Читання деформованого тексту

Завдання 1

1Розвиток фонематичного слуху. (Виділення на слух слів зі звуком [ж])

— Прослухайте вірш І. Січовика та повторіть усі слова зі зву­ком [ж]. А які слова ви знаєте зі звуком [ж]? (Учитель дає учням уявний мікрофон — «паличку митника» — й учні ланцюжком на­зивають слова зі звуком [ж]. Повторювати слова не можна.)

Я зібрав жуків чимало,

Та вони всі повтікали.

Я — за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова:

«Жар, кажан, пожежа,

Жито, жаба, вежа,

Баклажан, пружина,

Жало, вуж, крижина…»

Де жуки ці? Розкажіть,

Позбирати їх допоможіть.

Повторюючи слова, учні зазначають, де знаходиться звук [ж] — на по­чатку слова, в середині або в кінці.

Завдання 2

2 Артикуляційні вправи

Чистомовка

— Додайте до повторюваних складів придуману чистомовку.

ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили... (вужа). ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти мені...(допоможи). ЖІ-ЖІ-ЖІ— дуже гострі в нас... (ножі). ЖУ-ЖУ-ЖУ — книжки я...(бережу). ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ — цуцик м’ячик... (стереже).

ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаймо в...(подорож). УЖ-УЖ-УЖ — десь подівся... (вуж). ЕЖ-ЕЖ-ЕЖ — бережіть ліс від...(пожеж). ЖЕМ-ЖЕМ — ми природу...(бережем). ЖОК-ЖОК — вийду я на...(бережок).

2) Скоромовки

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

Завдання 3

3 Читання складів і слів з буквою «же».Словникова робота

— Зі звуком [ж] ви чудово впорались. А зараз ми дізнаємось, чи вмієте ви читати склади й слова з буквою «же»?

— Прочитайте на одному видиху усі (по черзі) рядки з буквою «же».

— Прочитайте уважно стовпчики слів і знайдіть слова, які схо­валися у них!

ЖАРт НІЖка неВЖЕ жоЛОБ БАРжа

жовТОК жебРАК жУРНАл абАЖУР сТЕЖка

жуРАВЛИК оЖИТИ дриЖАТИ СЕРжант ВедМЕЖА

ОЖЕЛЕдь ПАСаЖИР живОПИС БАКлажан ІРЖАвий

— Значення яких слів було незрозумілим? Що означають слова ожеледь, абажур, ажур? (Мудра сова)

• Ожеледь — шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі нижче 0 °С.

• Абажур — частина світильника, призначена для захисту очей від сліпучої дії джерела світла. Виготовляється зі скла, пласт­маси, металу, тканини, картону та ін.

• Ажур — 1) тонка мереживна тканина; 2) майстерне плетіння з тонких металевих ниток в ювелірній роботі, художнє литво. (Наприклад: ажурні грати.)

— Молодці, ви відмінно впоралися з усіма завданнями митни­ці, а тому можете подорожувати нашою Жукландією. Щасливої до­роги! Бережіть себе!

IV.Підготовка до читання уривка казки «Лисичка і Журавель».

Станція 1 (Сторожова Жука)

Перед нами — огорожа,

Та пройти ми її зможемо.

Очі лиш замружимо,

Й тяжкі ворота відкрити здужаємо!

Сторож жук нас зустрічає,

Радо, щиро нас вітає.

Він нам каже: «До калюжі не ходіть —

Там жабеня прожорливе сидить!

Воно голодне завжди.

А тому — як нападе й букви ваші забере!

З ним ніхто силою змірятися не може.

А з’їло воно аж половину наших слів.

І вже нема наших свіжих райдужних полів,

Де так цвіло багато букв ..жж..жж..жж!»

— Як ви гадаєте, чи не потрібно нам туди ходити?

Можливо, все напризволяще жабеняті тому залишити? (Думки учнів.)

— Справді, ми повинні допомогти доброму жуку й цій чудовій країні. Тож неси на крилах нас — до калюжі тої! Ми допоможемо тобі!

Жук. Понесе на крилах вас добрий джміль — друг мій.

Звучить аудіозапис М. А. Римського-Корсакова «політ джмеля». Учні встають, випрямляють руки, спину, роблять один оберт навколо себе і тихо сідають за парти.

Станція 2 (Урожайна)

Гра «Збери урожай, що з’їло жабеня»

Жабеня дасть нам залишки слів, а ми їх самі відгадаємо. Дає нам рівно 3 хвилини на це, бо потім стане жадібним і з’їсть нас самих.

Час пішов: «Жи-жи-жи — спробуй, дожени».

(Йорж, жайворонок, кажан, ніж, журавель, ліжко, ожина, ажур, рижик, корж, журналіст, тиждень)

— Діти, давайте розкажемо жабеняті, чому йому не можна їсти таку їжу? До чого це зможе призвести? Чим воно повинно харчува­тися? (Міркування учнів.)

Станція 3 (Ключ до казки)

Читання деформованого тексту

— Жабеня нам щиро подякувало за наші поради і тепер дотри­муватиметься правильного харчування та не ображатиме мешкан­ців своєї країни.

Жонглер. Привіт усім! Ви так гарно працювали, що не помі­тили, як підійшли до станції «Ключ до казки». Щоб вам потрапити у казку, слід чарівний «ключик» мати. Ія вам у цьому допоможу. До речі, ви знаєте, хто я? Так, ви потрапили в гості до знаменитого чарівника і жонглера — режисера країни Жукландії Жана! Як ви гадаєте, з чим я працюю, чим я жонглюю? Справді, м’ячиками, зір­ками, факелами… — це я вмію! Але є одна таємниця — я вмію жонглювати буквами! Ось, подивіться! Спробуйте прочитати.

Перед учнями — деформований текст.

Журавель

еЦ векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. У гоньо гідов яши і зьдоб. р’яПі у ражувля ірес. Хіств, часнати говило і яши чорні. рилаК кінзачуються чормини напір’їми.

Це великий гарний птах. Він нагадує лелеку. У нього довгі шия та дзьоб. Піря у журавля сіре. Хвіст, частина голови і шия чорні. Крила закінчуються чорними пір’їнами.

Демонстрування ілюстрації із зображенням журавля. Молодці, діти, ви отримали ключ.

V. Хвилинка-розминка

Звучить курликання журавлів

Тож станьмо миттю журавлями, Полетимо далекими краями, Широкі крила, довгу шию маємо, У високе небо відлітаємо.

(Учні встають із-за парт, витягуються, імітують політ, оберти головою, плечима. Кружляють навколо себе.)

Станція 4 (Лисиччина)

Звуко-буквений аналіз слів

Лисиця. Ой, сполохали ви мене, невже прийшли? Не встигла я прибратися, зі всім розібратися. Повірте, дуже хочу вас млинцями пригостити. А що робити, коли стіл я маю ще не накритий? Отож, послухайте, шановні друзі, допоможіть мені у цьому. Поки я буду накривати на стіл поясніть мені значення таких слів.

• Вгощу — пригощу, почастую, нагодую.

• Призволяйтеся — їжте, пригощайтеся.

• Погордувати — поставитися до кого-небудь зневажливо, зверх­ньо, презирливо.

• Випорожнити — робити порожнім.

• Пісним голосом — нудним, нецікавим голосом.

• Облизня спіймати — лишитися без того, на що розраховував; зазнати невдачі.

— Тепер Лисичка й Журавель готові нас зустріти. Вони свою історію нам хочуть розказати.

— А ось вони — у Букварі на нас чекають на с. 106. (Аналіз ма­люнка.)

Лисичка. Я ж казала, що приготувала цікаву казочку для вас. Отож зберіться, рівно сядьте, уважно казочку послухайте про нас — Лисичку й Журавля. І ви дізнаєтесь, чому Лисичка не дру­жить з Журавлем.

Учитель розігрує казку за допомогою моделей іграшок журавля і ли­сички.

2 Читання казки (уривка) «Лисиця і Журавель» (заБукварем)

Читання вчителем

— Чому Лисичка запросила Журавля в гості?

2) Читання учнями (напівголосно, самостійно)

Після напівголосного перечитування уривка вчитель з’ясовує, чи добре школярі запам’ятали зміст.

— З яким проханням звернулася Лисичка до Журавля? Що вона приготувала на обід? Хто знає, що було далі?

3) Читання казки повністю (за книгою)

Відповіді учнів на запитання.

— На що сподівалися Лисичка та Журавель, коли йшли у гості?

— Як Лисичка пригощала Журавля? Чи гостинною вона була? Чи смачна була страва? Чому Журавель її не скуштував?

— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так учинив? Чим закінчилася їхня дружба?

— Як ви вважаєте, чи були вони справжніми друзями? Чому?

— Чого вчить ця казка? (Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.)

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель? До чого це призвело? (До сварки назавжди.) Які правила забули герої цієї каз­ки? (Правила гостинності.)

— Як ви зустрічаєте своїх друзів? Якими правилами керує­тесь?

Станція 6 (Народ скаже, як зав’яже)

Робота з прислів’ями (на дошці)

— Ми так добре працювали, що й не помітили, як дісталися до станції: «Народ скаже, як зав’яже».

• Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.

• Яке частування, таке й дякування.

Бесіда

— Здавна наш народ цінує дружбу і засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів’їв. Подивіться, які прислів’я нам зустрілися на цій станції. (Учні чи­тають записи на дошці.)

— Як ви їх розумієте? Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте? (Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів — що дерево без корін­ня. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш. 3 добрими дру­жись, а лихих стережись.)

— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?

Станція 8 (Інженерна)

Фізкультхвилинка.Переказ казки учнями за допомогою малюнків

— Ми писали, ми писали й на станцію «Інженерну» потрапили.

Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися.	(Потягування.)
Будьмо дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали-сіли, встали-сіли. Бачите, як звеселили.	(Присідання.)

Станція 9 «Я». Підбиття підсумків уроку

—

— А ось і остання станція. Як вона називається? («Я») Тут по­трібно відповісти на запитання: «Що я зробив за урок? Що в мене вийшло найкраще? Чому? З чим мені було тяжко працювати? Над чим мені ще потрібно попрацювати?»