Естові завдання. Тема. Мова та історія.

І рівень

1. Кому належить вислів “У даний момент мова не є та-кою, якою вона була десять хвилин тому”:

а) О.С. Мельничуку;

б) В. фон Гумбольдту;

в) О.О. Шахматову;

г) П.С. Дудику?

2. У якому столітті вчені дійшли висновку про змінність мов:

а) у кінці XVIII ст.;

б) XIX ст.;

в) II половині XVII ст.;

г) XX ст.?

3. Уперше зробили спробу пояснити розвиток мови представники:

а) психологізму;

б) структуралізму;

в) порівняльно-історичного мовознавства;

г) молодограматизму.

4. Хто з мовознавців протиставляв синхронію як вісь одночасності та діахронію як вісь послідовності і вважав, що це протиставлення відповідає протиставленню статики і динаміки, системності й безсистемності:

а) 0.0. Шахматов;

б) В. фон Гумбольдт;

в) Г. Пауль;

г) Ф. де Соссюр?

5. Яке твердження правильне:

а) синхронія — стан мови в певний момент її розвитку; сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів мови, які наявні й функціонують у певний умовно виділений період;

б) синхронія — історичний розвиток мови, а також дослідження мови у процесі її історичного розвитку;

в) синхронія — сукупність рис мовної системи, що з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів;

г) синхронія — мова-надоснова, елементи якої розчини-лися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів?

6. Вкажіть правильне твердження:

а) діахронія — стан мови в певний момент її розвитку; сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів мови, які наявні й функціонують у певний умовно виділений період;

б) діахронія — історичний розвиток мови, а також дослідження мови у процесі її історичного розвитку;

в) діахронія — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів;

г) діахронія — сукупність рис мовної системи, що з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

7. Переважна більшість мовних змін починається:

а) із занепаду, редукції певних мовних елементів;

б) розвитку різних фонетичних процесів;

в) варіювання мовних елементів;

г) утворення нових елементів мови.

8. Укажіть причини, від яких не залежать темпи мовних змін:

а) здатність окремої мовної системи змінюватись швидше за іншу;

б) соціальні умови функціонування мов;

в) мовна взаємодія;

г) наявність усіх мовних рівнів у конкретній мові.

9. На які групи поділяються чинники мовних змін (згідно з класифікацією С.В. Семчинського):

а) іншомовні та власне мовні;

б) екстралінгвальні та інфолінгвальні;

в) позамовні й мовні (зовнішні і внутрішні);

г) екстралінгвальні та власне мовні?

10. Паралельний вплив на мову зовнішніх і внутрішніх чинників визнають не всі учені, тільки внутрішні визнають:

а) А. Мартіне, Є. Курилович;

б) М. Ломоносов, Ф. де Соссюр;

в) О. Пєшковський, П. Фортунатов;

г) М. Mapp, JI. Булаховський.

11. Мовні зміни завжди мають якусь причину. Розрізняють внутрішні і зовнішні причини мовного розвитку. Зовнішні причини — це:

а) тенденції розвитку, закладені в самій мові;

б) імпульси розвитку мови, які надходять із зовнішнього середовища;

в) різні суспільні чинники;

г) контактування мов.

12. Що належить до зовнішніх причин мовних змін:

а) наявність антиномій у самій мові;

б) інтерференція;

в) контактування мов;

г) суперечності між потребами спілкування і мовними можливостями?

13. Що мовознавці не відносять до зовнішніх причин змін у мові:

а) розвиток матеріальної і духовної культури, продуктивних сил, науки, техніки;

б) контактування мов;

в) запозичення взаємодіючих мов;

г) антиномію мовця і слухача.

14. Що є найпоширенішим результатом взаємодії мов:

а) зміни у словотворі;

б) зміни наголосу;

в) запозичення лексики і фразеології;

г) зміни у граматичній будові мови, переважно в морфології?

15. Яка із систем мови є найпроникливішою для запозичень:

а) фонологічна система;

б) синтаксична;

в) морфологічна;

г) лексико-семантична?

16. Чим зумовлено те, що найбільше запозичень на лексико- семантичному рівні мови:

а) це один з основних рівнів мови;

б) цей рівень найбільш системно стійкий;

в) на цьому рівні можлива інтерференція;

г) на цьому рівні найбільш слабкі системні відношення?

17. Частка французьких слів в англійській мові:

а) 15%;

б) 20 %;

в) 70 %;

г) 60 %.

18. Частка арабізмів у турецькій мові:

а) 80 %;

б) 90 %;

в) 70 %;

г) 50 %.

19. Частка китаїзмів у корейській мові:

а) 65 %;

б) 75%;

в) 85 %;

г) 95 %.

20. Антиномія — це:

а) протилежні начала в мові, боротьба між якими призводить до змін;

б) спільне в різних мовах;

в) мовна підсистема;

г) вид антонімів.

21. Яку з указаних суперечностей (антиномій) не вважа* ють внутрішньою причиною мовних змін:

а) антиномія позначувального і позначуваного;

б) антиномія норми та системи;

б) антиномія інформаційної й експресивної функцій мови;

г) антиномія контактування та запозичення взаємодіючих мов?

22. Коли план вираження і план змісту мовного знака перебувають у стані нестійкої рівноваги, тоді це:

а) антиномія норми і системи;

б) антиномія мовця та слухача;

в) антиномія позначувального й позначуваного;

г) антиномія коду і тексту.

23. Суперечності між стандартним й експресивним началом в мовленнєвій діяльності — це:

а) антиномія норми і системи;

б) антиномія мовця і слухача;

в) антиномія позначувального і позначуваного;

г) антиномія інформаційної та експресивної функцій мови.

24. Прогрес у мовних змінах вбачали:

а) І. Бодуен де Куртене, О. Єсперсен;

б) А. Шлейхер, Ф.-М. Мюллер;

в) О. Востоков, П. Фортунатов;

г) Р. Раск, Ф. де Соссюр.

II рівень

1. Хто з мовознавців розрізняв “вивчення мов у стані їхнього розвитку” і “вивчення організмів мов”:

а) О. Шахматов;

б) В. фон Гумбольдт;

в) О. Потебня;

г) Р. Пауль?

2. Є різні погляди щодо значення історії мови. Наприклад, JI. Блумфільд зазначав, що знання історії мови у процесі опису її сучасного стану:

а) надзвичайно важливе;

б) потрібне;

в) не має ніякого значення;

г) не тільки не потрібне, а й шкідливе.

3. Також відомий і зворотний розвиток історії мов:

а) від простого до складного;

б) від конкретного до абстрактного;

в) змінність — незмінність;

г) від аналітизму до синтетизму.

4. Контактування мов може спричинити запозичення лексики. На вашу думку, з якої мови українська запозичила найбільше слів:

а) з французької;

б) англійської;

в) німецької;

г) японської?

Чому? Відповідь коротко аргументуйте.

5. Як називаються контактно зумовлені відхилення від мовної норми:

а) субстрат;

б) адстрат;

в) інтерференція;

г) мовні помилки?

6. Чим спричинена інтерференція:

а) конвергентним розвитком кількох мов;

б) контактом двох мовних систем, які впливають одна на одну;

в) контактом близькоспоріднених мов;

г) мовними союзами?

7. У якому році виник термін “мовний союз”:

а) у 1920 p.;

б) 1923 р.;

в) 1921 p.;

г) 1922 р?

8. Хто з мовознавців увів у науковий обіг термін “мовний союз”:

а) Є. Курилович;

б) М. Трубецькой;

в) Б. Головін;

г) В. Георгієв?

9. Які мови належать до мовного союзу, за М.С. Трубецьким:

а) мови, які пов’язані системою звукових відповідників;

б) мови, які пов’язані корінною (споконвічною) лексикою;

в) мови, які суттєво подібні у морфології;

г) мови, які суттєво подібні у морфології та синтаксисі?

10. Сліди витісненої мови отримали у мовознавстві назву:

а) субстрат і суперстрат;

б) адстрат;

в) синхронія;

г) діахронія.

11. Хто з мовознавців увів у науковий обіг термін “субстрат”:

а) В. Вартбруг;

б) Н. Бартолі;

в) М. Трубецькой;

г) Дж. Асколі?

12. Виділіть правильне твердження:

а) субстрат — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови;

б) субстрат — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою нашарувалися; сліди мови чужинців;

в) субстрат — сукупність рис мовної системи, що з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

г) субстрат — стан мови в певний момент її розвитку; сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів мови, які наявні й функціонують у певний умовно виділений період.

13. Хто з мовознавців увів у науковий обіг термін “супер- страт”:

а) Н. Бартолі;

б) Дж. Асколі;

в) В. Вартбург;

г) М. Трубецькой?

14. Виділіть правильне твердження:

а) суперстрат — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови;

б) суперстрат — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів;

в) суперстрат — сукупність рис мовної системи, що з’явилися унаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів;

г) суперстрат — історичний розвиток мови, а також дослі-дження мови у процесі її історичного розвитку.

15. Хто з мовознавців увів у науковий обіг термін “адстрат”:

а) Дж. Асколі;

б) М. Трубецькой;

в) Н. Бартолі;

г) В. Вартбург?

16. Вкажіть правильне твердження:

а) адстрат — сукупність рис мовної системи, що з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого спів-існування і контактів сусідніх народів;

б) адстрат — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів;

в) адстрат — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови;

г) адстрат — це вивчення мови як системи в абстрагуванні від її змін і часового чинника.

17. Яка з антиномій, що призводять до мовних змін, названа неправильно:

а) антиномія позначувального і позначуваного;

б) антиномія комунікативної та інформаційної функцій мови;

в) антиномія коду й тексту;

г) антиномія норми і системи?

18. У яких тенденціях мовного розвитку не виявляються внутрішні причини мовних змін:

а) у тенденції до економії мовних засобів і зусиль мовців;

б) тенденції до вираження різних значень різними формами;

в) тенденції до ускладнення мовних одиниць;

г) тенденції до абстрагування мовних елементів?

19. У якій із тенденцій мовного розвитку внутрішні причини мовних змін не виявляються:

а) у тенденції до економії мовних засобів і зусиль мовців;

б) у тенденції до вираження різних значень різними формами;

в) у тенденції до необмеження складності мовних одиниць;

г) у тенденції до абстрагування мовних елементів?

20. Прикладом вияву якої тенденції мовного розвитку є відштовхування від омонімії:

а) тенденції до економії мовних засобів і зусиль мовців;

б) тенденції до вираження різних значень різними формами;

в) тенденції до обмеження складності мовних одиниць;

г) тенденції до абстрагування мовних елементів?

21. Це дало змогу говорити про прогрес у розвитку мови: один учений стверджував, що для мови характерне постійне вдосконалення, яке пов’язане з прогресивним рухом суспільства. Про кого йдеться:

а) О.С. Мельничука;

б) В. фон Гумбольдта;

в) І.О. Бодуена де Куртене;

г) О. Єсперсена?

22. Абсолютний прогрес — це:

а) прогрес, пов’язаний з мовною технікою;

б) це скорочення довжини слів;

в) прогрес, пов’язаний з розвитком можливостей вираження мовного змісту;

г) прогрес, який не пов’язаний з типом граматичної будови.

23. У чому виявляється відносний прогрес мови:

а) в появі аналітичної будови в різних мовах світу;

б) розширенні словникового складу;

в) збільшенні значень слів;

г) впорядкуванні синтаксису?

III рівень

1. Зазначте цифрою, якому терміну відповідає таке визначення:

а) мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові- переможниці чужинців; сліди витісненої місцевої мови;

б) мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-пере- можниці корінних жителів;

в) сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

1) суперстрат;

2) субстрат;

3) адстрат.

2. Зазначте цифрою, кому з мовознавців належать такі погляди щодо прогресу в розвитку мов:

а) пов’язував прогрес із морфологічними типами мов; найдосконалішими вважав аналітичні мови;

б) вважав, що мови у своєму розвитку тільки прогресують; прогрес не пов’язаний з аналітизмом;

в) вважав, що мова як живий організм у своєму розвитку переживає два періоди: період розвитку, який належить до доісторичних часів, і період розкладу, деградації (історичний період);

г) для мови характерне постійне вдосконалення, яке пов’язане з прогресивним рухом суспільства, з духовним удосконаленням народу; три типи мов — кореневі, аглютинативні, флективні — засвідчують поступальний рух від примітивних форм розвитку до більш досконалих.

1) В. фон Гумбольдт;

2) П.Я. Черних;

3) О. Єсперсен;

4) А. Шлейхер.

Відповіді

І рівень

1 — в; 2 — б; 3 — в; 4 — г; 5 — а; 6 — б; 7 — в; 8 — г; 9 — в; 10 — а; 11 — б; 12 — в; 13 — г; 14 — в; 15 — г; 16 — г;

17 — г; 18 — а; 19 — б; 20 — а; 21 — г; 22 — в; 23 — г; 24 — а.

II рівень

1 — б; 2 — г; 3 — г; 4 — в; 5 — в; 6 — б; 7 — б; 8 — б; 9 — г; 10 — а; 11 — г; 12 — а; 13 — в; 14 — б; 15 — в; 16 — а; 17 — б; 18 — в; 19 — в; 20 — б; 21 — б; 22 — в; 23 — а.

III рівень

1: а — 2; б — 1; в — 3.

2: а — 3; б — 2; в — 4; г — 1.

II рівень

1 — б; 2 — г; 3 — г; 4 — в; 5 — в; 6 — б; 7 — б; 8 — б; 9 — г; 10 — а; 11 — г; 12 — а; 13 — в; 14 — б; 15 — в; 16 — а; 17 — б; 17 — в; 19 — в; 20 — б; 21 — б; 22 — в; 23 — а.

,

III рівень 1: а — 2; б — 1; в — 3. 2: а — 3; б — 2; в — 4; г — 1.