Політичні партії Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Партія	Офіційна назва	Рік заснування	Лідери	Характеристика партії	Мета партії
РСДРП
Бунд
Русское собрание
РУП
Есери
УПСР
Гуммет
УПСС
Октябристи
Кадети
Союз Дубровіна
Енеси або Народні соціалисти
Монархісти
Союз Михайла Архангела

Терміни і поняття: монополізація, «зубатовщина», соціал-демократія, конституційна монархія, марксизм, соціалісти-революціонери, конституційні демократи, Державна Дума, парламентаризм, багатопартійність, революція, аграрне питання, Тимчасовий уряд.

Джерела та література:

1. Айрапетов О. Война начиналась под радостные крики...: [Первая мировая война. Девяностая годовщина] / О. Айрапетов // Свобод. мысль. — 2004. — №9. — С. 15-23.
2. Айрапетов О. Русско-английские противоречия 1898 - 1902 гг. в свете Дальневосточной политики России / О. Айрапетов // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету : на пошану 60-річчя зав. кафедри всесв. іст. ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка докт. іст. наук, проф. К. М. Ячменіхіна / Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка. — Чернігів, 2008. — №Вип. 52. — С. 223-235. — (Серія: Історичні науки).
3. Александров-Деркаченко, П. Февральская трагедия / П. Александров-Деркаченко // Свобод. мысль. — 2007. — №2. — С. 155-170.
4. Алексеев, А. Особенности реформ в "серебряном веке" : [Период реформ, проводимых П.А.Столыпиным] / А. Алексеев // Наука и жизнь. — 2007. — №3. — С. 56-63.
5. Алексеев А. Особенности реформ в "серебряном веке": [О Второй думе "народного гнева"] / А. Алексеев // Наука и жизнь. — 2007. — №4. — С. 48-57.
6. Алексеев А. Судьба реформатора в эпоху катаклизмов: [Сергей Юльевич Витте] / А. Алексеев // Наука и жизнь. — 2007. — №1. — С. 64-73.
7. Ананьич Б.В., Ганелин Р.Ш. Сергей Юльевич Витте // Вопросы истории. – 1990. – № 8.
8. Анфимов А.М. Царствование Николая II в цифрах и фактах // Отечественная история. – 1994. – №3.
9. Асташов А.Б. Русский крестьянин на фронтах Первой мировой войны.// Отечественная история. – 2003. – №2. – С. 72 – 86.
10. Байбакова Е. Бунты, голод, погромы...: (О событиях февраля 1917 г. в Тульском крае) / Е. Байбакова // История. — 2007. — №20(16-31октября). — С. 24-25.
11. Балашова Т. В. Хозяйственная жизнь монастырей Москвы во второй половине XIX - начале XX в. / Т. В. Балашова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2007. — №5. — С. 33-44.
12. Бахурин Ю. А. О первых братаниях с противником в годы первой мировой войны / Ю. А. Бахурин // Вопр. истории. — 2010. — №12. — С. 167-168.
13. Белоусов Р. Две крестьянские реформы: 1861 и 1907 гг. // Экономист. – 1992. – №12.
14. Берштейн А. Без предрассудков: (90 лет назад в России произошла Февральская революция, положившая начало национальной катастрофе) / А. Берштейн // История. — 2007. — №3(1-15февраля). — С. 26-32.
15. Білоус Л. В. Депортації єврейського населення на території Російської імперії під час Першої світової війни / Л. В. Білоус // Укр. іст. журн. — 2011. — №2. — С. 65-79.
16. Бородин А.П. Государственный Совет и указ 9 ноября 1906 года (из истории аграрной реформы Столыпина) // Отечественная история. – 1994. – №2.
17. Боханов А. «Русский Бисмарк» // Родина. – 1996. – №2.
18. Буравченков А. Офіцерський корпус російської армії напередодні Першої світової війни / А. Буравченков // Історичний журнал. — 2009. — №5. — С. 18-33.
19. Бурда І. Особливості національних вимог у програмах політичних партій кінця ХІХ- початку ХХ ст. / І. Бурда // Наукові записки Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова. — К., 2002. — Вип. ХLVI. — С. 169-177.
20. Быков Д. Столыпин: реформатор, не гнушавшийся кнута / Д. Быков // Эхо планеты. — 2010. — №35. — С. 26-29.
21. Вакунов С. С. Организация деятельности депутатских объединений III Государственной думы (1907 - 1912 гг.) / С. С. Вакунов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2011. — №2. — С. 38-47.
22. Васильєв О. П. А. Столипін і віросповідне питання : до 100-річчя з дня трагічної загибелі видатного російського реформатора / О. Васильєв А. Васильєв // Історія в шк. — 2011. — №7-8. — С. 4-8. — Закінчення див. ; № 9, 2011 р.
23. Воронкова И. Е. Российская либеральная внешнеполитическая доктрина в начале XX в. : [образование Антанты ("Тройственное соглашение")] / И. Е. Воронкова // Вопр. истории. — 2009. — №11. — С. 23-36.
24. Вострикова В. В. Представления идеологов либерализма в начале XX в. о государстве / В. В. Вострикова // Вопр. истории. — 2010. — №2. — С. 15-28.
25. Гайда Ф.А. Февраль 1917 года: революция, власть, буржуазия // Вопросы истории. – 1996. – №3.
26. Гайда Ф.А. Февральская революция и судьба Государственной думы // Вопросы истории. – 1998. – №2.
27. Гайда Ф. А. Правящая бюрократия в восприятии российских консерваторов в период кризиса третьеиюньской системы / Ф. А. Гайда // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2009. — №2. — С. 3-13.
28. Гайда Ф. А. Русские либералы и политический кризис 1914 г. : [П. Н. Милюков, А. И. Коновалов, В. А. Маклаков] / Ф. А. Гайда // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 8, История. — 2010. — №5. — С. 38-48.
29. Гайда Ф. Последний февраль империи: [О значении конкретного события в истории и о роли отдельных политиков в противоречивом феврале 1917 года] / Ф. Гайда // Вокруг света. — 2007. — №2. — С. 46-57.
30. Ганелин Р.Ш. 25 февраля 1917 г. в Петрограде // Вопросы истории. – 1998. – №7.
31. Герасименко Г.А. Трансформация власти в России в 1917 г. // Отечественная история. – 1997. – №1. Отечественная история. – 2004. – №6. – С. 61 – 67.
32. Гиндин И. Ф. Государство и экономика в годы управления С.Ю.Витте: (Экономический кризис 1900-1903 годов и антикризисная политика правительства) / И. Ф. Гиндин // Вопр. истории. — 2007. — №8. — С. 65-91. — Начало см.: № 12 за 2006г.; № 1-7 за 2007г.
33. Глушковецький А. Л. Еволюція законодавства про вибори до 1 та 2 Державних Дум Російської імперії / А. Л. Глушковецький // Гуманітарний журнал. — 2005. — №1. — С. 45-52.
34. Головатенко А. История России: спорные проблемы. – М. – 1993. – С.152 – 168
35. Гребенкин И. Н. Офицерство российской армии в годы Первой мировой войны / И. Н. Гребенкин // Вопр. истории. — 2010. — №2. — С. 52-66.
36. Гусєв В. Бунд і російська соціал-демократія: проблеми взаємовідносин (кінець XIX - початок XX ст.) / В. Гусєв // Історичний журнал. — 2008. — №4. — С. 19-28.
37. Давидсон А. Б. Февраль 1917 года. Политическая жизнь Петрограда глазами союзников / А. Б. Давидсон // Новая и новейшая история. — 2007. — №1. — С. 181 - 197.
38. Данилов Ю.Н. На пути к крушению. Очерки из последнего периода русской монархии. – М., 1992.
39. Зінченко О. Питання про смертну кару в Державній раді Російської імперії (1906 - 1907 рр.) / О. Зінченко // Вісник Академії правових наук України. — 2010. — №4. — С. 109-117.
40. Зырянов П.Н. Пётр Столыпин. Политический портрет. – М., 1992.
41. Интеллигенция у власти: Временное правительство в 1917 году. Международный семинар историков в Санкт-Петербурге // Отечественная история. – 1999. – №4.
42. Иоффе Г. Ради «установления тишины и мира на родной земле». Манифест 17 октября 1905 года // Наука и жизнь. – 1996. – № 9.
43. Иоффе Г. Российский разлом // Наука и жизнь. – 1994. – №4.
44. Иоффе Г.З. Революция и судьба Романовых. – М., 1992.
45. Искендеров А.А. Российская монархия, реформы и революция // Вопросы истории. – 1993. – №7.
46. Кикнадзе В.Г. Радиоразведка Российского флота в первой мировой войне. // Вопросы истории. – 2004. – 311.
47. Корелин А.П. С.Ю. Витте и бюджетно – финансовые реформы в России конца XIX – начала XX века // Отечественная история. – 1999. – №3.
48. Люкшин А. 1917 год: вид из казармы // Родина. – 1997. – № 11.
49. Медушевский А.Н. Конституционная монархия в России // Вопросы истории. – 1994. – №8.
50. Мэйси Д. Земельная реформа и политические перемены: феномен Столыпина // Вопросы истории. – 1993. – №4.
51. Никонов А. Спираль многовековой драмы: аграрная наука и политика России // Наука и жизнь. – 1996. – №1,2.
52. Осипов С.В. Первые шаги российского парламентаризма: борьба за народное представительство в 1904 – 1905 гг. – Ульяновск: УлГТУ, 2006. – 121 с.
53. Плимак Е.Г. Две революции, две точки зрения // Свободная мысль. – 1997. – №10.
54. Попов Г. О столыпинской реформе // Наука и жизнь. – 1997. – №1.
55. Рейман М. Заметки об интерпретации 1917 года // Отечественная история. – 1994. – №4 – 5.
56. Решетников, Л. П. Духовно-нравственные причины национальной катастрофы: уроки истории : [до сих пор в современной историографии в определении Февральского переворота господствует термин "буржуазно-демократическая революция", который не отражает истинного смысла произошедшего] / Л. П. Решетников // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 18, Социология и политология. — 2011. — №2. — С. 56-67.
57. Руднева С.Е. Временное правительство и конструирование Предпарламента. // Вопросы истории. – 2003. – №2
58. Селезнёв Ф.А. Новое о русских либералах начала XX века.// Отечественная история. – 2004. – №5. – С. 141 – 145.
59. Сироткин В. Граф Витте – цивилизованный индустриализатор страны // Свободная мысль. – 1992. – №18.
60. Солнцева С.А. 1917: кадровая политика революции в российской армии.// Отечественная история. – 2004. – №3.
61. Степанов А.И. Место России в мире накануне первой мировой войны.// Вопросы истории. – 1993. – №2.
62. Степанов В.Л. Предпосылки денежной реформы С.Ю. Витте: политика министра финансов И.А. Вышнеградского (1887 – 1892).// Отечественная история. – 2004. – № 5. – С.49 – 69.
63. Туркан Г.А. Была ли альтернатива большевистской власти? // Кентавр. – 1993. – №5.
64. Тютюкин С. Россия, 1905 – й… // Свободная мысль. – 1995. – №5.
65. Тютюкин С.В. Первая революция в России: взгляд через столетие.// Отечественная история. – 2004. – № 6. – С. 126 – 141.
66. Холяев С.В. Три февраля 1917 года.// Вопросы истории. – 2003. – №7.
67. Шацилло К.Ф. Первая Государственная дума // Отечественная история. – 1996. – №4.
68. Шацилло К.Ф. Российское самодержавие в 1905 г. Реформы и революция // Отечественная история. – 1993. – №1.
69. Шашкова О. Февральский излом // Свободная мысль. – 1997. – №3.
70. Шелохаев В. Либералы и массы (1907 – 1914 г.г.) // Вопросы истории. – 1994. – №12
71. Шишов А. В. Россия и Япония : История военных конфликтов / А. В. Шишов. — М. : Вече, 2000. — 576с.

Заняття 7. Російська православна церква за доби імперії (2 год)

План

1. Структура церковного управління.

2. Церковна ієрархія. Біле та чорне духовенство.

3. Церковна власність. Російські монастирі.

4. Духовні школи в Росії.

5. Місіонерська діяльність православної церкви.

Мета семінарського заняття –простежити історію Російської православної церкви синодального періоду.

Завдання семінарського заняття:

- проаналізувати церковно-державні відносини впродовж синодального періоду;

- розглянути внутрішнє життя церкви і становище духовенства за доби імперії.

Методичні рекомендації:

Під час розгляду першого питання схарактеризувати структуру церковного управління, яка сформувалась внаслідок церковної реформи Петра І. Простежити еволюція системи церковного управління та церковно-державних відносин у синодальний період.

Під час відповіді на друге питання схарактеризувати структуру церковної ієрархії Російської православної церкви. Які категорії духовенства входили до білого і чорного духовенства? Схарактеризуйте еволюцію правового статуту православного духовенства в Російській імперії.

Під час відповіді на третє питання схарактеризуйте правовий статус і внутрішнє російських монастирів. Простежте, як змінювалось ставлення імперської влади до питання церковної власності, особливу увагу приділивши секуляризаційним процесам за доби правління Катерини ІІ та подальше ставлення влади до наявності у церкви майна. Схарактеризуйте законодавство, яке регулювало питання церковної власності.

Під час відповіді на четверте питання схарактеризуйте систему духовних учбових закладів Російської імперії, особливості навчально-виховного процесу в них. Схарактеризуйте законодавство щодо духовних учбових закладів різних рівнів.

Під час розгляду п’ятого питання схарактеризуйте напрямки й особливості місіонерської діяльності Російської православної церкви. На які регіони в середині імперії та ззовні вона була спрямована?

Терміни і поняття:Синод, обер-прокурор, семінарія, Духовна академія, церковно-парафіяльна школа, біле духовенство, чорне духовенство, священик, єпископ, архієпископ, митрополит, парафія, єпархія, митрополія, секуляризація, монастир.

Джерела та література: