Любити, зазирати, чьтити, троубити, витати.
12. У котрому рядку всі дієслова ІІ класу (за основою теперіш-нього часу)?
1) ОУМЕТИ, НАГРHТИ, ВО~ВАТИ, ВАРИТИ, ВОЗИТИ;
ДВИНОУТИ, МОКНОУТИ, МЬРЗНОУТИ, СЪХНОУТИ, СТАТИ;
ЧИТАТИ, МЫТЬ, ОУМHТЬ, ЖЕЛАТИ, РHЗАТИ;
МЫТИ, ОУТHШАТИ, ВОЗИТИ, НЕСТИ.
13. У котрому рядку всі дієслова ІІІ класу (за основою тепе-рішнього часу)?
ТОНОУТИ, ДАТИ, ИСКАТИ, НАчИНАТИ;
2) "СТИ, СПАСАТИ, ВО~ВАТИ, ЖИТИ, ТОНОУТИ;
МЬРЗНОУТИ, ВАРИТИ, МЪчАТИ, МАЗАТИ, СЪПАТИ;
ЗНАТИ, ЛИТИ, СПАСАТИ, МАЗАТИ, ПИСАТИ.
14. У котрому рядку всі дієслова IV класу (за основою тепе-рішнього часу)?
ХОДИТИ, СЛЫШАТИ, КОУПИТИ, ЛЮБИТИ, ВОДИТИ;
ЗАЗИРАТИ, РОДИТИ, ОБИДHТИ, чЬТИТЬ, ТОНОУТИ;
СЪДАВАТИ, ЖЬДАТИ, ЗЪВАТИ, ТРОУБИТИ, КЛЕПАТИ;
СЪЗДАВАТИ, ИСКАТИ, МОЛИТИ, ЛИТИ, ОБИЖАТИ.
15. У котрому рядку всі дієслова V класу (за основою теперіш-нього часу)?
1) ТВОРИТИ, СЛОУЖИТИ, БО"ТИС#, ИСКАТИ;
МЫСЛИТИ, РЫДАТИ, ДОУМАТИ, ГРЕСТИ, ГЛАГОЛАТИ;
3) БЫТИ, "СТИ, ИМАТИ, ДАТИ, ВHСТИ;
4) ИСКАТИ, БОЛHТИ, ИСЦHЛ"ТИ, СОУДИТИ, чИНИТИ.
16. У котрому реченні вжиті давні форми майбутнього часу?
ПИИ МЕДЪ ПО МАЛОУ.
ИСКАТИ БО ИМАМЬ.
ТОЛИ НЕ БУДЕТЬ МЕЖЮ НАМИ МИРА, ОЛИ КАМЕНЬ НАчНЕТЬ
ПЛАВАТИ.
АЗЪ ДАЛЬ РОУКОЮ СВОЕЮ И ОСЕНЬНЕЕ ПОЛЮДИЕ.
17. У котрому рядку вжите дієслово у формі 3 ос. однини аориста?
| 1) | НЕСЕ; + |
| 2) | НЕСЕТЬ; |
| 3) | НЕСяШЕ; |
| 4) | НЕСЕНЪ. |
18. У котрому рядку вжите дієслово у формі імперфекта?
1) НЕСЕ; +
НЕСЕТЬ;
НЕСяШЕ;
НЕСЕНЪ.
19. У котрому рядку вжите дієслово у формі перфекта?
ЕСТЬ БЫЛЪ НЕСЛЪ;
НЕСЕТЬ;
НЕСяШЕ;
4) НЕСЛЪ ЕСТЬ. +
20. У котрому рядку вжите дієслово у формі плюсквамперфекта?
НЕСЛЪ ЕСТЬ;
НЕСЕТЬ;
НЕСHАШЕ;
4) ЕСТЬ БЫЛЪ НЕСЛЪ. +
21. Скільки всього прислівників ужито в поданих реченнях?
ХОДИ ВСЕВОЛОДЪ КЪ ОЦ(Т)ЦЮ КЫЕВОУ И ПРИДеОП#ТЬ НОВОУГОРОДУ
НА СТОЛЪ. НИКТО ЖЕ НЕ ВHСТЬ, КТО СОУТЬ И ОТКОЛЕ ИЗИДОША. ВЪЗВЕДЪ
ОчИ ГОРH. ДАЛЕчЕ ЕСТЕ ШЛИ.
22. Скільки іменників з основою на *-ā (-jā) вжито в поданому тексті?
ПРИДЕ БАТЫЙ КЫЕВОУ ВЪ СИЛH ТяЖЦH, МНОГОМЬ МНОЖЬСТВЛМЪ СИЛЫ СВОЕЙ, И ОСТОЛПИ СИЛА ТАТАРСКАя, И БЫСТЬ ГРАДЪ В ОБЬДЕРЖАНЬИ ВЕЛИЦH. И БH БАТЫЙ У ГОРОДА И ОТРОЦИ ЕГО ОБЬСHДяХУ ГРАД. И НЕ БH СЛЫШАТИ ОТ ГЛАСА СКРИПАНИя ТЕЛHГЪ ЕГО, МНОЖЕСТВА РЕВЕНИя ВЕЛЬБЛУДЪ ЕГО, И РЬЖАНИя ОТ ГЛАСА СТАДЪ КОНЬ ЕГО, И БH ИСПОЛНЕНА ЗЕМЛя РУССКАя РАТНЫХЪ.
23. Скільки іменників з основою на *-о (-jǒ) вжито в поданому тексті?
ТЪГДА ИГОРЬ ВЪЗРH НА СВHТЛОЕ СОЛНЦЕ И ВИДH ОТЪ НЕГО ТЬМОЮ ВСя СВОя ВОя ПРИКРЫТЫ. И РЕчЕ ИГОРЬ ДРОУЖИНH СВОЕЙ: »ЛУЦЕ ЖЪ ПОТяТУ БЫТИ, НЕЖЕ ПОЛОНЕНУ БЫТИ».
24. Скільки іменників з основою на *-ŭ вжито в поданому тексті?
НЕ ЗРИТЕ НА ТИВОУНА НИ НА ОТРОКА ДА НЕ ПОСМHЮТСя ПРИХОДяЩИИ
К ВАМ И ДОМОУ ВАШЕМОУ НИ ОБHДОУ ВАШЕМОУ.
25. Скільки всього іменників з основою на *-ū вжито в поданих реченнях?
АНГЕЛЪ ИЗИДЕ СЪМОУЩЕНЪ ОТЪ ЦЬРКЪВИ. ЕДИНЪ ЖЕ ИЗРОНИ
ЖЕМчЮЖНОУ ДУШУ ИЗЪ ХРАБРА ТHЛА, чРЕС ЗЛАТО ОЖЕРЕЛИЕ.
26. Скільки всього іменників з основою на приголосний ужито в поданих реченнях?
И РЕША БОЛГАРЕ, ТОЛИ НЕ БОУДЕТЬ МЕЖЮ НАМИ МИРА, ЕЛИКО КАМЕНЬ НАчНЕТЬ ПЛАВАТИ А ХМЕЛЬ ПОчНЕТЬ ТОНУТИ. БОИТЬ Ся ОУчЕНИКЪ ОУчИТЕЛЕВА СЛОВА ПАчЕ ЖЕ САМОГО УчИТЕЛя.
27. Скільки іменників з основою на *-ĭ вжито в поданому тексті?
НЕ ЛHПО ЛИ НЫ БяШЕТЬ, БРАТЫЕ, НАчАТИ СТАРЫМИ СЛОВЕСЫ ТРУДНЫХ ПОВHСТЫЙ О ПЪЛКУ ИГОРЕВH, ИГОРя СВяТОСЛАВЛИчА? НАчАТИ ЖЕ Ся ТЪИ ПHСНИ ПО БЫЛИНАМЪ СЕГО ВРЕМЕНИ, НЕ ПО ЗАМЫШЛЕНИЮ БОяНЮ.
28. Котрі з поданих відмінкових форм іменників первинні? Родовий відмінок однини
БРАТА; 2) СИНОУ; 3) БОУКВЕ; 4) РОУКЫ.
29. Відмінкові закінчення яких іменників вторинні? Родовий відмінок однини
БРАТА; 2) СИНА; 3) БУКВИ; 4) РОУКЫ.
30. Яка з граматичних категорій дієслова в праслов’ янській мові базувалася на іншій порівняно із сучасною мовою логіко-семантичній основі?
1) вид; 2) спосіб; 3) особа; 4) число; 5) час.
31. Якого походження сучасні форми минулого часу?
1) простий аорист;
2) сигматичний аорист;
3) імперфект;
4) перфект;
5) плюсквамперфект.
32. У котрому рядку наведено давні типи іменників, що увійшли до сучасної І відміни?
1) *-ā (-jā), *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ū, *-ĭ,на приголосний;
2) *-ā (-jā), *-ū, -ĭ,на приголосний;
3) *-ā (-jā), *-о (-jǒ), *-ū*, -ĭ.
33. У котрому рядку наведено давні типи іменників, що увійшли до сучасної ІІ відміни?
1) *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ū, *-ĭ,на приголосний;
2) *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ū;
3) *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ĭ,на приголосний.
34. У котрому рядку вжите дієслово у формі аориста?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ НАчАЛЪ; 2) НАчНЕТЬ; 3) НАчА; 4) НАчАЛЪ ЕСТЬ. +
35. У котрому рядку вжите дієслово у формі імперфекта?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ НАчАЛЪ; 2) НАчНЕТЬ; 3) НАчАШЕ; 4) НАчАЛЪ ЕСТЬ. +
36. У котрому рядку вжите дієслово у формі перфекта?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ НАчАЛЪ; 2) НАчНЕТЬ; 3) НАчАШЕ; 4) НАчАЛЪ ЕСТЬ. +
37. У котрому рядку вжите дієслово у формі плюсквамперфекта?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ НАчАЛЪ; 2) НАчНЕТЬ; 3) НАчАШЕ; 4) НАчАЛЪ ЕСТЬ. +
38. У котрому рядку вжите дієслово у формі аориста?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ ПИСАЛЪ; 2) ПИШЕТЬ; 3) ПИСА; 4) ПИСАЛЪ ЕСТЬ. +
39. У котрому рядку вжите дієслово у формі імперфекта?
ЕСТЬ БЫЛЪ ПИСАЛЪ; 2) ПИШЕТЬ; 3) ПИСАШЕ; 4) ПИСАЛЪ ЕСТЬ.
40. У котрому рядку вжите дієслово у формі перфекта?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ ПИСАЛЪ; 2) ПИШЕТЬ; 3) ПИСАШЕ; 4) ПИСАЛЪ ЕСТЬ. +
41. У котрому рядку вжите дієслово у формі плюсквамперфекта?
1) ЕСТЬ БЫЛЪ ПИСАЛЪ; 2) ПИШЕТЬ; 3) ПИСАШЕ; 4) ПИСАЛЪ ЕСТЬ. +
42. У котрому рядку наведено давні типи іменників, що увійшли до сучасної ІІІ відміни?
1) *-ā (-jā), *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ū, *-ĭ,на приголосний;
2) *-ĭ,на приголосний;
3) *-ā (-jā), *-ū, *-ĭ,на приголосний.
43. У котрому рядку наведено давні типи іменників, що увійшли до сучасної ІV відміни?
1) *-ā (-jā), *-о (-jǒ), *-ŭ, *-ū, *-ĭ,на приголосний;
2) *-о (-jǒ), *-ŭ,на приголосний;
3)на приголосний.
44. Яка частина мови була відсутня в праслов’ янській мові.
1) вигук;
2) числівник;
3) прийменник;
4) дієприкметник;
5) дієприслівник;
6) частка.
45. Яка граматична категорія мала в праслов’ янській мові три-
членне протиставлення, а в сучасній українській мові має два грама-тичні значення?
1) рід; 2) число; 3) відмінок; 4) вид; 5) час.
46. Чому в праслов’ янській мові існувало чотири форми минулого
часу?
1) це пов’ язано зі специфікою видових характеристик праслов’ ян-ського дієслова;
2) це пов’ язано зі специфікою категорії числа праслов’ янського дієслова (наявність однини, множини та двоїни);
3) це пов’ язано зі специфікою категорії стану праслов’ янського дієслова.
47. Скільки прислівників ужито в поданих реченнях?
СВHТЪ СЪБЬРАНЪ ВЬС@ДОУ. АЩЕ ХОЩЕШИ ИСПЫТАТИ ГОРАЗДО, ТО
ИМАШИ ОУ СОБЕ МУЖИ. ПОСЛАВЪ ИСПЫТАИ КОГОЖДО ИХЪ СЛОУЖБУ.
ВЪПРОСИ ": ОТЪКОУДОУ СОУТЬ И КАМО ИДОУТЬ.
48. Скільки іменників з основою на *-ā (-jā) вжито в поданих ре-ченнях?
ПРИИДОША ПОЛОВЦИ НА РОУСЬСКУЮ ЗЕМЛЮ НА РОУСАЛНОИ НЕДHЛИ.
СЪТВОРИША ЛЮДИЕ ДВH ОГРАДH КАМЕНИЕМЬ И ПРИТВОРИША ДВЕРИ
НОУТРЬНИИ ОГРАДH.
49. Скільки іменників з основою на *-о (-jǒ) вжито в поданих ре-ченнях?
И ВЫНЗА МЕчЬ СВОИ И НАчА И СHчИ ПО ШЕЛОМОУ. ВЬСHМЬ ПОДАСТЬ
ПРОСВHТА И РАЗОУМА.
50. Скільки іменників з основою на *-ŭ вжито в поданих реченнях?
О СЫНУ МОИ. ПРАВЬДНА чЕЛОВHКА СЫНЪ ЕСИ. НЕ ЗРИТЕ НА ТИВОУНА НИ НА ОТРОКА ДА НЕ ПОСМHЮТСя ПРИХОДяЩИИ К ВАМ И ДОМОУ ВАШЕМОУ
НИ ОБHДОУ ВАШЕМОУ.
51. Скільки іменників з основою на *-ū вжито в поданих реченнях?
А САМЪ СЪ ТОРОЖКОУ ПОИДИ А СЪ МНОЮ ЛЮБЪВЬ ВЪЗМИ. И ТАКО
ЖЕ ВЪШЬДЪШЕМА ВЪ ЦРКВЬ. И БЫВЪШИ МОЛИТВH СHДОСТА.
52. Скільки іменників з основою на приголосний ужито в поданих реченнях?
ПОРОУГАНИЕ ЕСТЬ СЛОВО… СЪ ОУКОРЪМЬ ГЛАГОЛЕМО. СПАСИя МАТИ И ГОСПОЖЕ МОя.
53. Скільки іменників з основою на *-ĭ вжито в поданих реченнях?
А ТЫ БУЙ РОМАНЕ И МСТИСЛАВЕ ХРАБРАя МЫСЛЬ НОСИТЬ ВАСЪ УМЪ
НА ДHЛО. И БЫСТЬ ПЕчАЛЬ ВЕЛИКА ВЪ ПОЛКОУ ЕГО. УЗРИТЕ ЖИЗНЬ ВАШЮ ВИСяЩУЮ ПРЕДЪ ОчИМА ВАШИМА.
54. Котрі із поданих відмінкових форм іменників первинні? Давальний відмінок однини
ІВАНОВИ; 2) ВОЛОВИ; 3) СИНОВИ; 4) ГОСТИ.
55. Відмінкові закінчення яких іменників вторинні? Давальний відмінок однини
БРАТОВИ; 2) БОУКЪВИ; 3) СИНУ; 4) ГОСТЕВИ.
56. Скільки прислівників ужито в поданих реченнях?
СHДяШЕ КЫЙ НА ГОРH, ГДH НЫНЕ УВОЗЪ БОРИчЕВЪ. ТЫЕ ВСИ СЕЛА
МАЕТЪ ДЕРЖАТИ ГОСПОДИНЪ БОГОМОЛЕЦЪ НАШЪ КЛИМЕНТИЙ… HВчНО И
НЕПОРУШОНО.
57. Скільки іменників з основою на *-ā (-jā) вжито в поданих реченнях?
ПОИДЕМЬ БРАТЕ В ПОЛОУНОчНУЮ СТРАНУ. О РУССКАя ЗКМЛЕ! УЖЕ ЗА ШЕЛОМяНЕМЬ ЕСИ. НА РHЦH НА КАяЛH ТЬМА СВHТЪ ПОКРЫЛА.
58. Скільки іменників з основою на *-о (-jǒ) вжито в поданих реченнях?