Теми семінарських та практичних занять

1. Музей як науково-дослідницький та культурно-освітній центр (на матеріалах Рівненського обласного краєзнавчого музею) (2 год).

2. Історія розвитку музеїв України та їх правові засади і діяльність на сучасному етапі (4 год.).

3. Музейна експозиція у практиці музейної справи (на базі Рівненського обласного краєзнавчого музею) (2 год.).

4. Методика вивчення музейних предметів (4 год.).

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ПО ЇХ ПІДГОТОВЦІ

Тема 1. Музей як науково-дослідницький та культурно-освітній центр (на матеріалах Рівненського обласного краєзнавчого музею) (2 год).

1. Основні етапи розвитку Рівненського обласного краєзнавчого музею.

2. Рівненський обласний краєзнавчий музей як науково-дослідницька установа.

3. Культурно-освітня діяльність Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Рекомендована література

1.Антонова Г. М., Нікольченко Ю. М., Пономарьова Т О., Бухало Г. В. Ровенський краєзнавчий музей: путівник. – Львів: Каменяр, 1978.

2.Булига О. Тут дух епох і слава поколінь //Вільне слово. – 2003. - № 18. – 23 травня. – С. 4.

3.Бухало Г. В. Музей барона Федора Штейнгеля // Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. – Вип. 1. – Рівне, 1996. – С. 11 – 16.

4.Ільчук В. Реліквії нашого міста: [Про унікальну колекцію волинських ікон Рівн. Краєзн. музею] // Ого. – 2001. – 23 липня. – С. 8.

5.Маньковська Р. Музейництво в Україні /НАН України. Інститут історії України. – К., 2000. – 140 с.

6.Мушировський В. Сторінки історії музею // Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. – Вип. 1. – Рівне, 1996. – С.7 – 11.

7.Прищепа О. Періодичні видання початку ХХ ст. про діяльність музею Рівненського сільськогосподарського товариства // Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – Вип. ІV. – С. 11 – 15.

8.Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд уминуле. – Рірвне, 2006. – С. 26 – 42.

9.Шлапак Л. Музеї в умовах ринку: проблеми адаптації // Культура України ХХІ століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах. Збірник матеріалів регіональної науково-практичної конференції. – Рівне, 2001. – С. 44 – 47.

10.Юрчук О. П. Нетрадиційні форми роботи з дітьми молодшого// Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи (матеріали ювілейної міжн. наук.-практ. конф.). – К., 1999. – С. 44 – 45.

Методичні рекомендації для підготовки практичного заняття № 1:

Дане практичне заняття проводиться на базі Рівненського обласного краєзнавчого музею (далі РОКМ). Оскільки студенти-історики ще на першому курсі при вивченні окремих тем з історії України, історичного краєзнавства вже мали можливість оглянути окремі зали РОКМ і скласти загальне уявлення про цей заклад культури, в процесі підготовки першого практичного заняття варто детальніше з’ясувати основні етапи його становлення і розвитку, роль музею у формуванні культурно-освітнього середовища Рівного, основні напрямки його діяльності.

Заняття проводиться в експозиційних залах. Викладаючи підготовлений матеріал, студент має обов’язково знаходити підтвердження своїм тезам у діючій експозиції. Насамперед такий метод має застосовуватися в процесі підготовки першого питання. Для цього варто попередньо особисто відвідати музей і вибрати ті експозиційні комплекси, які знайомлять з історією музею.

Свою розповідь краще розпочати з історії самої музейної будівлі. РОКМ розміщений в будинку, збудованому у 1839 р. для потреб Рівненської чоловічої гімназії (реальної гімназії, реального училища). На сьогодні ця будівля – одна з найкращих пам’яток ХІХ століття і єдина в місті, що демонструє стиль провінційного класицизму. У наш час фасад колишньої гімназії прикрашають меморіальні дошки. Адже в стінах цього відомого на всю Волинь навчального закладу вчилися і працювали люди, якими нині пишається Україна – письменники В.Короленко й П.Куліш, визначний історик М.Костомаров. Поляки шанують пам’ять про перебування в Рівному на посаді вчителя гімназії Маріана Дубецького, учасника польського повстання 1863 р. У квітні 1919 р., в період перебування в Рівному уряду Директорії, саме тут розміщувався його департамент освіти, очолюваний міністром І.Огієнком (в майбутньому митрополит Іларіон, глава української греко-православної церкви в Канаді). Із приходом у місто польської влади в 1921 р. в приміщенні колишнього реального училища розмістилася польська державна установа – кураторіум шкільного округу Волинського воєводства. Використовувала будівлю для своїх потреб й радянська влада, розмістивши в ній після Другої світової війни Ровенський обком Комуністичної партії України. Для потреб обласного краєзнавчого музею це приміщення передали в 1975 р. Отож історія Рівного ХІХ – ХХ ст. – невіддільна від діяльності першого середнього навчального закладу в місті та його будівлі.

Відлік історії першого музейного закладу в Рівному, який функціонував при місцевому сільськогосподарському товаристві, традиційно сучасні дослідники фіксують 1906 р. Саме тоді почала формуватися перша музейна колекція завдяки зусиллям директора складу-магазину вище вказаного товариства Е.З.Окенцького. а з 1908 р. вона була виставлена для огляду у двох кімнатах складу-магазину Рівненського сільськогосподарського товариства. В роки Першої світової війни колекція музею була пограбована, а його засновника вбили більшовики. У 1936-1939 рр. у Рівному функціонував музей господарства Волині. Як краєзнавчий музей у Рівному почав функціонувати з 1940 р. Зазначимо, що в роки Другої світової війни, нацисти, пограбувавши частину його цінностей, дозволили діяльність музею, використовуючи його насамперед в системі розважального комплексу вермахту. Сьогодні в РОКМ експонується і зберігається близько 140 тисяч пам’яток матеріальної й духовної культури, які мають художнє, історичне та наукове значення. Окрасою музею є колекція народного одягу Полісся та Волині, збірки творів волинського іконопису, козацької доби, багата археологічна колекція, унікальна збірка стародруків, роботи всесвітньо відомого скульптора Томаша-Оскара Сосновського, уродженця Рівненщини. У результаті наукових експедицій, пошуків у архівах, цілеспрямованій роботі зі старожилами, колекціонерами щороку музейні колекції поповнюються новими надходженнями.

Як науково-дослідницька установа РОКМ займається усіма формами наукової діяльності: проведенням експедицій і польових досліджень, публікацією наукових результатів вивчення окремих предметів музейних колекцій, проведенням наукових конференцій. Наведемо приклад. Так, 25-26 жовтня 2006 р. цей музейний заклад проводив наукову конференцію, присвячену 100-річчю з часу заснування першого музею в Рівному. В роботі конференції взяли участь 70 науковців, краєзнавців, представників громадськості. Низка статей учасників конференції була опублікована в окремому науковому збірнику ( Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск ІV. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – 304 с.). В останні роки обласний краєзнавчий музей налагодив регулярний випуск періодичного видання - “Наукових записок” як підсумок наукової діяльності музею.

Науково-освітня робота є одним із головних напрямків діяльності музею. Музей проводить активну рекламну діяльність, екскурсійну, лекційну роботу, цікаві масові заходи. Гостям міста, відвідувачам музею у вихідні та святкові дні, як правило пропонуються оглядові екскурсії, які дають загальне уявлення про музей. Для постійних відвідувачів розроблені тематичні екскурсії.

Разом із традиційними формами і методами науково-освітньої роботи в музеї використовуються і нетрадиційні, бо саме вони допомагають залучити до нього якомога більше відвідувачів.

На протязі останніх років в РОКМ розроблена і втілюється в життя комплексна програма по роботі з дітьми молодшого віку. Розробкою програми та її реалізацією займалися працівники відділу науково-освітньої роботи. Насамперед була переглянута тематика екскурсій для цієї категорії відвідувачів, а нові тематичні екскурсії готувалися з урахуванням дитячого віку.

Ця програма включає декілька етапів і починається з обслуговування дітей 4-6 років під назвою “Любій малечі про музейні речі”. В процесі розробки екскурсійних заходів для цієї категорії екскурсантів враховувалися їх основні психологічні особливості – підвищену емоційність, рухливість, нестійкість уваги тощо. Діти в такому віці сповнені цікавості до оточуючого світу, у них яскраво проявляється зв’язок з предметним світом, рослинами, тваринами, персонажами казок. Звичною формою діяльності для дітей є гра. Саме тому для дітей дошкільного віку РОКМ пропонує ігрові екскурсії: екскурсії-подорожі, екскурсії-казки, екскурсії-вистави: “Музейні цікавинки”, “Віконечко у природу” тощо. Такі музейні заняття не лише вчать дитину бачити красу оточуючого світу, природи, але й дбайливо ставитися до кожної живої істоти.

На думку авторів розробленої програми для роботи з дітьми дошкільного віку, елементи гри і рухового моделювання дозволяють найбільш ефективно ввести дітей таких вікових категорій у сферу історичного минулого. В РОКМ для них розроблені історичні заняття під загальною назвою “Віконце в історію”: “Козацькому роду нема переводу”; “Історія міста Рівного”; “Звідки прийшла книга?”; “Що вміли наші предки?” Проведення таких занять у ігровій формі дозволяє наймолодшим відвідувачам музею зрозуміти роль експоната у музеї, необхідність його збереження. На другому етапі спілкування зі школярами молодших класів музей пропонує їм нову екскурсійну програму “Твій друг - музей”, розраховану на те, що для її сприйняття учні вже підготовлені.

Новою формою культурно-освітньої роботи РОКМ є музейні свята, зокрема, проведення фольклорно-етнографічного свята “Музейні гостини”, присвяченого Міжнародному дню музеїв (18 травня). У цей день його учасники можуть безкоштовно ознайомитися з експозицією, виставками. До уваги відвідувачів пропонується концертна програма, виставка-продаж виробів народних майстрів.

Популяризували свої колекції працівники РОКМ і під час роботи Всеукраїнського музейного фестивалю “Музей ІІІ тисячоліття”, що відбувся на базі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького у листопаді 2005 р. Так, на музейному форумі була представлена виставка “Кожне ж дерево з плоду свого пізнається”, яка познайомила учасників фестивалю з фундаторами народного медицини в Україні – М.А. та І.М. Носалями.