Іван богун козацький полковник з левовим серцем
Анотація до цієї теми
ключевыми словами. Актуальність. В історії важливу роль відіграють окремі особистості. Деякі із них стають загальновідомими у світі, а деякі становлять гордість своєї держави. В Україні багато історичних постатей, які складають гордість її історії. Серед них чільне місце займає Іван Богун. На його прикладі можна дізнатись та навчитись справжньої патріотичної любові до країни і своєї справи, що слугує зразком до наслідування.
Ступінь наукової розробки.Постать Івана Богуна досліджувалиВ. Антонович, М. Костомаров, та Н. Яковенко.
Метою дослідження є відображення життєвого та аналіз військового шляхів Івана Богуна.
Хронологічні межідослідження окреслюються 1648-1664 роками.
В біографії Івана Богуна є багато невідомих, неузгоджених між собою фактів. Але, попри всі колізії його життєвого шляху, із відомих джерел і матеріалів вимальовується постать людини непересічної, яскравої.
За даними польського дослідника Еуґенюша Лятача, Іван Богун був сином дрібного шляхтича, державця містечка Бубнева (тепер село Бубнівська Слобідка, Золотоніський район) І. Богун став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорозького 1649 р.» він значився серед козаків Чигиринського полку [4, с.35].
Згодом (найвірогідніше у 1650 р.) за неабиякі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником, а тому подальша його доля була тісно пов'язана із захистом Вінничини та Брацлавщини від військ Речі Посполитої. Зокрема, вже в 1651 р. І. Богун вів важкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. Саме у боях під Вінницею в березні 1651 р. Богун вперше найбільш масштабно проявив В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і, після підходу основних сил української армії, змусив коронне військо відступити Важливою сторінкою з-поміж ратних справ кальницького полковника стала Берестецька битва, в якій І. Богун проявив себе розсудливим полководцем в найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі З0 червня 1651 р. І. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська.
Зокрема, він досить рішуче виступив проти укладення Б. Хмельницьким Білоцерківського договору (28.10.1651), засуджуючи при цьому політику Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 р. І. Богун був у числі противників курсу Б. Хмельницького на союз із Москвою і, так і не склавши присяги російському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію. Після смерті Б.Хмельницького (27.7.1657) І. Богун підтримував курс І. Виговського та Ю. Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики,
А в 1660 р. І. Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Ю. Хмельницьким.[1:32] У роки Руїни Богун послідовно шукає найкращий шлях для України. Далекоглядний і хитрий політик, як і полководець, він прагнув до мирного розв'язання ситуацій, але ніколи не йшов на компроміс. У січні 1660 р. Богун бере участь у операціях російсько-козацьких військ проти поляків і Виговського . [2:44] В 1661 р. Незабаром кальницький полковник І. Богун був ув'язнений поляками. Король Ян Казимир мав намір пройти вогнем і мечем усе Лівобережжя - від Києва до Глухова і Новгород-Сіверська. "Взимку 1663- 1664 рр., - пише Д. Дорошенко [3, с. 25], - велике польське військо на чолі з королем вступило на Лівобережжя. З поляками йшов і правобережний гетьман Павло Тетеря [4, c. 41].
У І. Богуна виникає новий задум - він домовляється з Ромадановським, що під час битви з польським військом він ударить зі своїми козаками в тил полякам. Під Глуховим Ян Казимир дізнався, що І. Богун мав таємні зв'язки з Брюховецьким і Ромадановським. Змова була викрита 27 лютого 1664 р. "польовий військовий суд, - пише М. Костомаров, - що відбувся в Новгороді-Сіверському, виніс постанову про смертну кару й Iвана Богуна разом з кількома його прихильниками було розстріляно" [2, с.89]
Висновок. Отже, Іван Богун займає чільне місце в історії України. Сьогодні його ім'я носить Київський військовий ліцей. А любов полковника Богуна до Батьківщини, який віддав своє життя справі визволення свого народу, надихає сучасних військовиків на виконання обов'язків по захисту Батьківщини.