Уживання фразеологізмів у різних стилях

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологізм– одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.

Фразеологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.

Фразеологізмам, на відміну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:

1) семантична неподільність;

2) відтворюваність у готовому вигляді;

3) наявність емоційно-експресивного забарвлення;

4) за складом – це сполучення двох і більше слів, що можуть мати переносне значення;

5) стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;

6) спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.

Групи фразеологізмів за семантичною (смисловою) злитістю:

Ø фразеологічні зрощення (ідіоми); найстійкіші, семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів (пекти раків – червоніти);

Ø фразеологічні єдності – це семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів (біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан);

Ø фразеологічні сполучення – це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а друге – з так званим зв’язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів (брати участь, насупити брови, покласти край);

Ø фразеологічні вислови – це окрема група, стійкі за своїм складом і значенням звороти, які складаються із слів з вільним лексичним значенням проте в мовленні такі вислови відтворюються як усталені. До них відносять прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми.

Походження фразеологізмів української мови:

Ø матеріальне і духовне життя народу (шкурка вичинки не варта, на рушник ставати, що посіяв – те й пожнеш);

Ø античні джерела (дамоклів меч);

Ø біблійні джерела (терновий вінець);

Ø історичні події (мамаєве побоїще);

Ø літературні джерела (борітеся – поборете, Дон Кіхот);

Ø західноєвропейські мови (німецька, французька, англійська та ін.) (апетит приходить під час їжі - франц.).

Фразеологізми допомагають точно, влучно, дотепно та образно висловити думки, почуття, переживання, передати суть найскладніших явищ, оцінити їх й сформулювати узагальнення.

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення.

Чимала кількість фразеологізмів є багатозначними (полісемічними). Значення багатозначних фразеологізмів можна зрозуміти лише з контексту.

Фразеологічні синоніми – це фразеологізми, що позначають той же предмет або явище дійсності, виражають те саме поняття, але увиразнюють та відтіняють його різні сторони.

Фразеологічні синоніми об’єднуються в синонімічні ряди.

Фразеологічні антоніми – це фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.

Фразеологізми можна вважати антонімічними за таких умов:

- усталені словосполучення мають протилежне, контрастне значення;

- обидва фразеологізми виражають одну логічну сутність або явища одного плану, означаючи дію, ознаку, указуючи на обставини дії тощо;

Розрізняють такі види фразеологічної антонімії:

- власне фразеологічну, коли у ролі антонімів виступають фразеологізми;

- внутрішню, коли один із фразеологізмів є антонімом до якогось із компонентів (слова) іншого фразеологізму.

Уживання фразеологізмів у різних стилях

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення має свій значний запас фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить у першу чергу від наявності чи відсутності емоційного забарвлення в ньому.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад: вогнище кулътури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад: мокра курка (безвільна людина) має зневажливе забарвлення; важка артилерія (неповоротка, незграбна людина) носить іронічний відтінок.