Іі. світовий інформаційний простір

Программа

державного іспиту з історії, теорії і практики

журналістики

Упорядники: профессор, д.ф.н. Демченко В.Д., доцент, к.ф.н. Гудошник О.В., доцент, к.ф.н. Кирилова О.В., доцент,

к.ф.н.Гусєва О.О., доцент, к.п.н. Демченко С.В.

Программу обговорено і затверджено на засіданні кафедри масової та міжнародної комунікації (пр. № 6 від 7.12.2011 р.)

Зав. кафедри, доцент С.В. Демченко

Дніпропетровськ

ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Державний іспит з журналістики покликаний перевірити засвоєння студентами, які закінчили навчання за ОКР «бакалавр», знань з фахових та професійно-спрямованих дисциплін. Це перш за все матеріал курсів, в яких викладались теоретичні аспекти журналістики як громадського інститута, її місце у структурі суспільства, її різновиди, жанри, особливості техніки і технології («Основи журналістики», «Теорія і методика журналістської творчості», «Психологія журналістської творчості», «Техніка і технологія ЗМІ», «Технічні засоби журналістики»).

Другий блок питань перевіряє знання з історії зарубіжної журналістики від моменту її виникнення і до початку ХХ століття, а також рівень засвоєності знань із сучасної зарубіжної журналістики.

У третій блок включено питання з історії української журналістики та її сьогодення, а також теоретичних аспектів сучасної друкованої преси.

Таким чином державний іспит базується на засвоєному випускниками-бакалаврами матеріалі і дає відповідь на запитання про рівень засвоєності цих знань.

ПРОГРАМА

Державного іспиту зі спеціальності для випускників бакалаврату спеціальності «Журналістика» 2011/2012 н.р.

І. Теорія та методика масової інформації

1. Інформаційні жанри в сучасній журналістиці.

2. Аналітико-публіцистичні жанри в сучасні журналістиці.

3. Види і форми існування інформації в суспільстві.

4. Структурні особливості сучасного інформаційного простору.

5. Дифузійність журналістських жанрів на сучасному етапі розвитку преси.

6. Етичні засади журналістської діяльності.

7. Журналістика у системі соціальних інститутів.

8. Ідеологічні функції журналістики. Інтерв'ю на сучасному телебаченні (жанрові різновиди).

9. Інформаційна політика видання, її формування та залежність від типології.

10. Масово-інформаційна "природа" журналістики.

11. Основні функції ТБ.

12. Прямоефірні передачі на сучасному ТБ (види і типи програм, функціональна доцільність).

13. Сучасні редакційно-видавничі технології.

14. Функції журналістики як особливого суспільного інституту.

15. Функції журналістики як система та їх взаємодія.

ІІ. Світовий інформаційний простір

1. Законодавча база, що регламентує діяльність ЗМК на сучасному етапі в Україні.

2. Сучасна інфраструктура ЗМІ в Україні.

3. Тенденції розвитку української друкованої преси на сучасному етапі.

4. Українська національна модель організації та функціонування ЗМІ у співвідношенні з існуючими світовими моделями.

5. Специфіка становлення і функціонування аудіовізуальних ЗМІ в Україні на сучасному етапі.

6. "Вестник Европы" та його роль у формуванні російської еліти у другій половини ХІХ ст.

7. Особливості розвитку російської журналістики ХІХ ст.: особистості, видання, тенденції.

8. "Європейський" та "американський" шляхи розвитку ЗМІ: історичні аспекти протистояння і взаємодія.

9. Національна модель преси Великобританії: ґенеза та типологічні особливості.

10. Національна модель преси Франції: ґенеза та типологічні особливості.

11. Національна модель преси Німеччини: ґенеза та типологічні особливості.

12. Національна модель преси США: ґенеза та типологічні особливості.

13. Газетна піраміда Японії: ґенеза та сучасний аспект функціонування.

14. Громадсько-політичний тижневик новин: процес формування типу видання.

15. Дуальна система телемовлення: моделі і функції.

16. Горизонтальна та вертикальна моделі організації преси: світовий досвід.

17. Етично-правові прецеденти в історії розвитку світового інформаційного простору.

Критерії оцінювання знань бакалаврів на державному екзамені зі спеціальності “Журналістика”

Програма й порядок проведення екзаменаційних випробувань випускників бакалаврату ухвалюється Вченою радою факультету, де готуються фахівці з журналістики, на основі методичних рекомендацій Навчально-методичної комісії з журналістики при Міністерстві освіти і науки України.

Відповідно до рекомендацій науково-методичної Ради факультету (протокол №5 від 29.01.2009) державний іспит зі спеціальності оцінюється у балах, виходячи із загальної суми (від 90 до 100 балів, “відмінно” або “А” за ЕСПК згідно шкали оцінювання за Болонською системою) оцінюється робота, у якій дано вичерпну відповідь на всі три питання білету, студент продемонстрував ґрунтовні знання з теорії журналістики і масової комунікації, знайомство із сучасними науковими розвідками зарубіжних та вітчизняних в’ялених, зміг навести аргументовані приклади, що ілюструють теоретичні положення. Для отримання найвищої суми балів випускник повинен також продемонструвати переконливі знання з практичного матеріалу функціонування журналістики та масової комунікації в Україні та за її межами у їх історичному та діахронічному розвитку.

Студент повинен також показати вміння використовувати свої знання у сфері теорії, формування та розвитку журналістики для розв’язання запропонованих у питаннях білету дослідницьких і прикладних завдань.

Оцінка у 80-89 балів «добре» або ВС виставляється за достатньо широку обізнаність у сфері теорії журналістики, її формування та функціонування на сучасному етапі. Студент повинен продемонструвати достатні вміння та навички використовувати набуті теоретичні знання для розв‘язання запропонованих у білетах запитань прикладного та дослідницького характеру.

Оцінка у 60-79 балів (або «задовільно» або «ДЕ» за Болонською системою) виставляється у разі задовільного оволодіння студентом основних теоретичних положень з теорії журналістики та масової комунікації, поверхового знання шляхів її формування та розвитку, слабкі навички та вміння у використанні теоретичних знань для розв‘язання прикладних або дослідницьких завдань, запропонованих у питання екзаменаційного білету.

У зв‘язку з тим, що структура білету включає в себе три основні розділи бали між розділами розподіляються таким чином:

І. Теорія та методика масової інформації - 15 балів.

ІІ. Світовий інформаційний простір - 15 балів

Всього - 30 балів

Крім письмового завдання, що включає в себе відповіді на запитання з двох розділів, студентові пропонуються тести, які включають в себе завдання з трьох розділів. Тестові завдання оцінюються у такій пропорції:

I розділ - 40 балів/10 питаннь

II розділ - 20 балів/20 питаннь

III розділ - 10 балів/10 питаннь

Всього - 70 балів

Таким чином за правильні відповіді на письмові завдання та стовідсоткову відповідь на тестові завдання студент може отримати максимальну оцінку: 30 балів + 70 балів = 100 балів.

Рекомендована література

1. Москаленко А.З. Основи журналістики. К., 1994.

2. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. М., 1995.

3. Цвик В. Основы журналистики. М., 1997.

4. Владимиров В. Основы журнаоистики. Луганск, 1997.

5. Карконасенко С.Г. Основы журналистики.м., 2005.

6. Карконосенко С. Основы творческой деятельности журналиста. СПБ, 2000.

7. Авраамов. Л. Профессиональная этика в работе журналиста. М., 1991.

8. Ворошилов В. Журналистика. СПБ., 1999.

9. Деннис Э., Мерриди Дж. Беседы о масс-медиа. М., 1997.

10. Лазутина Г. Основы творческой деятельности журналиста. М., 2000.

11. Профессиональная этика журналистов. Т.1. Документы и справочные материалы. М., 1999.