Тема 5. заняття 3. синтаксис
| Синтаксис (від грецьк. syntaxis – складання) – розділ граматики, який вивчає будову зв'язної мови і значення синтаксичних одиниць. | syntax |
| Основні одиниці синтаксису – словосполучення, просте речення і складне речення. | main units of syntax |
| Словосполучення – непредикативна синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох і більше самостійних слів, зв'язаних між собою за змістом і граматично на основі підрядного синтаксичного зв'язку. | word combination |
| Головні члени речення – члени речення, що утворюють його граматичну основу (предикативний центр) – підмет і присудок. | main parts of the sentence |
| Підмет – головний член речення, що називає предмет, ознака якого визначається присудком і відповідає на питання ХТО? ЩО? | subject |
| Присудок – головний член речення, який називає ознаку підмета і відповідає на питання ЩО РОБИТЬ ПРЕДМЕТ? ЩО З НИМ РОБИТЬСЯ? ЯКИЙ ВІН? ХТО ВІН ТАКИЙ? ЩО ВІН СОБОЮ ЯВЛЯЄ? | predicate |
| Другорядні члени речення- члени речення, які залежать від головних і слугують для пояснення ознак підмета та присудка. | secondary parts of the sentence |
| Означення – другорядний член речення, який називає ознаку, якість чи властивість предмета. | attribute |
| Додаток – другорядний член речення, який називає об’єкт у певному відношенні до дії чи до прояву ознаки. | object |
| Обставина – другорядний член речення, який означає, за яких обставин відбувається дія, у який спосіб або вказує на міру, ступінь прояву дії чи ознаки. | adverbial modifier |
| Складносурядне речення – складне речення, частини якого зв'язані між собою сурядними сполучниками. У складносурядному реченні вживаються ті ж сполучники, що й у простому реченні для зв'язку однорідних членів. Типи складносурядних речень: з’єднувальні (предикативні частини поєднуються сполучниками – і, та, а також), протиставні(предикативні частини поєднуються протиставними сполучниками а, але, проте), розділові(предикативні частини поєднуються сполучниками або, чи, чи...чи, не то..не то, то...то та ін.), пояснювальні(предикативні частини поєднуються сполучниками тобто, а саме). | compound sentence conjunctive adversative disjunctive explanatory |
| Складнопідрядне речення – складне речення, частини якого зв'язані між собою підрядними сполучниками чи сполучниковими словами (відносними займенниками). | complex sentence |
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що вивчає синтаксис?
2. Які основні одиниці синтаксису ви знаєте?
3. Назвіть головні члени речення.
4. Які другорядні члени речення ви знаєте?
5. Що таке складносурядне і складнопідрядне речення?
ВПРАВИ
Вправа 1. Прочитайте текст. Випишіть одне складне, два простих речення.
Looking back, he saw the old woman crooning over the money.
He wasted no time. He found the cinema in Lion Road easily enough, and, shown a photograph of Romaine Heilger, the commissionaire recognized her at once. She had arrived at the cinema with a man some time after ten o'clock on the evening in question. He had not noticed her escort particularly, but he remembered the lady who dad spoken to him about the picture that was showing. They stayed until the end, about an hour later.
Mayherne was satisfied. Romaine Heilger's evidence is a tissue of lie from beginning to end. She had evolved it out of her passionate hatred. The lawyer wondered whether he would ever know what lay behind that hatred. What had Leonard Vole done to her? He had seemed dumbfounded when the solicitor had reported her attitude to him.
(to be continued)
Вправа 2. Визначте головні члени в підкреслених реченнях.
He had declared earnestly that such a thing was incredible — yet it had seemed to Mr. Mayherne that after the first astonishment his protests had lacked sincerity. He did know. Mr. Mayherne was convinced of it. He knew, but he had no intention of revealing the fact. The secret between those two remained a secret. Mr. Mayherne wondered if some day he should come to learn what it was. The trial of Leonard Vole for the murder of Emily French aroused widespread interest. In the first place the prisoner was young and good-looking, then he was accused of a particularly dastardly crime, and there was the further interest of Romaine Heilger, the principal witness for the prosecution. There had been pictures of her in many papers, and several fictitious stories as to her origin and history.
(to be continued)
Вправа 3. Знайдіть у тексті складнопідрядні та складносурядні речення та порівняйте їх синтаксичну структуру. Виконайте синтаксичний аналіз двох речень із тексту.
The proceedings opened quietly enough. Various technical evidence came first. Then Janet Mackenzie was called. She told substantially the same story as before. In cross-examination counsel for the defence succeeded in getting her to contradict herself once or twice over her account of Vole's association with Miss French; he emphasized the fact that though she had heard a man's voice in the sitting-room that night, there was nothing to show that it was Vole who was there, and he managed to drive home a feeling that jealousy and dislike of the prisoner were at the bottom of a good deal of her evidence, the next witness was called.
"Your name is Romaine Heilger?" "Yes."
"You are an Austrian subject?" "Yes."
(to be continued)
КОМПЛЕКСНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
а) прочитайте текст;
б) випишіть одне просте та два складних речення;
в) порівняйте синтаксичні конструкції англійських речень і їх український переклад;
г) виконайте синтаксичний аналіз двох речень.
Варіант 1
"For the last three years you have lived with the prisoner and passed yourself off as his wife?"
Just for a moment Romaine Heilger's eyes met those of the man in the dock. "Yes."
The questions went on. Word by word the damning fact came out. On the night in question the prisoner had taken out a crowbar with him. He had returned at twenty minutes past ten, and had confessed to having killed the old lady. His cuffs had been stained with blood, and he had burned them in the kitchen stove. He had terrorized her into silence by means of threats.
As the story proceeded, the feeling of the court which had been slightly favourable to the prisoner, now set dead against him.
(to be continued)
Варіант 2
Formidable and ponderous, counsel for the defense arose. He put it to her that her story was a malicious fabrication from start to finish, that she had not even been in her own house at the time in question, that she was in love with another man and was deliberately seeking to send Vole to his death for a crime he did not commit.ф Romaine denied these allegations with superb insolence. Then came the production of the letter. It was read aloud in court in the midst of a breathless stillness. "Max, beloved, the Fates have delivered him into our hands! He has been arrested for murder - but, yes, the murder of an old lady! Leonard, who would not hurt a fly! At last I shall have my revenge. The poor chicken! I shall say that he came in that night with blood upon him - that he confessed to me. I shall hang him, Max - andwhen he hangs he will know and realize that it was Romaine who sent him to his death. And then - happiness, beloved! Happiness at last!"
(to be continued)
Варіант 3
There were experts present ready to swear that the handwriting was that of Romaine Heilger, but they were not needed. Confronted with the letter, Romaine broke down utterly and confessed everything. Leonard Vole had returned to his house at the time he said, twenty past nine. She had invented the whole story to ruin him.
Sir Charles called his few witnesses, the prisoner himself went into the box and told his story in a manly straightforward manner, unshaken by cross-examination.ф The prosecution endeavoured to rally, but without great success. The judge's summing up was not wholly favourable to the prisoner, but a reaction had set in and the jury needed little time to consider their verdict. "We find the prisoner not guilty." Leonard Vole was free!
(to be continued)
Варіант 4
Little Mr. Mayherne hurried from his seat. He must congratulate his client.
He found himself polishing his pince-nez vigorously, and checked himself. His wife had told him only the night before that he was getting a habit of it. Curious things, habits. People themselves never knew they had them. An interesting case — a very interesting case. That woman, now, Romaine Heilger.
If he closed his eyes he could see her now, tall and vehement, her right hand clenching and unclenching itself unconsciously all the time. Curious things, habits. That gesture of hers with the hand was her habit, he supposes. Yet he had seen someone else do it quite lately. Who was it now? Quite lately…
(to be continued)
Варіант 5
The woman in Shaw's Rents. It was impossible — impossible — Yet, Romaine Heilger was an actress.
He wanted one thing only — to see Romaine Heilger face to face.
He did not see her until some time later, and the place of their meeting is not relevant.
"So you guessed," she said. "The face? Oh, that was easy enough, and the light of that gas jet was too bad for you to see the make-up." "But why — why —"
"Why did I play a lone hand?" She smiled a little, remembering the last time she had used the words. "My friend — I had to save him. The evidence of a woman devoted to him would not have been enough — you hinted yourself. But I know something of the psychology of crowds.
(to be continued)
Варіант 6
Let my evidence be wrung from me, as an admission, damning me in the eyes of the law, and a reaction in favour of the prisoner would immediately set in."
"And the bundle of letters?"
"One alone, the vital one, might have seemed like a — what do you call it? — put-up job." 'Then the man called Max?" "Never existed, my friend."
"I still think," said little Mr. Mayherne, "that we could have got him off by the — er — normal procedure." "I dare not risk it. You see you thought he was innocent ."
“So you knew it? I see," said little Mr. Mayherne. "My dear Mr. Mayherne," said Romaine, "you do not see at all. I knew — he was guilty!"
(Тhe end)
Л І Т Е Р А Т У Р А
Обов’язкова
- Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - Київ, 1992.
- Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. - Київ, 1998.
Додаткова
- Алефіренко Н.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа. Вид-во при Харк. ун-ті, 1987.
- Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: ЛГУ, 1963.
3. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: Избранные труды. – М.: Школа «Языки русской культуры», Изд. фирма «Восточная лит-ра» РАН, 1995. - (Язык. Семантика. Культура). – Т.1. – 472с.
4. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. – М.: Школа «Языки русской культуры»: Изд. фирма Вост. лит., 1995. – (Язык. Семантика. Культура.). – Т. 2. – 766с.
- Білецький А.О. Про мову і мовознавство. - Київ, 1997.
6. Булыгина Т.В., Шмелёв Д.Н. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). – М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. – 574с.
- Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. – М.: Языки русской культуры, 2001. – 272с.
- Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка.– Пермь, 1974.
- Гак В.Г. О путях расширения энциклопедической и культурной информации в словаре // Актуальные проблемы разработки нового академического словаря русского языка. – Л., 1990. - С. 28 – 30.
- Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981.
11. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразеобразования.– Ростов-на-Дону, изд-во Рост. ун-та, 1977.
12. Голев Н.Д. Динамический аспект лексической мотивации. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1989.
13. Жуков В.П. Русская фразеология. – М.: Высшая школа, 1986.
- Кодухов В.И. Введение в языкознание. - М., 1987.
15. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1996.
16. Кучеренко И.К. Фразеологізм як об’єкт синтаксису // Українське мовознавство. – К. – 1983. – Вип. 10. – С. 9 – 15.
17. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М., 1998.
18. Молотков А.И. Фразеологический словарь русского языка. Изд-е 4-е, стереотипное. – М.: Русский язык, 1986. – 543с.
19. Морковкин В.В. Опыт идеографического описания лексики (анализ слов со значением времени в русском языке). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977.
20. Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка. –М.: Высшая школа, 1987.
21. Ножин Е.А. Англо-русский фразеологический словарь по семантическим группам (теоретическое обоснование) // Иностранные языки в школе. – 1966. - № 2. – С. 101 – 121.
22. Пелепейченко Л.Н. Современный русский язык. Лексикология и фразеология. – Харьков: ХГПУ им. Г.С. Сковороды, 2001. – 174с.
23. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). Київ: Сімферополь, 1997.
24. Сидоренко М.И. Парадигматические отношения фразеологических единиц в современном русском языке. – Л., 1982.
25. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973.
26. Слюсарева М.А. О маргинальности уровней языка // Уровни языка и их взаимодействие. – М., 1967.
27. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1956.
28. Снитко Е.С. Внутренняя форма в процессе номинации (на материале русского языка): Автореф. дис.... докт. филол. наук. – К., 1990.
29. Соколовская Ж.П. Проблемы системного описания лексической семантики. – К.: Наукова думка, 1990.
30. Телия В.НЕ. Русская фразеология. – М.: «Феникс», 1996.
31. Тер-Минасова С.Г. Язык и международная коммуникация. – М.: «Слово», 2000. – 261с.
32. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. – Ташкент: Изд-во ФАН Узб. ССР, 1988.
33. Юрчук Л.А. Теоретичні засади реєстру фразеологічного словника української мови // Мовознавство. – 1983. - № 5. – С. 23 – 32.
Н а в ч а л ь н е в и д а н н я
Людмила Миколаївна Пелепейченко
Вікторія Вікторівна Місеньова
ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА
Навчальний посібник для самостійної роботи
курсантів та студентів спеціальності „Переклад”
Відповідальний за випуск С.М. Ревуцька
Комп’ютерна верстка К.В. Новікова
Підписано до друку 24.05.2005 р. Формат паперу 60x84/16. Ризограф.
Папір офсетний. Ум. друк. арк. 3,89. Облік.-вид. арк. 3,28. Тираж 100 прим.
Зам. № 119.
Редакційно-видавниче відділення Військового інституту ВВ МВС України
Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1840 від 10.06.2004 р.
Друкарня Військового інституту ВВ МВС України
61001, м. Харків, пл.. Повстання, 3