Коротка історія розробки родовищ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Економічне обґрунтування доцільності промислової розробки Козіївського родовища нафти і газу»

Виконала:

студентка І(V) курсу

групи НЗГзм-16-1

Кузь Юлія

Перевірила:

доц. Михайлів І.Р.

м. Івано-Франківськ

2016 р.

Вступ

Загальна характеристика та геологічна будова об’єкта

1.1 Географо-економічна характеристика району досліджень

1.2 Загальні риси геологічної будови родовища

1.3 Нафтогазоносність та стан запасів родовища

1.4 Коротка історія розробки родовищ

Теоретичні основи геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу

2.1 Методика подальших робіт на родовищі та технологічні показники його розробки

2.2 Обґрунтування рівня ГЕО та її основні положення

Економічна оцінка розробки родовища нафти і газу

3.1 Визначення капітальних вкладень у розробку родовища

3.2 Визначення експлуатаційних витрат на розробку родовища

3.3 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Загальна характеристика та геологічна будова об’єкта

1.1 Географо-економічна характеристика району досліджень

Козіївське нафтове родовище — належить до Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносного району Східного нафтогазоносного регіону України.

Родовище розташоване в Краснокутському районі Харківської області на відстані 5 км від м. Краснокутськ. У тектонічному відношенні воно знаходиться в центральній частині північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини поблизу Охтирського виступу фундаменту.

На протязі 1951-1959 рр. на площі виконано великий обсяг геологічних і геофізичних досліджень, які позитивної структури не виявили. За даними цих робіт в 1960 р. були проведені тематичні дослідження, у результаті яких в мергелях київської світи встановлено підняття. У 1963 р. воно підтверджене сейсморозвідкою МВХ, а в 1972-1973 рр. виявлене і по відбиваючих горизонтах пермі, карбону і девону та підготовлене до пошуково-розвідувального буріння, яке розпочате в 1974 р. При випробуванні свердловини 6 в 1975 р. з відкладів візейського ярусу (продуктивний горизонт В-21, інт. 4034-4042 м) одержано фонтанний приплив нафти дебітом 118 т/добу через штуцер діаметром 6 мм. На Державний баланс родовище прийняте в 1975 р. Всього пробурено 11 пошукових і розвідувальних свердловин, якими розкрито розріз карбонатно-теригенних порід від кайнозою до девону та утворень кристалічного фундаменту.

Загальні риси геологічної будови родовища

По покрівлі горизонту Т-1 (турнейський ярус) структура є брахіантикліналлю північно-західного простягання, ускладненою поперечними і поздовжніми скидами. Два основні з них амплітудою понад 200 м відокремлюютъ південно-західне крило і південно-східну перикліналь від склепіння. Розміри складки по ізогіпсі —3875 м 3,5х1,0 км, амплітуда 60 м.

Нафтогазоносність та стан запасів родовища

Проведеними роботами встановлена промислова нафтоносність відкладів серпуховськоrо (горизонт С-21), візейського (горизонти В-14в, В-14н, В-15, В-16в, В-17в, В-21, В-22), турнейського (горизонт Т-1) і фаменського (Д-8) ярусів. Пісковики продуктивних горизонтів мають високі колекторські властивості. Винятком є породи горизонту В-21, для яких характерне часте заміщення пісковиків непроникними глинистими породами.

Скупчення нафти пластові склепінні тектонічно екрановані, рідше літологічно обмежені. Поклади горизонтів В-22, Т-1 і Д-8 масивно-пластові.

Режим покладів пружноводонапірний та водонапірний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1 — 4162 тис. т нафти; розчиненого газу — 1448 млн. м³. Вміст сірки у нафті 0,25-0,34 мас.%.

Коротка історія розробки родовищ

Дослідно-промислова експлуатація родовища розпочата в 1975 р. видобутком нафти з покладів горизонтів В-22 і Т-1. Вони є основним об’єктом розробки. Виробленість їх запасів не перевищує 42%. В цілому по родовищу цей показник становить 27%.

Темп річного відбору нафти в середньому складає 2,1% початкових видобувних запасів. Максимальної його величини (3.8%) було досягнуто в 1991 р., на протязі якого видобуто 157,3 тис. т нафти. В умовах поступового зниження пластового тиску суттєве збільшення темпу відбору нафти в 1990-1991 рр. привело до зростання обводненості продукції та збільшення газового фактора. На 1.01 1994 р. розроблялися лише поклади горизонтів В-22 і Т-1. Поточна нафтовіддача для них 0,14, в цілому для родовища 0,12. Режим розробки змінювався від пружного до малоактивного водонапірного та розчиненого газу в останні роки. У фонді видобувних свердловин налічувалося три оди- ниці, з яких дві експлуатувалися механізованим способом і одна - фонтанним. 3 1992 р. для підтримання пластового тиску розпочато нагнітання води в закон- турну частину покладів горизонтів В-22 і Т-1.

Станом на 1.01.1994 р. родовище перебувало в розробці.