Класифікація та зміни звуків
1. Звуки мови, їхня акустична й артикуляційна характеристика.
2. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема, звук. Варіанти фонем.
3. Система голосних фонем СУЛМ. Класифікація голосних.
4. Система приголосних фонем СУЛМ. Класифікація приголосних.
5. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків (загальна характеристика).
6. Явища асиміляції та дисиміляції в системі приголосних.
7. Подовження приголосних звуків: визначення, різновиди та причини.
8. Найтиповіші чергування голосних і приголосних при словотворенні і словозміні.
9. Поняття про склад. Типи складів в українській мові (за характером кінцевого звука, за характером початкового звука, за кількістю фонем, за відношенням до наголосу).Закони українського складоподілу.
Література
Сучасна українська літературна мова : підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, Н. І. Тоцька та ін. / За ред. А.П. Грищенка. — К. : Вища шк., 2002.
Сучасна українська літературна мова : підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін. / За ред. М. Я. Плющ. – К. : Вища шк., 2000.
Сучасна українська літературна мова : Вступ. Фонетика / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969.
Завдання
(удома виконати завдання 1-3, 10-13, 17)
Будьте готові до написання самостійної роботи за темою цього заняття!
Завдання 1. Підготуватися до відповідей на теоретичні питання.
Завдання 2. Порівняти записи тексту фонетичною та фонематичною транскрипціями. Зробити висновок про особливості відтворення фонемного та звукового складу слів шляхом фонемного та шляхом фонетичного транскрибування.
Орфографічний запис. Золоті, рівномірно розтрушені зернята падали на ґрунт. Кожне лягало на пухку чорноземну постіль, і, здається, раділо, що діждалося цієї пори, що скоро проросте воно, цупко вхопившись корінням за ґрунт, спочатку викине ніжну зелену парость, а далі викине волос…(І.Цюпа).
Фонематична транскрипція.| Золот'і | р'івном'ірно розтрушен'í зерн'ата падали на ґрунт || кожне л'агало на пухку чорноземну пост'іл' | і | здайец'ц'а | рад'іло | шчо д'іждалос'а ц'ійéйі пори | шчо скоро проросте воно | цупко вхопившис' кор'ін'н'ам за ґрунт | спочатку викине н'іжну зелену парос'т' | а дал'і викине волос|| |
Зауважте! Фонематична транскрипція СУЛМ збігається переважно з орфографічним написанням.
Спрощена фонетична транскрипція. [Золоут'í / р'іўном'íрно роузтрýшеин'í зеи рн'áта пáдали наґрýнт // кóжне л'агáло напухкý чорнозéмну пóст'іл' / і / здайéц':а / рад'іло / шчод'іждáлос'а ц'ійéйі порú / шчоскóро проростé вонó / цýпко ўхопúўшис' коур'ін':ам заґрунт / спочáтку вúкиене н'іжну зеилéну пáрос'т' / адáл'і вúкиене вóлос//]
Зауважте! У точній фонетичній транскрипції (при записах у діалектологічних експедиціях, у спеціальних працях з фонетики) використовуються й інші численні позначки.
Завдання 3. З поданого уривку тексту виписати слова, у яких відбуваються позиційні зміни голосних і приголосних звуків. Вибрані слова записати фонематичною і фонетичною транскрипціями, випадки позиційних модифікацій підкреслити.
Якось раптово зчах і зів'яв рум'яний красень вечір, швидко густішали сутінки, що невдовзі переросли в темряву, на небі висіялися дрібненькі миготливі зірки, а з широкої долини Росі на круті горби потягло туманом і сирою прохолодою (В. Малик).
Завдання 4.Відтворити фонематичний і фонетичний склад поданих слів, записавши їх відповідними транскрипціями.
Розчісуються
Ситцевий
Ощасливив
Надзелень
Підживити
Внучці
Суверенність
Шістнадцять
З-посеред
Іграшці
Завдання 5.Подані слова у їх фонетичному записі розподілити за відповідними графами таблиці «Різновиди асиміляції за характером звукових змін у мовленні».
| № з/п | Різновиди асиміляції | Ілюстрації |
| За дзвінкістю | Зразок: [коз'бá] | |
| За глухістю | ||
| За палатальністю | ||
| За способом творення | ||
| За місцем творення | ||
| За місцем творення і палатальністю | ||
| За місцем творення і глухістю | ||
| За місцем і способом творення | ||
| За способом творення і палатальністю |
Селитьба, як де, смієшся, сирітчин, розчерк, сусідці, цвях, чешці, норвежця, від центру, студентів, карбованця, зсунути, віднісши, безживний.
Завдання 6.Зробити фонематичний і фонетичний запис поданих слів. Схарактеризувати наявні у словах асиміляції за поданим нижче зразком.
Зразок: фінський, |фінс'кий|, |ф’ін'с'кий|
|нс'| → [н'с'] – асиміляція суміжна, регресивна, за палатальністю, неповна, не закріплена на письмі.
Розчісувати
п’ятдесят
сніжці
каєшся
обкреслити
отже
дьогтю.
Завдання 7.Записати слова фонематичною і фонетичною транскрипцією. Розмежувати випадки повної і неповної асиміляції приголосних.
Умиваються
Розчистити
Надзелень
Пісня
Вітчизна
Смієшся
Вишгород
Зшивання
Завдання 8.Зробитифонематичний і фонетичний запис поданих слів. Визначити й схарактеризувати випадки модифікацій приголосних звуків.
Агентств
Зчепити
Шістнадцять
Відразу
Самотність
Якісний
Вплав
Сонячний
Завдання 9.Пояснити історичні зміни, які відбулися у фонетичному складі слів.
Вощина, паризький, дужчий, нижчий, козацтво, Німеччина.
Завдання 10.З’ясувати причину подовження приголосних звуків у словах. Назвати різновид подовження (історичне, структурне, асимілятивне, в іншомовних словах).
Зразок: піддобритися, |дд| - [д:] – межа префікса і кореня, структурне подовження.
Возз’єднання
Ллєш
Попідтинню
Розгомоняться
Несказанно
Інновація
Розсипати
Завдання 11.Розмежувати слова з |е| та |о| залежно від типу чергування, яке вони репрезентують. До поданих слів дібрати ті, що ілюструють це чергування. Матеріал систематизувати за поданим зразком. Зразок виконання:
| |о|, |е| з |і| | |о|, |е|з Ø | |е| з |о| після шиплячих та й |
| |чоло| - |ч'ілний| | |зморшчечка - |зморшчечок | |байечка | - |байок | |
Сільничка, радість, черниця, женці, крайок, ведмедів, мандрівка.
Завдання 12.У кожному рядку виявити слово, у якому не відбувається чергування приголосних при його творенні.
А пташина, кожушина, машина, глушина
Б вощина, піщина, община, ліщина
В підніжний, преніжний, підсніжний, присяжний
Г чарівниця, попутниця, мрійниця, таємниця
Ґ уривчастий, кетяжистий, кряжистий, розмашистий
Завдання 13.До поданих дієслівних форм дібрати такі, які виявляють чергування приголосних при формотворенні. Морфонеми підкреслити.
Вигасити
Вилазити
Вимастити
Угледіти
Посвятити
Розграфити
Вимолотити
Вихватити
Полюбити
Виловити
Вичистити
Завдання 14.Записати слова фонетичною транскрипцією і поділити їх на склади.
Розбрат
Натщесерце
Грудка
Земля
Розкішний
Зіркий
Весілля
Банкрут
Місто
Нудьга
Вістря
Завдання 15.Виявити, у якому рядку всі слова згруповані за однією ознакою. Записати їх фонетичною транскрипцією і поділити на склади.
1. За наявністю всіх відритих складів у словах.
А іскра, охнути, вкладник
Б світло, Мстислав, Мирослава
В кравецтво, ллється, насадження
2. За наявністю у слові напівзакритого складу.
А внук, вовк, варвар
Б корисливий, влучність, вдалий
В в’їхав, вартий, найкращий
Завдання 16.Виявити слова, у яких хоча б один склад мав різне кількісне співвідношення фонем і звуків, записати ці слова фонематичною і фонетичною транскрипціями. Відповідні слова підкреслити.
Прощається, хижацький, верховодка, зцілений, зчорнілий, вітаєшся, звідси, маніпулюють.
Завдання 17.Відтворити фонетичний склад поданих слів, поділити їх на склади. Підкреслити наголошені склади однією лінією, а побічно наголошені – двома.
Сільськогосподарський, звуковловлювання, тонкострунний, нафтогазопровід, радіоаматор.
Типи складів
1. Залежно від кінцевого звука
- відкриті (закінчуються голосним)
- закриті (закінчуються приголосним)
- напівзакриті (закінчуються і-, у-нескладотворчим)
2. Залежно від початкового звука
- прикриті (починаються приголосним)
- неприкриті (починаються голосним)
- напівприкриті (починаються і-, у-нескладотворчим)
3. Залежно від місця щодо наголосу
- наголошені
- ненаголошені
- побічно наголошені
Правила складоподілу
1. Один інтервокальний приголосний належить до наступного складу:
лі-то, бе-ре-за, кві-тень.
2. Якщо поруч стоять 2 сонорні звуки, то межа складоподілу проходить між ними:
гор-ло.
3. Якщо з двох приголосних 1-й сонорний, а 2-й будь-який шумний, то межа складоподілу проходить між ними:
вер-ба.
4. Якщо з двох приголосних сонорний стоїть другим, то обидва приголосні входять до наступного складу:
до-бро.
5. Якщо поруч стоять два дзвінкі або два глухі приголосні, то вони відходять до наступного складу:
ну-дьга, мі-сто.
* Якщо з двох дзвінких 1-й є щілинним, то він може відходити до попереднього складу:
друж-ба, дру-жба.
6. Якщо з двох приголосних 1-й дзвінкий, а 2-й глухий, то меже складоподілу проходить між ними:
каз-ка, стеж-ка.
7. З трьох інтервокальних шумних 1-й може залишатися в попередньому складі:
кіс-тка.
* Якщо в такій групі останнім стоїть сонорний, то він притягує усі попередні приголосні:
се-стра, ві-стря.