Завдання на історичній карті. Тема : Литовсько-польський період історії України

Тема : Литовсько-польський період історії України

При розгляді теми слід мати на увазі, що це – бездержавний період в історії України, коли українські землі перебували в складі Литви, Польщі, Молдавського князівства та ін.. держав, що не могло не позначитися на соціально-економічних, політичних, культурних процесах на українських землях. Крім економічного гноблення (закріпачення селян, наступ на права міщан тощо), посилились процеси полонізації, окатоличення українського народу.

Варто мати на увазі, що в ХV – ХVІІ ст.. завершився процес формування української народності (яку слід характеризувати за такими ознаками: територія формування, мова; спільні риси матеріальної та духовної культури; тісні економічні зв’язки, тобто спільність господарського життя). При підготовці до цього питання рекомендуємо використати курс лекцій з історії України В.Й. Борисенка, вказаного у переліку літератури до теми семінарського заняття.

Цілком закономірним в умовах наступу на права українського населення виглядає виникнення (в умовах укладення Брестської унії 1596 р.) організацій міщанства – братств, що стали захисниками православної церкви в Україні, а також поява у другій половині ХV ст. такого соціального стану як козацтво, яке стало захисником економічних, соціальних, релігійних, національних інтересів різних станів українського суспільства, виразником державотворчих прагнень українського народу.

Завдання для семінарського заняття

1. Входження українських земель в склад литовської, польської та інших держав. Причини зближення політичних інтересів Литви й Польщі та наслідки цього процесу.

2. Боротьба за збереження незалежності Литовського князівства. Ліквідація удільних князівств в Україні. Люблінська унія та її наслідки.

3. Московські змагання за українські землі. Повстання братів Глинських та його наслідки.

Самостійно опрацювати питання (в папці самостійної роботи):

1. Формування української народності.

2. Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів України (Волинь, Закарпаття, Східна Галичина та ін..).

3. Утворення українського козацтва. Реєстрове козацтво. Запорізька Січ в історії України.

Теми рефератів (презентацій):

1. Берестейська унія та її наслідки.

2. Братства, їх роль в історії України.

3. Економічний розвиток українських земель у ХІV – ХVІІ ст. Українські міста у ХІV-ХVІІ ст. Поширення Магдебурзького права.

4. Утворення Кримського ханства. Відсіч турецько-татарської агресії.

5. Історія Волині. Пам’ятні місця Волині.

6. Історія міст Луцьк, Рівне.

7. Військове мистецтво українського козацтва.

8. Побут, звичаї, традиції запорізького козацтва.

Практичні завдання

Завдання на історичній карті

1. Показати українські регіони, що увійшли до складу ВКЛ та Польщі.

2. Показати місця битв: на річці Сині Води та на річці Ворскла.

3. Показати шляхи, якими здійснювалися турецько-татарські напади на українські землі.

4. Річ Посполита. Показати Київське, Чернігівське, Брацлавське, Подільське, Волинське, Руське воєводства.

5. Показати Кримське ханство, Буковину та Бессарабію, Закарпаття.

6. Сусідні з українськими землями держави.

3.2Дати відповіді на питання історичного диктанту:

1. Коли починається литовсько-польський період історії України?

2. При якому литовському князі більшість українських земель ввійшла в склад Литви?

3. Хто на українських землях проводив політику “старого не рушимо, нового не впроваджуємо”?

4. Коли була укладена Кревська унія?

5. Як ім’я князя, який виступив проти Кревської унії?

6. Коли була укладена Вільненська унія?

7. Коли була укладена Городельська унія?

8. Коли почало формуватись українське козацтво?

9. В якому столітті утворилась перша Запорізька Січ?

10. Коли утворилось Кримське ханство?

11. Яка територія увійшла до складу Московії після російсько-литовської війни початку 16 ст.?

12. В якому році відбувалось повстання братів Глинських?

13. В якому році була укладена Люблінська унія?

14. Що означає слово “фільварок”?

15. Коли була укладена Берестейська унія?

3.2 Дати відповіді на тестові завдання:

1. В чому причина успішного просування литовців по українських землях:

а) попередня узгодженість із Золотою Ордою;

б) феодальна роздробленість Золотої Орди;

в) слабкість Московського князівства.

2. При якому литовському князі більшість українських земель увійшла до складу Литви:

а) Любарт;

б) Ольгерд;

в) Ягайло.

3. Який литовський князь виступив проти Кревської унії:

а) Ягайло;

б) Вітовт;

в) Ольгерд.

4. В якому році була укладена перша унія між Польщею і Литвою:

а) 1385;

б) 1401;

в) 1413;

г) 1569.

5. В якому році відбулась битва на р. Ворскла, що значно послабила Литовське князівство:

а) 1392;

б) 1399;

в) 1401.

6. Вкажіть ім’я князя, який об’єднав литовські племена і дав відсіч Тевтонському Ордену:

а) Міндовг;

б) Любарт;

в) Войшелк.

7. Визначте рису, яка характеризує життя на українських землях після їх входження до складу Литовської держави:

а) відновлено династію Рюриковичів на українських землях;

б) на українські землі поширився католицизм;

в) зберігся місцевий уклад життя українського населення.

8. Хто з українських істориків назвав Велике Князівство Литовсьве Литовсько-Руською державою:

а) М. Грушевський;

б) І. Крип’якевич;

в) В. Антонович.

9. Встановіть хронологічну послідовність:

а) Городельська унія;

б) битва на річці Сині Води;

в) Кревська унія;

г) Вільненська унія.

10. Як називалося середньовічне право, що передбачало надання містам самоврядування:

а) руське;

б) польське;

в) магдебурзьке.

11. Як називалося об’єднання ремісників за професійною ознакою:

а) магістрат;

б) ратуша;

в) цех.

12. Хто очолював цех:

а) війт;

б) воєвода;

в) цехмайстер.

13. Яке з вказаних міст першим отримало магдебурзьке право:

а) Санок;

б) Київ;

в) Львів.

14. Де виробляли скло:

а) на гутах;

б) на гуральнях;

в) на руднях.

15. Як називалися ремісники, які вичиняли хутро зі шкіри та шили хутряні вироби:

а) кравці;

б) кушніри;

в) шевці.

16. Який із означених товарів не експортувався з України:

а) віск;

б) шовк;

в) збіжжя.

17. Яке місто було найбільшим центром торгівлі, у тому числі невільниками, в Криму:

а) Судак;

б) Кафа;

в) Бахчисарай.

18. Коли було прийнято “Уставу на волоки”:

а) 1529;

б) 1557;

в) 1588.

19. Як називався багатогалузевий господарчий комплекс, орієнтований на ринок:

а) волока;

б) мануфактура;

в) фільварок.

20. Який княжий рід був найзаможнішим на Волині:

а) Вишневецькі;

б) Заславські;

в) Острозькі.

21. Як називається заселення вільних земель:

а) міграція;

б) колонізація;

в) експансія.

22. Оберіть правильне твердження:

а) з розвитком товарно-грошових відносин у 16-17 ст. зменшуються феодальні повинності;

б) в другій половині 16 ст. посилились процеси закріпачення українських селян;

в) панщина для українських селян у 17 ст. становила 1-2 дні на тиждень.

23. Вкажіть ім’я польського єзуїта, ректора вільненської академії, який започаткував полеміку навколо ідеї унії католицької та православної церков:

а) І. Вишенський;

б) П. Скарга;

в) М. Смотрицький.

24. Які ознаки властиві етносу (народності):

а) спільна територія проживання;

б) тісні економічні зв’язки;

в) мова;

г) риси матеріальної і духовної культури;

д) міжнародні зв’язки з іншими етносами;

е) наявність владних структур і держави.

25. Братства в історії України – це:

а) організації міського населення для ведення торгівлі;

б) організації міщанства для захисту православної віри і культури;

в) організації, що опікувались проблемою міжнародних зв’язків України.

3.4 Прокоментувати уривки з історичних документів:

ТРЕТІЙ ЛИТОВСЬКИЙ СТАТУТ ПРО ЗАЛЕЖНИХ ЛЮДЕЙ

1588 р. Про людину отчизну 1 Якби яка людина отчизна, будь то боярин панцирний, путна або тягла людина, отчич спадковий або куплений, вислужений чи яким іншим чином набутий, відійшовши від пана свого і піддавшись під кого іншого, не далі, ніж у п'яти або у шести милях2, в домівці, а не по наймам ходячи, мешкала, а той би пан його, знаючи про нього, не шукав його і давність земську в десять років пропустив; тоді вже про таку людину довічно мовчати має. Однак якби та людина отчизна, відійшовши від пана свого, мешкала далеко, в десяти або кількадесяти милях, і пан його про нього не відав, і двадцять років не шукав його, той вже вічно про ту людину мовчати повинен. А якби той пан про ту людину, яка далеко у домівці мешкала, не знав, а та людина, мешкаючи далеко, а потім би ближче до маєтку пана свого прийшла звідти і мешкала поблизу, тоді хоча б до того часу і давність у двадцять років земська вийшла або й не вийшла, такого вільно буде кожному шляхтичу за отчича судом визнавати, тільки б давності не пропустив від того часу, як ближче прийде. А якби челядь двірна отчизна або полонена, яка від панів своїх утекла б, проти таких панам і їхнім дітям ні відстань, ні встановлена законом для їхнього повернення давність земська перешкоджати не мають.

Статути Великого князівства Литовського: у З т. - Т. III. Статут Великого князівства Литовського 1588 року: У 2 кн. - Кн. 2 / [за ред. С Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова]. - Одеса, 2004. — С. 313.

***

1 Отчизна людина - залежна людина.

21 литовська миля - приблизно 7,5 км

Завдання до джерела:

1. Які терміни розшуку залежних селян встановлювалися Статутом?

2. У яких випадках пан втрачав право повернути залежну людину?

З «ОПИСУ УКРАЇНИ» Г. Л. де БОПЛАНА ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ КОЗАКІВ

Середина XVII ст..

Ремесла, якими займаються козаки Після розповіді про хоробрість козаків, доречно буде сказати також про їхні звичаї і заняття. Отож, будете знати, що серед цих людей взагалі бувають досвідчені знавці всіх ремесел, необхідних у людському житті: теслярі для будівництва як домів, так і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, шкірники, римарі, шевці, бондарі, кравці та ін. Вони дуже вміло виробляють селітру, якої на цих землях багато, і роблять з неї досконалий порох до гармат. Жінки прядуть льон і вовну, тчуть з них полотна і тканини для щоденного вжитку. Всі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, пекти хліб, готувати м’ясо всіз родів, варити пиво, виробляти питний мед, брагу, горілку і т.д. ….з рештою слід взагалі визнати, що вони здатні до кожного ремесла, хоч одні з них більш вправні від інших в якійсь професії.

Завдання до джерела:

1. На підставі тексту визначте, які ремесла були найбільш поширені на українських землях.

2. Які галузі господарства були провідними за литовсько-польської доби?

УРИВОК З ПРАЦІ МИХАЛОНА ЛИТВИНА «ПРО ЗВИЧАЇ ТАТАР, ЛИТОВЦІВ ТА МОСКОВИТІВ» ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Середина XVI ст.

Ґрунт Київщини до такої міри родючий і зручний для обробу, що лан (земля), виораний тільки раз парою биків, дає великий урожай; навіть необроблене поле дає рослини, які годують людей своїм корінням і стеблом. Тут ростуть дерева, що дають різноманітні ніжні овочі, плекається виноград, що дає великі грона винограду, а місцями на схилах зустрічається дикий виноград (себто звичайний виноград для їжі, що сам собі росте). В старих дубах і буках, в котрих зробилися дупла, обильно водяться рої бджіл з щільниками меду, який відзначається чудовим кольором і смаком. Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою з степів до лісів, а літом назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що весною хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл, Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами... Тому багато річок називають «золотими», особливо Прип'ять, котра в одному місці коло Мозиря при гирлі Тури, в час наповнення свіжою водою з джерел, щорічно з початком березня наповнюється такою силою риби, що кинутий до неї спис насаджується (на рибу) і стоїть повисно, ніби встромлений у землю - так густо збивається там риба. Я би не повірив тому, коли б сам не бачив частенько, як відтіль без перерви черпали рибу і наповнювали нею за один день до 1000 возів, що належали купцям, котрі щорічно з’їздяться в цьому часі.

Бористен (Дніпро) – найбільша і найбагатша ріка цієї країни, по ній спроваджують до Києва безмірну кількість риби та іншого краму.

Завдання до джерела:

1. Які природні багатства українських земель привернули увагу Михалона Литвина?

2. Якими промислами займалось населення України?

3. Чи вплинули на господарське життя українських земель їх природні ресурси?

3. 5 Розгадати кросворд на тему: “Литовсько-польський період історії України”

Завдання на історичній карті. Тема : Литовсько-польський період історії України - student2.ru

По вертикалі:

1. Перший правитель Литовського Князівства, названий у Галицько-Волинському літописі «самодержцем у всій землі Литовській». 2. Ім‘я князя, за часів якого до Литви було приєднано більшість українських земель. 3. Угода Вітовта з Ягайлом, за якою лише католики могли брати участь в княжій раді. 4. Угода, на основі якої Ягайло повинен повернути Вітовту всі батьківські землі і зробити його своїм намісником в Литві (1392 р.). 5. Хто заснував столицю Вільно над річкою Вілією? 6. Яке віросповідання змушені були прйняти українські бояри, щоб врятувати свої маєтки? 7. На початку якого століття завершилась московсько-польська війна? 8. Місто України, де була заснована католицька єпископська кафедра. 9. У битві під яким містом було вбито короля Владислава (1444 р.)?

По горизонталі:

1. Територія України, що стала першим реальним надбанням Литви на українських землях. 11. Унія, за якою передбачалась інкорпорація Вел. князівства Литовського до складу Польської держави. 12. Острів, на якому литовсько-руські князі та бояри проголосили Вітовта королем. 13. Над якою річкою (її сучасна назва) Ольгерд погромив татар і заволодів в зв‘язку с цим усією Наддніпрянщиною? 14. Спадкоємець вільненського столу після смерті Ольгерда (1377 р.). 15. Ім‘я українського гетьмана, що завдав ніщивної поразки московському війську в битві під Оршею (8 вересня 1514 р.). 16. Унія, у відповідності з якою відбулося об‘єднання Польщі і Литви в єдину Річ Посполиту. 17. Наступник Вітовта. 18. На березі якої річки татари погромили у 1399 році військо Вітовта?

Контрольні запитання:

1. Які хронологічні рамки охоплює литовсько-польський період історії України, які характерні процеси йому притаманні?

2. До складу переважно яких держав увійшли українські землі в другій половині 14 ст., в чому полягають особливості політики цих держав на українських землях?

3. Які наслідки для України мало зближення політичних інтересів Великого Князівства Литовського та Польського Королівства?

4. Розкрити особливості політики князя Вітовта, її наслідки для України, а також Люблінської унії.

5. Яку роль відіграло Московське царство в боротьбі за українські землі, в чому полягають її наслідки?

6. Розкрити суть та історичне значення повстання братів Глинських.

7. Які характерні особливості властиві економічним процесам на українських землях у литовсько-польську добу?

8. Як пов’язана доля України з Кримським ханством?

9. Розкрити становище українських міст у литовсько-польську добу.

10. Які факти свідчать, що у 16-17 ст. завершився процес формування української народності?

Джерела

1. Історія України: Хрестоматія: У 2 ч. – К.,1996. – Ч.1.

2. Основні документи Берестейської унії: Наукові зошити. – Л.,1996.

3. Січинський В. Чужинці про Україну. – К., 1992.

4. Статути Великого князівства Литовського / С. Ківалов.– О., 2002. – Т.1–3: Статути

5. Великого князівства Литовського 1529–1588 рр.

6. Хрестоматія з історії України для студентів вузів. - К., 1993.

7. http://www.history.univ.kiev.ua/ukrbooks/letop/index.html

8. http://www.history.univ.kiev.ua/ukrbooks/dok1.html

9. http://www.litopys.org.ua

Рекомендована література до теми семінару

1. Борисенко В.Й. Курс української історії. З найдавніших часів до XX століття / В. Й. Борисенко. – К. : Либідь, 1996. – 616 с.

2. Гринь О. В. Практикум з історії України литовсько-польської доби: Навчальний посібник / О.В. Гринь. – Чернігів, Видавець Лозовий В. М., 2011. – 424 с.

3. Дорошенко Д. Нарис історії України : в 2 т. / Д. Дорошенко. – К. : Глобус, 1991. – Т.1. –1991. – 238 с.

4. Історія України в особах: Литовсько-польська доба / О.М. Дзюба, М.В. Довбищенко, Я.Д. Ісаєвич, М.М. Кром, С.А. Леп’явко. – К.,1997.

5. Каденюк О. С. Історія України : навч. посіб. / О. С. Каденюк. – К.: Кондор, 2008. – 408 с.

6. Колесник І.І. Українська культура та історіографія: історія ментальностей. – УІЖ, 2002.- №1.

7. Крип'якевич І. Історія України / І. Крип’якевич. - Львів, 1990.

8. Полонська-Василенко Н. Історія України : в 2-х томах. / Н. Полонська-Василенко. – К. : Либідь, 1993. –Т. 1. – 1993. – 640 с.

9. Світлична В. В. Історія України : навч. посіб. [для студ. іст. спец. вищих навч. закладів] / В. В. Світлична. – [друге вид., випр. і доп.]. – К. : Каравела ; Львів : Новий Світ – 2000, 2002. – 304 с.

10. Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн./ В. І. Ульяновський. – К.,1994. – Кн.1–2.

11. Уривалкін О. М. Нарис історії України (середина ХІІІ-середина ХVІІ століття) : навч. посіб. [для студентів вищих закладів освіти] / О. М. Уривалкін. – Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2003. – 232 с.

12. Шемета Ю.М. Литовсько-польська доба в історії України. Українські землі в другій половині ХІV–першій половині ХVІІст.. (Навчально-методичний посібник для студентів неспеціальних факультетів) / Ю. М. Шемета. – К., 2007.

13. Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна) / Н. М. Яковенко. – К.,1993.

14. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. М. Яковенко. – 2-е вид., перероб. та розшир. – К. : Критика, 2005. – 581 с.

15. Яковенко Н. М. Паралельний світ : Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. / Н. М. Яковенко. – К. : Критика, 2002. – 415 с.

Наши рекомендации