Логічні елементи емітерно-зв'язаної логіки
Схемотехніка елементів ЕЗЛ базується на використанні диференціального підсилювача в режимі перемикання струму. Елементи ЕЗЛ з’явилися в 1967 р. і в даний час є над швидкодіючими серед напівпровідникових елементів на основі кремнію. Затримка поширення сигналів в елементах ЕЗЛ зменшилася до субнаносекундного діапазону (порядку 1 нс).
Над швидкодія елементів ЕЗЛ досягається за рахунок використання ненасиченого режиму роботи транзисторів, вихідних емітер них повторювачів, малих амплітуд логічних сигналів (біля 0,8 В). У логічних елементах ЕЗЛ є пара фазний вихід, що дозволяє одночасно отримувати пряме та інверсне значення реалізованої функції. Це дає значне зниження загальної кількості мікросхем в апаратурі.
Особливостями схемотехніки ЕЗЛ та її характеристик є:
можливість об’єднання декількох елементів для утворення нових логічних функцій;
можливість роботи на низькоомному навантаженні завдяки наявності емітер них повторювачів;
невелике значення роботи перемикання і незалежність споживаної потужності від частоти перемикання;
висока стабільність динамічних параметрів при зміні температури і напруги живлення;
використання від’ємного джерела живлення і заземлення колекторних кіл, що зменшує залежність вихідних сигналів від завад у шинах живлення.
До недоліків ЕЗЛ відносять складність схем, значне споживання потужності та труднощі узгодження з мікросхемами ТТЛ і ТТЛШ.
Промисловість випускає ряд серій ЕЗЛ: 100, 137, 138, 187, 223, 229, 700, 500 і К1500. Високі техніко економічні характеристики мікросхем серій 500 і К1500 обумовили їх широке застосування у швидкодіючих цифрових пристроях. Типові значення параметрів елементів ЕЗЛ приведено в табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Номер серії елементів ЕЗЛ | tР, нс | РСС, мВт | АП, пДж |
К1500 | 0,75 |
Мікросхеми ЕЗЛ серії 500 виготовляють за напівпровідниковою дифузійною пленарно-епітаксіальною технологією. Усі компоненти мікросхеми розташовують в одному кристалі кремнію і ізолюють обернено зміщеними p-n-переходами.
Схема типового логічного елемента ЕЗЛ серії 500 показано на рис. 2.21.
Схема ЕЗЛ вміщує:
· перемикач струму (логічні транзистори VT1, VT2, опорний транзистор VT3, резистори R1, R2, R3);
· джерело опорного зміщення (транзистор VT4, діоди VD1, VD2, резистори R5, R6);
· вихідні емітерні повторювачі (транзистори VT5, VT6).
Напруга на відкритому переході база-емітер кремнієвого транзистора є постійним параметром U*=0,8 В. При аналізі роботи елемента приймаємо домовленість від’ємної логіки: значення лог. 0 відображається високим (з урахуванням знаку) рівнем напруги UН=-0,9 В; значення лог. 1 відображається низьким рівнем напруги UL=-1,7 В. Амплітуда (перепад) логічного сигналу Um= UН- UL= 0,8 В.Опорна напруга перемикача струму розташовується симетрично щодо рівнів двійкових сигналів і визначається як середнє: UОП=-( UН-+UL)/2=-1,3 В.
Якщо хоча б на один із входів подана напруга UН=-0,9 В, то даний транзистор відкривається, на нього перемикається струм ІЕ, що створює на резисторі R1 падіння напруги мінус 0,9 В. При цьому опорний транзистор закритий і на резисторі R2 падіння напруги рівне -0,1 В.
Якщо на усі входи подані рівні UL=-1,7 В, то транзистори VT1, VT2 закриваються, а транзистор VT3 відкривається і на нього перемикається струм ІЕ. У цьому випадку падіння напруги на резисторі R1=-0,1 В, а на резисторі R2 мінус 0,9 В. При цьому на колекторах лівого і правого плеча рівні напруги не відповідатимуть взятому значенню двійкового сигналу. Емітерні повторювачі на транзисторах VT5, VT6 зміщують рівні сигналів, які надходять на їхні бази з лівого і правого плеча перемикача, U*=0,8 В у бік від’ємних сигналів:
UОН=-(U*+0,1)=-0,9 В; UОL=-( U*+0,9)=-1,7 В.
Внаслідок цього рівні вхідних і вихідних сигналів відповідають чинному стандарту. Часові діаграми роботи елемента ЕЗЛ показані на рис. 2.22.
Як випливає з часових діаграм, вхідні і вихідні логічні сигнали змінюються на ±0,4 В щодо опорної напруги.
У від’ємній логіці елемент ЕЗЛ реалізує на прямому виході F функцію І, а на інверсному виході Y – функцію НЕ І, що записується як НЕ-І/І. У позитивній логіці елемент ЕЗЛ реалізує функцію НЕ-ЧИ/ЧИ.
Резистори R7 і R8 опором 50 кОм підключені до джерела від’ємного живлення і забезпечують протікання зворотного базового струму, а також надійне закривання вхідних транзисторів, які не використовуються (незадіяні входи не потрібно підключати до лог. 1). Крім того ці резистори є навантаженням для джерела вхідних сигналів.
У елементах ЕЗЛ серії 500 навантажувальні резистори емітерного повторювача (ЕП) винесені за межі мікросхеми, що знижує потужність розсіювання, і забезпечує можливість організації монтажної логіки. Зовнішні навантажувальні резистори опором 0,3-3,0 кОм підключають між виходом ЕП і основним джерелом живлення -5,2 В. При роботі на низькоомне навантаження 50-200 Ом резистори можуть підключатись до додаткового зниженого джерела живлення -2,0 В.
Підключення від’ємної напруги живлення до емітерного кола і заземлення колекторів забезпечує кращу завадостійкість до перешкод і меншу залежність вихідних сигналів від наведених завад у колі емітера. Опір резистора R3 у декілька разів більший опорів R1 і R2, чим досягається сталість струму ІЕ у плечах перемикача струму. Крім того, співвідношення опорів резисторів R1, R2 і R3 підібрано так, щоб на виході закритого плеча встановлювалась напруга -0,1 В за рахунок протікання струму бази ЕП, а на виході відкритого плеча напруга становила -0,9 В за рахунок протікання струму ІЕ.
Колектори ЕП підключені до окремої шини землі; це пов’язано з тим, що струми повторювачів мають імпульсний характер і вони створюють перешкоди у провідниках, які підводять напругу.
У елементах ЕЗЛ допускається об’єднання виходів, як показано на рис. 2.23. Об’єднання прямих виходів збільшує коефіцієнт об’єднання по І; об’єднання інверсних виходів дозволяє реалізувати функцію НЕ-І-ЧИ.