Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
Кафедра теорії та історії держави і права
Укладачі: Шевченко О.О.
Цвєткова Ю.В..
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030401 «Право»
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 7
від „25” грудня 2008 р.
Декан факультету
________ Гриценко І.С.
Київ-2009
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
Укладачі:
д.ю.н. Шевченко Олександр Оксентійович
к.ю.н. Цвєткова Юліана Володимирівна
Лектори:
д.ю.н. Шевченко О.О.,
к.і.н. Дячук Л.В.,
к.ф.н. Толкачова Н.Є.,
к.ю.н. Цвєткова Ю.В
Рецензент:д.ю.н., проф. Безклубий І.А.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2008 р.
© О.Шевченко, Ю.Цвєткова 2008
ЗМІСТ
Вступ 4
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ 5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ 8
ПРОГРАМА КУРСУ 10
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МОДУЛІВ КУРСУ (ДЕННА
ФОРМА НАВЧАННЯ) 16
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ) 45
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА
ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ ТА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 62
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ 63
Вступ
Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” передбачає можливість ознайомлення з тенденціями та загальними закономірностями розвитку держави та права, починаючи від стародавніх часів та закінчуючи сучасністю і ставить за мету підготувати студентів до вивчення ряду основних та спеціальних юридичних дисциплін, надати їм цілісної картини зародження та еволюції основних інститутів держави і права, поглибити їхнє сприйняття розвитку світу, систематизувати та встановити причинно – наслідкові зв’язки у розвитку державних та правових категорій людства.
Предметом вивчення дисципліни“Історія держави і права зарубіжних країн” є: основні принципи, доктринальні засади, правові джерела, окремі поняття, терміни, визначення, дефініції, юридичні категорії та інститути держави та права, які зберігають своє науково-практичне значення під час аналізу та розробки сучасного праворозуміння.
Нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в першому та другому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 216 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 74 годин, на практичні заняття – 31 годин, на самостійну роботу – 111 годин. Формою контролю є в першому семестрі є залік, а в другому - іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з чотирьох змістовних модулів.
З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.
Завершується вивчення дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” проведенням іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістовні модулі.
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться найважливіші питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
В першому семестрі студент отримує за перших 2 модуля 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на проведенні іспиту. За другий семестр студент отримує за 5 та 6 модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
- доповнення доповіді – до 3 бал;
- експрес опитування – до 3 балів;
- колоквіум – до 4 балів;
- самостійна робота – до 4 балів;
- домашня робота – до 4 балів;
- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;
- участь в дискусії – до 2 балів;
- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язанийвідпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
| За шкалою університету 100-бальн. система | Оцінка за національною шкалою та шкалою університету | |
| 90 – 100 | відмінно | |
| 75 – 89 | добре | |
| 60 – 74 | задовільно | |
| 0 – 59 | незадовільно |
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
| №№ з/п | Тема | Кількість навчальних годин (денна/заочна ф.н.) | |||
| Всього | Лекції | Семі-нари | Самост. робота | ||
| Модуль 1 | |||||
| 1. | Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн | 2/4 | 2/- | –/- | -/4 |
| 2. | Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу | 4/6 | 2/2 | –/- | 2/4 |
| 3. | Держава і право Стародавнього Єгипту | 4/8 | 2/- | –/- | 2/8 |
| 4. | Держава і право Стародавнього Вавилону | 8/8 | 2/- | 2/2 | 4/6 |
| 5. | Держава і право Стародавньої Індії | 4/8 | 2/- | –/- | 2/8 |
| 6. | Держава і право Стародавнього Китаю | 4/6 | 2/- | -/- | 2/6 |
| 7. | Держава і право Стародавньої Греції | 10/10 | 4/2 | 2/– | 4/8 |
| 8. | Державний і суспільний устрій Стародавнього Риму | 8/10 | 2/- | 2/– | 4/10 |
| 9. | Право Стародавнього Риму | 6/10 | 2/– | –/– | 4/10 |
| Модуль 2 | |||||
| 10. | Загальна характеристика держави і права феодального періоду | 4/6 | 2/2 | -/- | 2/4 |
| 11. | Держава і право франків | 8/6 | 2/- | 2/– | 4/6 |
| 12. | Держава і право Франції періоду Середньовіччя | 6/10 | 2/- | 2/– | 2/10 |
| 13. | Держава і право Англії періоду Середньовіччя | 10/12 | 4/– | 2/2 | 4/10 |
| 14. | Держава і право Німеччини періоду Середньовіччя | 6/10 | 2/– | –/– | 4/10 |
| 15. | Держава і право Арабського Халіфату | 9/14 | 4/2 | 2/– | 3/12 |
| 16. | Держава і право Московії періоду Середньовіччя | 6/10 | 2/- | 2/– | 2/10 |
| За І семестр | 99/138 | 38/8 | 16/4 | 45/126 | |
| Форма контролю: залік – семестр 1 | |||||
| Модуль 3 | |||||
| 17. | Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду | 4/4 | 2/2 | -/- | 2/2 |
| 18. | Держава і право Англії нового періоду | 12/10 | 4/2 | 2/– | 6/8 |
| 19. | Держава і право США нового періоду | 12/8 | 4/- | 2/2 | 6/6 |
| 20. | Держава і право Франції нового періоду | 12/4 | 4/- | 2/– | 6/4 |
| 21. | Держава і право Німеччини нового періоду | 8/4 | 2/– | -/– | 6/4 |
| 22. | Держава і право Японії нового періоду | 10/8 | 2/– | 2/– | 6/8 |
| Модуль 4 | |||||
| 23. | Загальна характеристика держави і права новітнього періоду | 6/2 | 2/- | -/- | 4/2 |
| 24. | Революція 1917 р. у Росії. Виникнення та розвиток радянської держави і права | 6/8 | 2/- | 2/– | 2/8 |
| 25. | Держава та право Німеччини новітнього періоду | 12/8 | 4/- | 2/2 | 6/6 |
| 26. | Держава та право США новітнього періоду | 12/8 | 4/2 | 2/– | 6/6 |
| 27. | Держава та право Англії новітнього періоду | 13/6 | 4/– | 1/– | 8/6 |
| 28. | Держава та право Франції новітнього періоду | 10/8 | 2/- | -/– | 8/8 |
| За ІІ семестр | 117/78 | 36/6 | 15/4 | 66/68 | |
| Разом | 216/216 | 74/14 | 31/8 | 111/194 | |
| Форма контролю: екзамен – семестр 2 |
ПРОГРАМА КУРСУ
Модуль 1
Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн
Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть “цивілізаційного підходу” в розвитку людського суспільства. Періодизація історії держави і права. Історіографія.