| На щастя, все менше стає теорій про неперспективність деяких мов (С.Вовканич). |
| Одне слово, кожен лишався при своїх клопотах (О.Гуторов). |
| Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (О.Вишня). |
| За складом вставні конструкції можуть бути |
![]()
| Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає ставлення до висловленої думки |
| Не утворюють зі словами речення словосполучення |
| Не з’єднуються сурядним чи підрядним зв’язком з членами речення |
| Не є членами речення, не відповідають на питання |
| Не вносять у речення додаткових відомостей |
| За змістом відносяться до частини або до всього речення |
| Пов’язуються з реченням інтонаційно |
| Займають будь-яке місце в реченні |
| Навіть, насамперед, водночас, між тим, за традицією, буквально, до того ж, майже, приблизно, принаймні, все-таки, якраз, мовби, немовби, мовбито, неначе, нібито, причому, притому, тож, отож, приблизно, саме, особливо, тільки, цебто |
| Ніколи не бувають вставними |
| Поезія М.Рильського зросла на доброму, на міцному корені, який, коли говорити образно, щедро поливали і Шевченко, і Пушкін, і Міцкевич… (А.Малишко). |
| Взагалі, власне кажучи, з дозволу сказати, так би мовити, що називається, якщо говорити правду тощо |
| Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси (О.Довженко). |
| Розумієте, бачите, пам’ятаєте, уявіть собі, даруйте, пробачте на слові, дозвольте, погодьтеся, вірите, послухайте тощо |
| Жити, за словами Н.Вінера, - це значить користуватися правдивою інформацією (С.Вовканич). |
| Кажуть, повідомляють, за повідомленням, з погляду, за визначенням, по-моєму, на думку, пам’ятаю тощо |
| На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці… (С.Черкасенко). |
| А втім, не буду забігати вперед (М.Хвильовий). |
| На щастя, на жаль, на радість, на біду, ніде правди діти, чого доброго, нічого гріха таїти тощо |
| По-перше, з іншого боку, отже, нарешті, одним словом, власне кажучи, передусім, між іншим тощо |
| Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш… Мабуть, ти до мене думкою летиш (О.Олесь). |
| Безперечно, справді, певно, безсумнівно, очевидно, може, розуміється, звичайно, в усякому разі, здається, як водиться тощо |
| Вставні конструкції за семантикою можуть |
| Виражати ступінь вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість) |
| Виражати почуття мовця, давати емоційну оцінку повідомлюваних фактів |
| Вказувати на порядок думок і їх зв’язок, послідовність викладу |
| Вказувати на джерело інформації |
| Вказувати на спосіб оформлення думок або на характер висловлювання |
| Звернені до співбесідника, щоб привернути увагу |
| Іде Катерина – лихо тяжке– і в одній свитині … (Т.Шевченко). |
| Одного разу … взяв собі газетку (рискнув!) і розгорнув… (О.Вишня). |
| Читач, – а у нас він талановитий і далекоглядний, – одразу ж розпізнав у Симоненкові явище нещоденне (Б.Олійник). |
| За складом вставлені конструкції можуть бути |
![]()
| Вставленими називаються такі конструкції, що привносять у речення повідомлення іншого плану висловлення і тим самим допомагають точніше сприйняти і зрозуміти зміст речення |
| Не є членами речення, не відповідають на питання |
| Вносять у речення додаткові відомості, уточнюють зміст, наголошують на деталях, передають побіжні зауваження, роздуми, почуттєві вислови тощо |
| За змістом співвідносяться або з частиною, або з усім реченням |
| Пов’язуються з реченням інтонаційно, а також сполучниками (вони належать вставленій частині) та вказівними займенниками |
| Не можуть вживатися на початку речення |
| Не поділяються за значенням на види |
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
Наши рекомендации
