Передісторія міста Вінниця

Зміст

1.Вступ

2.Передісторія міста Вінниця

3.Археологічні дані про давнє населення краю

4.Літописні відомості про слов'ян Побужжя

5.Заснування Вінниці та походження її назви

6.Висновок

7.Література

Вступ

Історія міста Вінниця – це не тільки історія назви міста, а ще й великий період часу, відколи тут проживали перші люди. Тому що вони творили його історію. Вони є предками сьогоднішнього населення Вінниці – нашими з вами предками.

Для мене, та і не тільки для мене, історія рідного міста - це напевно найкраща тема для дослідження. І вона повинна бути для кожного найактуальнішою.

Я народився у Вінниці, і хотів би показати вам, як я дослідив історію мого міста.

Передісторія міста Вінниця

Вінниця розташована на території, з найдавніших часів заселеній людьми. Це в значній мірі пояснюється сприятливими природними умовами та її вигідним географічним положенням.

Місто та його околиці знаходяться в межах Волино - Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладами пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в ряді місць виходять на поверхню і являють собою цінний будівельний матеріал.

У ранній період розвитку землі Волино-Подільське плато було гірською системою яка пізніше зазнала великих руйнувань. Її кілька разів заливало море. Правда, в період великого зледеніння Європи льодовики сюди не дійшли. Але їхня близькість призвела до серйозних змін клімату, рослинного і тваринного світу. Вільні від зледеніння сучасної України являли собою мохові тундри, на яких бродили табуни північних оленів та інші полярні тварини – мускусні вівцебики, песці, а також товстошкірі гіганти, що призвичаїлись до суворих умов тієї епохи, - мамути та шерстисті носороги. Приблизно в XI тисячолітті до нашої ери льодовики в Європі почали відступати, що призвело до значного пом’якшення клімату.

Поступово Волино-Подільський масив, як і інші прилеглі території, вкривається частково мішаними лісами, а частково степовими травами, утворюючи так звану зону лісостепу. Є підстави гадати, що територія сучасного міста Вінниці та його околиць на протязі довгого часу була вкрита лісом, де водилися олені, козулі, дикі свині, зайці, лисиці, ведмеді, вовки та багато інших тварин. З часом флора і фауна тут змінювались, наближаючись до сучасних. Ці зміни в певній мірі зв’язані з діяльністю людей.

Розташована Вінниця в басейнах невеликих приток Південного Бугу – Віннички, Вишні, Стрижавки, Тяжилова, Ровця та інших річок. В історичному розвитку людей, що здавна селилися в цій місцевості, а після виникнення міста – і в історії самої Вінниці, визначну роль відіграв повноводний Південний Буг, третя за величиною річка України. І це закономірно. Адже в умовах непрохідних лісів, боліт, відсутності доріг ріки протягом сотень і навіть тисяч років були головними і найбільш зручними шляхами сполучення.

Важливою транспортною артерією Південний Буг став ще з найдавніших часів. Найбільш докладне свідчення про це залишив історик Геродот (V ст. до н. е.). Він, як і інші давньогрецькі автори, називає Південний Буг Гіпанісом. Свідчення істориків про р. Буг як важливий засіб сполучення підтверджують і численні археологічні знахідки. Найважливіша з них належить радянським вченим. На лівому березі Південного Бугу біля м. Первомайська було знайдено човен - однодеревку. Зроблений він із дуба понад 2 тисячі років тому. Довжина його 6 м. 81 см., ширина - 72-80 см., глибина - 86 см. Саме на таких човнах жителі Побужжя плавали в ті далекі часи. Надалі роль Південного Бугу, як зручного шляху сполучення, ще більше зростає. По ньому транспортувались різні товари «із слов’ян у греки» і в зворотному напрямку.