Тут поховані секрети Старої України – і зародки Нової.

Михайло Грушевський

Маршрут 1. Пам’ятки історії та культури межиріччя Десни та Дніпра (Славутич – Любеч – Ріпки – Добрянка – Олешня – Роїще )

Мета заняття:Знайомство студентів з природно-географічними особливостями та історичним минулим території межиріччя Десни та Дніпра через огляд пам’яток історії та культури, які розташовані в запропонованих для огляду населених пунктах. Підготовка розгорнутого плану-конспекту екскурсійного маршруту з використанням речових, письмових та усних джерел історичного краєзнавства.

План

1. Географічне положення, кліматичні та природні особливості межиріччя Десни та Дніпра.

2. Найдавніші поселення в регіоні:

а) доби бронзи (поселення Пустинки);

б) ранньозалізного віку (Деснянка, Роїще).

3. Літописні міста, городища та поселення ІХ – ХІІІ ст. межиріччя Десни та Дніпра (літописні Листвен, Навози, Оргощ; городища Звеничева, Гущина; Старо-Білоуське, Шумлайське та Петрушівське поселення ІХ – ХІІ ст.).

4. Любеч – від літописної згадки до сьогодення:

а) Любецький замок та посади;

б) архітектурні пам’ятки Любеча XVII – ХІХ ст.

в) постать Г. Милорадовича

5. Наймолодше місто України – Славутич.

6. Водні та сухопутні шляхи сполучень межиріччя Десни та Дніпра.

7. Старообрядництво на Чернігівщині (Добрянка, Радуль).

8. Гончарні традиції в с. Олешня.

9. Видатні історичні постаті, письменники, педагоги, краєзнавці, меценати (П.М. Добровольський, І.Я.Дунін-Борковський, В.М. Еллан-Блакитний, О. Пугачов)

10. За допомогою етнографічних матеріалів дайте характеристику містечкам: Добрянці, Михайло-Коцюбинському (Козел), Пакулю, Ріпкам та Масанам.

Література:

Основна:

Атлас Чернігівської області. – М., 1991.

Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 101 – 117.

Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ - на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.

История городов и сел Украинской ССР. Черниговская обл. – К., 1983.

Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. – Чернігів, 1995; 1998.

Карнабед А., Карнабед В. По Черниговщине. – К., 1983.

Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001. – С. 27, 89.

Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області //Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 193 – 197.

Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу. – К., 1978.

Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К., 1985.

Про кількість та склад населення Чернігівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Деснянська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 2.

Словник гідронімів України. – К., 1979.

Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.

Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). – Ніжин, 2000.

Чернігівська область. – К., 1975. – Розд. 1,2.

Чернігівська область. Географічний атлас. – К., 2003.

Янко М.Т. Топонімічний словник України. – К., 1998.

Додаткова:

Адруг А.К. Архітектура Любеча XVII – XVIII ст. // Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі. – К., 1997.

Алгин А. Корни. Очерки по истории русских старообрядческих слобод Добрянки и Радуля. – Чернигов, 2006.

Алімов Є. Все рідним стало //Сіверянський літопис. – 1996. – № 1 (про Славутич).

Березанская С.С. Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре. – К., 1974.

Бойко В. Становлення поета і діяча (В.Еллан-Блакитний у ранній, чернігівський період життя і діяльності) // Чернігівський вісник. – 1995. – 3, 10 березня.

Бойко В. Злам Еллана-Блакитного // Сіверянський літопис. – 1995. – № 6. – С. 48 – 56.

Бондар О., Веремейчик О. Археологічні дослідження кам’яниці П.Полуботка у смт Любеч Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. // Археологічні дослідження в Україні. – К., 2010. – С. 50 – 32.

Бондар О.М. Дерев’яні церкви Любеча (до питання про локалізацію) // Чернігівські старожитності: Науковий збірник. – Чернігів, 2009, Вип.ІІ. – С. 26–32.

Бондар О. Складні гребені з дружинних комплексів в сс. Рогощі, Табаївка, Звеничів та Клонів // Середньовічні старожитності Центарльно-Східної Європи. – Чернігів, 2012. – С. 25–27.

Бондар О.М. Спроба реконструкції укріплень літописних міст Оргоща, Листвена та городища вс.Звеничів // Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали Міжнародного поьового археологічного семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження В.Й. Довженка. – Чернигов, 2012. – С. 62.–70.

Бондар О.М, Терещенко О.В. Археологічні розвідки на території Чернігівського району // Археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2011 г. – Чернигов, 2012. – С. 11–16.

Веремейчик О.М. Археологічні дослідження Замкової Гори у смт Любеч Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. у 2010 – 2011 р. // Археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2011 г. – Чернигов, 2012. – С. 21–23.

Веремейчик О.М., Готун І.А. Колодязі на давньоруських сільських поселеннях // Археологія. – 1995 – № 4. – С. 85–86.

Веремейчик Е.М. Охранные исследования Х – ХІІІ вв. у с. Петруши // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990.

Горобець С. Мньову 285 // Наш край. – 1997. – 25 жовтня.

Граб С. Нариси з історії Любеча. – К., 1997.

Дем’яненко Р. Любеч-град. Яке любе місто! Любава. Малуша. Заступництво від голоду та мору. Любецька ікона “Чудотворна” // Сіверянський літопис. – 1997. – № 1-2. – С. 96-99.

Добровольський П.М. Село Рогоща Черниговского уезда. (Археологическая экскурсия). – Чернигов, 1904.

Журавльова Т. Один мільйон карбованців на потреби вищої освіти // Деснянська правда. – 2002. – 31 серпня. – С. 12 (про заповіт І.Я.Дуніна-Борковського).

Забарний О. До цілющих джерел творчості // Сіверянський літопис. – 1997. – № 4. – С. 87 – 109.

Задко В. Що означає слово “Славутич” // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4.

Заїкіна Л.О., Коваленко О.Б. Славутич: у пошуках історичних коренів // Археологічні старожитності Подесення. – Чернігів, 1995. – С. 50-54.

Зайченко В.В. Село Масани, яким воно було (Історико-етнографічний нарис). – Чернігів, 2003.

Зайченко В.В. Новий Білоус та його округа – Чернігів, 2003.

Зайченко В.В. Новобілоуська метрична книга та її персоналії / В.В. Зайченко. – Чернігів, 2012. – 96 с.

Калениченко Н.П., Копиленко Н.Б. Софія Русова // Рідна школа. – 1991. – № 12.

Клеменчук О. Куточок поліського краю (про Петруши) // Сіверянський літопис. – 1999. – № 3.

Коваленко В. Навози – літописне місто на Дніпрі // Дніпровське: минуле і сьогодення. – Чернігів: Вид. Лозовий В.М., 2011. – С. 6 – 26.

Коваленко В.П., Марченко В.Н. Гущинское городище близ Чернигова // Археология и история Юго-Восточной Руси. – Курск, 1991. – С. 46 – 48.

Коваленко О.Б. Історія Північного Лівобережжя у науковій спадщині Г. Милорадовича // /Чернігівська земля у давнину і середньовіччя: Тези доп. міжн. наук. конф. у м. Славутичі 5 – 6 жовтня 1994. – К., 1994.

Коваленко О., Рахно О. Гніздо вільнодумства і гуманності: садиба Ліндфорсів-Русових в Олешні та її мешканці. – Чернігів, 2012. – 30 с.

Коваленко О. О. Давньоруські старожитності Любеча у науковій спадщині Григорія Милорадовича // Середньовічі старожитності Південної Русі-України: Тези доповідей ІІІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції. – Чернігів, 2004. – С. 146–148

Кондрат’єв І. Любецький замок і Любецька околиця за часів Хмельниччини // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6.

Кондратьєв І. Під Литвою та Польщєю (до історії сіл Чернігівського району у ХІV – XVII ст.). – Чернігів, 2005. – 152 с.

Кондратьев И.В. Любечской мужской монастырь св. Антония (к вопросу о хронологических рамках существования) // Археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2011 г. – Чернігів, 2012. – С. 49–52

Кондратьєв І., Ситий Ю. Етапи існування Любецького замку в ХІV–ХVІІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень Б.О. Рибакова) // Сіверянський літопис. – 2012. – №№ 5–6. – С. 12–21.

Краю Ріпкінський мій. – К., 2004. – 144 с.

Кужільний І. Свинь чи Замглай // Сіверянський літопис. – 1995. – № 3.

Кужільний І. Звеничів – село козацьке // Чернігівський вісник. – 1991. – 6 вересня. – С. 2.

Кужільний І. Дзвонами віків озивається, або звідки пішла назва села Звеничів // Сіверянський літопис. – 2000. – № 2. – С. 154–160.

Кузнецов Г.О. Пльохівський волок // Деснянська правда. – 1991. – 14 лютого.

Курданов А. Пакульські хутори // Сіверянський літопис. – Чернігів, 1995. – № 3.

Курданов А. Село Пакуль на зламі століть. – Чернігів, 1996.

Курданов А. Голос пам’яті (історія села Пакуль та його околиць). – Чернігів, 1998.

Курданов А. Поживемо Пакуль. – Ніжин, 2010.

Куценко Т. З історії гончарства в Олешні // Сіверянський літопис. – 1995. – № 2. – С. 38 – 43.

Моця А.П. Табаевские курганы (по данным археологических исследований и материалам музейных фондов) // Тезисы Черниговской обл. науч.-мет. конф., посвящ. 90-летию Черниговского исторического музея (декабрь, 1986 г.). – Чернигов, 1986. – С. 54 – 55.

Листопад І. Село і серце хліборобове // Гарт. 1995. – 19 серпня (про Мньов).

Літописний Любеч // Віроцький В.Д., Карнабід А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. – К., 1999. – С. 84 – 93.

Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі. – К., 1997.

Любеч та його округа в 1726 р. // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4.

Ляшев О. Роїщенські звичаї та обряди // Сіверянський літопис. – 1997. – № 4. – С. 116 – 128.

Половникова С. Духовна спадщина графа // Деснянська правда. –1999. – 12 жовтня (про Г.Милорадовича).

Савченко В. Так починався Славутич // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4.

Сапон В. Білоуський волок // Деснянська правда. – 1991. – №12. – 17 січня. – С. 3.

Ситий Ю. Матеріальна культура Любецького замку середини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. // Археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2011 г. – Чернигов, 2012. – С. 88–93.

Соловей М. Останній виток (про добрянських старообрядців) // Людина і світ. – 1981. – № 2.

Студьонова Л.В. Чернігівки в житті славетних. – Чернігів, 1996 (Володимир же був від Малуші).

Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. – К., 1968. – С. 113-128.

Храпачов О.Д. Добрянка і добрянці // Колгоспне життя. – 1986. – № 6.

Хропачов О.Д. Творив тут поет // Життя Полісся. – 1993. – 15 вересня (про перебування Т.Шевченка на Чернігівщині).

Шекун А.В. Древний сухопутный путь между Черниговом и Любечем // Архітектурні та археологічні старожитності Чернігівщини. – Чернігів, 1992.

Шекун А.В., Коваленко В.П. Летописный Листвен (к вопросу о локализации) // Советская археология . – 1984. – № 4. – С. 62–74.

Шекун О.В., Коваленко В.П., Фомін О.В. Давньоруський Звеничів і скарб арабських дирхемів // Археологія. – 1992. – № 1.

Шекун А.В., Терпиловский Р.В. Памятники І в.до н.э. у с. Деснянка близ Чернигова. – Чернигов, 1993.

Шекун О.В. До вивчення стародавніх водних шляхів Чернігівської землі // Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали Міжнародного поьового археологічного семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження В.Й. Довженка. – Чернигов, 2012. – С. 332–338.

Шекун А.В. Могильник милоградской культуры у с. Деснянка близ Чернигова // Археологічні старожитності Подесення. – Чернігів, 1995. – С. 152–158.

Черненко О. Давньоруські скарби Чернігівського музею // Родовід. – 1996. – № 14 (про Гущинський скарб).

Черненко О., Ясновська Л. Археологічні дослідження П.М. Добровольського на Чернігово-Сіверщині // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5 . – С. 34 – 40.

Населені пункти: Гущин (давньоруський могильник, городище та гущинський скарб) – Михайло-Коцюбинський (про В.М. Еллана-Блакитного) – Пакуль (етнографічний нарис) – Дніпровське (літописний Навоз) – Пустинки (поселення тшинецько-комарівської культури) – Мньов – Славутич (історія будівництва) – Неданчичи – Любеч (істор. довідка, Любецький замок, Преображенська церква ХІХ ст., Кам’яниця Полуботка ХVIII ст., постать Г.А.Милорадовича) – Петруші (давньоруське поселення ХІ – ХІІІ ст. в урочищі Козарки) – Ріпки (історична довідка) – Старі Яриловичі (постать П.М.Добровольського) – Нові Яриловичі – Добрянка (про старообрядців, перебування О.Пугачова) – Олешня (історія родини Ліндфорс, розвиток гончарства, С. Русова) – Звеничів (давньоруський Звеничів, скарб арабських дирхемів) – Малий Листвен (літописний Листвен) – Табаївка (курганний некрополь літописного Оргоща) – Рогоща (літописний Оргощ) – Шумлай (давньоруський колодязь на поселенні Х – ХІІІ ст.) – Роїще (поселення київської культури) – Деснянка (поселення ранньозалізного віку)– Старий Білоус (сільська садиба Х – ХІІ ст., діяльність І.Я. Дуніна-Борковського) – Масани.

Методичні поради:Маршрут дозволяє познайомитись студентам з територією межиріччя Десни та Дніпра. Тому, зверніть увагу на географічні та кліматичні умови в яких проживає населення на вашому маршруті; визначте топоніми та гідроніми. Розглядаючи пам’ятки археології, історії, архітектури, обов’язково пов’язуйте їх з легендами, переказами та билинами, які відомі в цій місцевості, з історичними подіями та історичними особами, що допоможе вам дати більш повну характеристику населеним пунктам на маршруті.

Розглядаючи літописні міста, пригадайте першу літописну згадку про них та порівняйте з результатами археологічних досліджень. Зверніть увагу на сучасний стан пам’яток історії та культури.

Контрольні питання:

1. Назвіть найдавніші поселення на Вашому маршруті.

2. Дайте характеристику гущинському та звеничевському скарбам.

3. В якому із містечок на Вашому маршруті О.Пугачов отримав паспорт?

4. В якому містечку і ким був поставлен пам’ятник Олександру ІІІ?

5. Який населений пункт мав назву Навози?