Основні центри культурно-пізнавального туризму в світі в світі
Одними з найважливіших ресурсів для культурно-пізнавального туризму є об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО.
Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) — видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО
Культурні критерії
(i) Об'єкт є шедевром людського творчого генія.
(ii) Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.
(iii) Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла.
(iv) Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії.
(v) Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив необоротних змін.
(vi) Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з яким-небудь ще критерієм або критеріями).
Станом на вересень 2012 року у списку Світової спадщини знаходилося 962 об'єкти (зокрема 745 культурних, 188 природних і 29 змішаних) з 157 країн. Це окремі архітектурні споруди і ансамблі — Акрополь, собори в Ам'єні і Шартрі, історичний центр Варшави (Польща), Львова (Україна), Московський Кремль і Красна площа (Росія) та інші міста — Бразиліа, Венеція разом із лагуною та ін.; археологічні заповідники — Дельфи та ін.; національні парки — Морський парк Великого бар'єрного рифу, Єллоустонський (США) та інші.
Розподіл об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО по регіонах
Регіон ЮНЕСКО | Культурний тип | Природній тип | Змішаний тип | Загалом | % |
Африка | 9% | ||||
Арабські країни | 7% | ||||
Азія і Тихоокеанський регіон | 21% | ||||
Європа і Північна Америка | 49% | ||||
Латинська Америка і Вест-Індія | 14% | ||||
Загалом | 100% |
Топ-10 країн за к-стю об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО
Країна | К-сть об’єктів |
Італія | |
Китай | |
Іспанія | |
Франція | |
Німеччина | |
Мексика | |
Індія | |
Великобританія | |
Російська Федерація | |
США |
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2013 рік налічує 7 найменувань. З них 6 є об'єктами культурного (критерії i-vi) й 1 — природного типу (критерії vii-x).
1. Київ: Софія Київська і прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра
2. Ансамбль історичного центру Львова
3. Геодезична дуга Струве (4 пункти)
4. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
5. Дерев’яні церкви карпатського регіону
- Церква Святого Духа (Львівська обл.. Жовківський р-н с Потелич)
- Церква Собору Пресвятої Богородиці (Львівська обл.. Турківський р-н с Матків)
- Церква Пресвятої Трійці (Львівська обл. м.Жовква)
- Церква святого Юра (Львівська обл. м.Дрогобич)
- Церква Святого Духа (Івано-Франківська обл. м. Рогатин)
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківська обл. Коломийський р-н с. Нижній Вербіж)
- Церква Вознесіння Господнього (Закарпатська обл..Рахівський р-н смт. Ясіня)
- Церква святого Михайла (Закарпатська обл. Великоберезнянський р-н с. Ужок
6. Стародавнє місто Херсонес Таврійський
7. Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини
4 з 7 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
- Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі та Молдові;
- Букові праліси знаходяться також у Німеччині та Словаччині ;
- Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі
Нематеріальна культурна спадщина - концепція, запропонована в 1990-х роках в якості аналога Світової спадщини ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі. У 2003 році була прийнята Конвенція із захисту нематеріальної культурної спадщини.[
Нематеріальна культурна спадщина" означає звичаї, форми представлення і вираження, знання і навички, - а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, - визнані співтовариствами, групами і, в деяких випадках, окремих випадках особами в якості частини їх культурної спадщини. Тобто, іншими словами – це культурно-духовні особливості, які й вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідею.
Така нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється співтовариствами і групами залежно від середовища, що оточує їх, їх взаємодії з природою і їх історії і формує у них почуття самобутності і спадкоємності, сприяючи тим самим повазі культурної різноманітності і творчості людини.
У Конвенції вказані також конкретні прояви нематеріальної культурної спадщини в декількох областях:
· усні традиції і форми вираження, у тому числі мова як носій нематеріальної культурної спадщини;
· виконавські мистецтва, у тому числі акторська гра, музика, спів, танці і інше;
· звичаї, обряди, свята;
· знання і звичаї, що відносяться до природи і всесвіту;
· знання і навички, пов'язані з традиційними ремеслами
На сьогодні Список нематеріальної культурної спадщини людства складається з кількох частин. Це, зокрема, Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінового захисту (31 номінація з 15 країн) і встановлює пріоритетність заходів зі збереження нематеріальної спадщини. Другим є Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства (включає 257 об’єктів, поданих 86 країнами) – аналог Списку світової культурної спадщини. Він забезпечує наочність і популярність нематеріальній культурній спадщині всього світу. І ще є Реєстр передового досвіду, який на сьогодні має 10 позицій. Він містить програми, проекти і заходи, що якнайкраще відображають принципи і цілі Конвенції.
Лідерами з внесення своїх об’єктів до Списку є Китай (37 позицій) та Японія (21)
Топ-10 країн за к-стю об'єктів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО
.
Країна | К-сть об’єктів |
Китай | |
Японія | |
Корея | |
Іспанія | |
Хорватія | |
Франція | |
Туреччина | |
Іран | |
Монголія | |
Індія |
У 2013 р. Україна подала заявку на включення до об’єктів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО петриківського розпису.