унікальних експонатів чільне місце посідає колекція речей козацької доби. Це, перш за все, козацька зброя: пістолі, гармати різного калібру і розміру, порохівниці. В експозиції можна побачити абардажні піки, бойові сокири, рушниці, козацькі люльки. Та гордістю музею є двері від козацького куреня першої половини XVIII ст. із зображеною на них народною картиною «Козак Мамай».

Музеї художнього профілю:музеї худ. проф. вивч. І пропагують сучасні твори живопису, графіки, скульптури, ужиткового мистецтва, а також народної творчості. Прикладом може бути Муз. Мист. Прикарпаття. Експозиції таких музеїв побудовані на основі висвітлення еволюції розвитку того чи іншого виду мистецтва. Найвідоміші муз. Худ. проф.. України: Нац. музей українського образотв. мистецтва Укр.(Київ), Львівська галерея мистецтв, Нац. музей укр.. народного декоративного мистецтва Укр., Одеський худ. муз.

Музеї літературного профілю:об*єднають в собі музеї літературного, театрального, музичного напрямку та кіномистецтва. Прообразами музеїв цього профілю можна вважати Вавілонську та Александрійську бібліотеку давнього світу, а також бібліотеку, сховища при монастирях та храмах Київської Русі. Крім того ці музеї поділились на 3 типи. 1-загальні муз., експозиції яких представляють історію і сучасні процеси у літературі, театрі, музиці, наприклад: Музей книги та друкарства у Києві. 2- моно музеї, присвячені творчості окремо взятої людини, 3- музеї нового типу-популярних літературних героїв.

Музичні музеї – розповсюджений у світі й Україні вид музеїв, що займаються збиранням, збереженням, вивченням, експонуванням і публікацією пам'яток музичної культури. Перші такі музеї почали виникати в Європі ще наприкінці XVI ст. на основі приватних збірок придворних музикантів та театрів. Об'єктами колекціонування ставали рукописи музичних творів, тексти оперних партій та п'єс, а також рідкісні та раритетні музичні інструменти (скрипки, альти, віоли, віолончелі, контрабаси та ін.) роботи видатних європейських майстрів. Найбільшу матеріальну й мистецьку цінність мали колекції інструментів італійських майстрів XVI –XVIII ст.: Ґаспаро да Сало, Аматі, Ґварнері, А. Страдіварі, Монтаньяно, Бергонці, Руджері. Сучасні українські музичні музеї здебільшого функціонують при театрах, консерваторіях, музичних училищах і школах. В їхніх експозиціях представлені не лише колекції музичних інструментів, а й особисті архіви і рукописи композиторів, декорації і костюми до музичних спектаклів, фонотеки, музична іконографія тощо.

У світі історично склалися дві великі групи музичних музеїв: колекційні – експонують колекції музичних інструментів різних часів, культур і творчих шкіл. Такими, для прикладу, є Музей історії європейських інструментів у Тронхеймі, Музей А. Страдіварі в Кремоне, Центральний музей музичної культури імені М. І. Глинки у Москві; меморіальні – представляють спадщину визначних музичних діячів світу. Наприклад, до них належать музеї В. А. Моцарта в Зальцбурзі, І. С. Баха в Ейзенах, Л. Бетховена в Бонні, Н. А. Римського-Корсакова у Санкт-Петербурзі, Ф. І. Шаляпіна в Кисловодську та ін.

В Україні палітра музичних музеїв доволі широка. Комплексний характер мають Національний музей театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві, Львівський будинок органної та камерної музики, Музей при Київському театрі опери і балету імені Т. Шевченка та ін. Меморіальний характер мають такі визначні музичні музеї: М. В. Лисенка та В. С. Косенка у Києві, С. Людкевича та С. Крушельницької у Львові, П. І. Чайковського у Кам'янці Черкаської області, М. Д. Леонтовича у Тульчині Вінницької області та ін.

Архітектурні музеї. Музеї цього профільного типу зберігають та популяризують творіння людських рук, пов'язані з історією і практикою архітектури. У світі історично склалися дві великі групи архітектурних музеїв: камеральні – експонують у спеціальних музейних приміщеннях зразки архітектурного інженерно-проектного генію людської думки (ескізи, креслення, макети, рукописні і графічні роботи, обмірні креслення, фотографії тощо). Камеральні архітектурні музеї світу ведуть свій відлік від музею англійського архітектора Дж. Соуна, відкритого у 1833 p., та Королівської британської архітектурної бібліотеки при Королівському інституті британських архітекторів (відкрита у 1834 p.); меморіальні просто неба – це музеї-заповідники, музеї-замки, музеї-палаци, музеї-садиби, що представляють спадщину визначних взірців світової архітектури й містобудування.

Літературний музей Прикарпаття

Літературний музей Прикарпаття створений 16 травня 1986 р. Його перша експозиція була відкрита в рік 130-річчя від дня народження Івана Франка. У сучасній експозиції об'єктивно висвітлені всі віхи літературного розвою Прикарпаття.

м. Івано-Франківськ вул. Б. Лепкого, 27

Літературний процес на Прикарпатті у ХІІІ-ХVІІІ ст.

Галицько-Волинський літопис і його автори.

Заснування та значення перших друкарень в Стрятині та Крилосі

Літературний рух першої половини ХІХ ст

Літературна та видавнича діяльність "Руської трійці"

Видання та поширення творів Т. Шевченка на Прикарпатті

Розвиток літературного руху в другій половині ХІХ - поч. ХХ ст

Роль і місце в ньому письменників Прикарпаття

Шляхами І. Франка на Прикарпатті

Іван Франко — видатний дослідник і видавець усної народної творчості Прикарпаття

"Покутська трійця" — життя і творчість