Алгоритми лікування* Хронічна серцева недостатність Вибір фармакологічної терапії
| Інгібітор АПФ | Діуретик | Калійзберігаю-чий діуретик | Серцеві глікозиди | Вазодилятатор ( ІСДН) | Бета-блокатор | |
| Систолічна дисфункція | ||||||
| Асимптомна ЛШ дисфункція | Показаний деяким | Не показано (якщо АТ не підвищений) | Не показаний | Тільки при ФП | Не показаний | Після ЇМ |
| Симптомна СН (NYНА II) | Показаний | (а) при ФП, або (Ь) при покращенні важчої СН при синусо-вому ритмі* | Якщо Інгібітори АПФ не толеруються | Показаний (під спеціальним наглядом) | ||
| - затримка рідини | Показаний деяким | Не показаний | ||||
| + затримка рідини | Показаний | Стійка і іпокалісмІя | ||||
| Погіршення СН (NYНА ІІІ-ІУ) | Показаний | Показаний, комбінації діуретикш | Стійка гіпокаліємія; спіронолактон для ефективності | Показані | Якщо інгібітори АПФ не толеруються, або їх недостатньо | Показаний (під спеціальним наглядом) |
| Кінцева сгадія СН (стійка NYНА IV) | Показаний | Показаний, комбінації діуретиків | Стійка гіпокаліємія; спіронолактон для ефективності | Показані | Якщо інгібітори АПФ не толеруються або їх недостатньо | Показаний (під спеціальним наглядом) |
Примітка. АТ — артеріальний тиск; СН — серцева недостатність; ЛШ -лівошлуночковий; ЇМ — інфаркт міокарда; ІСДН — ізосорбід;
динітрат. * — попередні дані від дослідження 010 свідчать, щі дігоксин може бути показаним при СН класу II за NYНА та синусовому ритмі.
* За даними Європейського та Американського керівництв з лікування серцеве вої недостатності.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Легенева гіпертензія може бути обумовлена наступними вродженими вадами серця, за винятком:
A. Дефекту міжшлуночкової перетинки;
B. Клапанного стенозу легеневої артерії;
C. Відкритої артеріальної протоки;
D. Дефекту аортолегеневої перетинки;
E. Загального артеріального стовбура;
F. Жодним з перерахованого.
2. Другий тон при легеневій гіпертензії:
A. Розщеплений;
B. Акцентований;
C. Короткий;
D. Послаблений;
E. А і В;
F. В і С.
3. Відкрита артеріальна протока призводить до:
A. Гіперволемії малого кола кровообігу;
B. Гіповолемії малого кола кровообігу;
C. Гіпертензії малого кола кровообігу;
D. А і С;
E. Усе перераховане.
4. Широка відкрита артеріальна протока найчастіше ускладнюється:
A. Бактеріальним ендокардитом;
B. Порушеннями ритму серця;
C. Легеневою гіпертензією;
D. Недостатністю кровообігу;
E. С і D.
5. Для відкритої артеріальної протоки із значним артеріовенозним скиданням крові ха- рактерною є наступна аускультативна картина:
A. Систолічний шум;
B. Систоло-діастолічний шум;
C. Діастолічний шум;
D. Відсутність шуму;
E. Шум Грехема-Стіла.
6. У випадку відкритої артеріальної протоки з високою легеневою гіпертензією під час аускультації II тону на легеневій артерії визначають:
A. Розщеплення II тону;
B. Акцент II тону;
C. Послаблення II тону;
D. II тон не змінений;
E. Усі перераховані ознаки.
7. У випадку вродженої вади серця - дефекту міжпередсердної перетинки – систолічний шум у II міжребер'ї зліва обумовлений:
A. Скиданням крові крізь дефект міжпередсердної перетинки;
B. Відносним стенозом легеневої артерії;
C. Невідповідністю розмірів судин.
8. У випадку вродженої вади серця - повної транспозиції магістральних судин - наявність дефекту, що компенсує:
A. Обов'язкова;
B. Необов'язкова.
9. Самостійне закриття дефекту міжшлуночкової перетинки можливе переважно у віці:
A. До 1 року;
B. Після 4 років;
C. До 4 років;
D. Самостійно не закривається.
10. Часті пневмонії можуть спостерігатися при вроджених вадах серця, окрім:
A. Атріовентрикулярної комунікації;
B. Дефекту міжшлуночкової перетинки;
C. Тетради Фалло;
D. Міжпередсердного дефекту.
11. Дефект міжшлуночкової перетинки є обов'язковим компонентом наступних вад:
A. Відкритої артеріальної протоки;
B. Дефекту аортолегеневої перетинки;
C. Прориву аневризми сунуса Вальсальви в правий шлуночок;
D. Загального артеріального стовбура;
E. Стенозу гирла легеневої артерії.
12. Дефект міжшлуночкової перетинки може бути афонічним у випадку:
A. Незначного артеріовенозного скидання крові;
B. Веноартеріального скидання крові;
C. Значного артеріовенозного скидання крові;
D. У жодному з випадків.
13. Найчастіше самостійно закриваються такі дефекти міжшлуночкової перетинки:
A. Невеликі м'язові дефекти;
B. Перимембранозні субтрикуспідальні;
C. Підаортальні дефекти;
D. Підлегеневі дефекти;
E. Жоден з перерахованих.
14. Аускультативна картина стенозу легеневої артерії характеризується перерахованими ознаками, окрім:
A. Грубого систолічного шуму;
B. Підсилення І тону;
C. Підсилення II тону на основі серця;
D. Послаблення та відсутності II тону в II міжребер'ї зліва від груднини;
E. Систолічного тону вигнання.
15. Найчастішою аномалією серця, що поєднується із хворобою Дауна, є:
A. Стеноз легеневої артерії;
B. Коарктація аорти;
C. Дефект міжшлуночкової перетинки;
D. Атріовентрикулярна комунікація;
E. Атрезія легеневої артерії.
16. При тетраді Фалло не спостерігають:
A. Загальний ціаноз;
B. Відхилення осі ЕКГ вправ:
C. Різке збільшення межі серця вліво.
17. При тетраді Фалло не спостерігають:
A. Декстропозиції аорти;
B. Стенозу легеневої артерії;
C. Стенозу аорти;
D. Гіпертрофії стінки правого шлуночка.
18. Для тетради Фалло не є характерним:
A. Вимушене положення:
B. Напади глибокого ціанозу.
C. Безсимптомний перебіг;
D. Пальці у вигляді «барабанних паличок»;
E. Поліцитемія.
19. Задишково-ціанотичні напади спостерігають у випадку:
A. Дефекту міжшлуночкової перетинки;
B. Тетради Фалло;
C. Відкритої артеріальної протоки;
D. Дефекту міжшлуночкової перетинки.
20. При задишково-ціанотичних нападах у дитини з тетрадою Фалло є доцільним:
A. Введення строфантину;
B. Надання кисню;
C. Призначення анаприліну (обзидану).
21. При тетраді Фалло використовують:
A. Дигоксин;
B. Анаприлін;
C. Лазикс;
D. Целанід.
22. При тетраді Фалло тяжкість гемодинамічних порушень обумовлена переважно:
A. Декстрапозицією аорти;
B. Дефектом міжшлуночкової перетинки;
C. Звуженням гирла легеневої артерії;
D. Гіпертрофією правого шлуночка;
E. Гіпоплазією лівого шлуночка.
23. Гемодинаміка малого кола кровообігу при тетраді Фалло характеризується:
A. Нормальним легеневим кровотоком;
B. Підсиленим легеневим кровотоком;
C. Гіпертензійним легеневим кровотоком;
D. Збідненим легеневим кровотоком;
E. Колатеральним легеневим кровотоком.
24. Аномалія Ебштейна характеризується наступними анатомічними змінами, окрім:
A. Зміщення стулок трикуспідального клапана в правий шлуночок серця;
B. Скорочення хорд і гіпоплазії папілярних м'язів трикуспідального клапана;
C. Вторинного дефекту міжпередсердної перетинки або відкритого овального вікна;
D. Збільшення правих відділів серця;
E. Аномалій впадання легеневих вен
25. Гемодинаміка при аномалії Ебштейна характеризується усіма наступними змінами, окрім
A. Регургітації на трикуспідальному клапані;
B. Веноартеріального скидання крові на рівні передсердь;
C. Помірної або виразної гіпоксемії;
D. Недостатності мітрального клапана;
E. Помірної гіповолемії'по малому колі кровообігу.
26. Коартктація аорти - це сегментарне звуження аорти в:
A. Типовому місці (ділянка перешийка аорти);
B. Будь-якому місці аорти;
C. Звуження нижче лівої підключичної артерії, вище, нижче або навпроти артеріальної зв'язки;
D. А і С;
E. Е. Усе перераховане вірно.
27. Коарктація, яка розташована дистальніше відходження лівої підключичної артерії
A. Переддуктальна (дитячий тип);
B. Постдуктальна (дорослий тип);
C. Юкстадуктальна;
D. Усе перераховане вірно.
28. У хворих на коарктацію аорти на верхніх кінцівках підвищеним є:
A. Тільки систолічний артеріальний тиск;
B. Тільки діастолічний атреріальний тиск;
C. Як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск;
D. Жодне з перерахованого.
29. До вад, при яких системний та легеневий кровообіг залежать від прохідності артеріальної протоки, відносять всі, окрім:
A. Тотального аномального дренажу легеневих вен;
B. Атрезії легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перетинкою;
C. Синдрому гіпоплазії лівих відділів серця;
D. Атрезії легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перетинки.
30. Ознакою гіперволемії малого кола кровообігу при відкритій артеріальній протоці е
A. Западання стовбура легеневої артерії;
B. Вибухання стовбура легеневої артерії;
C. Зменшення діаметра коренів легень.
31. При дефекті міжпередсердної перетинки збільшені:
A. Праве передсердя;
B. Ліве передсердя;
C. Лівий шлуночок.
32. При повній формі відкритого атріовентрикулярного каналу збільшені:
A. Всі порожнини серця;
B. Тільки правий шлуночок;
C. Ліве і праве передсердя:
D. Лівий і правий шлуночки.
33. При дефекті міжшлуночкової перетинки мале коло кровообігу:
A. Не змінене;
B. Гіперволемія;
C. Гіповолемія
34. При наявності міжшлуночкового дефекту лівий шлуночок:
A. Збільшений;
B. Не змінений;
C. Зменшений.
35. При коарктації аорти гемодинаміка малого кола кровообігу:
A. Гіперволемія;
B. Гіповолемія;
C. Не змінена;
D. Гіпертензія.
36. Лівий шлуночок за наявності тетради Фалло:
A. Збільшений;
B. Зменшений;
C. Не змінений.
37. Легеневий малюнок при тетраді Фалло:
A. Підсилений за рахунок артеріального русла;
B. Підсилений за рахунок венозного русла;
C. Зменшений.
38. Для атрезії трикуспідального клапана характерним е:
A. Збільшення правого передсердя;
B. Збільшення правого шлуночка;
C. Розширення стовбура легеневої артерії;
D. Гіперволемія малого кола кровообігу.
39. Дрижання у II міжребер'ї зліва найчастіше визначають при:
A. Дефекті міжшлуночкової перетинки;
B. Дефекті міжпередсердної перетинки;
C. Відкритій артеріальній протоці;
D. Мітральній недостатності.
40. Акцент II тону на легеневій артерії характерний для:
A. Транспозиції аорти;
B. Аномальних коронарних судин;
C. Легеневої гіпертензії;
D. Не має значення.
41. Бік формування під час аномалій розташування серця визначають за локалізацією:
A. Верхівки серця;
B. Правого шлуночка і легеневої артерії;
C. Лівого шлуночка і печінки;
D. Правого передсердя і печінки.
42. Положення серця за наявності аномалій розміщення серця визначають за локалізацією:
A. Лівого шлуночка і аорти;
B. Правого шлуночка і легеневої артерії;
C. Верхівки серця;
D. Правого передсердя і печінки.
43. Для якої вади характерним є збіднення малого кола кровообігу:
A. Відкрита артеріальна протока;
B. Дефект міжшлуночкової перетинки;
C. Тетрада Фалло;
D. Коарктація аорти.
44. Яка вада спричиняє виникнення задишково-ціанотичних нападів:
A. Транспозиція магістральних судин;
B. Тетрада Фалло;
C. Відкрита артеріальна протока;
D. Дефект міжшлуночкової перетинки.
45. До передвісників зупинки серця відносять наступні ознаки, окрім:
A. Різкої брадикардії;
B. Тахікардії з частими екстрасистолами;
C. Судом;
D. Падіння артеріального тиску.
46. Оцінка пульсу у дітей до 1 року під час проведення реанімаційних заходів проводиться на:
A. Променевій артерії;
B. Плечовій артерії;
C. Каротидній артерії;
D. Снегновій артерії.
47. Оцінка пульсу у дітей, старших за 1 рік, під час проведення реанімаційних заходів
проводиться на:
A. Променевій артерії;
B. Плечовій артерії;
C. Каротидній артерії;
D. Стегновій артерії.
48. Зниження діастолічного тиску є характерним для:
A. Анемії;
B. Відкритої артеріальної протоки;
C. Стенозу аорти;
D. Мітральної недотатності.
49. Доза насичення дигоксину складає:
A. 0,08 мг/кг;
B. 0,05 мг/кг;
C. 0,03 мг/кг;
D. 0,01 мг/кг.
50. Підтримуюча доза дигоксину у дітей складає:
A. 0,08 мг/кг;
B. 0,05 мг/кг;
C. 0,03-0,1 мг/кг;
D. 0,01 мг/кг.
Література. Основна:
1. Педіатрія : підручник / В. М. Буряк, Р. Ф. Махмутов, Ю. В. Пошехонова, Н. І. Шабан ; за ред. В. М. Буряка ; Донецький національний медичний університет імені Максима Горького Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб. – Донецьк : Донбас, 2014. –
514 с. : табл.
2. Неонатологія : навч. посіб. для лікарів-інтернів та лікарів слухачів ф-ту післядиплом. освіти вищ. мед. навч. закл. III-IV рівня акредитації МОЗ України/ Ю.Д. Годованець, Ю.М. Нечитайло, О.Г. Буряк, Н.І. Попелюк, О.С. Годованець, А.Г .Бабінцева; Буковин. держ. мед. ун-т. -Чернівці : БДМУ. -2014.
3. Педіатрія : національний підручник : у 2 т. / Н. Г. Гойда, Р. О. Моісеєнко, Л. І. Чернишова [та ін.] ; за ред. В. В. Бережного ; Асоціація педіатрів України. – К. : Сторожук О. В., 2013. – Т. 1. – 1037 с. : табл., іл.
4. Генофонд і здоров`я: вроджені вади розвитку серед новонароджених/ Сердюк А.М., Тимченко О.І., Линчак О.В., Бенедичук Ю.В., Брезицька Н.В. та ін.; за заг. ред. А.М. Сердюка, О.І. Тимченко; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України. -К.: Медінформ, 2012. -569 с.: табл., іл. -Бібліогр. в кінці розд.
5.Педиатрия. Национальное руководство в 2-х томах.М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009, гл.91,
с. 341-362.