V. Орієнтовна основа дії (схема історії хвороби).
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ХІРУРГІЇ №2
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
З хірургії для студентів IV курсу медичного факультету
ТЕМА: «КУРАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ»
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичних зборах
кафедри хірургії №2 ОНМедУ
«_____»______________ 20___ р.
Протокол №____ від ____ ____________ 20___ р.
Зав. кафедри хірургії №2 ОНМедУ,
Лауреат Державної премії України,
Заслужений лікар України,
д.мед.н., професор Запорожченко Б.С.
І. Актуальність теми
Знання правил курації хірургічних хворих має велике практичне та юридичне значення у послідовному, правильному, грамотному викладенні даних обстеження хворих в історії хвороби, формуванні діагнозу, визначення плану обстеження, лікування, проведення динамічного нагляду, виписки хворого з стаціонару, надання адекватних рекомендацій на період реабілітації.
ІІ. Ціль заняття:
1. Вивчити схему історії хвороби (α=ІІ).
2. Навчити студентів правильно демонструвати послідовність основних методів суб’єктивного та об’єктивного обстеження хірургічних хворих (α=ІІ).
3. Трактувати основні суб’єктивні та об’єктивні симптоми, результати лабораторних , інструментальних методів дослідження (α=ІІІ).
4. Навчити формулювати діагноз згідно його градації: основний, ускладнення основного, супутній (α=ІІІ).
5. Навчити складати план обстеження (α=ІІІ).
6. Навчити складати план лікування (α=ІІІ).
7. Продемонструвати вміння оформляти історію хвороби за результатами обстеження хворих (α=ІІІ).
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
Література:
Основна:
1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.
2. Линденбаум И.С. Методика обследования хирургических больных. – 1957.
- Хеглин Юрг Хирургическое обследование / Перевод с немецкого Г.В.Говорунова.– Москва, "Медицина". – 1980. – 412 с.
- Методика обстеження хірургічних хворих. Навчальний посібник / Тернопільська державна медична академія. – Тернопіль, "Укрмедкнига". – 2000.- 168 с.
Додаткова:
1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров'я, 1994.
ІV. Зміст навчання.
Історія хвороби для студентів по програмі загальної хірургії являється навчальним засобом для закріплення практичних навиків по обстеженню хірургічного хворого і належного оформлення медичної документації.
Історія хвороби оформляється згідно схеми, яка затверджена загальними кафедральними зборами.
Після ознайомлення зі схемою історії хвороби за студентами закріплюються хворі базових хірургічних відділень. Викладач представляє хворого студенту, пояснює пацієнту необхідність такого спілкування з майбутнім спеціалістом, створює оптимальні умови для проведення курації, під власним контролем проводить ознайомлення студента з необхідними підрозділами лікарняної історії хвороби.
Студенти самостійно проводять збір суб’єктивних, об’єктивних даних обстеження, формують попередній діагноз, призначають план додаткових методів обстеження, з лікарняної історії хвороби переносять в свої схеми результати лабораторних, інструментальних досліджень, консультативні заключення суміжних спеціалістів, передопераційний епікриз, протокол операції. Після чого змістовно обґрунтовують клінічний діагноз і призначають план лікування хворого.
Важливим являється написання щоденників – саме проведення безпосередньої курації хворих позаучбовий час. При оформленні щоденників звертається увага на корекцію лікування відповідно дням нагляду за хворими і написанню рецептів лікарських препаратів по загально прийнятим правилам.
В кінці історії студент оформляє заключний епікриз, температурний листок, рекомендації на момент закінчення курації.
В процесі курації викладач контролює виконання студентами правил деонтології, зберігання лікарської таємниці, по можливості допомагає їм ознайомитись на перев’язках у оперованих хворих із станом та динамікою післяопераційної рани (локальним статусом захворювання), відповідає на питання, які виникають у студентів в процесі курації.
В призначений термін студенти здають оформлені начисто історії хвороби для перевірки.
V. Орієнтовна основа дії (схема історії хвороби).