Філософія історії у хх столітті

Cутність і завдання філософії історії

«Філософія історії» як поняття. Формування предмету сучасної філософії історії. Предмет і завдання курсу «Філософія історії». Історичні передумови виникнення філософії історії. Понятійний апарат філософії історії.

Філософія історії в системі соціально-гуманітарних дисциплін. Філософія історії та історична наука. співвідношення понять «історіографія», «філософія історії», «методологія історії». Філософія історії та соціальна філософія й соціологія. Проблеми інтеграції історичного і соціального пізнання. Філософія історія в сучасному світі. Актуальність філософії історії, її сучасні задачі.

Історія у філософії античності та середньовіччя.

Постання історичної свідомості. Історія і міф. Характерні риси міфологічної свідомості та їх значення для становлення історичної свідомості. Теократична історія і міф.

Становлення історичного мислення в античній культурі. «Природній історизм» античної філософії. Античне розуміння історії та його реалізація в історичних дослідженнях.

Революція в розвитку історичної свідомості в епоху середньовіччя: історизація свідомості. Християнська інтерпретація історії як певного роду цілісності. Християнська теологія історії: основні риси. Провіденціоналізм та есхатологія. Смислова завершеність моделі історії у християнській історіософії та її значення.

Філософія історії як явище новоєвропейської філософії

Проблеми історії у філософії доби Відродження та нового часу. Наукова революція XVI-XVII ст.: формування засад математичного природознавства. Раціоналізм та емпіризм як філософсько-методологічна програма науки Нового часу.

Людина як мета історії у філософії гуманістів. Гуманістичні концепції історії. Історичне мислення в пошуках методу. Ж. Боден. Філософсько-історична концепція Дж. Віко. Субстанціалістські концепції історії в західноєвропейській філософії історії нового часу. Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію. М.Ф. Вольтер. Теорія кругообігу. Розробка філософії історії як теорії історичного прогресу. Й.Ґ. Гердер. М.Ж. Кондорсе. Філософський історизм. Ідеї раціональної організації суспільного життя.

Романтизм як інтелектуально культурний феномен. Принцип історизму.

Німецька класична філософія. Філософсько-історичні погляди І. Канта. Концепція універсального історичного процесу Ґ.В.Ф. Геґеля.

Засади теорії історичного процесу в марксизмі. Філософія історії як засіб обґрунтування радикальної соціальної дії. К. Маркс.

Позитивістський еволюціонізм ХІХ ст. Позитивістська соціологія та історія. Історичний метод Й.Ґ. Дройзена як основа для розробки принципів історичного синтезу. Проблеми природи історичного знання: Фрідріх Ніцше. Е. Дюркгейм та філософія модернізму.

Філософія історії у ХХ столітті

Образи всесвітньої історії у наукових дослідженнях ХХ ст. Цивілізаційні теорії кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Історія як розвиток локальних культур О. Шпенглера. Циклічна концепція історії А. Тойнбі. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна. Багатолінійна концепція історії К. Ясперса. Тлумачення історії як поглиблення процесу комунікації.

Доля філософсько-історичних концепцій у ХХ ст. та їх вплив на історію. Концепція марксизму у ХХ ст. Еволюція концепції модернізму в другій половині ХХ ст. Неотомізм як релігійно-містична філософія історії в ХХ ст. Неопозитивізм у ХХ ст.: К. Поппер. Філософія та історія у ХХ ст. «Нова наукова історія».

Гносеологічний напрям у сучасній філософії історії. Проблеми специфіки історичного пізнання. Постмодерністське бачення історії. Постмодерністська полеміка з історіософією нового часу. Технократичні моделі історії та соціального майбутнього. Гуманітарні засади історії як процесу.

Теорія історичного пізнання як предмет рефлективної (формальної)

Філософії історії

Проблема природи історичного знання у філософській традиції. Д. Лок, Дж. Беркли, Д. Юм, І. Кант.

Проблеми теорії історичного пізнання у ХХ ст. Проблема співвідношення природничо-наукового та гуманітарного пізнання. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання.

Аналітична філософія історії. Структура наукових революцій Томаса Куна та її значення для філософії науки. Класична, некласична і постнекласична стадії у розвитку науки. Проблема онтологічного статусу об’єктів історичного пізнання.

Розробка проблеми природи історичного знання у філософських напрямках ХХ століття. Вплив поглядів Фрідріха Ніцше. Неокантіанська традиція про пізнавальні засади історії та розробка проблеми природи історичного знання у філософії кінця ХІХ-ХХ ст.: В. Дільтей, Ґ. Зімель, В. Віндельбант, Г. Рикерт.

Критична філософія історії: Бенедетто Кроче, Р.Дж. Колінґвуд, А. Тойнбі. Доробок представників екзистенціалізму («філософія історії життя»): К. Ясперс, М. Гайдеґер.

Неопозитивістська традиція: К. Попер. Феноменологія та історія: Х. Ортега-і-Ґасет, Г. Гадамер. Постмодернізм та філософія історії: Г. Вайт, М. Фуко. Вплив теоретичних пошуків другої половини ХХ ст. на історію: антропологічна історія. Людина в історії як центральна проблема «Нової історичної науки».